Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3/580 : не визначено.
Надіслано судом: 27.05.2010. Зареєстровано: 11.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.09.2019.
Дата набрання законної сили: 17.02.2011
Результат оскарження 17.02.2011 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43 Вн. № < Внутрішній Номер справи >
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		 26 січня 2010 року           13:17           № 3/580
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н.Є., суддів Винокурова К. С. та Шрамко Ю. Т., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		 
		За позовом                              ОСОБА_1 
		 
		до                                             ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві
		 
		Треті особи                             ОСОБА_2 ,
		                                                Шепетівська виправна колонія Хмельницької області № 98,
		                                           КП ЖЕК «Татарка»
		 
		про                                          визнання дій протиправними та скасування реєстрації
		 
		У судовому засіданні 26 січня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.
		 
		                                                О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И
		 
		ОСОБА_1 (надалі -також «Позивач») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві  (надалі - також «Відповідач»), за участю ОСОБА_2 (надалі -також «Третя особа 1»), Шепетівської виправної колонії Хмельницької області № 98 (надалі -також «Третя особа 2»), КП ЖЕК «Татарка»(надалі -також «Третя особа 3») та з урахуванням уточнених позовних вимог просила про визнання протиправними дій Відповідача по проведенню реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		Позовні вимоги мотивовано тим, що реєстрація місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена Відповідачем, є незаконною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
		 
		В судовому засіданні представником Позивача було зазначено про те, що на підставі заяви, з порушенням порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, без наміру проживання у будинку та без згоди власників будинку, Відповідачем протиправно було здійснено реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		При надходженні документів до Відповідача, всупереч пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового положення порядку реєстрації фізичних осіб за місцем їх проживання», як вказав представник Позивача, була відсутня належним чином оформлена будинкова книга.
		 
		Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
		 
		Третя особа 1 - ОСОБА_2 , -в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не сповістив, про дату та ас судового засіданні повідомлявся за адресою реєстрації місця проживання.
		 
		В матеріалах справи наявні письмові пояснення Третьої особи 1 на позовні вимоги, в яких ОСОБА_2 посилається не необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
		 
		Третя особа 2 -Шепетівська виправна колонія Хмельницької області № 98, -явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином.
		 
		Третьою особою 2 подано письмові пояснення на позов, в яких Шепетівська виправна колонія Хмельницької області № 98 посилається на те, що питання реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не входить до компетенції Третьої особи.
		 
		Третя особа 3 -КП ЖЕК «Татарка», -явку уповноваженого представника до суду не забезпечила та подала клопотання про розгляд справи без його участі.
		 
		В матеріалах справи наявні письмові заперечення Третьої особи 3 на адміністративний позов, в яких КП ЖЕК «Татарка`покликається на законність проведеної реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та відсутність правових підстав для її скасування.   
		 
		   Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників Позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		 
		                                                    В С Т А Н О В И В
		 
		11 травня 2007 року ОСОБА_2 звільнений з Шепетівської виправної колонії № 98 по відбуттю строку покарання (Довідка Шепетівської виправної колонії № 98 від 11 травня 2007 року).
		 
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»(надалі -Закон) реєстрація -внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
		 
		Згідно з статтею 6 Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов`язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. 
		Для реєстрації особа подає: 
		письмову заяву; 
		паспортний документ; 
		квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; 
		два примірники талона зняття з реєстрації.
		Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
		 
		Відповідно до пункту 4 статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»(надалі - Закон) заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи.
		 
		19 травня 2007 року ОСОБА_2 звернувся в КП ЖЕК «Татарка`із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою:   АДРЕСА_1 із зазначенням згоди власника 1/6 частини будинку ОСОБА_3 Третьою особою 1 також було надано довідку від 11 травня 2007 року, виданою Шепетівською виправною колонією № 98, в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 прямує з місця позбавлення волі на колишнє місце проживання та поставлення на облік у Шевченківському РУ ГУ МВС України в м. Києві.
		 
		В зв`язку з ненаданням будинкової книги та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання, ОСОБА_2 було відмовлено в здійсненні реєстрації місця проживання.
		 
		Як випливає з пояснень Третьої особи 3 в письмових запереченнях на позов, реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 було здійснено після усного повідомлення паспортного столу про наявність законних підстав для реєстрації.
		 
		Згідно з Довідкою КП ЖЕК «Татарка`від 3 серпня 2008 року «громадянин ОСОБА_2 прописаний по АДРЕСА_1».
		 
		Суд звертає увагу на те, що, окрім ОСОБА_2 , в даному будинку зареєстровано місце проживання ще 17 осіб.
		 
		Згідно пункту 5 статті 6 Закону зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		 
		       Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні»(надалі -також «Постанова») затверджено зразки документів, які необхідні для проведення реєстрації. У затвердженому зразку заяви про реєстрацію місця проживання наведений перелік підстав для реєстрації місця проживання заявника -ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. 
		 
		Також в Постанові передбачено необхідність згоди власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім`ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
		 
		Як підтверджується матеріалами справи, а саме -поквартирною карткою № 20 , -співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 є  ОСОБА_1  (Свідоцтво про право на спадщину за законом № 5с-560 від 14 серпня 1983 року) та  ОСОБА_4  (Свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 18-987 від 23 листопада 1989 року). Співвласником 1/6 нерухомості є також  ОСОБА_3  (договір дарування майна                 № 3-4753 від 4 серпня 1988 року). 
		 
		Відтак, Суд звертає увагу на те, що у випадку реєстрації місця проживання громадянина, зокрема, ОСОБА_2 , в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства України необхідним є отримання згоди всіх співвласників даного будинку - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
		 
		Як свідчать наявні в матеріалах справи докази та підтверджується поясненнями представників Позивача згода від усіх співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_1 була відсутньою, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не надавали та не розглядають можливості надання згоди.
		 
		Надання (чи ненадання) згоди є їхнім законним правом, яке не може бути порушене суб`єктом владних повноважень.
		 
		Учасниками адміністративного процесу не надано, а Судом не встановлено доказів на підтвердження того, що місце проживання ОСОБА_2 було зареєстровано лише на 1/6 частину будинку (яка належить на праві власності його брату ОСОБА_3 ), як і не надано доказів того, що вказану частину будинку у встановленому законом порядку було виділено в натурі, а тому Суд приходить до висновку про те, що в спірних правовідносинах відсутні підстави вести мову про реєстрацію Третьої особи 1 в окремому жилому приміщенні (1/6 будинку).
		 
		Вищевказаний висновок Суду підтверджується і змістом наявної в матеріалах справи Довідки КП ЖЕК «Татарка» від 3 серпня 2008 року, зі змісту якої випливає, що ОСОБА_2 зареєстрований саме в будинку АДРЕСА_1 , тобто, не в окремо виділеній в натурі його частині, яка належить на праві власності ОСОБА_3 . 
		 
		Водночас, Суд звертає увагу на те, що системно-логічне тлумачення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні`свідчить про те, що вказаним законом не передбачено можливості реєстрації особи в певній частині житлового приміщення (крім випадків, коли вказану частину у встановленому законом порядку виділено в натурі).
		Предметом судового розгляду в даній адміністративній справі є дії Відповідача щодо реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , як дії суб`єкта владних повноважень. Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) даних дій з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		          Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		          Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		 
		«На підставі`означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
		 
		«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти  відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. 
		 
		«У спосіб`означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
		 
		Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення.
		 
		Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для реєстрації ОСОБА_2 за адресою:   АДРЕСА_1 , а, відтак, дії Відповідача щодо даної реєстрації, є протиправними.
		 
		Згідно з вимогами статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
		 
		Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб`єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. 
		 
		Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		 
		Суд звертає увагу сторін на те, що суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
		 
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.      
		             
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання Позивача є обґрунтованими, і, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.
		 
		           На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		                                           П О С Т А Н О В И В
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю. 
		 
		1.          Визнати протиправними дії ВГІРФО Шевченківського РУ ГУ МВС України 
		в м. Києві щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		2.          Скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за адресою:                
		АДРЕСА_1 .
		 
		          3. Присудити на користь Позивача 3,40 грн. судових витрат за рахунок Державного бюджету України. 
		 
		 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя                                                                                      Н. Є.  Блажівська
		 
		Судді                                                                                 К. С. Винокуров          
		 
		                                                                                Ю. Т. Шрамко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...