Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/5836/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2019. Зареєстровано: 16.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2019.

Номер судового провадження: 2/644/366/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя        Матвієвська Г. В. 
		 
		Справа № 644/5836/16-ц 
		Провадження № 2/644/366/19 
		06.09.2019 
		                        
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 вересня 2019 року                                 м. Харків
		Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді Матвієвської Г.В.,
		за участю:
		секретаря судових засідань Онюшкіної О.В.,
		позивача - ОСОБА_1 , 
		представника відповідача АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк»  - адвоката Батюка А.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 ,  та  АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів,  
		 
		встановив:
		       До суду звернувся ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  та  АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів,  з урахуванням збільшення позовних вимог за заявами, поданими до закінчення підготовчого провадження, тобто до 19.06.2019 року, просив  визнати незаконними дії старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 ОСОБА_2  з оформлення відкриття карткового рахунку вкладника ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»  ОСОБА_1; зобов`язати АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк»  виплатити  ОСОБА_1  матеріальну шкоду за період з 01.06.2015 року по 19.06.2019 року у розмірі 175 002 гривні 24 коп.; стягнути з ОСОБА_2 , ( колишн . старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»)    на користьОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 180 000 гривень; стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк»  на користьОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 180 000 гривень; стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» пеню у розмірі трьохвідсоткової щоденної пенсії за невиплачені з 01 червня 2015 по 19 червня 2019 року послуги за сорок дев`ять місяців у розмірі 5 068 628 гривні 50 коп.
		       Позовні вимоги обґрунтовує тим, що  у відділенні «Державний ощадний банк України» було відкрито пенсійний рахунок по ощадній книжці. Пенсію отримував до травня  2015 року. В червні місяці 2015 року  він прибув до філії  відділення «Державний ощадний банк України» за отриманням пенсії, по ощадній книжці він не зміг отримати свою пенсію, оскільки відкрита картка. Позивач не звертався до «Державного ощадного банку України» з заявою про видачу картки як і до Пенсійного фонду України.
		       Стверджує, що пенсію він не зміг отримати з ощадної книжки, а переведення пенсії на картку вважає незаконним. Зазначає, що відповідачами порушенні його права та інтереси, він вимушений звернутися до суду за захистом. Позивач зазначає, що на протязі всього вказаного часу він не отримує пенсію та систематично почуває себе приниженим та ображеним, йому спричинено моральної шкоди на визначену ним суму. Просив з банку стягнути пеню у зв`язку з порушенням умов договору про надання послуг. 
		       У судовому засіданні  позивач   позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. 
		       Представник відповідача - АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що Відповідно до меморіального ордеру № 7773718521 від 22 липня 2019 року та меморіального ордеру № 3765593621 від 01 серпня 2019 року, а також копії виписки по картковому рахунку №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ), Позивачу було перераховано з рахунку №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ) залишок коштів які на ньому знаходились на поточний рахунок №  НОМЕР_3  відкритий на ім`я ОСОБА_1  в сумі 154 467,85 грн. Крім того, згідно висновку службового розслідування від 12.04.2016 року відповідно до якого було прийнято рішення про перерахування з рахунка №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ) залишок коштів які на ньому знаходились на поточний рахунок №  НОМЕР_3  відкритий на ім`я ОСОБА_1  в сумі 27 790,32 грн.Вищенаведені обставини свідчать про відсутність предмету спору в частині коштів в сумі зазначеної Позивачем в позові, а саме 175 002, 24 грн. (27 790,32 + 154 467,85 = 182 258,17). Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 180 000,00 грн., то відсутні підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, й споживач не має право на відшкодування моральної шкоди , бо така шкода відшкодовується споживачу тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом. Стосовно стягнення пені в розмірі 3% щоденної пенсії представник заперечував з тих підстав, що AT «Ощадбанк» здійснює розрахунково-касове обслуговування осіб, які закріплені за відповідним управлінням Пенсійного фонду України. Тобто, AT «Ощадбанк» відкриває рахунки таким клієнтам, зараховує на ці рахунки грошові кошти, які надходять від Пенсійного фонду України та видає ці кошти клієнтам за пред`явленням ощадної книжки (через каси) або за електронною карткою (через банкомати або каси). Ніякого обов`язку AT «Ощадбанк» щомісячно (або з іншою періодичністю) виплачувати пенсії таким клієнтам готівкою відповідно до діючого законодавства не існує. Розпорядження коштами на рахунку проводиться за волевиявленням Клієнта, в тому числі видача готівки. Крім того, зазначив представник відповідача, позивачем не наведено  розрахунку такої  пені й пропущено строк позовної давності. ВідповідачемОСОБА_5 ґрунтовних заперечень, які б за своєю суттю відрізнялися від позиції банку, проти задоволення позову не наведено, письмові заперечення надано, аналогічні відзиву представника банку, вважає. Що виниклі між позивачем та відповідачами правовідносини не регулюються законом « Про захист прав споживачів»..
		       Судом встановлено, відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 23.10.2014 року, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку Пенсійного фонду України ( рішення по справі 644/10697/15-ц). 14.04.2015 року на ощадну книжку  у філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» було відкрито поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1   без згоди   позивача та у порушення вимог Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах». Договір про відкриття  фізичній особі поточного рахунку заробітної плати/пенсії/стипендії/грошової допомоги ( та інших виплат) та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетовою платіжною схемою, з позивачем не укладався. 09 червня 2015 року звернувшись до філії  відділення «Державний ощадний банк України», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Роганська 132 А, позивач не зміг отримати пенсію, оскільки, її, начебто за його заявою, було переведено на карткову систему. Жодної заяви зі вказаним проханням позивач не складав( рішення по справі 644/10697/15-ц). З червня 2015 року Позивач намагався  в добровільному порядку  вирішити спір, але відповідачі формально поставились  до його заяв, скарг і допущене порушення Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» при відкритті карткового рахунку на його ім`я без його волі та згоди - не виправили( рішення по справі 644/10697/15-ц).
		       Відповідно до Висновку за результатами службового розслідування за фактом звернення вкладника ТВБВ № 10020/0314 від 30.09.2015 року ( т.1 а.с. 30-35), затвердженого Начальником філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» О.В. Сороколіта, в діях старшого контролера-касира ОСОБА_6 наявний склад правопорушення , оскільки грубе порушення вимог Порядку емісії та обслуговування платіжних карток в установах АТ « Ощадбанк» затвердженого постановою правління АТ « Ощадбанк» від 28.03.2012 року № 196 зі змінами та доповненнями, в частині дотримання порядку відкриття карткового рахунку, що призвело до завдання шкоди діловій репутації Банку та складення негативного враження про імідж та репутацію банку. 
		       Позивач на протязі всього часу, починаючи з червня 2015 року по цей час не отримує пенсію та систематично, тривалий час, почуває себе приниженим та ображеним, йому спричинено моральної шкоди, але суд не погоджується із сумою такої шкоди, визначеною позивачем та знаходить за справедливе відшкодування на суми : з відповідача 1 - 5 000 гривень, з відповідача 2 - 25 000 гривень .
		       Позивач має право на стягнення пені - 3% від суми невиплаченої пенсії за кожен день прострочення такої виплати, відповідно до ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», його щомісячна пенсія складає 2 521 грн.44 коп., від неї 3 % складає - 75,6432 грн. Розрахунок : червень 2015 = 513 дн.х 75,6432 грн.= 38 804 грн.96 коп.; липень 2015 = 483 дн.х 75,6432 грн.= 36 535 грн.67коп.; серпень 2015= 452дн.х 75,6432 грн.=34 190 грн.73 коп.; вересень 2015= 421 дн.х75,6432 грн.=31 845 грн.79 коп.; жовтень 2015= 390 дн.х75,6432 грн.=29 500 грн.85 коп.; листопад 2015=359 дн.х 75,6432 грн.=27 155 грн.91 коп.; грудень 2015=329 дн.х75,6432 грн.=24 886 грн. 61 коп.; січень 2016= 298 дн.х75,6432 грн.=22 541 грн. 67 коп.; лютий 2016 = 267дн.х75,6432 грн.=20 196 грн.73 коп.; березень 2016 = 238 дн.х75,6432 грн.=18 003 грн.08 коп.; квітень 2016=207х75,6432 грн.= 15 658 грн.14коп.; травень 2016= 177 дн.х75,6432 грн.=13 388 грн.85 коп.; червень 2016=146 дн.х75,6432 грн.=11 043 грн.91 коп. Всього 323 752 гривні 30 коп.
		       З`ясовано, що Відповідно до меморіального ордеру № 7773718521 від 22 липня 2019 року та меморіального ордеру № 3765593621 від 01 серпня 2019 року, а також копії виписки по картковому рахунку №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ), Позивачу було перераховано з рахунку №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ) залишок коштів які на ньому знаходились на поточний рахунок №  НОМЕР_3  відкритий на ім`я ОСОБА_1  в сумі 154 467,85 грн.Крім того, згідно висновку службового розслідування від 12.04.2016 року відповідно до якого було прийнято рішення про перерахування з рахунка №  НОМЕР_1  ( НОМЕР_2 ) залишок коштів які на ньому знаходились на поточний рахунок №  НОМЕР_3  відкритий на ім`я ОСОБА_1  в сумі 27 790,32 грн.Таким чином, запитуване позивачем матеріальне відшкодування на цей час, а саме 175 002, 24 грн. (27 790,32 + 154 467,85 = 182 258,17), - є відшкодованим.
		 
		       До висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, суд прийшов, враховуючи наступні норми права.
		       У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги і та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
		       Статтями 1 та 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави.
		       Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
		       Згідно ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.
		       Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.
		       Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права відшкодування моральної (немайнової) шкоди, належить позивачеві. Особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		       Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		       Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		       Відповідно до ст. 76 ЦПК України,  доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		       Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав. Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.
		Статтею 10 ч.5 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачається, У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
		Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.
		Відповідно до ст. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банк зобов`язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.
		Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
		Відповідно до п.п. 6.7.,6.9 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 (далі за текстом Інструкція) юридична особа для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум тощо) має право відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
		Юридична особа для відкриття рахунків фізичним особам через свого представника подає до банку такі документи: заяву про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (додаток 6); перелік фізичних осіб, на користь яких відкриваються рахунки; копії документів фізичних осіб, на користь яких відкриваються рахунки, засвідчені в установленому порядку, які дають змогу банку ідентифікувати фізичних осіб (далі у цьому пункті - документи щодо ідентифікації). Уповноважений працівник банку визначає повноваження представника та здійснює ідентифікацію і верифікацію представника та ідентифікацію юридичної особи, яку він представляє, в порядку, визначеному главою 2 цієї Інструкції. Банк та юридична особа укладають договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
		Уповноважений працівник банку формує справу з юридичного оформлення рахунку для юридичної особи, в якій зберігаються: оригінал заяви про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб; договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб; перелік фізичних осіб, поданий юридичною особою; документи, які були подані банку для ідентифікації юридичної особи та її представника.
		Уповноважений працівник банку відкриває фізичним особам поточні рахунки та формує для кожної фізичної особи справу з юридичного оформлення рахунку, у якій зберігає подані документи щодо ідентифікації та копію заяви юридичної особи про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
		Видаткові операції за таким рахунком здійснюються після звернення фізичної особи до банку (зокрема для отримання грошей або платіжної картки), пред`явлення нею документів, які дають змогу банку ідентифікувати та верифікувати клієнта, укладення договору банківського рахунку та в разі потреби - заповнення картки із зразками підписів (додаток 4). Уповноважений працівник банку звіряє надані юридичною особою копії документів щодо ідентифікації з їх оригіналами. У разі відповідності копій документів їх оригіналам копії засвідчуються підписами уповноваженого працівника банку та фізичної особи.
		Банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок у порядку, визначеному цією главою, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок). Для відкриття окремого рахунку клієнт зобовязаний у заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 5) в рядку Додаткова інформація зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат. Для діючого поточного рахунку така інформація визначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
		Пунктом 10.1 та пунктом 10.6 Інструкції передбачено, що якщо фізична особа не має рахунків у цьому банку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється в такому порядку: фізична особа має пред`явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу. Фізична особа-резидент додатково має пред`явити документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує реєстрацію фізичної особи-резидента в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю, зобов`язана повідомити банк про свій статус підприємця в письмовій формі в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку; фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, зобов`язана також подати до банку копію документа, що підтверджує взяття на облік такої особи відповідним контролюючим органом; на підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію фізичної особи, яка відкриває рахунок; між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок; на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
		Якщо фізична особа (у тому числі - неповнолітня особа) вже має в цьому банку рахунок, цей клієнт ідентифікований банком і сформована справа з юридичного оформлення рахунку, то відкриття вкладного (депозитного) рахунку здійснюється на підставі договору банківського вкладу за умови пред`явлення цією фізичною особою паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
		Відповідно до п. 10.10 Інструкції пенсійні депозитні рахунки відкриваються фізичним особам у порядку, установленому цією Інструкцією. Банки можуть залучати кошти фізичних осіб на пенсійні депозитні рахунки лише в межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом. Інші особливості залучення банками коштів на ці рахунки визначаються договором банківського вкладу.
		Відповідно до п. 19.1 Інструкції зміною рахунків клієнтів уважається процедура відкриття нових рахунків і закриття раніше відкритих рахунків клієнтів не за їх ініціативою, у результаті проведення якої змінюються всі або окремі (один або кілька) банківські реквізити клієнтів - найменування банку, код банку, номер рахунку, валюта рахунку. Зміна рахунків клієнтів здійснюється банком у разі: проведення реорганізації в межах одного банку; проведення реорганізації банків шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення; зміни місцезнаходження банку, у результаті якої змінюється код банку; зміни порядку бухгалтерського обліку рахунків клієнтів (у тому числі рахунків клієнтів, за якими операції не здійснювалися протягом трьох років і більше та на яких є залишки коштів).
		Відповідно до ст. 1000 ЦК України  за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
		Стаття 1004 ЦК України  передбачено, що повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим. Повіреному, який діє як комерційний представник (стаття 243 цього Кодексу), довірителем може бути надано право відступати в інтересах довірителя від змісту доручення без попереднього запиту про це. Комерційний представник повинен в розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до п. п. З, 4, 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст.139 ЦПК України.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Пунктом 9 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995) передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		       Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачами, прав громадянина ОСОБА_1 , то враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід захистити порушені права позивача саме таким чином. Аргументи відповідачів щодо відсутності прав позивача вимагати вказаних відшкодувань та пені не спростовують доводів позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 263-265 ЦПК України; ст. ст. 3, 12-15, 16, 1000 ЦК; ст.ст. 55,56 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»; ст.ст. 5, 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»; п.п.п.п. 6.7,6.9,10.1,109,10.10,19.1 Інструкції «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 № 492; п. п. З, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,-
		ВИРІШИВ:
		 
		       Позовні вимоги   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , та АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів - задовольнити частково.
		       Визнати незаконними дії старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 ОСОБА_2  з оформлення відкриття карткового рахунку вкладника ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»  ОСОБА_1 .  
		       Стягнути з ОСОБА_2 , ( колишн. старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»)    на користьОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 5000 гривень ( п`ять тисяч гривень 00 коп.)
		       Стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк»  на користьОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 25000 гривень ( двадцять п`ять тисяч гривень 00 коп.)
		       Стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» пеню у розмірі трьохвідсоткової щоденної пенсії за невиплачені з червня 2015 по червень 2016 року послуги у розмірі 323 752 гривні 30 коп.
		       В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
		       Стягнути з ОСОБА_2 ( колишн. старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»)    та  з  АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь  ОСОБА_1  понесені ним судові витрати у розмірі 410 гривень 30 коп.
		       Стягнути з ОСОБА_2  ( колишн . старшого контролера-касира ТВБВ №10020/0314 АТ «Ощадбанк»)   на користь держави судовий збір у розмірі 551 гривня 20 коп. 
		       Стягнути з АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1378.00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) та 4856.28 грн. ( чотири тисячі вісімсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.)
		       Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне рішення складено 13.09.2019 року.
		Суддя: Г. В. Матвієвська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...