Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/6372/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про відвід судді.
Надіслано судом: 18.09.2019. Зареєстровано: 19.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2019.
Дата набрання законної сили: 18.09.2019
Номер судового провадження: 854/7292/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		У Х В А Л А
		 
		18 вересня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6372/18
		 
		Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Федусик А.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у відповідності до ст.40 КАС України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський олійнодобувний завод» про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В. та суддів: Потапчука В.О., Шляхтицького О.І., у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський олійнодобувний завод» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		В провадженні колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В. та суддів: Потапчука В.О., Шляхтицького О.І. перебуває справа за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11лютого 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський олійнодобувний завод» (далі ТОВ) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі ГУДФС) про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу.
		17 вересня 2019 року представником ТОВ Єрьоменко В.П. було подано клопотання про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В. та суддів: Потапчука В.О., Шляхтицького О.І., яке обґрунтоване тим, що клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження апелянтом до суду не подавалось, а тому суд даний строк поновив безпідставно. Також, в обґрунтування заяви представник позивача зазначав, що підстави для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко врегульовано законом та суд не мав права без оплати судового збору відкрити провадження по справі та відстрочити його сплату. 
		Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у задоволенні клопотання представника ТОВ про відвід колегії суддів відмовлено. Зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід колегії суддів, а справу №420/6372/18 передано для визначення судді у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід.
		Відповідно до ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
		На підставі частини 8 статті 40 КАС Україні суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу вирішення питання про відвід розподілено на суддю Федусика А.Г..
		Перевіривши матеріали справи та доводи ТОВ про відвід колегії суддів, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
		Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених       статтею 37 цього Кодексу.
		За правилами частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. 
		При цьому, слід звернути увагу, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
		Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
		Вимоги поданої заяви про відвід ТОВ обґрунтовує посиланням на прийняту 02 серпня 2019 року колегією суддів процесуальну ухвалу у справі - про поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, відстрочення ГУ ДФС в Одеській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
		Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
		Відповідна позиція висловлена й Радою суддів України у рішенні від 07 вересня 2017 №46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних, чи інших питань у тій самій справі не породжує у діяльності судді конфлікту інтересів.
		Водночас, суд відхиляє посилання заявника на відсутність клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в мотивувальній частині апеляційної скарги описані обставини для поновлення строку, а сама вимога міститься в прохальній частині апеляційної скарги. Також, клопотання про поновлення строку міститься в клопотанні про продовження строку усунення недоліків (а.с.134).
		Натомість, матеріали справи містять докази подання апелянтом апеляційної скарги у строки, визначені ст.295 КАС України, з дня отримання копії оскаржуваного рішення.
		Крім того, частиною 1 статті 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено право суду, враховуючи наявний майновий стан сторони, прийняти відповідне рішення, яким зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
		З вказаних норм слідує, що відстрочення апелянту сплати судового збору є правом суду і не є тотожним звільненню від його сплати.
		Суд може самостійно врахувати наявне матеріальне становище сторони. При цьому, це не порушує принцип рівності учасників процесу, оскільки не позбавляє жодну зі сторін від процесуального обов`язку зі сплати судового збору, а лише відстрочує у часі таку сплату.
		Крім того, ухвала суду про відкриття апеляційного провадження може бути оскаржена саме в частині відстрочення  сплати судового збору.
		Посилання заявника на винесення суддею Семенюком Г.В. ухвал про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги не є підставою для відводу.
		Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 03 липня 2019 року, справа № 826/14033/17.
		Суд касаційної інстанції по вказаній справі зазначив, що наведені позивачем доводи стосовно висловленої суддею по справі правової позиції при розгляді нею інших справ, а також незгода з постановленням цим суддею ухвали, якою вирішено процедурне питання, не можуть визнаватись, у розумінні вказаних вище норм (які регулюють питання про відвід), підставами для відводу.
		Більше того, вимога надати правову оцінку процесуальним рішенням колегії суддів перебуває поза межами повноважень судді, який здійснює розгляд заяви про відвід, а є компетенцією суду вищої інстанції. 
		Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що обставини справи не вказують на упередженість колегії суддів і не містять передбачених статтею 36 КАС України підстав, за яких відвід підлягав би задоволенню.
		Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначив, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
		Враховуючи викладене, перевіривши обґрунтування заяви, оцінивши доводи, що мають значення для вирішення заяви, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ТОВ про відвід колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В. та суддів: Потапчука В.О., Шляхтицького О.І. у даній справі.
		Керуючись ст.36, 39, 40, 242, 311, 321, 325, 328 КАС України,  суд -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський олійнодобувний завод» про відвід колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Семенюка Г.В. та суддів: Потапчука В.О. та Шляхтицького О.І. у справі №420/6372/18.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку  не підлягає.
		 
		 Суддя     Федусик А.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...