Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/2338/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано судом: 18.09.2019. Зареєстровано: 19.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: 854/4945/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		18 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2338/19Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
		у складі головуючого судді: Шевчук О.А., 
		суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
		 
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, ухвалене в порядку письмового провадженні в м. Одесі, по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до    приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови, - 
		ВСТАНОВИЛА:
		У квітні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича  від 30.11.2018 року ВП №57822317 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди. 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за таких умов відбувається одночасне стягнення виконавчого збору і основної винагороди приватного виконавця за примусове виконання одного і того ж виконавчого листа, що суперечить вимогам чинного законодавства.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що відповідачем були здійснені належні заходи щодо стягнення основної винагороди та прийнято окрему постанову про його стягнення, адже згідно п.5  ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», постанова приватного виконавця про стягнення основної винагороди є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
		Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.
		Справу розглянуто в порядку ст. 229 КАС України.
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 57822317 від 30.11.2018 року (а.с.62), розглянувши заяву представника за довіреністю АТ «Райффайзен Банк Аваль» Сапіги М.М. (а.с.55), відповідачем:
		- відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 522/24068/14-ц (а.с.57), виданого 22.10.2018 року Приморським районним судом м. Одеси, суддя В.І. Загороднюк, про: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/0029/74/71896 від 21.03.2007 р. станом на 06.12.2010 р. у сумі 3420187,83 гривень звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах, а саме: квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова,9 Ідент. Код № 14305909 к/р № НОМЕР_1 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001), визначивши початкову ціну, згідно звіту про незалежну оцінку майна від 10.07.2018 року, у розмірі 3131229 (три мільйони сто тридцять одна тисяча двісті двадцять дев`ять) гривень;
		- стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 342018,78 грн.
		Постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 30.11.2018 року ВП № 57822317 (а.с.70-71), керуючись  ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»  та п. 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України № 643 від 8 вересня 2016 року, відповідачем:
		- стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця за примусове виконання виконавчого листа № 522/24067/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси, суддя В.І. Загороднюк, у сумі 342018,78 грн.
		Не погоджуючись з постановою відповідача від 30.11.2018 року ВП № 57822317 про стягнення з позивача основної винагороди, позивач оскаржив її у судовому порядку.
		Судом також встановлено, що постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 14.03.2019 року № ВП 57822317, встановивши, що на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Арестова С.А. про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, у відповідності до п. 1 ч. 1  ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчити виконавче провадження № 57822317 з примусового виконання виконавчого листа № 522/24068/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 22.10.2018 року, керуючись п. 1 ч. 1, ч. 3 ст.  37, ч.ч. 1, 2 ст.  40 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач:
		- виконавчий лист № 522/24068/14-ц, виданий 22.10.2018 року Приморським районним судом м. Одеси, суддя В.І. Загороднюк, та невикористаний авансовий внесок - повернуто стягувачу;
		- припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, зокрема, знято арешти з нерухомого майна, а саме квартири позивача АДРЕСА_1 , накладені постановою про арешт майна боржника ВП 57822317 від 30.11.2018 року та постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП 57822317 від 17.01.2019 року.
		У цій постанові також зазначено, що постанова від 30.11.2018 року ВП № 57822317, про стягнення з боржника основної винагороди за примусове виконання виконавчого листа № 522/24068/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 22.10.2018 року, підлягає примусовому виконанню у порядку, встановленому  Законом України «Про виконавче провадження».
		Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не наведено доводів та не надано доказів на їх підтвердження, а також судом встановлено відсутність доказів фактичного виконання рішення в рамках виконавчого провадження № 57822317.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
		Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначається  Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження"(далі - Закон № 1404-VIII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до п.1, 2, 5 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
		Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються  Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону№ 1404-VIII  виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно ч.2 ст. 18 Закону№ 1404-VIII  виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.
		Згідно з п. 1 ч. 1   статті 26 Закону № 1404-VIII   виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у   статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
		Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому  статтею 27  цього Закону.
		Частиною 1 статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
		Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
		Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 3, 4  ст. 37 Закону № 1404-VIII  виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
		У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
		Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.
		Згідно з ч. 3  ст. 40 Закону № 1404-VIII  у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої  статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою  статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої  статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
		Відповідно до ч.3 ст.45 Закону № 1404-VIII основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
		Відповідно до ч.1, ч.3  ст. 31 Закону № 1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
		Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з ч.4, ч.5 ст. 31 Закону № 1403-VIII основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		Відповідно до ч.7 ст.31 Закону №1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. № 643 затверджено Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця (далі-Порядок № 643).
		Відповідно до  п.2 Порядку № 643 у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у  частині першій  статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", виплачується винагорода у такому розмірі:
		2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;
		0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
		Згідно з п.6 Порядку № 643 для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.
		Відповідно до п.9 Порядку № 643 заява державного виконавця про виплату винагороди розглядається безпосереднім керівником державного виконавця протягом двох робочих днів з дати її надходження та за наявності підстав, передбачених  пунктами 4  і  5  цього Порядку, погоджується ним із зазначенням дати погодження. За відсутності підстав для виплати винагороди зазначена заява протягом двох робочих днів з дати її надходження повертається державному виконавцю з обґрунтуванням підстав відмови.
		У разі виконання рішення безпосередньо керівником органу державної виконавчої служби заява про виплату винагороди подається для погодження керівнику вищого рівня. У такому випадку винагорода, зазначена в  абзаці третьому  пункту 2 цього Порядку, не виплачується.
		Згідно з п.19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому  Законом України  "Про виконавче провадження", одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
		За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, приватний виконавець нараховує основну винагороду в розмірі 10 відсотків суми заборгованості із сплати аліментів у порядку, встановленому  Законом України  "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
		Приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому  Законом України  "Про виконавче провадження", фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує основну винагороду в розмірі чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, - в розмірі вісьмох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.
		Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень.
		Відповідно до п.8 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
		Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
		Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником до відкриття виконавчого провадження.
		У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої  статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14, 15 частини першої  статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
		Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
		Згідно з п.21 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму  Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені  частиною першою  статті 40 Закону.
		При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму  Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
		Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
		З огляду на вищезазначені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що аналіз наведених норм  Закону № 1404-VIII  та  Закону № 1403-VIII  дає можливість зробити висновок про те, що обов`язковими умовами стягнення основної винагороди приватного виконавця, яка відповідно до вимог ч. 3  ст. 45 Закону № 1404-VIII  стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору, є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Крім того, законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми; розмір виконавчого збору вираховується також з фактично стягнутої суми.    
		За своїм призначенням основна винагорода є своєрідною винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
		Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що при стягненні основної винагороди    відповідно до частини 3    статті 40 Закону № 1404-VIII, без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми основної винагороди або ж стягнення її без реального виконання рішення суду.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. 
		Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись  ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича - залишити без задоволення.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року - залишити без змін.
		Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Головуюча суддя:                                                                                                    О.А. Шевчук
		Суддя:                    А.В. Бойко
		          Суддя:                                                                                                                                 А.Г. Федусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...