Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/6278/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2019. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2019.
Дата набрання законної сили: 30.06.2021
Результат оскарження 30.06.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 2/210/697/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/6278/18 
		Провадження № 2/210/697/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"03" вересня 2019 р.                                                                         
		Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг до ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 жовтня 2018 року об 14.30 ОСОБА_1 на сторінці групи « ІНФОРМАЦІЯ_1» у соціальній мережі Fасеbook (користувач - «ОСОБА_1 » (мовою оригіналу) за адресою в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 була розміщена недостовірна інформація щодо візиту  ОСОБА_2  на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» для отримання грошових коштів від керівництва підприємства (копія вказаного повідомлення Відповідача додається до позовної заяви).
		В подальшому аналогічне повідомлення було поширено Відповідачем у інших групах соціальної мережі Facebook:
		- «ІНФОРМАЦІЯ_3» ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_9» ІНФОРМАЦІЯ_10; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_11» ІНФОРМАЦІЯ_12;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_13 » ІНФОРМАЦІЯ_14 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ІНФОРМАЦІЯ_16 ;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_17 » ІНФОРМАЦІЯ_18 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_19» ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_21 » у соціальній ІНФОРМАЦІЯ_22/;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_23» у ІНФОРМАЦІЯ_24;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_25» ІНФОРМАЦІЯ_26;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_27» ІНФОРМАЦІЯ_28;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_29 » ІНФОРМАЦІЯ_30.
		У вказаних постах (повідомленнях) Відповідачем, на думку позивача, абсолютно безпідставно стверджується, що (мовою оригіналу):
		« Завтра пройдёт встреча с 9.00 до 12.00 ОСОБА_3 и ОСОБА_2. Приехала денег просить на предвыборную и уже не в первый раз, на правах " я же вам продала завод". Вот так - нам 10%, ОСОБА_2 - 10 млн. Делаем перепосты везде, где можно - ОСОБА_2 ДЕНЕГ НЕ ДАВАТЬ! ОТДАЙТЕ ИХ НАМ!!!».
		У зв`язку з вищезазначеним, ПАТ «АМКР» звертається до суду з даним позовом з метою захисту свого права на недоторканість ділової репутації, що було, на думку позивача, публічно порушене Відповідачем внаслідок розповсюдження в мережі Інтернет недостовірної інформації відносно підприємства, просить суд визнати інформацію відносно Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», опубліковану та поширену 19.10.2018 року ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook у вищевказаних тематичних групах недостовірною та такою, що порушує право на повагу до ділової репутації Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг»; зобов`язати ОСОБА_1 в тижневий термін із дня набрання чинності рішенням суду опублікувати спростування недостовірної інформації відносно Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», опублікованої та поширеної 20.10.2018 року, шляхом опублікування резолютивної частини судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї позовної заяви, в своєму профілі (сторінці) в соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_31 , без будь-яких редакційних або інших коментарів; стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн.
		Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Стороною відповідача надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки текст не містить відомостей про конкретні факти, негативної інформації для позивача, не порушує права позивача,а також розміщений текст в соціальній мережі є оціночним судженням відповідача.
		Представником позивача надано відповідь на відзив, згідно якого сторона позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
		Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.
		Так, з письмових матеріалів справи, а саме із копій сторінок та груп соціальної мережі (а.с. 14-32), позивачем ОСОБА_1 19 жовтня 2018 року поширено повідомлення наступного змісту: « Завтра пройдёт встреча с 9.00 до 12.00 ОСОБА_3 и ОСОБА_2. Приехала денег просить на предвыборную и уже не в первый раз, на правах " я же вам продала завод". Вот так - нам 10%, ОСОБА_2 - 10 млн. Делаем перепосты везде, где можно - ОСОБА_2 ДЕНЕГ НЕ ДАВАТЬ! ОТДАЙТЕ ИХ НАМ!!!».
		Вказане повідомлення поширено у соціальній мережі Fасеbook , а саме в наступних групах за посиланнями: 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_1» ІНФОРМАЦІЯ_2 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_3» ІНФОРМАЦІЯ_4;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_9» ІНФОРМАЦІЯ_10 ; 
		- «ІНФОРМАЦІЯ_11» ІНФОРМАЦІЯ_12;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_13 » ІНФОРМАЦІЯ_14 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ІНФОРМАЦІЯ_16 ;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_17 » ІНФОРМАЦІЯ_18 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_19» ІНФОРМАЦІЯ_20 ;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_21 » у соціальній ІНФОРМАЦІЯ_22/;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_23» у ІНФОРМАЦІЯ_24;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_25» ІНФОРМАЦІЯ_26;
		- « ІНФОРМАЦІЯ_27» ІНФОРМАЦІЯ_28;
		- «ІНФОРМАЦІЯ_29» ІНФОРМАЦІЯ_30.
		Відповідно до положень статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передання інформації та ідей без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
		Згідно положень частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до положень статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством  (стаття 201 ЦК України).
		Згідно з приписами   статті 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону України «Про інформацію»). За приписами статті 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		За змістом частини четвертої статті 32 Конституції України, статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації і на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням чи поширенням такої недостовірної інформації.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року).
		Частиною другою статті 34 ГК України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.
		Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Згідно з приписами статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію (частини шоста, сьома статті 277 ЦК України).
		З письмових матеріалів справи, а саме з відзиву на позов, встановлено, що відповідач не спростовує факт розміщення відповідної інформації у соціальній мережі, а отже вказана обставина визнається судом такою, що не потребує доведення.
		Крім того, суд не може погодитись з позицією сторони відповідача, що викладена у відзиві з наступних підстав. 
		Так, у розміщеному повідомленні міститься ряд фактичних даних в стверджувальній формі щодо: проведення 20 жовтня 2018 року з 9:00 до 12:00 зустрічі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; наявності прохання політичного діяча - ОСОБА_2 до ПАТ «АМКР» в частині фінансування її передвиборчої компанії; отриманні (наданні згоди на передачу) від керівництва ПАТ «АМКР» 10 млн. грн.
		Європейський Суд звернув увагу на необхідність розрізнення фактів та оціночних суджень: «На думку суду, слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна», зазначив суд у рішеннях по справах Лінгенс проти Австрії (п. 46) від 18.07.1986 та «Українська Пресс-Група» проти України (п. 41) від 29.03.2005. Тобто, якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню.
		Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Нова газета і Бородянський проти Російської Федерації» від 28 березня 2013 року визначив, що мінімальною фактичною основою для висловлювань, що містять оціночні судження, є - загальновідомі факти; - підтвердження висловлювання певним джерелом; - та незалежне дослідження.
		Отже, оскільки вказана інформація, розміщена відповідачкою на сторінках соціальної мережі, підлягає як доведенню так і спростуванню, є конкретизованою, а тому не може бути визнана судом як оціночна.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 15 постанови №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті, немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватися незалежно від вини особи, яка її поширила.
		Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
		Як вбачається з ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Отже, оскільки викладена на сторінках в соціальній мережі інформація відповідачем не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи, а відповідач не надала суду жодних доказів на підтвердження достовірності, викладеної нею інформації, що відповідно до вимог закону є його обов`язком, суд ураховуючи зазначені вище норми матеріального права дійшов висновку про те, що поширена відповідачем інформація про позивача є негативною та такою, що не відповідає дійсності та порочить честь, гідність та ділову репутацію і підлягає спростуванню.
		Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.
		Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з нормами ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Оскільки у даному випадку неможливо однозначно встановити критерії майнового виразу нанесеної шкоди, суд позбавлений можливості однозначно встановити нанесену шкоду у грошовому еквіваленті шляхом стягнення відповідної суми моральної компенсації. Так, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз. При цьому, суд приймає рішення у даній частині з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості, та вважає необхідним визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 1000,00 грн.
		Таким чином, враховуючи зазначене вище суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи належать витрати на судовий збір.
		Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 14, 15, 20, ЦК України, Закону України «Про інформацію», керуючись ст. ст. 4-13, 258 ,259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг до ОСОБА_1 про визнання інформації недостовірною та її спростування, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Визнати інформацію відносно Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», опубліковану та поширену 19.10.2018 року ОСОБА_1 в соціальній мережі Facebook в тематичних групах « ІНФОРМАЦІЯ_1» ІНФОРМАЦІЯ_2,- «Кривий Pir/Free City» ІНФОРМАЦІЯ_4 ; « ІНФОРМАЦІЯ_5» ІНФОРМАЦІЯ_6; «ІНФОРМАЦІЯ_7» ІНФОРМАЦІЯ_8; «ІНФОРМАЦІЯ_9» ІНФОРМАЦІЯ_10; «ІНФОРМАЦІЯ_11» ІНФОРМАЦІЯ_12 ; «ІНФОРМАЦІЯ_13» ІНФОРМАЦІЯ_14; « ІНФОРМАЦІЯ_15» ІНФОРМАЦІЯ_16 ; «ІНФОРМАЦІЯ_17 » ІНФОРМАЦІЯ_18 ; « ІНФОРМАЦІЯ_19» ІНФОРМАЦІЯ_20 ; « ІНФОРМАЦІЯ_21 » у соціальній ІНФОРМАЦІЯ_22/ ; «ІНФОРМАЦІЯ_23» у ІНФОРМАЦІЯ_24 ; «ІНФОРМАЦІЯ_25» ІНФОРМАЦІЯ_26; « ІНФОРМАЦІЯ_27» ІНФОРМАЦІЯ_28; «ІНФОРМАЦІЯ_29» ІНФОРМАЦІЯ_30 недостовірною та такою, що порушує право на повагу до ділової репутації Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», а саме:
		« Завтра пройдёт встреча с 9.00 до 12.00 ОСОБА_3 и ОСОБА_2. Приехала денег просить на предвыборную и уже не в первый раз, на правах " я же вам продала завод". Вот так - нам 10%, ОСОБА_2 - 10 млн. Делаем перепосты везде, где можно - ОСОБА_2 ДЕНЕГ НЕ ДАВАТЬ! ОТДАЙТЕ ИХ НАМ!!!».
		Зобов`язати ОСОБА_1 в тижневий термін із дня набрання чинності рішенням суду опублікувати спростування недостовірної інформації відносно Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», шляхом опублікування резолютивної частини судового рішення, прийнятого за результатами розгляду цієї позовної заяви, в своєму профілі (сторінці) в соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_31 , без будь-яких редакційних або інших коментарів.
		Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ОСОБА_1 моральну (немайнову) шкоду в розмірі 1 000,00 (одна тисяча) грн.
		В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплачений судовий збір у розмірі 3171,60 грн. (три тисячі сто сімдесят одна гривня 60 коп.).
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя: В. Є. Сільченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...