Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 299/2359/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2019. Зареєстровано: 18.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.09.2019.
Дата набрання законної сили: 08.12.2020
Номер судового провадження: 1-кп/299/96/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018070080000480

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області
		______________________________________________________________
		 
		Справа № 299/2359/18 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		16.09.2019 року м.Виноградів
		 
		Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		потерпілих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		представника потерпілих - ОСОБА_10 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
		захисника - ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070080000480 від 03 травня 2018 року ) по обвинуваченню
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу соціальних допомог та компенсацій управління соціального захисту населення Виноградівської РДА, не одруженого, інваліда ІІІ-ої групи загального захворювання, раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		02 травня 2018 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_11 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Опель Комбо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі швидкістю близько 50 км/год, на ділянці проїжджої частини вул. Комунальна в напрямку вул. Івана Франка м. Виноградів, в порушення вимог п.12.3 - «у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, неподалік будинку магазину «Електросвіт» по вул. Комунальна м. Виноградів, допустив наїзд передньою правою частиною свого автомобіля марки «Опель Комбо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода ОСОБА_13 , яка рухалась по проїжджій частині дороги в попутному з автомобілем напрямку.
		   В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_13 , згідно висновку експерта № 94 від 06.07.2018, отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покровів грудної клітки по задній поверхні та стегна по задній поверхні, які відповідно до п.2.3.2 «б» «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності; забійно - рваних ран м`яких тканин в ділянці потилиці, в ділянці колінного суглобу по задній поверхні та в ділянці обох ступнів, які спричинили розлад здоров`я понад 6 але не більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «а» «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний термін розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності; тупої травми грудної клітки з закритими переломами з другого по дев`яте ребер зліва, забоєм та розривом лівої легені, що супроводжувалося лівобічним гемотораксом, тупої травми черева з розривом селезінки та гемоперитонеумом, закритої внутрішньо - черепної травми у вигляді забою головного мозку по типу дифузного аксонального пошкодження з множинними геморагічними вогнищами стовбура та гемісфер в базальних відділах, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово -медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження.
		В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 від отриманих тілесних ушкоджень померла.
		Причиною смерті ОСОБА_13 , згідно додатку до висновку експерта № 94 від 26.07.2018, являється поєднана тупа травма голови, грудної клітки та черева з забоєм головного мозку з геморагічними вогнищами стовбура та гемісфер в базальних відділах, переломами ребер з забоєм та розривом легені, що супроводжувалося лівобічним гемотораксом, розривом селезінки, що супроводжувалося гемоперитонеумом і ускладнилася черевним сепсисом, двобічною пневмонією, мультиорганною недостатністю та метаболічним інфарктом міокарду та є в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_13 .
		Згідно висновку експерта № 10/163 від 26 липня 2018 року з технічної точки зору причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля «Опель Комбо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , який не дотримався вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість об`єктивно оцінити дорожні умови та обстановку, не застосував своєчасного гальмування.
		   Невиконання водієм ОСОБА_11 , який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування, чим саме порушив вимоги п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» Правил дорожнього руху України стали причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку зі смертю ОСОБА_13 .
		Дії ОСОБА_11 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні вину у скоєні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 02 травня 2018 року після завершення робочого часу, він поїхав додому, де йому зателефонував друг та попросив зустріти його оскільки він приїхав з-за кордону. Сівши за кермо автомобіля марки «Опель Комбо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , він приїхав в м.Виноградів, де по вул.І Франка зустрів друга і вони разом поїхали на оптовий ринок, що знаходиться по вул. Комунальній в м.Виноградів, де дізналися про ціни на фрукти. Потім вони виїхали з території ринку і рухаючись з включеним світлом ближніх фар по вул.Комунальній, коли він проїжджав біля магазину Лампаш нікого з пішоходів біля дороги не було. Потім він побачив на проїжджій частині дороги близько 4 метрів від узбіччя пішохода, яка намагалася перейти дорогу. Коли він зробив маневр вліво пішохід намагалася переходити дорогу, він став гальмувати і відбулося зіткнення. Близько 25 метрів від місця ДТП він зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що на землі хтось лежить. Він повернувся до автомобіля, де друга вже не було, і зателефонував на 102, повідомив, що трапилося та просив оператора викликати швидку медичну допомогу. Потерпілій медичну допомогу він не надавав, так як не знав, що має робити. Після приїзду працівників поліції він спілкувався з слідчими, які питали, чи вживав він алкоголь та запропонували пройти медичне освідчення. Алкогольних напоїв того дня він не вживав, ніякі кафе не відвідував, так як знаходився на роботі, але проходити освідчення в м.Виноградів відмовився через недовіру та просив відвезти його до іншого медичного закладу, чого зроблено не було. На дорозі був насип грубого каменю десь 15 см, але перешкоди при керуванні автомобілем не створив. В момент зіткнення він керування не втрачав, за кермом не відволікався, постійно дивився на дорогу. Коли вийшов з автомобіля після зіткнення то побачив, що ніякого освітлення на дорозі не було. Звідки взялася пішохід на дорозі він не знає. Висловив співчуття близьким та рідним потерпілої, та пояснив, що частково відшкодував їм заподіяні збитки: під час досудового слідства передав потерпілому ОСОБА_9 одну тисячу євро та потерпілій ОСОБА_7 30 тисяч гривень, а під час судового розгляд надав потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 4 тисячі доларів США. Цивільний позов визнає частково.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що в травні 2018 року його дочка ОСОБА_14 приїхала до них додому погостювати. Ввечері 02 травня 2018 року він знаходився вдома і побачив, що до їхнього будинку в АДРЕСА_2 приїхала на велосипеді подруга дочки, яку згодом дочка пішла провести додому. До ранку вони нічого не знали, що трапилося з дочкою, так як думали, що вона залишилась у подруги. Потім їм стало відомо, що дочка знаходиться в реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні. Вона була у важкому стані і її відвезли на лікування в м.Ужгород, а потім в м.Амстердам, куди він їздив особисто. Через 17 днів після ДТП його дочка померла. Цивільний позов підтримав та просив суд такий задоволити. Просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що зранку 03 травня 2018 року коли вона збиралася на роботу їй сказав зять, що дочки ОСОБА_15 немає вдома. Вона зателефонувавши на мобільний дочки, але на дзвінок відповів працівник поліції, який повідомив, що сталася ДТП і її дочка ОСОБА_15 знаходиться в реанімаційному відділення Виноградівської районної лікарні. 11.05.2018 року дочку відвезли в ОСОБА_16 , де в неї відмовили всі органи і її чоловік дав згоду на відключення апаратів. У суботу ввечері ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після приїзду додому вони довідалися у свідків, що обвинувачений з другом цілий день та ввечері 02 травня 2018 року вживали алкогольні напої. Просить суворо покарати обвинуваченого. Цивільний позов підтримала.
		Будичи допитаний в судовому засіданні 18.03.2019 року потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що йому зателефонувала мати та повідомила, що трапилося із сестрою ОСОБА_15 та попросила приїхати додому, оскільки тільки він один спілкувався з чоловіком сестри на англійській мові. Заявлений цивільний позов підтримав в повному обсязі та додатково пояснив, що вони зазнала матеріальних витрат на лікування та поховання сестри, а також їм заподіяно моральні страждання. На досудовому слідстві батьки обвинуваченого надали йому кошти для лікування сестри в розмірі 1 тис. євро. У подальшому просив суд проводити судовий розгляд кримінального провадження у його відсутність за участю його представника ОСОБА_10 .
		Учасники кримінального провадження на участі потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні не наполягали, тому подальший розгляд справи проведено у його відсутність.
		Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується показами свідків.
		Свідок ОСОБА_17 суду показав, що вночі 02.05.2018 року він разом із своїм другом їхав на власному автомобілі в м.Виноградів по вул. Комунальній, побачив дівчину, яка хотіла перейти дорогу, він її пропустив, а потім трохи від`їхав та зупинився на узбіччі дороги неподалік магазину продажу пластикових вікон та дверей Електросвіт. Він побачив, як дівчину, яка продовжувала рух на краю проїжджої частини дороги, збиває машина марки Опель Комбо. Було пасмурно, але він думає, що водій, що скоїв ДТП мав бачити потерпілу. Вона рухалася з краю дороги по вул. Комінульній, пройшла насип гравію, а водій взяв трохи на край дороги і зачепив потерпілу. Коли відбулося зіткнення водій трохи відїхав та зупинився. В момент зіткнення ніякого звуку не було. Вийшовши з власного автомобіля він став викликати швидку медичну допомогу. Водій Опеля також телефонував, виходив з машини і він думає, що той був на підпитку, але точно він не зрозумів. Потерпіла лежала на щебені доволі далеко від місця зіткнення та важко дихала. Момент ДТП він бачив з відстані десь 20-25 метрів. Потім коли проводилось слідство він брав участь у слідчому експерименті, який проводила слідчий ОСОБА_18 .
		Свідок ОСОБА_19 , поліцейський СРПП №4 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, в судовому засіданні дав показання про те, що 02.05.2018 року, близько 21-22.00 год., в складі групи швидкого реагування він виїхав на місце ДТП по вул. Комунальній в м.Виноградів. Прибувши на місце він побачив на землі особу жіночої статі, яка була біля автомобіля марки Опель Комбо. Автомобіль був розвернутий в сторону супермаркета Гранд, а потерпіла знаходилася перед транспортним засобом, обернена головою до автомобіля, була в домашньому одязі. Біля неї були розкидані капці, чехол від мобільного телефона, а згодом вони знайшли і мобільний телефон. Водій стояв біля капоту автомобіля, нікуди не тікав, спецзасоби до нього застосовувати було не потрібно. У нього була нечітка бесіда, нестійка хода та запах алкоголю з ротової порожнини. Про те, що трапилося їм розповів очевидець події. На місці події був припаркований службовий автомобіль, автомобіль марки Опель Комбо та автомобіль марки Фольксваген. Тоді був сильний вітер, участок дороги не освітлювався. Через погані погодні умови тормозний шлях він не бачив. Потім приїхала машина швидкої медичної допомоги та відвезла потерпілу до лікарні.
		Свідок ОСОБА_20 , поліцейський СРПП №4 Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області, суду показав, що 02.05.2018 року він заступив на чергування і біля 22 год. було отримано повідомлення про скоєння наїзду на пішохода в м.Виноградів по вул. Комунальній. У відділок телефонував водій автомобіля ОСОБА_11 . На місце події він приїхав з слідчим СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_18 , де був присутній водій автомобіля Опель Комбо ОСОБА_11 , який дав свідчення, а вони перекрили рух транспортних засобів і проводились слідчі дії. Це було в темну пору доби. Коли свідок приїхав на місце ДТП потерпілої там вже не було. Він знайшов чехол від мобільного телефону та сказав, що має бути і мобільний телефон. На узбіччі дороги стояв свідок. Водій ніякого супротиву не робив, під час розмови з ним відчувався запах алкоголю з ротової порожнини.
		Свідок ОСОБА_21 суду показав, що вночі 02.05.2018 року він разом із своїми друзями повертався з м.Хуст і випадково зупинилися на місці ДТП, оскільки там була поліція. Їм повідомили, що хлопець збив дівчину. Його запросили бути понятим. Він бачив, що водій, який скоїв ДТП був на місці, поводився дивно, сидів в автомобілі Опель та розмовляв по телефону. Періодично виходив з своєї машини та постійно повторював одні й ті ж слова. Було темно, але він бачив на землі сліди крові на відстані 3-4 метри від асфальту. Автомобіль Опель був на узбіччі дороги, розвернутим, із правої сторони пошкоджений. Він підписав протокол огляду місця події і коли сідав до свого автомобіля, то знайшов на землі мобільний телефон.
		Свідок ОСОБА_22 суду показав, що у травні місяці 2018 року він відпочивав у кафе Кооператор в м.Виноградів з своїм другом та бачив там обвинуваченого і двох його друзів, які на протязі 40 хвилин вживали алкогольні напої, а саме: горілку та пиво. Потім він бачив, як обвинувачений сів за руль автомобіля і вони разом з друзями поїхали. Наступного дня він почув, що збили жінку.
		Свідок ОСОБА_23 суду показав, що обвинувачений є його колегою по роботі. В день ДТП обвинувачений не був випивший. Під час обідньої перерви вони разом заходили в кафе Кооператор, де випили каву, але алкоголь не вживали. Після закінчення робочого дня о 17.00 год. вони розійшлися: за ним, свідком, приїхав брат ОСОБА_24 і відвіз його додому; коли пішов додому ОСОБА_25 він не знає.
		Свідок ОСОБА_26 суду показав, що 02.05.2018 року він приїхав із заробітків з-за кордону в м.Виноградів. Десь о 18.00 год. він зателефонував другу ОСОБА_27 та попросив приїхати за ним. Той повідомив, що тепер вдома і приїде за ним. Зустрілись вони десь о 20.00 год. біля аптеки по вул. І.Франка в м.Виноградів. ОСОБА_25 приїхав на автомобілі Опель Комбо білого кольору. Вони спочатку поїхали на оптовий ринок, що в м.Виноградів по вул. Комунальній, для того щоб ОСОБА_25 подивився які ціни на полуницю. Походивши по ринку вони виїхали на вул. Комунальну та продовжили рух вздовж вулиці. ОСОБА_25 був за кермом автомобіля, а він сидів на передньому правому пасажирському сидінні. Рухались вони зі швидкістю близько 50 км/год. Він дивився на дорогу, а потім відволікся, бо отримав СМС на мобільний телефон. В цей час ОСОБА_25 зробив різкий маневр вліво і він помітив пішохода, яку збив ОСОБА_25 . Пішохід впала спереду автомобіля на дорогу. Коли вони зупинилися жінка лежала на дорозі з правої сторони. ОСОБА_25 сказав, що не замітив її. Коли друг зупинив автомобіль він, свідок, налякався та втік. Того вечора вони алкоголь не вживали.
		Свідок ОСОБА_28 суду показав, що в травні 2018 року в обідню пору зайшов до гастроному в мікрорайоні по вул. Корятовича в м.Виноградів, де побачив обвинуваченого ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , які пили каву із кавових чашок та пригостили його горілкою. На столі у них були чашки для кави та сік, але точно сказати, що саме вживали ОСОБА_31 та ОСОБА_32 він не може. Сам він випив 50 гр горілки із стакана і пішов по своїх справах. Більше того дня він їх не бачив.
		Свідок ОСОБА_33 , лікар приймального відділення Виноградівської районної лікарні, суду показала, що весною 2018 року її викликали в травматологічне відділення для медичного освідчення ступеня наркотичного та алкогольного сп`яніння обвинуваченого ОСОБА_34 , але він не хотів проходити освідчення, кричав та просив відвезти його в інший район. Це тривало досить довгий час. Хода обвинуваченого була чіткою, тремтіли пальці рук, він перебував у шоковому стані. Освідчення проведено не було, оскільки обвинувачений категорично відмовився проходити таке. Свою відмову мотивував тим, що не довіряє їй, як лікарю, оскільки вона бачила потерпілу. Відмова від освідчення була задокументована. Вона вважає, що обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння.
		Свідок ОСОБА_35 , суду показала, що працює продавцем у кафе по вул. Корятовича в м.Виноградів. Кафе знаходиться в мікрорайоні і працівники управління соціального захисту населення часто заходять до них на каву. Вона чула про ДТП за участю обвинуваченого, але чи заходив він до них у кафе саме в той день зараз не пам`ятає. Вони торгують і спиртними напоями, які подають у стаканах. В чашках спиртне не подають. Обвинувачений ходить до них на каву щодня, іноді вживав алкогольні напої після роботи, а інколи і вдень, але чи вживав алкоголь того дня не пам`ятає. ОСОБА_36 вона бачила з обвинуваченим і його другом, чи пригощали його горілкою не пам`ятає, можливо, що так. 
		Свідок ОСОБА_18 , слідчий СВ Виноградівського ВП Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області суду показала, що нею проводилось досудове розслідування даного кримінального провадження, в рамках якого було проведено слідчі експерименти за участю обвинуваченого ОСОБА_11 та за участю очевидця події свідка ОСОБА_17 . Результати слідчих експериментів оформлені протоколами, до яких додано схеми та ілюстровану таблицю. Перед проведенням експерименту ОСОБА_11 було роз`яснено його права і обов`язки, що стверджується підписом в кінці сторінки протоколу. Захисник підозрюваного при проведенні слідчого експерименту не був присутнім, оскільки підозрюваний не заявляв відповідне клопотання. У схемі до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_17 вказана відстань від місця знаходження свідка до місця пригоди 85 метрів з його слів. Слідчий експеримент проводився на швидкість руху автомобіля та на видимість. Крім цього свідок показала, що після ДТП ОСОБА_11 був доставлений до Виноградівської районної лікарні, де йому запропонували пройти тестування на стан алкогольного сп`яніння, але він відмовився. Чи перебував ОСОБА_11 у стані алкогольного сп`яніння вона не знає, однак мала сумніви в цьому через його моторику.
		Також в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , які показали наступне.
		Свідок ОСОБА_37 суду показала, що 02.05.2018 року вона зустрілася з своєю подругою ОСОБА_40 біля будинку її батьків в м.Виноградів і десь о 20 год. 20 хв. Уляна пішла її провести додому, так як вони проживають в одному місті. То був вечір, по дорозі вони нікуди не заходили, ні з ким не зустрічались, йшли повільним темпом. Уляна була в домашньому одязі та в капцях, з розпущеним волоссям. Через деякий час ОСОБА_15 сказала, що повертається додому і вони розійшлися. Наступного ранку мама ОСОБА_15 зателефонувала їй та повідомила, що вночі трапилася ДТП і ОСОБА_15 в лікарні у тяжкому стані. 
		Свідок ОСОБА_38 , мати обвинуваченого суду показала, що після закінчення робочого дня 02.05.2018 року її син ОСОБА_41 повернувся з роботи додому, був у нормальному стані. Згодом сказав, що їде в м.Виноградів, тому що приїхав його друг з-за кордону. Вночі їм зателефонувала невістка та повідомила, що син потрапив у аварію. Вона разом з чоловіком відразу поїхали на місце ДТП, де побачили слідчу та ще одного працівника поліції і дізналися, що сина відвезли в лікарню. Вона зустрілася в сином в приймальній Виноградівської лікарні, у нього був стрес і він постійно повторював слова, що він не бачив і не встиг. Син не вживає алкоголь бо має протипоказання через хворобу. Пройти освідчення на вживання алкоголю в лікарні в м.Виноградова син не хотів та просив працівників поліції відвезти його в м.Хуст або в м.Берегово. Після цього вони з сином пішли в поліцію, де він давав покази. Потім вони пішли в лікарню, де дізналися від лікаря, що потерпіла у важкому стані. Наступного дня знову пішли в лікарню, де батько потерпілої говорив, що їм не потрібна допомога. Вона ходила в лікарню щодня. 06.05.2018 року брат потерпілої позвонив та сказав, що потрібно 30 тисяч грн на лікування і вона понесла їм ці гроші., а потім знову сказав, що потрібно 1 тисяча євро, оскільки вони їдуть за кордон і вона також надала такі кошти. Вони просили від батьків потерпілої пробачення. Згодом син потерпілої просив від них 75 тисяч євро, на що вони сказали, що таких грошей не мають.
		Свідок ОСОБА_39 , батько обвинуваченого, суду показав, що 02.05.2018 року син ОСОБА_25 повернувся додому з роботи, як завжди десь о 18.00 год. Він повечеряв і сказав, що їде у м.Виноградів забрати друга. За вечерею син алкоголь не вживав. Близько 22.00 год. їх повідомила невістка про ДТП і він з дружиною поїхав на місце події, де побачили автомобіль сина. Потім поїхали в лікарню, де зустрілися з сином, цікавились про стан потерпілої, пропонували батькам потерпілої матеріальну допомогу, але вони відмовлялися від грошей. 
		Крім показів свідків вина обвинуваченого ОСОБА_11 стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмовихдоказів, а саме:
		- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2018 року, схемою до протоколу огляду ДТП та ілюсторовоною фототаблицею до протоколу, з яких вбачається, що місцем вчинення обвинуваченим ОСОБА_11 кримінального правопорушення 02.05.2018 року була вул. Комунальна в м. Виноградів, навпроти магазину «Електросвіт». Злочин скоєно в темну пору доби, на сухому чистому покритті. Ділянка дороги під час огляду освітлена ліхтарями електроосвітлення. Оглянутий транспортний засіб - автомобіль марки «Опель Комбо», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому наявні пошкодження вітрового (лобового) скла з правої сторони та відсутнє праве бокове дзеркало. В ході огляду вилучено деталі автомобіля: уламки бокового дзеркала, осип скла, а також мобільний телефон марки Самсунг ( Т. 1 а.п. 9-21);
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 02.05.2018 року та протоколом медичного освідчення від 02.05.2018 року, згідно яких ОСОБА_11 був напружений, роздратований, збуджений та відмовився від проходження освідчення (Т.1 а.п.23-24);
		- висновком експерта № 94 від 06.07.2018 року, згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.05.2018 року пішохід ОСОБА_13 , 1983 р.н., отримала тілесні ушкодження у вигляді: саден шкірних покровів грудної клітки по задній поверхні та стегна по задній поверхні; забійно - рваних ран м`яких тканин в ділянці потилиці, в ділянці колінного суглобу по задній поверхні та в ділянці обох ступнів; тупої травми грудної клітки з закритими переломами з другого по дев`яте ребер зліва, забоєм та розривом лівої легені, що супроводжувалося лівобічним гемотораксом, тупої травми черева з розривом селезінки та гемоперитонеумом, закритої внутрішньо - черепної травми у вигляді забою головного мозку по типу дифузного аксонального пошкодження з множинними геморагічними вогнищами стовбура та гемісфер в базальних відділах. Ці тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету з переважаючою травмуючою поверхнею, могли виникнути у пішохода внаслідок зіткнення з автомашиною, що рухалася від ударів виступаючими частинами автотранспортного засобу та удару в тверде підлегле покриття при падінні. По давності виникнення описані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, що мала місце 02.05.2018 року. Тілесні пошкодження у вигляді «саден шкірних покровів» не спричинили розладу здоров`я і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «б» «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності. Тілесні пошкодження у вигляді «забійно-рваних ран м`яких тканин» спричинили розлад здоров`я понад 6 але не більше 21 дня і по цій ознаці згідно п.2.3.2 «а» «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний термін розладу здоров`я чи незначну стійку втрату працездатності. Тілесні пошкодження у вигляді «поєднаної тупої травми голови, грудної клітки та черева» є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, і по цій ознаці згідно п.2.1.2 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом №6» МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження (Т.1 а.п. 85-87);
		- додатком до висновку експерта № 94 від 26.07.2018 року, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_13 , являється поєднана тупа травма голови, грудної клітки та черева з забоєм головного мозку з геморагічними вогнищами стовбура та гемісфер в базальних відділах, переломами ребер з забоєм та розривом легені, що супроводжувалося лівобічним гемотораксом, розривом селезінки, що супроводжувалося гемоперитонеумом і ускладнилася черевним сепсисом, двобічною пневмонією, мультиорганною недостатністю та метаболічним інфарктом міокарду, які явилися безпосередньою причиною смерті та є в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті ОСОБА_13 (Т.2 а.п. 281-282);
		- висновком експерта № 10/137 від 14.06.2018 року, відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмівна система та система рульового кекрування досліджуваного автомобіля марки Опель Комбо, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходилися в працездатному стані та могли виконувати функції передбачені конструкцією ( Т.1 а.п.97-104);
		- висновком експерта № 10/163 від 26.07.2018 року, відповідно до якого швидкість руху обрана водієм автомобіля OPEL-Combo, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_11 не перевищувала допустиму швидкість руху за умовами видимості дороги. Віддаль, на якій знаходився автомобіль OPEL-Combo, р/н НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_11 в момент виникнення небезпеки для руху водію встановлена слідством і становить величину 57 метрів. З технічної точки зору водій автомобіля OPEL-Combo, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_11 мав технічну можливість шляхом застосування своєчасного гальмування уникнути наїзду на пішохода, який рухався в попутному напрямку. В даній дорожній ситуації водій автомобіля OPEL-Combo, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_11 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, при заданих вихідних даних, причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля OPEL-Combo, р/н НОМЕР_3 , ОСОБА_11 , який не дотримався вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість об`єктивно оцінити дорожні умови та обстановку, не застосував своєчасно гальмування (Т.2 а.п. 260-267);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 14.06.2018 року та схемою до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 показав своє місцезнаходження в той момент, коли водієм автомобіля марки Опель Комбо було допущено наїзд на пішохода, а саме: свідок показав, що знаходився навпроти магазину продажу пластикових віконта дверей на узбіччі дороги та показав місце на краю проїжджої частини дороги, де було допущено наїзд на пішохода та встановлено, що відстань від місця наїзду до краю дороги дорівнює 90 см. Відстань від місця знаходження свідка до місця пригоди дорівнює 85 метрів. Свідок показав, що під час ДТП ніякий транспортний засіб крім автомобіля марки Опель Комбо по дорозі не їхав (Т.1 а.п.219-222);
		- протоколом проведення повторного слідчого експерименту від 25 липня 2019 року, проведеного на виконання ухвали суду від 05.07.2019 року, відповідно до якого слідчий експеримент проведено за участю свідка ОСОБА_17 , обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_10 , прокурора ОСОБА_6 , старшого інспектора криміналіста Виноградівського ВП ОСОБА_42 в присутності понятих. В ході експерименту свідок ОСОБА_17 показав місце з якого він бачив наїзд на пішохода, що до місця ДТП становить 70 метрів. Також свідок показав місце, на якому безпосередньо відбувся наїзд на пішохода і було виміряно відстань до середини дороги, яка дорівнює 4,75 м. Свідок показав місце падіння пішохода внаслідок наїзду, заміряно відстань від місця наїзду, яка дорівнює 11,7 м. Свідок також показав як пішохід в момент руху обходила гравійний насип, що знаходився частково на узбіччі, а частково на проїжджій частині дороги. Проведено заміри від місця закінчення маневру обходу гравійного насипу пішоходом до місця наїзду пішохода, яка дорівнює 7 м ( Т. 2 а.с.1-5);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 21.07.2018 року, схемою та ілюстрованою таблицею до нього, проведеного на місці ДТП за участю обвинуваченого ОСОБА_11 , згідно якого встановлено, що в умовах місця ДТП об`єктивна взаємна видимість пішохода на проїжджій частині дороги в напрямку руху транспортного засобу виникла з віддалі 57 метрів; видимість проїжджої частини дороги з робочого місця водія транспортного засобу становить 75 метрів; пішохід ОСОБА_43 до моменту ДТП рухалася в попутному з автомобілем напрямку до місця наїзду, яке знаходиться на смузі руху автомобіля на відстані 1,4 метра від правого краю проїжджої частини дороги по ходу руху автомобіля (Т.2 а.п. 253-257);
		- протоколом проведення повторного слідчого експерименту від 26 липня 2019 року, проведеного на виконання ухвали суду від 05.07.2019 року, відповідно до якого слідчий експеримент проведено за участю обвинуваченого ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_12 , свідка ОСОБА_17 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника потерпілих ОСОБА_10 , прокурора ОСОБА_6 , старшого інспектора криміналіста Виноградівського ВП ОСОБА_42 в присутності понятих. В ході експерименту за показами обвинуваваченого ОСОБА_11 проведено виміри та встановлено: відстань від місця, де стався наїзд на пішохода ОСОБА_13 до краю дороги, яка становить 2 метри з врахуванням зміни положення гравійного насипу порівняно з його розташуванням на момент скоєння ДТП; відстань від місця, де обвинувачений зупинив автомобіль після ДТП до краю проїжджої ділянки дороги становить 2,5 метра; відстань від місця розташування пішохода після падіння внаслідок наїзду до краю проїжджої ділянки дороги дорівнює 3,20 метра; відстань від місця зупинки обвинуваченим автомобіля після ДТП до місця розташування пішохода після падіння внаслідок наїзду дорівнює 5,30 метра; відстань від місця на якому (з якого) обвинувачений побачив пішохода до місця, на якому стався наїзд на пішохода дорівнює 1,90 м. Крім цього у зв`язку з тим, що обвинувачений відмовився відобразити можливість видимості пішохода в умовах максимально наближених до умов на момент ДТП, із залученням статиста, який виконував роль водія у статистичному автомобілі та статиста пішохода було встановлено відстань коли статист-водій став слабо бачити статиста-пішохода, що складало відстань 77 метрів ( Т.2 а.с. 6-10).
		Оцінюючи покази обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать матеріалам справи, не узгоджуються із доказами зібраними по справі, зокрема із показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_33 та ОСОБА_28 .
		За вказаних обставин, суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_11 про те, що він не допустив порушення правил безпеки дорожнього руху і його вини у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_13 немає, покази обвинуваченого суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.
		При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_11 мало місце.
		Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_11 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення. 
		Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.
		Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
		Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 судом не встановлені.
		Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11 суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено показами свідка ОСОБА_33 , лікаря приймального відділення Виноградівської районної лікарні, яка в судовому засіданні показала, що в ніч ДТП обвинувачений ОСОБА_11 був у стані алкогольного сп`яніння, в категоричній формі відмовився від освідчення на стан сп`яніння, кричав та просив відвезти його в інший район. Це продовжувалось тривалий проміжок часу. Свою відмову мотивував недовірою. 
		При призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого: 
		- вимога про наявність судимості з довідкою на звороті № 10-14052018/21033 щодо ОСОБА_11 , згідно якої ОСОБА_11 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності (Т.1 а.п.109);
		- довідка про склад сім`ї Фанчиківської сільської ради від 04.06.2018 року № 358, згідно якої ОСОБА_11 проживає разом із батьками (Т.1 а.п.110);
		- характеристика Фанчиківської сільської ради від 04.06.2018 року на гр. ОСОБА_11 , згідно якої останній характеризується з хорошої сторони (Т.1 а.п.111);
		- характеристика управління соціального захисту населення Виноградівської РДА від 04.06.2018 року № 11-22/2151, згідно якої ОСОБА_11 за місцем роботи характеризується позитивно ( Т.1 а.п. 115);
		- довідка Виноградівської районної лікарні від 23.05.2018 року № 472, згідно якої ОСОБА_11 на обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває (Т.1 а.п. 113);
		- посвідчення від 19.08.2013 року, згідно якого ОСОБА_11 є інваліда ІІІ-ої групи загального захворювання (Т.1 а.п. 120).
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 також враховано досудову доповідь уповноваженого органу пробації від 29.10.2018 року, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільств, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній; виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. 
		За таких обставин, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_11 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому необхідно обрати основне покарання в межах санкції статті, передбаченої ч.2 ст.286 КК України, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі. 
		Вирішуючи питання щодо позбавлення права керувати транспортними засобами, то з врахування обставин справи, приймаючи до уваги, що обвинувачений скоїв ДТП перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, його слід позбавити права керувати транспортними засобами.
		Розглянувши цивільний позов, заявлений потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного висновку.
		Згідно ст.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. 
		Пунктом 3 частини 1статті 91 КПК Українипередбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Відповідно до п.3 ч.2ст.11 ЦК Українизавдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
		Статтями22та23 ЦК Українипередбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Відповідно до ч.1ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		В ході судового розгляду кримінального провадження підтверджено, що злочинними діями ОСОБА_11 потерпілим спричинено збитки у вигляді заподіяння ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 2055,81 грн на придбання лікарських засобів та потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріальної шкоди в розмірі 43646,69 грн на придбання авіаквитків.
		Разом з цим під час досудового слідства потерпілий ОСОБА_9 отримав частину суми відшкодування матеріальної шкоди в розмірі однієї тисячі євро (стверджується розпискою потерпілого від 11.05.2018 року (Т.1 а.п.122), що в гривневому еквіваленті згідно обвинувального акту становить суму 31534 грн.
		Таким чином з ОСОБА_11 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_9 суму матеріальної шкоди, в розмірі 12112,69 грн ( 43646,69 грн - 31534 грн).
		В ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_8 та потерпіла ОСОБА_7 отримали від обвинуваченого ОСОБА_11 у рахунок часткового відшкодування заявлених позовних вимог кошти в сумі 4000 доларів США (розписка від 31.07.2019 року), у зв`язку з чим заявлена потерпілим ОСОБА_8 вимога про стягнення з обвинуваченого матеріальних збитків у розмірі 2055,81 грн задоволенню не підлягає.
		Також під час досудового слідства потерпілою ОСОБА_7 отримано частину суми відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП від 02.05.2018 року в розмірі 30000 грн, що стверджується розпискою від 07.05.2018 року (Т.1 а.п.123).
		Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до наступного висновку.
		Згідно ст.1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до п.2 ч.2ст.23 ЦК Українита п.3Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку потерпілі оцінили у 1000000 (один мільйон) грн кожний, суд виходить з того, що за загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3ст.23 ЦПК України).
		Вищенаведені обставини в дотримання вимогст.23 ЦК Українивраховуються судом при з`ясуванні питання про обґрунтованість заявленого цивільним позивачем розміру моральної шкоди.
		Тому, на підставі вищевказаного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений кожним із позивачів розмір моральної шкоди в 1000000 (один мільйон) грн є завищеним. 
		З врахуванням принципів законності та справедливості вимоги цивільного позову в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню: з ОСОБА_11 слід стягнути 100000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_9 , 150000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_8 та 150000 грн моральної шкоди на користь ОСОБА_7 .
		Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України. 
		Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядкуст. 124 КПК України.
		Обраний відносно обвинученого ОСОБА_11 запобіжний захід у виді домашнього арешту слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, - 
		 
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		Цивільний позов ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_7 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_8 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 у рахунок відшкодування шкоди, завданої злочином 12112,69 грн (дванадцять тисяч сто дванадцять гривень 69 копійок) та 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.
		У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Обраний відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у виді домашнього арешту - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
		Речовий доказ - автомобіль марки «OPEL-CОМВО», р/н НОМЕР_3 , - конфіскувати в дохід держави. 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 1430 (тисяча чотириста тридцять) гривень . 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень.
		На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судовогопровадження маютьправо отриматив судікопію вироку,а копіявироку обвинуваченомута прокурорупідлягає врученнюнегайно післяпроголошення. 
		 
		 
		 
		 
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...