Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6568/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано судом: 20.09.2019. Зареєстровано: 20.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.

Номер судового провадження: 11/926/1405/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м.Чернівці
		19 вересня 2019 року Справа № 910/6568/19
		Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічника судді Попової К.Г., що виконує повноваження секретаря судового засідання розглянувши справу №910/6568/19
		 
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА» (02660, м.Київ, вул.Магнітогорська,1)
		 
		До Приватного малого підприємства «НІК ДІОР» (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А)
		 
		Про стягнення грошових коштів в сумі 34173,79 грн
		 
		За участю представників сторін:
		Від позивача: не з`явився
		Від відповідача: не з`явився 
		 
		СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА» звернулося з позовом до Приватного малого підприємства «НІК ДІОР» про стягнення грошових коштів в сумі 34173,79 грн, з яких: 21204,47 грн сума основного боргу, яка виникла внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу №1323 ЄМ від 07.10.2013 року, 1461,65 грн сума 15% річних, 10602,24 грн сума штрафних санкцій, які нараховані на підставі п.п.6.2 і 6.3 договору та 905,43 грн. сума інфляційних втрат.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 07.10.2013 року між сторонами було укладено договір поставки №1323ЄМ, за умовами якого постачальник (ТОВ «ЄВРОМЕТА») зобов`язується передати у власність покупця (ПМП«НІК ДІОР») товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість. Позивачем здійснено ряд поставок товару, проте відповідач в порушення умов договору розрахунок провів частково, а тому станом на день звернення з позовом за ним рахується заборгованість в сумі 21204,47 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача. Окрім того, за порушення умов договору він також просить стягнути 15% річних в сумі 1461,65 грн, інфляційні втрати в сумі 905,43 грн, а також 10602,24 грн. штрафу.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА" до Приватного малого підприємства "НІК ДІОР" про стягнення грошових коштів в сумі 34173,79 грн разом з доданими до неї матеріалами передано за встановленою підсудністю на розгляд господарського суду Чернівецької області.
		Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №910/6568/19 передано судді Гушилик С.М.
		Ухвалою суду від 21.06.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи по суті на 09.07.2019 року. 
		08.07.2019 року (до початку судового засідання) відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної робот суду подав заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх.№1704).
		Ухвалою суду від 09.07.2019 року задоволено заяву відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2019 року, цією ж ухвалою запропоновано відповідачу надати у строк до 25.07.2019 року відзив на позов.
		30.07.2019 року відповідачем подано відзив на позов (вх.№2464), в якому останній заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем на надано доказів того, що останній надав послуги по договору №1323 ЄМ від 07.10.2013 року, так як в накладних, які подані позивачем значиться інший договір.
		30.07.2019 року позивач звернувся із заявою про зміну позовних вимог, обґрунтовуючи її тим, що ним помилково вказано старий номер договору купівлі-продажу №1323 ЄМ від 07.10.2013 року замість договору купівлі-продажу №1137ЄМ від 14.11.2018 року, по якому здійснювався продаж товару. 
		Ухвалою суду від 30.07.2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОМЕТА" про зміну підстав позовних вимог за вх.№1833 від 30.07.2019 року, а відтак підставою позовних вимог є стягнення заборгованості та штрафних санкцій, які виникли внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу №1137ЄМ від 14.11.2018 року.
		Ухвалою суду від 30.07.2019 року відкладено розгляд підготовчого засідання на 19.08.2019 року.
		Ухвалою суду від 19.08.2019 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про долучення доказів до матеріалів справи за вх.№2648, як таку, що подана з порушенням вимог законодавства, а саме підписана не уповноваженою особою, при цьому з урахуванням повідомлень відповідача про проведення оплат, зобов`язано позивача надати пояснення щодо здійснених відповідачем оплат на суму 5000,00 грн. за платіжним дорученням №752 від 12.02.2019 року, на суму 1500,00 грн. за платіжним дорученням №996 від 23.05.2019 року та на суму 1515,00 грн. за платіжним дорученням №986 від 23.05.2019 року та відкладено розгляд підготовчого засідання на 05.09.2019 року.
		04.09.2019 року на адресу господарського суду Чернівецької області від позивача надійшли письмові пояснення стосовно вищевказаних оплат (вх.№2814), в яких позивач звертає увагу суду не те, що дійсно після звернення з позовом до суду (22.05.2019 року) відповідачем (23.05.2019 року) здійснено оплату на суму 1500,00 грн платіжне доручення №996 та на суму 1515,00 грн платіжне доручення №986, щодо суми оплати в розмірі 5000,00 грн, яка перерахована в лютому місяці 2019 року та вона була врахована при складанні позову як оплата, а відтак за відповідачем станом на день звернення з позовом існувала заборгованість за отриманий товар в сумі 21204,47 грн, а тому позивач просить задовольнити позов в повному обсязі. 
		Також від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності (вх.№2832), при цьому позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
		У судове засідання 05.09.2019 року представник відповідача не з`явився, причини нез`явлення суду не повідомив.
		Ухвалою суду від 05.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2019 року.
		Представник відповідача у судові засідання не з`являвся, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: м.Чернівці, вул. Б.Хмельницького, 19-А, яка зазначена у витязі з ЄДРПОУ. Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеними адресами.
		Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
		Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що чергова неявка представника відповідача в судове засідання 19.09.2019 року не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду ( ч.3 ст.177 ГПК України).
		Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
		Враховуючи вище викладене, а також попередні клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд прийшов висновку, що відсутність представників сторін не перешкоджає розгляду справи без участі представників сторін, які належним чином повідомлені про її розгляд.
		Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -
		В С Т А Н О В И В :
		14.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА» (продавець) та Приватним малим підприємством «НІК ДІОР» (покупець) було укладено договір поставки №1137 ЄМ (далі  договір).
		За умовами договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар в асортименті, в кількості та по ціні, що визначені умовами договору, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та оплатити в порядку та у відповідності до договору (п.1.1. договору).
		Предметом продажу є товари, визначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 договору). 
		Загальна сума договору складається з сумарної вартості усіх видаткових накладних, що оформляється сторонами під час дії цього договору. Асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару визначається сторонами у видатковій накладній на відповідну партію товару (п.3.1-3.2. договору).
		Порядок розрахунків сторони погоди у розділі 5 договору, а саме: розрахунки за кожну відвантажену (передану) партію товару здійснюються на підставі цього договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Остаточний розрахунок за отриманий товар покупець здійснює протягом 14 календарних днів, починаючи з дати отримання товару. Оплата здійснюється в національній валюті України  в гривнях. Покупець обов`язково зазначає, у своєму платіжному доручені, номер та дату цього договору. Покупець повинен здійснювати оплату кожної переданої йому партії товару окремим платіжним дорученням. Всі кошти, отримані від покупця в період дії цього договору, продавець зараховує в рахунок оплати вартості товару, що постачається за цим договором, у хронологічному порядку, починаючи з самого давнього рахунку (накладної). Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок продавця. Сторони домовилися, що усі видаткові накладні (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), а також інші документи, складені сторонами під час дії цього договору, стосуються виключно цього договору і дійсні в межах цього договору.
		У відповідності до вимог п.6.1 договору передбачено, що за порушення умов договору сторони несуть відповідальність у порядку передбаченому умовами цього договору та нормами діючого законодавства. Збитки, завдані стороні, відшкодовуються винною стороною в порядку передбаченому чинним законодавством. 
		За прострочення терміну оплати вартості отриманого товару відповідно до п.5.2 цього договору покупець сплачує на користь продавця 15% річних від простроченої суми (п.6.2. договору).
		Пунктом 6.3 договору сторони визначили, що у випадку прострочення терміну оплати поставленого товару більше, ніж  на 10 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 15% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару; - на 20 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 30% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару; - на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару.
		Сторони домовились, що до всіх вимог, що випливають з умов цього договору, засовується позовна давність в п`ять років ( п.6.4 договору). 
		Відповідно до п.9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2016 року (суд вважає помилково вказано 2016), що строк дії договору до 2018 року, так як договір укладений в 2018 році. Договір вважається автоматично пролонгований на кожен наступний календарний рік на таких же умовах, якщо до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про його припинення. 
		Договір може бути розірваний кожною із сторін достроково, шляхом письмового попередження стороною іншої сторони за один місяць до дати його припинення (п.9.3 договору). 
		Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.
		На виконання умов договору позивач здійснив ряд поставок товару відповідачу, що підтверджено видатковими накладними:№ЄМ-00015502 від 19.11.2018 року на суму 18515,30 грн, №ЄМ-00016054 від 29.11.2018 року на суму 7689,17 грн.
		19.02.2019 року позивач направив відповідачу претензію за №19/02-1 з вимогою про сплату боргу в сумі 21204,84 грн, яка підтверджена актом звірки розрахунків від 19.02.2019 року.
		26.02.2019 року відповідач надав відповідь на претензію, в якій просив врахувати складну фінансову ситуацію, що склалась на підприємстві та зобов`язався погасити заборгованість в сумі 21204,84 грн до 12.03.2019 року.
		23.04.20109 року позивач вдруге звернувся до відповідача з претензією №23/04-2, в якій наполягав на проведенні розрахунку за отриманий товар, а також наголошував на нарахуванні штрафних санкцій за порушення умов договору. Вказана претензія була направлена відповідачу цінним листом, проте повернута Укрпоштою за закінченням терміну зберігання.
		Станом на 21.05.2019 року заборгованість погашена не була, що стало підставою для звернення з позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21204,84 грн.
		Враховуючи, що відповідач не провів повну оплату за отриманий товар, позивач у відповідності до вимог п.6.3 договору та ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував 15% річних в сумі 1461,65 грн за період з 04.12.2018 року по 21.05.2019 року, збитки завдані інфляцією в сумі 905,43 грн за аналогічний період та штраф в розмірі 50% від загальної вартості неоплаченого товару в сумі 10602,24 грн.
		Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі  ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Частиною 1 ст.265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ч.6 ст.265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Зобов`язання у відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
		Зазначені норми узгоджуються з вимогами статті 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.
		Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідно до ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
		Встановлені обставини справи свідчать, що спірна заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення останнім умов договору щодо здійснення оплати вартості поставленого товару в сумі 21204,47 грн.
		Враховуючи, що відповідач частково погасив вказану заборгованість після звернення з позовом, що підтверджено позивачем у своїх письмових поясненнях (вх.№2814 від 04.09.2019 року) в сумі 3015,30 грн, а відтак така заборгованість підлягає стягненню з відповідача частково на суму 18189,17 грн, тоді як в частині стягнення заборгованості в сумі 3015,30 грн провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		Приписами ст. 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
		Як вже було зазначено у відповідності до пункту 6.3 договору у випадку прострочення терміну оплати поставленого товару більше, ніж  на 30 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної вартості неоплаченої (несвоєчасно оплаченої) партії товару.
		Таким чином, оскільки відповідач не оплатив в повному обсязі суму за отриманий товар позивачу, ним цілком обґрунтовано заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 10602,24 грн 50% від загальної вартості неоплаченого товару, перевіривши нарахування штрафу суд прийшов висновку, що він нарахований правомірно, а відтак ця сума підлягає задоволенню.
		На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу суму 1461,65 грн 15% річних за період з 04.12.2018 по 21.05.2019 року та суму 905,43 грн інфляційних за аналогічний період.
		У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Перевіривши розрахунок нарахованих інфляційних та 15% річних зроблений позивачем, суд зазначає, що він нарахований правомірно, а відтак підлягає задоволенню.
		Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
		Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
		З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач свої грошові зобов`язання не виконав, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 21204,47 грн, суми штрафу в розмірі 10602,24 грн, суми 15% річних в розмірі 1461,65 грн та суми інфляційних в розмірі 905,43 грн є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, з урахуванням проведеної оплати заборгованості в сумі 3015,30 грн після звернення з позовом, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.
		Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 222, п.2 ч.1 231, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА» (02660, м.Київ, вул.Магнітогорська,1) до Приватного малого підприємства «НІК ДІОР» (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А, код 14263766) стягнення грошових коштів в сумі 34173,79 грн  задовольнити частково.
		2.Стягнути з Приватного малого підприємства «НІК ДІОР» (58002, м.Чернівці, вул.Богдана Хмельницького, 19-А, код 14263766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМЕТА» (02660, м.Київ, вул.Магнітогорська,1, код 36464155) заборгованості в сумі 31158,49 грн, з яких: 18189,17 грн сума основного боргу, 1461,65 грн сума 15% річних, 10602,24 грн сума штрафу, 905,43 грн сума інфляційних втрат та 1921,00 грн судового збору.
		3.В частині стягнення боргу в сумі 3015,30 грн. закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.
		 
		Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). 
		 
		Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб  порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб  адресую: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 20.09.2019 року
		 
		 
		 
		 
		Суддя С.М. Гушилик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...