Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 472/41/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 51-3213км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017150180000367

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		іменем України 
		11 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа № 472/41/18
		провадження № 51-3213км19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: 
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , 
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240130000244 щодо 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 раніше не судимої,
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Великий Митник Хмільницького району Вінницької області, проживаючої в АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,уродженки та жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в 
		АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_9 на вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2018 року засуджено:
		ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 125 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн; 
		ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510грн;
		ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 125 КК та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 510грн;
		Також вказаним вироком частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 та ухвалено стягнути з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_10 
		по 2000 грн на відшкодування моральної шкоди.
		Вироком суду встановлено, що 01 серпня 2017 року близько 14:00
		між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та потерпілою ОСОБА_9 виникла сварка на пасовищі в с. Степанівка Веселинівського району Миколаївської області. В ході сварки ОСОБА_6 умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень завдала не менше трьох ударів дерев`яною палицею по лівій нозі ОСОБА_9 ,
		в результаті чого заподіяла їй легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		Крім того, під час сварки ОСОБА_7 штовхнула ОСОБА_9 на землю
		та умисно завдала потерпілій один удар дерев`яною палицею в груди зліва,
		у результаті чого та отримала крововилив у ділянці лівої молочної залози,
		який відноситься до легкого тілесного ушкодження. В цей момент ОСОБА_8 умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень завдала один удар дерев`яною палицею в груди потерпілій зліва, в результаті чого спричинила легке тілесне ушкодження у вигляді крововиливу. 
		Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 4 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу потерпілої  без задоволення.
		Викладені у касаційній скарзі вимоги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		Посилаючись на невідповідність призначеного засудженим покарання через м`якість, потерпіла ОСОБА_9 вказує, що суд не врахував обставин, що обтяжують покарання,
		а саме вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та вчинення злочину щодо особи похилого віку. Також вказує на необхідність зміни вироку в частині вирішення цивільного позову. 
		Крім того, зі змісту касаційної скарги потерпілої вбачається, що вона вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. 
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги.
		У поданих запереченнях захисник засуджених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8  ОСОБА_11 висловивсяпроти задоволення касаційної скарги потерпілої, вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області
		від 28 листопада 2018 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду
		від 04 квітня 2019 року вважав законними та обґрунтованими. Засуджені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали заяви, у яких підтримали заперечення
		свого захисника та просили судове засідання проводити за їх відсутності.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, колегія суддів дійшла такого висновку. 
		За змістом ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) 
		суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, при цьому він перевіряє правильність застосування цими судами норм матеріального і процесуального права та правової оцінки, з огляду на ті фактичні обставини справи, які встановлені й визнані доведеними судами першої та апеляційної інстанцій (судами факту). 
		Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно зі ст.438 КПК, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		Доводи потерпілої ОСОБА_9 щодо неповноти судового розгляду, нез`ясування
		та неврахування всіх обставин вчинення злочину, невідповідності висновків судів фактичним обставинам кримінального провадження відповідно ст.438 КПК
		не є предметом перевірки в касаційному провадженні.
		Докази, на яких ґрунтується обвинувачення, отримано в порядку, визначеномуКПК, вони були предметом безпосереднього дослідження суду, невикликають сумніву
		в законності їх отримання. Переконливих аргументів, а також доводів, які би свідчили
		про істотне порушення судом приписів ст. 94 цього Кодексу, у касаційній скарзі потерпілою не наведено. 
		Що стосується невизнання судом обставинами, які обтяжують покарання, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (п. 2 ч. 1 ст. 67 КК)та щодо особи похилого віку (п. 6 ч. 1 ст. 67 КК), то колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке. 
		Відповідно до ст. 337 КПКсудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно
		до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. 
		Як зазначено у п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме. 
		За пунктом 4 ч. 1 ст. 91 КПКобставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність
		або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. 
		Обов`язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПКпокладається
		на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках  на потерпілого. 
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред`явленого обвинувачення, яке в подальшому місцевий суд визнав доведеним, не інкримінував  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою та щодо особи похилого віку. 
		Цих обставин також не було зазначено в обвинувальному акті як таких,
		що обтяжують покарання, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК. 
		Суд апеляційної інстанції перевірив доводи потерпілої щодо неврахування обставин, які обтяжують покарання, та дійшов правильного висновку про їх безпідставність. 
		На думку колегії суддів, визнання цих обставин відповідно до пунктів 2, 6 ч. 1
		ст. 67 ККтакими, що обтяжують покарання, не узгоджується з положеннями
		ст. 337 КПК. 
		Колегія суддів також дійшла висновку, що місцевий суд відповідно до вимог 
		ст. 65 ККправильно з урахуванням усіх обставин кримінального провадження
		та осіб засуджених визначив засудженим вид і розмір покарання, яке є необхідним і достатнім для їх виправлення й попередження вчинення нових злочинів. 
		Так, суд у вироку зазначив, що обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено. 
		Разом з тим, обираючи покарання, необхідне та достатнє для виправлення  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8  та попередження нових злочинів,
		суд врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних
		та обґрунтовано взяв до уваги інші обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_6 позитивно характеризується, не перебуває на обліках у лікарів нарколога та психіатра. Також врахував відсутність обставин, які обтяжують покарання, а обставиною, що його пом`якшує, суд визнав перебування на її утриманні неповнолітньої дочки.
		Призначаючи покарання ОСОБА_7 , суд врахував її позитивну характеристику,
		те, що вона раніше не притягалася до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання,
		суд не встановив.
		Щодо призначення покарання  ОСОБА_8 , то суд врахував, що вона раніше 
		не притягалася до кримінальної відповідальності, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується. Як обставину, що пом`якшує покарання, суд визнав наявність на її утриманні неповнолітнього сина.
		Усупереч твердженням потерпілої у касаційній скарзі суд апеляційної інстанції, перевіривши правильність установлення місцевим судом фактичних обставин справи, правової кваліфікації та призначення покарання, надав відповіді
		на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі потерпілої та її захисника, й обґрунтовано залишив її в цій частині без задоволення, достатньо мотивувавши своє рішення.
		Отже, наведені в касаційній скарзі потерпілої мотиви щодо незгоди із судовими рішеннями не містять переконливих доводів про явну невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особам обвинувачених, що за своїм видом та розміром є несправедливим через м`якість,
		які би дозволили Верховному Суду дійти висновку, про постановлення рішень
		з істотними порушеннями норм права, які можуть поставити під сумнів їх законність.
		Ухвала апеляційного суду в цій частині відповідає вимогам статей370,419 КПК. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були
		безумовними підставами для скасування судових рішень, судом касаційної інстанції також не встановлено.
		Водночас, з матеріалів кримінального провадження встановлено, що слушними
		є доводи потерпілої ОСОБА_9 про неналежний розгляд заявленого нею цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст. 129 КПК ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,
		суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. А на вимогу ч. 5ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. 
		Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України(далі  ЦК)суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних
		та душевних страждань, має також враховувати характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини,
		які мають істотне значення. При цьому розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. 
		Так, суд першої інстанції, вирішуючи питання про відшкодування за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_9 , виходив з доведеності винуватості обвинувачених в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.
		Проте, зазначивши про часткове задоволення позовних вимог потерпілої,
		суд належно неперевірив твердження ОСОБА_9 про завдання їй моральної шкоди в розмірі, на якому вона наполягала, не вмотивував, з яких підстав він виходив
		при частковому задоволенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, та не навів жодного належного обґрунтування такого рішення. Крім того,
		суд не навів переконливих мотивів щодо вирішення питання про стягнення моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_9 з обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 по 2000 грн з кожної з огляду на те, що засуджені діяли не в співучасті, а кожна окремо вчинили різні злочини. Моральна шкода
		не є наслідком їх спільних дій, кожна із засуджених вчинила самостійні
		дії, що призвели до різних наслідків, різного ступеня тяжкості, заподіяні ними ушкодження мають різну локалізацію на тілі потерпілої та, імовірно, призвели
		до різного характеру та обсягу страждань потерпілої. 
		Суд апеляційної інстанції не врахував вищезазначеного, належним чином не проаналізував наведених положень закону та доводів потерпілої щодо необхідності стягнення на її користь моральної шкоди в межах висунутих вимог та дійшов необґрунтованого висновку, що місцевий суд ухвалив правильне рішення. 
		Апеляційний суд зазначив, що визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК, в повному обсязі врахував характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини обвинувачених, а також обставини, за яких було вчинено злочини. Розмір відшкодування визначено з дотриманням вимог розумності
		і справедливості. 
		Колегія суддів не має законних підстав вважати наведені апеляційним судом мотиви обґрунтованими та переконливими, оскільки вони мають характер загальних неконкретизованих міркувань. 
		Таким чином, апеляційний суд у цій частині не дотримався вимог ч. 2 ст. 419 КПК, згідно з якою при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. 
		За таких обставин судові рішення в частині вирішення цивільного позову
		як такі, що постановлені з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, які перешкодили судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції
		у порядку цивільного судочинства.
		Колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги пророзмір відшкодування, як загальний, так і той, що підлягає стягненню з кожної засудженої, є обґрунтованими, оскільки ці питання пов`язані з необхідністю дослідження відповідних доказів, однак з огляду на процесуальні обмеження, передбачені ст.433КПК, суд касаційної інстанції такими повноваженнями не наділений, а тому зазначені питання підлягають вирішенню місцевим судом під час нового розгляду справи в порядку цивільного судочинства.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.
		Вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2018року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 скасувати в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 , призначити у цій частині новий розгляд у суді першої інстанції
		в порядку цивільного судочинства. 
		У решті судові рішення залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню непідлягає.
		Судді
		 
		 
		ОСОБА_1     ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...