Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/2480/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2019. Зареєстровано: 19.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2020
Номер судового провадження: 1-кп/161/511/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030130000036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/2480/19 
		Провадження № 1-кп/161/511/19
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   м. Луцьк                             18 вересня 2019 року         Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді    -                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря -                 ОСОБА_2 ,
		прокурора    -                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого -     ОСОБА_4 ,
		захисника -     ОСОБА_5 ,
		потерпілого -     ОСОБА_6 ,
		законних представників потерпілого -     ОСОБА_7 , 
		    ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ),
		представника потерпілого -         ОСОБА_10 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019030130000036, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 12.02.2019 року відносно  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лище Волинської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, гр.України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, інваліда 3 групи, не судимого, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		    Обвинувачений ОСОБА_4 14.01.2019 року близько 22.15 год., перебуваючи в якості вихователя, в приміщенні гуртожитку Княгининівського ліцею, що в АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпечність своїх дій, схопив малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обома руками за шию, після цього наніс не менше п`яти ударів кулаком руки в обличчя, a потім, використовуючи м`яку іграшку, утримував її притискаючи до обличчя малолітнього потерпілого, чим спричинив ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
		   Згідно висновку експерта №57 від 23.01.2019 потерпілому  малолітньому ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження y вигляді підшкірних гематом з саднами на лобній ділянці голови, ділянці лівої щоки, лівої вушної раковини, підборіддя та нижньої губи, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисно наніс потерпілому легкі тілесні ушкодження.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  свою вину в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 фактично визнав, заперечуючи деякі з фактичних обставин справи, що вбачається із показань, даних в судовому засіданні. Цивільний позов, заявлений матір`ю (законним представником) в інтересах малолітнього потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково, зокрема визнав матеріальну шкоду в сумі 624,80 грн, моральну шкоду  в розмірі 6000 грн.
		Суду дав показання, що на протязі тривалого часу він працював у Княгининівському (Маяківському) ліцеї вчителем, а з 2008 р  вихователем. 14.01.2019 року прийшов на нічну зміну (о 21.15 год.) в приміщення гуртожитку Княгининівського ліцею, де здійснював нічне чергування. Під час чергування вихованка 6 класу поскаржилась на поведінку хлопців, зазначивши, що ті стукають та заважають відпочивати. Він зайшов до кімнати хлопців та зробив зауваження, однак ті належним чином не відреагували. Коли він вдруге зайшов до кімнати, то ОСОБА_6 лежав і м`якою іграшкою стукав в стінку. Він хотів налякати останнього, вихопив іграшку та притулив її до його обличчя, вдаривши також нею потерпілого 3-4 рази. При цьому ствердив, що жодних ударів рукою не наносив, а за шию можливо і брав, точно не пам`ятає. Потерпілий почав хникати, прийшла нянька з першого поверху і почала його заспокоювати, тому він вийшов. Батьків про вказане не повідомив. Частково відшкодував моральну шкоду, шляхом здійснення поштового переказу в сумі 3000 гривень. Вважає, що вчинив не правильно, просив суворо його не карати.
		Окрім фактично часткового визнання винуватості самим обвинуваченим, його винність в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.
		Факт працевлаштування обвинуваченого ОСОБА_4 у Маяківській СШ-інтернаті (Княгининівському  у зв`язку з перейменуванням населеного пунтку) на посаді вчителя географії та вихователя, стверджується наказом №221 від 27.08.1986 та наказом №87 від 29.08.2008, відповідно. 
		Так, малолітній потерпілий  ОСОБА_6 /в присутності законного представника ОСОБА_7 / суду дав показання, що 14.01.2019 ввечері на чергування прийшов вихователь  ОСОБА_4 , подивився чи всі на місці, і вони лягли відпочивати. Близько 22.15 год. вихователь зайшов та почав кричати, що вони стукають, а потім підійшов до нього, придушив рукою за шию, взяв іграшку та почав нею бити по обличчю, після чого іграшку кинув, вдарив кілька разів кулаком в обличчя та голову, а потім знову взяв іграшку та почав душити нею, тримаючи її біля обличчя. Він сильно злякався, почав плакати, написав смс-повідомлення мамі. Після цього прийшла класний керівник та сиділа з ним до приїзду матері. Потім його оглянули працівники швидкої допомоги, а на наступний день  поклали до лікарні. Ствердив, що ОСОБА_4 лівою рукою душив його, а правою бив (наніс кілька прямих ударів), після чого знову душив іграшкою. 
		З висновку експерта №54 від 24.01.2019 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження y вигляді підшкірних гематом з саднами на лобній ділянці голови, ділянці лівої щоки, лівої вушної раковини, підборіддя та нижньої губи. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету), більш детальна характеристика яких не відобразилась в морфології ушкоджень, цілком можливо в час вказаний підекспертним та в медичній документації, за ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та анатомічну локалізацію, виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень  виключається можливість їх виникнення під час падіння з висоти власного зросту.
		Показання потерпілого  малолітнього ОСОБА_6 судом приймаються до уваги, оскільки вони є послідовними, об`єктивними, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, зокрема, висновком судово-медичної експертизи та показаннями свідків, що досліджені в судовому засіданні.
		Законний представник потерпілого  ОСОБА_7 , суду дала показання, що є рідною тіткою потерпілого, про обставини справи їй відомо лише зі слів самого потерпілого та його матері. На обличчі ОСОБА_6 було видно сліди від пальців рук (на шиї і біля вуха), садна, синці. Дитина дуже переживала, не міг відразу розказати про обставини події. Жодних проблем у ліцеї ні з його поведінкою, ні з навчанням не було.
		Свідок  ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ), яка є матір`ю потерпілого, суду дала показання, що 14.01.2019 після 22 год. він сина прийшло смс-повідомлення якогось незрозумілого змісту. Вона запереживала, почала дзвонити до нього, він збивав, а потім не брав трубку. Потім написав їй «мене побив дядько», а коли взяв трубку  то плакав. Вона зателефонувала класному керівнику, попросила з`ясувати про те, що відбулось та особисто поїхала до ліцею. О 23.30 год. вона приїхала до гуртожитку, вже була поліція, її не хотіли пускати, однак вона зайшла у кімнату до сина та побачила, що він весь червоний, заплаканий, не міг говорити, на губі була кров. Згодом син розповідав, що в кімнату прийшов вихователь і став його бити іграшкою, рукою та затуляв рота. Медичну допомогу надавали в ліцеї. Оскільки на наступний день син скаржився на болі у голові та животі, тому вони звернулись у лікарню, де проходили стаціонарне лікування. Після цієї події син став дуже розсіяний, часто забуває, його сон дуже неспокійний, в зв`язку з чим вони зверталися за консультаціями до психолога. 
		В подальшому, після допиту в якості свідка матір малолітнього потерпілого  ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) допущено до участі у справі в якості законного представника, яка заявлений цивільний позов в інтересах її сина (в т.числі і про збільшення позовних вимог та відшкодування витрат на правову допомогу) підтримала повністю, наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.
		В судовомузасіданні свідок ОСОБА_11  дала показання, що вона є класним керівником потерпілого ОСОБА_6 14.01.2019 вона перебувала у ліцеї до 20.00 год. Після «відбою» була дома, до неї передзвонила мама останнього та запитала, що відбувається в школі. Тоді вона подзвонила в гуртожиток, няні  ОСОБА_12 , щоб дізнатись, що відбулося. Після цього зателефонувала директору і особисто пішла до школи. Піднялася в кімнату до дітей, які сказали, що ОСОБА_6 бив вихователь. Тоді вона присіла біля ОСОБА_6 , бачила почервоніння біля ока, він був дуже стривожений та заплаканий. Ствердила, що до 20.00 год. бачила останнього, будь-яких тілесних ушкоджень у нього не було. 
		Свідок ОСОБА_13  суду дав показання, що 14.02.2019 о 22.20 год. подзвонила мама потерпілого  ОСОБА_9 та повідомила про те, що її сина - ОСОБА_6 побив черговий вихователь. Після цього повідомлення він приїхав до ліцею, викликав швидку допомогу та поліцію. В потерпілого бачив тілесні ушкодження, схожі сліди від ударів (на обличчі). Ствердив, що ОСОБА_4 працював тривалий час вчителем географії, потім, за станом здоров`я був переведений на посаду вихователя, і після цього були повідомлення, що він словесно ображав дітей, в зв`язку з чим з ним проводились бесіди, дане питання обговорювалось і на нарадах. Після цієї події ОСОБА_4 особисто написав заяву на звільнення з роботи.
		В судовомузасіданні свідок  ОСОБА_12 дала показання, що працювала на першому поверсі помічником вихователя Княгининівського ліцею. 14.01.2019 після 22.00 год. до неї подзвонила ОСОБА_11 та попросила глянути, що відбувається на другому поверсі. Вона зайшла в кімнату до хлопців, побачила ОСОБА_6 , який був в істериці та плакав, а діти сказали, що його вдарив вихователь ОСОБА_4 . У потерпілого бачила червону пляму над бровою. Вона запитала у ОСОБА_4 про те, що сталося, однак той не відповів та був схвильований. Про інцидент, який відбувся вона повідомила класного керівника та директора. 
		Допитані в судовому засіданні малолітні свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_14 (в присутності законного представника ОСОБА_15 ) та свідок ОСОБА_16 ( в присутності законного представника ОСОБА_17 ) ствердили факт нанесення тілесних ушкоджень як руками, так і м`якою іграшкою малолітньому ОСОБА_6 вихователем ОСОБА_4 . 
		Досліджені в судовому засіданні докази суд, відповідно до ст.85,86 КПК України суд вважає належними, допустимими та, відповідно до ст.94 КПК України, достатніми для прийняття відповідного процесуального рішення щодо ОСОБА_4 .
		Враховуючи,що показанняпотерпілого ОСОБА_6 ,дані нимбезпосередньо всудовому засіданні,є послідовними,відповідають іншимобставинам справита підтверджуютьсядослідженими всудовому засіданнідоказами,а саме:показаннями свідків малолітніх ОСОБА_14 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,висновком судово-медичноїекспертизи №57 від 24.01.2019, не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки підстав ставити їх під сумнів у суду немає, тому суд бере їх за основу при постановленні даного вироку та приходить до висновку про винуватість ОСОБА_4 у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, кваліфікуючи його дії за ч.1 ст. 125 КК України. 
		При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
		Так, відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Так, в ході судового розгляду встановлено, що кримінальне правопорушення обвинуваченим вчинено щодо малолітньої дитини, що відповідно до ч.1 п.6 ст.67 КК України відноситься до обтяжуючих обставин.
		Однак, як вбачається із обвинувального акта така обтяжуюча обставина обвинуваченому ОСОБА_4 органом досудового розслідування не вмінена.
		Таким чином, суд, відповідно до вимог ст.67 КК України, 337 КПК України, позбавлений права на визнання вказаної обставини такою, що обтяжує покарання обвинуваченого. 
		На підставі викладеного, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.ст.66, 67 КК України, суд не вбачає.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину фактично визнав частково, перед потерпілим та його законним представником не вибачився, не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, пенсіонер, є інвалідом 3 групи, хворіє, що стверджується наявною медичною документацією, не працевлаштований, що виключає можливість призначення покарання у виді громадських та виправних робіт (відповідно до ст.56, 57 КК України), тому суд, з врахуванням конкретних обставин даної справи, призначає покарання в межах санкції ст.125 ч.1 КК України, у виді штрафу (у максимально можливому розмірі).
		На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) 1043 (одну тисячу сорок три) грн 96 (дев`яносто шість) коп. матеріальної шкоди та 12000 (дванадцять) тисяч грн витрат по наданню правової допомоги.
		Матеріальна шкода судом стягується відповідно до ступеню вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, з врахуванням доданих чеків та квитанцій, що підтверджують їх розмір.
		Витрати за надання правової допомоги стверджуються розрахунком їх вартості та квитанціями, доданими до матеріалів провадження. 
		Відмовляючи в позові в частині відшкодування матеріальної шкоди, понесеної внаслідок доїзду в сумі 500 грн. суд виходить із того, що дані витрати не підтверджені документально; матеріальні витрати в сумі 605 грн., сплачені як благодійні внески, не підлягають до стягнення, так як благодійні внески не є обов`язковими для сплати та сплачуються у добровільному порядку, а тому не є витратами на лікування. 
		В задоволенні позову ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) в частині відшкодування моральної шкоди  відмовити, оскільки при поданні позовних вимог у цій частині не сплачено судового збору, чим порушено вимоги ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 з послідуючими його змінами. 
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 
		Цивільний позов ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілого ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) 1043 (одну тисячу сорок три) грн 96 (дев`яносто шість) коп. матеріальної шкоди та 12000 (дванадцять) тисяч грн витрат по наданню правової допомоги.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.   
		 
		 
		 
		Суддя Луцького міськрайонного суду                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...