Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/108/19-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2019.
Дата набрання законної сили: 10.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		10 вересня 2019 року                                                                                             м. Київ
		 
		Унікальний номер справи № 757/108/19-ц
		Апеляційне провадження № 22-ц/824/11248/2019
		 
		Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
		 суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
		 при секретарі - Савлук І.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Матійчук Г.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування, -
		в с т а н о в и в :
		 
		У січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», ОСОБА_2 , ТОВ «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування. 
		В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 , на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_5 , на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» в яких розміщено недостовірну інформацію щодо ОСОБА_1 , а саме:
		«Але з поверненням самого ОСОБА_1 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення»; 
		«…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_1 …»;
		«Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_1»;
		«Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_1 кримінальних провадження».
		Поширена інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 не має жодного відношення до розподілення бюджетних коштів міста Дніпра, не здійснює контроль та/або розпорядження грошовими коштами міста Дніпра, оскільки не перебуває у трудових відносинах з Дніпровською міською радою, що підтверджується листом від 12 листопада 2018 року №6/8-507, в якому зазначено, що діяльність позивача здійснюється на безоплатній основі, у трудових відносинах з Дніпровською міською радою він не перебуває. Крім цього, на думку позивача, не відповідають дійсності твердження про зв`язок позивача з підприємствами, що одержали перемогу у тендері щодо здійснення капітального ремонту вул. Курчатова в м. Дніпро, оскільки позивач не має жодного відношення до вказаних організацій, що підтверджується листом Дніпровської міської ради від 12 листопада 2018 року №1/1-824, відповідно до якого вибірковим аналізом в системи електронних закупівель «ProZorro» закупівель товарів, робіт і послуг, здійснених Дніпровською міською радою, її виконавчими органами для забезпечення потреб територіальної громади міста, встановлено, що компанії, які отримали перемогу під час проведення закупівлі по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», не мають жодного відношення до позивача. Також, на підтвердження факту відсутності зв`язку позивача із переможцями та підрядниками закупівлі по проекту «Капітальний ремонт вул. Курчатова в м. Дніпрі», позивач надає лист Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради №3/5-3887 від 18 грудня 2018 року та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «ДНІПРОЗЕЛЕНБУД», ТОВ «СІТІРЕЙЛ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ВЕСТАШЛЯХБУД» та ТОВ МБК «СИНЕРГІЯ», відповідно до яких позивач не є керівником,  засновником та не входить до складу учасників вказаних товариств. Також позивач вважає недостовірною інформацію про відкриті відносно нього два кримінальні провадження, що підтверджується довідкою про відсутність судимості та листом Служби безпеки України №6/Л-2904/2 від 13 листопада 2018 року.
		Зазначав, що така інформація є негативною, оскільки створює негативні наслідки для нього у вигляді приниження позитивної соціальної оцінки в очах оточуючих, а також приниження суспільної оцінки його ділових  і  професійних  якостей, здобутих протягом багатьох років.
		Враховуючи формулювання використаних при поширенні інформації тверджень, поширена недостовірна інформація є фактичним твердженням. Негативний характер поширеної інформації та її вираження у формі фактичного твердження підтверджується висновком експерта Державного підприємства «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України»  №056/365 від 19 листопада 2018 року.
		Таким чином, на думку позивача, відповідачі поширили недостовірну інформацію, яка містить фактичні твердження та підлягає спростуванню, у зв`язку з чим просив визнати інформацію, поширену відносно позивача Громадською організацією «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», ТОВ «Знай», ОСОБА_2 недостовірною та зобов`язати спростувати поширену інформацію шляхом розміщення на інтернет-порталах відповідачів відповідних повідомлень із спростуванням, а також стягнути на користь позивача солідарно з позивачів судові витрати (т. 1 а.с. 4-30).
		07 травня 2019 року представник позивача ОСОБА_6 подала заяву про відмову від позову в частині заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 88-90), яку ухвалою Печерського районного суду міста Києва було задоволено та прийнято відмову від частини позовних вимог, заявлених до ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 222).
		У відзиві на позовну заяву представник ТОВ «Знай» зазначив, що позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень вказав, що ТОВ «Знай» не є автором публікацій, які становлять предмет спору, проте, автором виступає естонський журналіст ОСОБА_7 , який оприлюднив дану інформацію. ТОВ «Знай» лише розмістило статтю  даного автора, взявши її з інших засобів масової інформації. Крім того, інформація, викладена у публікації, не містить фактичних тверджень, а є оціночними судженнями. Відтак, ТОВ «Знай» не є належним відповідачем в даній справі (т. 2 а.с. 34-39).
		У поданій позивачем відповіді на відзив ТОВ «Знай», позивач вказував на необґрунтованість доводів ТОВ «Знай» про неналежність відповідача ТОВ «Знай» внаслідок того, що ТОВ «Знай» не є автором поширеної інформації, оскільки відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації, окрім автора публікації є також юридична особа, що здійснила поширення такої інформації. Також, на спростування доводів ТОВ «Знай» щодо вираження інформації у формі оціночних суджень, позивач зазначав, що поширена інформація є фактичними твердженнями, що підтверджується  відповідним висновком експерта (т. 2 а.с. 40-44).
		У запереченнях на відповідь на відзив представник ТОВ «Знай» вказував, що автором поширеної інформації є естонський журналіст ОСОБА_7 , який є відомим, а відтак він має бути відповідачем у даній справі. Також посилався на те, що межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи (т. 2 а.с. 158-161).
		Рішенням Печерського  районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року позов ОСОБА_1 до ГО «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», ТОВ «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування задоволено в повному обсязі. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 Громадською організацією «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», ТОВ «Знай» такого змісту:
		«Але з поверненням самого ОСОБА_1 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення»; 
		«…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_1 …»;
		«Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_1»;
		«Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_1 кримінальних провадження».
		З метою спростування недостовірної інформації зобов`язано Громадську організацію «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «Знай» розмістити на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлення наступного змісту: «Громадською організацією «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» ІНФОРМАЦІЯ_1 в публікації «ІНФОРМАЦІЯ_9» на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено неправдиву інформацію стосовно ОСОБА_1 , яка відповідно до рішення суду є недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності інформація, викладена про те, що: Але з поверненням самого ОСОБА_1 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення;...частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_1 …; ..Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_1 ;...Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти ОСОБА_1 кримінальних провадження» в строк не пізніше десяти днів з дати набрання судовим рішенням законної сили у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», ТОВ «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
		Стягнуто солідарно з Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» та ТОВ «Знай» на користь позивача судові витрати у розмірі 37 819,20 грн., з яких 2 819,20 грн. - судовий збір, 25 000,00 грн. - витрати пов`язані з виготовленням експертного висновку, 10 000,00 грн. - витрати на правову допомогу (т. 2 а.с. 227-235).
		Не погодившись з рішенням районного суду, 20 червня 2019 року представник ТОВ «Знай» - адвокат Янголь О.В. подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не залучив співвідповідачем автора статей - журналіста ОСОБА_7, оскільки спірні публікації є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим засобом масової інформації з посиланням на нього. Вважає, що належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_7 , а без його участі справу повно та всебічно розглянути неможливо. Звертала увагу на те, що суд у рішенні посилався на висновок експерта, яким встановлено, що публікації містять негативну інформацію. Проте у законодавстві закріплено поняття неправдивої інформації, яка не може бути підставою для спростування, а не негативної. Зазначала, що у матеріалах справи не містяться докази, які підтверджували б неправдивість інформації, тому підстави для задоволення позову відсутні. Вказувала, що ТОВ «Знай» розмістило інформацію, взяту з іншого джерела авторства ОСОБА_7 , що є його особистою точкою зору, тому основна частина публікації складається з оціночних суджень.
		Також вказувала, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не досліджував відеофайл з фільмом, який є загальнодоступний  та з якого взято інформацію для публікацій. Також суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме Закон України «Про пресу».
		Крім того, в обґрунтування вимог зазначала, що суд всупереч вимогам ЦПК України встановив спрощений порядок розгляду справи за наявності заяви відповідача про розгляд справи в загальному порядку. Також суд невірно застосував солідарну відповідальність щодо стягнення судових витрат з відповідачів, оскільки предмет зобов`язання не є неподільним (т. 2 а.с. 239-245).
		Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лазаренко Е.О. подала відзив в якому апеляційну скаргу ТОВ «Знай» просила залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (т. 3 а.с. 19-27).
		 
		У судовому засіданні представник ТОВ «Знай» - адвокат Янголь О.В. підтримала скаргу і просила її задовольнити. 
		Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Позивач ОСОБА_1 був сповіщений на зазначену ним адресу та врученням повідомлення його представникам - адвокату Лазаренко Е.О., адвокату Забарі Б.І., у т.ч. електронною поштою, що забезпечує фіксацію такого повідомлення (т. 3 а.с. 9-15, 49-63, 74-75).
		08 серпня 2019 року позивач та його представники в судове засідання не прибули, за клопотаннями представників позивача -адвоката Лазаренко Е.О. і адвоката Забари Б.І. розгляд справи судом апеляційної інстанції був відкладений на 10 вересня 2019 року (т. 3 а.с. 37-47).
		10 вересня 2019 року представники ОСОБА_1 - адвокат Лазаренко Е.О., адвокат Забара Б.І. до апеляційного суду не прибули, подали клопотання про відкладення розгляду справи посилаючись на зайнятість в іншій справі, проте, доказів поважності причин неявки, на які посилались (представництво інтересів іншого клієнта в іншій справі) до суду не надали (т. 3 а.с. 76-87).
		Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволеннюза таких підстав.
		 
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з винної поведінки відповідачів, які повідомили про позивача інформацію, яка є недостовірною та порушує його особисті немайнові права, є негативною, адже її зміст вказує на те, що розповсюдження такої інформації може створити негативні наслідки для позивача у вигляді приниження здобутої позитивної соціальної оцінки в суспільстві та поставити під сумнів моральні якості позивача, зокрема, дотримання ним законодавства України.
		Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду з огляду на наступне.
		 
		Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_8 за посиланням  ІНФОРМАЦІЯ_5 , на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_6 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено публікації під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9», в яких розміщено наступну оспорювань позивачем інформацію:
		«Але з поверненням самого ОСОБА_1 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення»; 
		«…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_1 …»;
		«Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_1»;
		«Також у фільмі естонського журналіста є інформація про два відкритих проти  ОСОБА_1 кримінальних провадження» (т. 1 а.с. 54-55, 56-57, 58-60).
		Встановлено, що факт публікації статті «ІНФОРМАЦІЯ_9» на інтернет-порталі ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується Експертним висновком Департаменту «Центр компетенції» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» №269/2018-ЕВ-ЦК від 05 листопада 2018 року і від 12 листопада 2018 року №265/2018-Д-ЦК за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінки у мережі Інтернет. Факт поширення зазначеної публікації  Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 12 листопада 2018 року №268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції УЦПНА, відповідно до якої власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 є Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія» (т. 1 а.с. 142-149).
		Факт публікації вказаної статті ТОВ «Знай» підтверджується Довідкою з відомостями про власника веб-сайту від 12 листопада 2018 року №268/2018-Д-ЦК, наданої Департаментом Центру компетенції, відповідно до якої власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_6 є ТОВ « Знай », та не спростовується ТОВ «Знай».
		Встановлено, що зазначені публікації поширені відповідачами у мережі Інтернет на веб-порталах ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_6 містять посилання на джерело такої інформації - естонського журналіста  ОСОБА_7 та створений ним фільм «ІНФОРМАЦІЯ_11» який був анонсований ОСОБА_7 в Брюсселі до перегляду і обговорення необмеженому колу осіб, у тому числі - користувачів мережі Інтернет.
		Фільм естонського журналіста ОСОБА_7 «ІНФОРМАЦІЯ_11» є загальнодоступним до переглядуу мережі Інтернет і на час розгляду справи судом.
		  
		За змістом ст. 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, у т.ч. особою, якою поширено таку інформацію.
		Поряд з цим, за змістом вказаних норм, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, в тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.
		Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986 р.) суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції.(див. рішення у справі «Лінґенс проти Австрії» (Lingens v. Austria) від 8 липня 1986, серія A, №103, п. 46) (див. рішення у справі "Перна проти Італії" [ВП], заява №48898/99, п. 40, від 25 липня 2001 року). 
		Стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу. 
		Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. 
		Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес (див. рішення у справі «Сюрек проти Туреччини» (№1) [ВП], заява №26682/95, п. 61, ECHR 1999-IV). 
		            Повідомлення новин, засноване на інтерв`ю або відтворенні висловлювань інших осіб, відредагованих чи ні, становить один з найбільш важливих засобів, за допомогою яких преса може відігравати свою важливу роль "сторожового пса суспільства" (див. рішення у справі "The Observer and The Guardian v. the United Kingdom", від 26 листопада 1991 року). У таких справах слід розрізняти ситуації, коли такі висловлювання належали журналісту, і коли були цитатою висловлювання іншої особи, оскільки покарання журналіста за участь у розповсюдженні висловлювань інших осіб буде суттєво заважати пресі сприяти обговоренню питань суспільного значення та не повинно розглядатись, якщо для іншого немає винятково вагомих причин (див. п. 46 рішення у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" заява N 16695/04 від 15 липня 2010 року, остаточне 15 жовтня 2010 року).
		Згідно зі ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. 
		Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. 
		Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. 
		Відповідні роз`яснення містяться і в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності, честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи».
		За роз`ясненнями, що містяться в п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1, при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998 року) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.
		Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		У зв`язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		Позивач ОСОБА_1 відомий в Україні та за її межами політичний і громадський діяч та є публічною особою, тому відкритий для суворої критики і пильного нагляду громадськості й межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою. Оспорювана позивачем інформація не стосується приватного життя позивача, а містить оціночні судження стосовно його політичної і громадської діяльності, що підтверджується проявом інтересу до особи позивача та його діяльності з боку іноземних журналістів, у тому числі ОСОБА_7 та засобів масової інформації. 
		Як вбачається зі змісту публікацій «ІНФОРМАЦІЯ_9», здійснених відповідачами на інтернет-порталах, інформація містить посилання на фільм-розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_11», презентованого в Брюсселі естонським журналістом ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 54, 58).
		Так, після цитати «Але з поверненням самого ОСОБА_1 до України, незалежні активісти б`ють на сполох: самопроголошені рятівники Дніпра використовують місто виключно для особистого збагачення» зазначено, що це «- розповідає ОСОБА_7».
		Далі у статті після речення «Під час роботи на фільмом естонський журналіст поспілкувався з активістом ОСОБА_8. Дніпрянин відслідковує міські закупівлі, тому прямо каже - » зазначено наступне: «…частину бюджету «освоюють» фірми, які прямо чи опосередковано контролює бізнесмен ОСОБА_1 … ».
		Також у публікаціях після цитати «Не досить довгий відрізок і як на мене сума завищена. То тоді ми побачили, що субпідрядними організаціями виступають фірми близькі до ОСОБА_1 » вказано: «зазначив ОСОБА_8, заступник голови правління ГО «Платформа Громадський Контроль».
		Тобто відповідачі не є авторами вищевказаної інформації та здійснили відтворення інформації з фільму-розслідування «ІНФОРМАЦІЯ_11» естонського журналіста ОСОБА_7 та повідомлень інших фізичних осіб з посиланням на джерело походження інформації.
		А тому не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов`язання відповідачів здійснити спростування вищевказаної інформації, яка хоча і містить певне перебільшення проте базується на певних фактичних обставинах діяльності позивача із посиланням на джерело такої інформації - естонського журналіста ОСОБА_7 та створений ним фільм «ІНФОРМАЦІЯ_11».
		При цьому вимог до  ОСОБА_7 позивач не заявляв і останній не був притягнутий як відповідач до участі у справі у цьому провадженні.
		З огляду на положення ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Тому, зважаючи на положення статті 10 Європейської Конвенції з прав людини, п. 3 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», наявні підстави для звільнення відповідачів від відповідальності за публікацію вищевказаних відомостей та відсутні підстави для задоволення позову.
		Цих вимог законодавства та обставин справи суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкових висновків по справі.
		Щодо розподілу судових витрат.
		Відповідно до вимог ст. 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у постанові визначає новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
		Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «Знай» задоволено із ухваленням нового рішення, то з позивача на користь ТОВ «Знай»підлягає стягненню 4 228,80 грн. (2819,20 грн. х 150% ставка за подачу апеляційної скарги) судового збору за розгляд справи апеляційним судом, сплата якого підтверджується квитанцією (т. 1 а.с. 2 т. 2 а.с. 239).
		 
		Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» - задовольнити. 
		Рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2019 року - скасувати, ухвалити нове рішення.
		Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації «Інформаційний центр «Ізвєстія в Україні - Політичні Ізвєстія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» про захист честі, гідності та ділової репутації, визнання інформації недостовірною та її спростування.
		Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Знай» (ЄДРПОУ - 39550833) 4 228 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Дата складання повного судового рішення - 11 вересня 2019 року. 
		 
		 
		Судді Київського апеляційного суду:                                          Б.Б. Левенець
		 
		                                                                                                          В.М. Ратнікова
		 
		                                                                                                          О.В. Борисова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...