Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/64933/17-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про захист немайнових прав фізичних осіб; Спори про захист честі, гідності та ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 61-5436ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                       
		Іменем України 
		 
		11 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/64933/17-ц
		провадження № 61-5436св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Національний банк України, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Закон і Бізнес», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський інститут проблем управління імені Горшеніна», 
		треті особи: ОСОБА_3 , Компанія «COLLYER LIMITED», Компанія «TRADE POINT AGRO LIMITED», Компанія «ROSSYN INVESTING GORP», Компанія «TEAMTREND LIMITED», Компанія «MILBERT VENTURES IVC», Компанія «ZAO UKRTRANSITSERVISE LTD», Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм», Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Інгосстрах», Компанія «CLARESHOLM MARKETING LTD», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромтехнологія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вегаторг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста-Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віалінт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віглон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віітелла», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарстен», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Елсіс Тайм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Емпіре», Товариство з обмеженою відповідальністю «Есмола», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМРІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкерія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком 2001», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інторно», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карінда», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кембел», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастейн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Метриком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілорін ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбелла», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортіка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Прадо», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранея», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Стандарт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріботто», Товариство з обмеженою відповідальністю «Руднекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтіз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солмбридж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техспецмонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмолоко», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаборіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворе», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксар», Товариство з обмеженою відповідальністю «Церіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікс», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство фінансів України, про захист честі, гідності та ділової репутації, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вінниченко Олександр Олександрович, на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року у складі судді Соколова О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Національного банку України, ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакція газети «Закон і Бізнес», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський інститут проблем управління імені Горшеніна», треті особи: ОСОБА_3 , Компанія «COLLYER LIMITED», Компанія «TRADE POINT AGRO LIMITED», Компанія «ROSSYN INVESTING GORP», Компанія «TEAMTREND LIMITED», Компанія «MILBERT VENTURES IVC», Компанія «ZAO UKRTRANSITSERVISE LTD», Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Новофарм», Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «Інгосстрах», Компанія «CLARESHOLM MARKETING LTD», Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромтехнологія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вегаторг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста-Компані», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віалінт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віглон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Віітелла», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарстен», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дортекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Елсіс Тайм», Товариство з обмеженою відповідальністю «Емпіре», Товариство з обмеженою відповідальністю «Есмола», Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМРІС», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестгруп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Індастріал Гарант», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкерія», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком 2001», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інторно», Товариство з обмеженою відповідальністю «Карінда», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кембел», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастейн», Товариство з обмеженою відповідальністю «Метриком», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілорін ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбелла», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортіка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Парадіз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Прадо», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ранея», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапіт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Реал-Стандарт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріботто», Товариство з обмеженою відповідальністю «Руднекс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Салтіз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солмбридж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Техспецмонтаж», Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмолоко», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаборіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворе», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоксар», Товариство з  обмеженою відповідальністю «Церіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнікс», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство фінансів України, про захист честі, гідності та ділової репутації.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 44 ЦПК України суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Під час проведення підготовчого засідання учасники справи неодноразово заявляли завідомо безпідставні відводи та вчиняли дії, спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи. Подання представниками неодноразових заяв про відвід головуючому судді, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, оскільки такі процесуальні дії спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи. З матеріалів позову вбачається, що дана заява носить очевидно штучний характер. Крім цього, з метою затягування розгляду даної справи на адресу суду подано зустрічні позовні заяви третіх осіб: Компанії «TEAMTREND LIMITED», Компанії «TREADE POINT AGRO LIMITED», Компанії «COLLYER LIMITED», з штучним об`єднанням позовних вимог з метою зміни підсудності та завідомо безпідставним, штучним залученням ОСОБА_2 як відповідача, які в подальшому ухвалою суду виокремлено в окреме провадження. З урахуванням наведеного та того, що цивільна справа перебувала в провадженні суддів Печерського районного суду м. Києва з 01 листопада 2017 року, суд дійшов висновку про те, що позивач та його представники не зацікавлені в результаті розгляду цієї справи та своїми діями навмисно затягують її розгляд.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Вінниченко О. О., залишено без задоволення. 
		Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що неодноразові заявлення відводів визнані судом необґрунтованими та у їх задоволенні було відмовлено з огляду на те, що наведені в них обґрунтування - трудові відносини, некоректність авторозподілу справи, незгода з процесуальними рішеннями - не містять обставин, які б вказували на упередженість судді. Колегія суддів не взяла до уваги доводи апеляційної скарги про те, що всі відводи були заявлені обґрунтовано, а вчинені дії не свідчать про затягування розгляду справи. Треті особи на стороні позивача: Компанія «COLLYER LIMITED», Компанія «ТRADE POINT AGRO LIMITED» та Компанія «TEAMTREND LIMITED», подали зустрічні позовні заяви із штучним об`єднанням позовних вимог з метою зміни підсудності та завідомо безпідставним залученням ОСОБА_2 як відповідача. Таким чином, позивач, в порушення норм ЦПК України не встановив належних відповідачів і порушивши правила суб`єктної юрисдикції, об`єднав позовні вимоги до ОСОБА_2 . У позові не зазначено, у чому полягає порушення, невизнання, оспорення права позивача відповідачами та не наведено жодного обґрунтування підстав захисту його особистого немайнового чи майнового права та інтересу, тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду про те, що поданий позов має очевидно штучний характер.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Вінниченко О. О., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій в оскаржуваній ухвалі не зазначив, які саме відводи він вважав зловживанням процесуальними правами, та дійшов неправомірного висновку про залишення позову без розгляду. Апеляційний суд у своїй постанові взагалі не зазначив мотиви, з яких вважав заявлені відводи зловживанням процесуальними правами. Суди не звернули увагу на те, що будь-які процесуальні дії, у тому числі відводи, вчинені третіми особами, не можуть впливати на процесуальні дії (рішення) суду щодо позивача. Суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягає штучний зміст позову, та не звернув увагу на те, що чинним законодавством України не визначено поняття «штучного позову», його ознаки та критерії. Суд апеляційної інстанції вказував на те, що у позовній заяві не зазначено, у чому полягає невизнання, оспорення прав позивача і не наведено обґрунтування підстав для його захисту, що є надуманим, безпідставним та суперечить змісту позову й наявним у матеріалах справи доказам. Крім того, залишивши позов без розгляду з підстав статті 44 ЦПК України, ніби-то у зв`язку з наявністю зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції вчинив процесуальну дію, яка не передбачена нормами ЦПК України. Суд апеляційної інстанції у постанові не навів доводів, які б це спростували. Суди попередніх інстанцій порушили принцип «юридичної визначеності» та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. 
		 
		Короткий зміст позиції інших учасників справи
		 
		У квітні 2019 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що під час розгляду справи представники позивача та третіх осіб за попередньою змовою взаємно вчиняли процесуальні диверсії, спрямовані на затягування та перешкоджання своєчасному розгляду справи. Доводи касаційної скарги дублюють доводи, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції, і вже розглядалися апеляційний судом та зводяться до переоцінки доказів. З урахуванням наведеного представник АТ КБ «ПриватБанк» просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. 
		 
		У травні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Національного банку України, у якому банк просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє Вінниченко О. О. , без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року - без змін. Відзив мотивований тим, що учасники судового процесу та їх представники зобов`язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Учасники справи неодноразово заявляли завідомо безпідставні відводи та вчиняли дії, спрямовані на затягування і перешкоджання розгляду справи. Неодноразове подання заяв про відвід судді, враховуючи положення статті 44 ЦПК України, є зловживанням процесуальними правами, оскільки спрямоване на безпідставне затягування справи.  Крім цього, з метою затягування розгляду справи подано зустрічні позовні заяви третіх осіб зі штучним об`єднанням позовних вимог з метою зміни підсудності та завідомо безпідставним, штучним залученням фізичної особи ОСОБА_2   як відповідача, які  у подальшому ухвалою суду виокремлено в окреме провадження. Позивач, у порушення норм ЦПК України, безпідставно та штучно визначив відповідачів і в порушення правил суб`єктної юрисдикції об`єднав позовні вимоги до ОСОБА_2 
		 
		Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Печерського районного суду м. Києва.  
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Позиція Верховного Суду 
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовувані норми права
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із зазначеним вище позовом, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 листопада 2017 року передано судді-доповідачу Москаленко К. О. (а. с.1, том 1).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року відкрито провадження у цій справі (а. с. 60-61, том 1).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача Національного банку України про подальший розгляд справи у закритому судовому засіданні (а. с. 44-45, том 5).
		 
		У зв`язку із закінченням повноважень судді Москаленко К. О. на підставі розпорядження Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2018 року № 371 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та справу передано судді-доповідачу Соколову О. М. (а. с. 1-4, том 9).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 липня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання (а. с. 7-8, том 9).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 вересня 2018 року зупинено провадження у цій справі у зв`язку із надходженням заяви про відвід судді Соколова О. М. (а. с. 57-58, том 10). 
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року у задоволенні клопотання представника позивача про відвід судді Соколова О. М. відмовлено. Суд не встановив об`єктивних підстав, які б свідчили про існування обставин, передбачених пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України. В ухвалі зазначено, підстави для відводу, а саме трудова діяльність представника позивача на посаді помічника судді та судді Соколова О. М. у Київському апеляційному господарському суді, не є доказом упередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи. 
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року у задоволенні заяви представника третіх осіб на стороні позивача: Компанії «COLLYER LIMITED», Компанії «TRADE POINT AGRO LIMITED», Компанії «TEAMTREND LIMITED» про відвід судді Соколова О. М., мотивовану наявними помилками при автоматизованому розподілі справи та некоректному роз`єднанні позовів компаній, визнано заявлений відвід необґрунтованим, зупинено провадження у справі та передано питання щодо вирішення відводу на розгляд іншому судді (а. с. 187-188, том 10).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2018 року у задоволенні заяви про відвід судді Соколова О. М. відмовлено у зв`язку із тим, що наведені заявниками підстави для відводу не містять відомостей, які б вказували на упередженість судді Соколова О. М. (а. с. 191-194, том 10).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2018 року у зв`язку із заявленням представником третьої особи на стороні позивача - Компанії «ZAO UKRTRANSITSERVISE LTD» клопотання про відвід судді, зупинено провадження у справі та передано клопотання про відвід на розгляд іншому судді Печерського районного суду м. Києва (а. с. 76-77, том 11).
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання представника Компанії «ZAO UKRTRANSITSERVISE LTD» про відвід судді Соколова О. М. відмовлено. Суд зазначив, що неналежне повідомлення компанії, яка є учасником справи, про час та місце розгляду справи, не є підставою для відводу судді Соколова О. М. (а. с. 81-83, том 11).
		 
		Статтею 2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є у тому числі диспозитивність і неприпустимість зловживання процесуальними правами.
		 
		Виходячи з аналізу змісту статті 13 ЦПК України, одним із аспектів принципу диспозитивності цивільного судочинства є розгляд справи судом не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог законодавства України, і в межах заявлених нею вимог.
		 
		У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).
		 
		До кола основних прав учасників справи належить право подавати заяви та клопотання і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. 
		 
		Спеціальним правом учасника справи є право подати заяву про відвід судді. Відповідно до частини третьої статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. 
		 
		Учасники судового процесу та їхні представники повинні користуватися процесуальними правами добросовісно; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
		 
		Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання заяви за відсутності підстав, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання виконання судового рішення.
		 
		Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.  
		 
		Беручи до уваги наведене, а також те, що позивач та треті особи на стороні позивача подавали заяви про відвід судді в межах встановленого законодавством України строку, викладали у своїх заявах мотиви та аргументи щодо необхідності вчинення судом такої процесуальної дії, колегія суддів Верховного Суду не вважає законним і обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання подання вказаних заяв про відвід судді зловживанням процесуальними правами, яке, як наслідок, тягне за собою залишення позову без розгляду. 
		 
		Крім того, положеннями частини третьої статті 44 ЦПК України визначено такі можливі наслідки визнання судом подання скарги, клопотання чи заяви зловживання процесуальними правами, - це залишення без розгляду або повернення поданої скарги, заяви чи клопотання, а не позову. 
		 
		Натомість, вичерпний перелік підстав для залишення без розгляду позову визначено у статті 257 ЦПК України. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позову, статтю 257 ЦПК України не застосовував і, відповідно, жодної обставини, передбаченої нею як підстави для залишення позову без розгляду, не встановив. 
		 
		В якості однієї з підстав для встановлення зловживання позивачем процесуальними правами суд посилається на те, що з матеріалів справи вбачається, що дана заява носить очевидно штучний характер (пункт 3 частини другої статті 44 ЦПК України). Однак, у порушення вимог статті 260 ЦПК України суд взагалі не зазначає мотиви, з яких він дійшов такого висновку.  
		 
		Висновок про штучний характер позову не повинен ґрунтуватися на припущеннях суду і може свідчити про порушення прав позивача на судовий захист. 
		 
		Зазначене має важливе юридичне значення для правильного вирішення цього процесуального питання, оскільки у статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		При цьому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судами як джерело права, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		 
		Згідно із частинами першої і другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		 
		А у частині першій статті 4 ЦПК України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		При цьому, відкриваючи провадження у справі та приймаючи справу до провадження, суд не висловлював жодних зауважень щодо безпідставності та штучності поданого позову.
		 
		Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку про штучний характер позову більше, ніж через десять місяців після прийняття справи до провадження, не навівши обґрунтованих підстав для того, не дослідивши усіх обставин справи та не надавши оцінку доводам і запереченням сторін, а також доказам, поданим на їх підтвердження. 
		 
		Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		У зв`язку із викладеним ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Вінниченко Олександр Олександрович, задовольнити.
		 
		Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2019 року скасувати і справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.  
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                           Д. Д. Луспеник
		 
		 
		Судді:                                                                                                      І. А. Воробйова
		 
		 
		                                                                                                                  Г. В. Кривцова
		 
		 
		                                                                                                                  Р. А. Лідовець 
		 
		 
		                                                                                                                  Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...