Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4468/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2019.
Дата набрання законної сили: 02.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  
		Справа № 759/4468/18                                                  
		Провадження № 22-ц/824/8691/2019                       Доповідач 2 інстанція    - Суханова Є.М.
		                                                                                              
		 
		                                                      П О С Т А Н О В А
		                                                       іменем     України
		 
		02 вересня 2019  року                                               м.Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
		 
		            головуючого судді:                Суханової Є.М.,
		            суддів:                                    Сержанюка  А.С., Кулікова С.В.
		            за участю секретаря:             Климчук Т.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва  від 19 березня 2019 року у справі за заявою  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті,- 
		 
		                                                              ВСТАНОВИЛА:                                                      
		ОСОБА_1 , яка є законним представником (матір`ю) неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер на непідконтрольній органам влади України території в м. Ялта АР Крим ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Свої вимоги обґрунтувала тим, що померлий ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком та рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_2 
		Наявними документами, що підтверджують факт смерті на непідконтрольній державній владі України території, є «свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ». 
		 
		Встановлення факту смерті у судовому порядку необхідно заявнику для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, згідно чинного законодавства України та можливого отримання спадщини після померлого батька ОСОБА_4 .
		 
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва  від 19 березня 2019 року заяву  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смертізалишено без задоволення.
		 
		 Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, законний представник заявника    ОСОБА_1 , 23 квітня 2019 року  подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з`ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.
		 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги законний представник заявника    ОСОБА_1  посилається на те, що  суд першої інстанції не надав правової оцінки доказам наявних в матеріалах справи, крім того зазначила,  що  дитина не може вступити у спадщину за померлим батьком через агресію сусідньої держави, немає соціальних пільг у зв`язку із втратою годувальника.
		Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		З матеріалів справи вбачається, щоІНФОРМАЦІЯ_2 на непідконтрольній органам влади України території в м. Ялта АР Крим помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується  «свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ». 
		ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 зазначила, що померлий ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком та рідним батьком неповнолітньої ОСОБА_2 
		 
		Встановлення факту смерті у судовому порядку необхідно заявнику для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу, згідно чинного законодавства України та можливого отримання спадщини після померлого батька ОСОБА_4 .
		Відмовляючи у задоволенні заяви  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , суд першої інстанції посилався на недоведеність вимог, та тому дійшов висновку про відсутність правових підстав для встановлення факту смерті колишнього чоловіка заявника  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , яка є донькою померлого  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов до них через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
		 
		Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
		Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
		 
		Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
		 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законівУкраїни.
		Статтями 2, 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій. На тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
		За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що заявник  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та який розірвано відповідно до рішення Подільського районного суду міста Києва від 06 березня 2015 року (а.с. 5-6).
		Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 07 червня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції м. Києва ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_3 (а.с.4).
		 
		Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_4 виданого 23 лютого 2019 року Республіка Крим, м. Ялта Російської Федерації (а.с.2).
		Згідно листа Святошинського районного  управління у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 37/16.10-73 від 05 березня 2019 року, заявниці відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з не відповідністю наданих нею документів формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545"Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року №1150/13024 (а.с.12).
		Звернувшись до суду зі вказаною заявою,  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2  просила встановити факт смерті її колишнього чоловіка -  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіка Крим, м. Ялта Російської Федерації (а.с.2).
		Заявник надала суду копію довідки  про поховання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від  15  березня  2019 року на кладовищі в м. Ялта (Бахчисарейське шосе 25, Ялта, Республіка Крим) (а.с. 19) та надала фото поховання  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з кладовища (а.с.21). 
		 
		Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		 
		Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".
		 
		Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]" (Mozer v. the Republicof Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
		 
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливе застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, а тому приходить до висновку, що факт смерті  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який помер на непідконтрольній органам влади України території в м. Ялта АР Крим, ІНФОРМАЦІЯ_2 є доведеним та підлягає встановленню.
		 
		Виходячи з викладеного та з метою захисту прав і свобод громадян України, якою є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , колегія суддів вважає необхідність задоволення заяви, поданою її матір`ю, ОСОБА_1 , як законним представником, про встановлення факту смерті  ОСОБА_3 в певний час, так як законом не передбачено іншого порядку встановлення вказаного факту виходячи з тих обставин що склалися, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя.
		 
		За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва  від 19 березня 2019 рокупро встановлення факту смерті слід задовольнити.
		        На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		                                                           ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити.
		Рішення  Святошинського районного суду м. Києва  від 19 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове.
		Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: Святошинський районний у місті Києві Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті задовольнити.
		Встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті м. Ялта, АР Крим, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.
		 
		 
		             Головуючий:                                          Є.М. Суханова
		 
		                    Судді:                                                  А.С. Сержанюк
		                                                                                 С.В. Кулікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...