Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/7349/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2019. Зареєстровано: 19.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.
Дата набрання законної сили: 24.12.2019
Номер судового провадження: 2/569/2811/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 569/7349/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 вересня 2019 року м.Рівне
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
		головуючого судді Гордійчук І.О.,
		при секретарі Михайленко О.С.
		з участю представника позивача Ригун А.М. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "АГРОПЕРЕРОБКА" до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та захист ділової репутації,
		ВСТАНОВИВ:
		Представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство «Агропереробка» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію ТзОВ виробничого-торговельного підприємства «Агропереробка» поширену в групі соціальної мережі «Facebook» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», а саме : «Пробував їхню моцареллу, гівно-гівном!!! Продукт сирний», а також: «Не експерт, але трішки розбираюсь в сирах. Можу відрізнити гівно від сиру». Також просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_2 у триденний строк з дня набрання чинності рішення суду у справі, спростувати поширену в групі соціальної мережі «Facebook» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформацію у такий самий спосіб, як вона була поширена - опублікуванням спростування. 
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі «Facebook» в групі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» користувачем ОСОБА_4 о ІНФОРМАЦІЯ_3 був опублікований пост, в якому вона висловила своє обурення щодо невдалої покупки в одному з фірмових магазинів « Щерик », власником якого є ТОВ ВТП «Агропереробка». Цього ж дня в одному з до вказаного посту ОСОБА_2 висловився щодо сиру « Моцарела » виробництва ТОВ ВТП «Агропереробка» наступного змісту «Пробував їхню моцареллу, гівно-гівном!!! Продукт сирний» При цьому , на запитання іншого користувача ( ОСОБА_5 ) із змістом «Пан-експерт?» , відповідач відповів «Не експерт , але трішки розбираюся в сирах. Можу відрізнити гівно від сиру». На письмове звернення позивача №252, з вимогою спростувати поширену інформацію та принести вибачення, відповідач не надав відповіді та жодних дій не вчинив. ТОВ ВТП «Агропереробка» , що є власником торгової марки «Щедрик» та виробником продукції, вважає, що коментар відповідача порочить ділову репутацію позивача, оскільки інформація є негативною та не достовірною. Зазначає, що відповідач висловлюючись, що сир «Моцарелла» є не сиром, а сирним продуктом , що не відповідає дійсності, маркуванню на етикетці , звинуватив позивача у введенні споживачів в оману, фальсифікації та недобросовісності.
		У своєму письмовому відзиві на позов від 04.06.2019 р. відповідач категорично заперечив проти задоволення позову, зазначив, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач зазначає, що коментар поширений в мережі «Facebook» є оціночним судженням, поширеним споживачем, та не підлягає спростуванню чи доведенню його правдивості. Відповідач також зазначає, що позивач враховуючи положення ст.30 ЗУ «Про інформацію» , вважаючи, що оціночне судження притужує його гідність, честь та ділову репутацію, міг скористатися правом на відповідь або ж на власне тлумачення справи надавши йому свою оцінку, однак своїм правом не скористався. Також відповідач у відзиві зазначив, що інформаційних матеріалів щодо позивача чи його товару у соціальній мережі «Facebook» не створював і на своєму власному обліковому записі не розміщував, не оприлюднював, та в свою чергу, доказів , що сторінка в соціальній мережі «Facebook» з якої ніби порушили права позивача належить власне самому відповідачу суду не додано.
		Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.04.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження по справі та призначено справу до розгляду.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позов свого довірителя повністю з підстав та мотивів, які в ньому наведені.
		Дослідивши матеріали справи, письмові заяви по суті справи та надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		ІНФОРМАЦІЯ_1 в соціальній мережі «Facebook» в групі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» користувачем ОСОБА_4 в ІНФОРМАЦІЯ_3 був опублікований пост, з приводу невдалої покупки в одному з фірмових магазинів « Щерик », власником якого є ТОВ ВТП «Агропереробка». Користувачем ОСОБА_2 під вищезазначеним постом залишено коментар наступного змісту - «Пробував їхню моцареллу, гівно-гівном!!! Продукт сирний» На запитання іншого користувача ( ОСОБА_5 ) із змістом «Пан-експерт?», відповідач відповів «Не експерт , але трішки розбираюся в сирах. Можу відрізнити гівно від сиру». 
		Позивач письмово звернувся з вимогою №252, до відповідача, та просив спростувати поширену інформацію, принести вибачення. (а.с.35)
		Відповідно до частини першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
		Згідно до статей  297,299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
		Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів №2,4. 7, 11 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови від 27 лютого 2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		Як зазначено в довідці з відомостей про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 31.05.2019 року №20/2019-Д, наданої Дочірнім підприємством «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» на заяву ТзОВ ВТП «Агропереробка» від 10.05.2019 року. Вбачається, що власником веб-сайту: https://www/facebook.com./ є реєстрант доменного імені facebook . com  компанія Facebook, Inc . Зокрема зазначено, що дані про користувачів відомі лише власникам сайту. Користувачі створюють власні веб-сторінки , наводять свої дані в добровільному порядку під власну відповідальність, погоджуючись з політикою конфіденційності facebook.
		Згідно із ст. 94 ЦК України юридична особа має особисте немайнове право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та на інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
		Цією ж статтею передбачено, що особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		Таким чином, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, а визначення змісту ділової репутації залежить від природи її суб`єкта.
		Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилижного.
		Однак позивачем не доведено, що висловлювання відповідача нанесло шкоду, майнову чи не майнову діловій репутації позивача, також відсутні докази того, що сторінка в соціальній мережі, з якої було вчинено коментар належить саме відповідачу. 
		В силу ст. 277 ЦК України  не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності, дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
		Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови №1 від 27 лютого 2009року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка, дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів(вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Отже, головною ознакою того, чи певне висловлювання є оціночним судженням чи фактом, є наявність фактичних даних, на які може таке поняття вказувати, а не тільки наявність визначення такого поняття в законодавстві.
		Як вбачається із  матеріалів  справи, в коментарі в соціальній мережі Facebook надано власну оцінку продукту, який виробляє ТОВ ВТП «Агропереробка», тобто висловлено суб`єктивні оціночні судження з приводу товару позивача, як споживачем, який, в силу вимог закону, не  підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986 рік) зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантованих пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 статті 10 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій.
		За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
		Зокрема з долучених відповідачем фотокопій коментарів з групи соціальної мережі «Facebook» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», під постом (ОСОБА_4 ) вбачається, що користувачі мережі масово залишали свої коментарі та особисті судження з приводу продукції та власне мережі магазинів. Зокрема, позиція людей неоднозначна, присутні й інші критичні висловлювання.
		За правилами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Позивачем не доведено, що висловлювання відповідача нанесло шкоду діловій репутації позивача, також відсутні докази того, що сторінка в соціальній мережі, з якої було вчинено коментар належить саме відповідачу. 
		Суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
		Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		    В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "АГРОПЕРЕРОБКА" до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та захист ділової репутації - відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський Рівненської області (пп.15.5 п.15 ч.1 Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
		 
		Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю сиробничо-торговельне підприємство "АГРОПЕРЕРОБКА",35360, Рівненська обл. Рівненський р-н., с.Велика Омеляна, вул.Я.Гашека 120, ЄДРПОУ 22572180.
		Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		 
		Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.
		 
		Суддя                            І.О.Гордійчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...