Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 602/945/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2019. Зареєстровано: 21.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2019.

Номер судового провадження: 11-кп/4820/326/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017210130000163

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/326/19 
		Справа № 602/945/17 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія:                             Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		16 вересня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційногосуду в складі :
		судді - доповідача         ОСОБА_2 ,
		суддів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря          ОСОБА_5 ,
		прокурора              ОСОБА_6 , 
		представника потерпілого  ОСОБА_7 , 
		потерпілого  ОСОБА_8 , 
		захисників             ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		ОСОБА_11 , 
		обвинувачених  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		ОСОБА_14 , ОСОБА_15 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за 12017210130000163 від 28.06.2017 року за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 на вирок Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року,
		в с т а н о в и л а :
		Вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, що має на утриманні, одну неповнолітню дитину, працюючого оператором котельні ПП «Теплодарплюс», раніше не судимого, 
		визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 128, ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання:
		-за ст. 128 КК України у у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;
		-за ч. 2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки. 
		На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_12 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки. 
		Клопотання ОСОБА_12 про застосування до нього Закону України « Про амністію у 2016 році» задоволено. 
		Звільнено ОСОБА_12 від відбування основного покарання , призначеного за даним вироком за ст.. 128, ч. 2 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки, на підставі пункту «в» ст. 1 Закону України «»Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року.
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого начальником гаража ТОВ «Західагротранс», раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		Клопотання ОСОБА_13 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році»задоволено.
		Звільнено ОСОБА_13  від відбування основного покарання, призначеного за даним вироком за ч.2ст.296 КК Україниу виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, на підставі пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_4 , мешканця АДРЕСА_5 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, тимчасово не працюючого, раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		Клопотання ОСОБА_14 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році»задоволено.
		Звільнено ОСОБА_14  від відбування основного покарання, призначеного за даним вироком за ч.2ст.296 КК Україниу виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, на підставі пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
		ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с.Матвіївці Шумського району Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_6 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого механіком ТОВ «Західагротранс», раніше не судимого,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
		Клопотання ОСОБА_15 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році»задоволено.
		Звільнено ОСОБА_15  від відбування основного покарання, призначеного за даним вироком за ч.2ст.296 КК Україниу виді обмеження волі на строк 3 (три) роки, на підставі пункту «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року.
		Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_12 в користь держави в особі Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_16 в сумі 17868 (сімнадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 70 копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_16 про стягнення моральної шкоди в сумі 620000 гривень задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в користь ОСОБА_16 по 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень з кожного завданої моральної шкоди.
		Стягнуто з ОСОБА_12 в користь ОСОБА_16 300000 (триста тисяч) гривень завданої моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Цивільний позов ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкодив розмірі43529гривень 53копійок таморальної шкодив розмірі480000гривень задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в користь ОСОБА_8 по 10000 (десять тисяч) гривень з кожного завданої моральної шкоди.
		Стягнуто з ОСОБА_12 в користь ОСОБА_8 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		 
		Доля речових доказів вирішена відповідно до ст. 100 КПК України. 
		 
		За вироком суду, 27 червня 2017 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 рухались автомобілем марки «Audi А-6» під керуванням ОСОБА_13 автодорогою «P 43» в сторону м.Ланівці Лановецького району Тернопільської області. 
		 
		Проїжджаючи с. Якимівці Лановецького району Тернопільської області, на зупинці громадського транспорту «Якимівці» помітили неповнолітню ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які проводили своє дозвілля та ОСОБА_16 , який знаходився у розміщеному поруч автомобілі марки «Daewoo Lanos».
		 
		ОСОБА_13 зупинив керований ним автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_14 , підійшов до неповнолітньої ОСОБА_17 та ОСОБА_18 і запропонував спільно провести час, поїхавши разом з ним, на що вони відмовилися.
		 
		Після чергової відмови неповнолітня ОСОБА_17 підійшла до ОСОБА_16 ..
		 
		Внаслідок чого, ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , перебуваючи у громадському місці, маючи на меті показати свою винятковість, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до існуючих в суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій і відпочинок громадян, дотримання правил поведінки у громадському місці, з метою самоутвердитись в очах неповнолітньої ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , підійшли до ОСОБА_16 та умисно безпричинно розпочали конфлікт із останнім.
		 
		ОСОБА_16 вийшов із автомобіля «Daewoo Lanos» та знаходячись на проїжджій частині автодороги біля зупинки громадського транспорту «Якимівці» словесно намагався заспокоїти ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 і ОСОБА_13 та припинити їхні протиправні дії. 
		 
		Незважаючи на прохання ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , свої протиправні дій не припинили, а діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у застосуванні насильства почали тягнути за одяг ОСОБА_16 , а в подальшому наносити удари руками в різні ділянки тіла.
		 
		Обороняючись від насильницьких дій ОСОБА_16 , відійшов на протилежну сторону дороги, де ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 збили його з ніг і почали наносити йому удари руками та ногами в різні ділянки тіла, заподіявши йому фізичну біль. 
		 
		На неодноразові прохання неповнолітньої ОСОБА_17 та ОСОБА_18 припинити хуліганські дії стосовно ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 не реагували. 
		 
		Уникаючи подальшого отримання тілесних ушкоджень, ОСОБА_16 скотився із узбіччя в кювет та втік у лісосмугу. 
		 
		На крики про допомогу неповнолітньої ОСОБА_17 близько 23 години 30 хвилин прибув ОСОБА_19 , який проживав неподалік у власному домогосподарстві та намагався вияснити суть події та припинити протиправні дії ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 і ОСОБА_14 .
		В цей час, із лісосмуги надійшов ОСОБА_16 , проте ОСОБА_20 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_21 не припиняючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до існуючих в суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій громадян, дотримання правил поведінки у громадському місці, діючи з особливою зухвалістю, намагалися підійти до ОСОБА_16 та продовжувати вчинення протиправних дій, проте ОСОБА_19 їх фізично стримав. В цей час ОСОБА_12 , не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння для здоров`я ОСОБА_16 , але легковажно розраховуючи на їх відвернення в обстановці, що склалася, наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_16 , внаслідок чого останній впав на площину асфальтного покриття дороги та вдарившись правою лобово-тім`яною ділянкою голови до підлягаючої поверхні, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у виді перелому склепіння черепа справа (лобової і правої тім`яної кісток) із забоєм-стисненням головного мозку епі- та субдуральною гематомами (крововиливи над- та під тверду мозкову оболонку) справа та синець із забоєм м`яких тканин правої лобово-тім`яної ділянки, що належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
		 
		В апеляційній скарги представник потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 просить вирок скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання. 
		Вказує, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, невірною кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, оскільки 22.02.2019 року потерпілий помер. Крім того, вважає, що виснок судово-медичної експертизи № 93 від 22.11.2017 року не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки експерт не врахував покази свідків події злочину, які показали, що удар в область передньої лобної частини голови  нанесли кулаком ОСОБА_12 та ногою ОСОБА_13 в лежачому положені ОСОБА_16 . Також згідно виписки із медичної карти хворого ОСОБА_22 ушкодження черепа ОСОБА_22 при обстеженні мали ушкодження як лобової кістки так і правої тім`яної частини голови. Надаючи вказаний висновок експерт вказує, що ушкодження черепа утворились при падіння та ударі лобно-тім`яною ділянкою голови до підлягаючої поверхні, шо суперечить показам свідків та медичним документам. 
		Також посилається на відсутність у справі комісійної, комплексної судово-медичної експертизи, які б надали відповідь на питання щодо правильності кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених, з яких вбачається причиний зв`язок між діями обвинувачених та смертю потерілого. 
		Вважає, що судом при поставлені рішення, дана невірна оцінка доказам, висновки суду не відповідають фактичним обставина справи, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, з неправильним застосуванням норм матеріального та істотним порушення норм процесуального права, що є підставами для його скасування з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. 
		 
		Заслухавши доповідача, доводи представника потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_8 на підтримання апеляційної скарги, обвинувачених, їх захисників, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона пілягає задоволенню за таких підстав.
		 
		Відповідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим. 
		Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
		Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. 
		Вмотивованим є рішеня, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		 
		Цих імперативних вимог кримінально-процесуального закону суд в кримінальному провадженні не дотримався. 
		 
		Як вбачається з вироку суду обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 під час вчинення хуліганських дій групою осіб збили потерпілго ОСОБА_16 з ніг і наносили удари руками і ногами в різні ділянки тіла, заподіявши йому фізичну біль. 
		Обвинувачений ОСОБА_12 , не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння для здоров`я ОСОБА_16 , але легковажно розраховуючи на їх відвернення в обстановці, що скалася, наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_16 , внаслідок чого останній впав на асфальтове покриття дороги та вдарившись правою лобово-тім`яною ділянокою голови до підлягаючої поверхні, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у виді перелому склепіння черепа справа (лобової і правої тім`яної кісток ) із забоєм-стисненням головного мозку епі- та субдуральною гематомами (крововиливи над  та під тверду мозкову оболонку) справа та синець із забоєм м`яких тканин правої лобово-тім`яної ділянки, що належить до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. 
		 
		Судом дії обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 квафіліковані за ч. 2 ст. 296 КК України, а обвинуваченого ОСОБА_12 за ст. 128 КК України та ч. 2 ст. 296 КК України.
		Суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_12 під час нанесення умисно удару кулаком правої руки в область голови ОСОБА_16 від чого останній впав на асфальтове покриття дороги та вдарившись головою отримав тяжкі тілесні ушкодження за необережною формою вини.
		При цьому суд першої інстанції не зазначив у вироку, який вид необережності: злочинна самовпевненість чи недбалість, мав місце під час вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК України. 
		Згідно ч.2 ст. 25 КК України необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бедіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 25 КК України необережність є злочинною недбалістю якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дій або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити. 
		 
		Заначаючи у мотивувальній частині вироку, що ОСОБА_12 не передбачав настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння для здоров`я ОСОБА_16 , але легковажно розраховував на їх відвернення в обстановці, що склалася, суд не врахував, що такого інтелектуального моменту як непередбачення можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння - злочинна самовпевненість не має. Оскільки для цього виду необережності обов`яковою ознакою є саме передбачення можливості настання наслідків свого діяння та легковажність розрахунку на їх відвернення. 
		Вольова ознака злочинної самовпевненості полягає в тому, що особа під час вчинення злочину розраховує на відвернення суспільно небезпечних наслідків свого діяння. 
		При цьому, діючи самовпевнено, особа розраховує на певні обставини, які за своїми властивостями, характером чи зв`язками мають здатність відвернути настання шкідливих наслідків. 
		Такими обставинами можуть бути власні якості особи, дії інших осіб, вплив обстановки, сили природи тощо. 
		Проте суд у вироку усунувся від аналізу вольової ознаки необережності як виду вини, не зазначивши на які конкретно обставини відвернення заподіяних тяжких наслідків легковажно розраховував ОСОБА_12 під час нанесення умисного удару кулаком в голову потерпілому. 
		Зазначені недоліки по суті не дали можливості дослідити суб`єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 128 КК України. 
		 
		Крім того, як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні на а.с. 6 Т.1 обвинувачення ОСОБА_12 викладено з аналогічними недоліками з зазначенням легковажності розрахунку на відверненя, в обстановці що склалася, настання суспільно небезпечних наслідків без їх конктеризації та з вказівкою про непередбачення можливості настання цих наслідків, що не узгоджуються з законодавчими приписами ознак необережності та її видів, передбачених ст. 25 КК України. 
		 
		Відповідно до імперативних вимог ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу, вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Проте мотивувальна частина вироку викладена судом з порушенням формулювання обвинувачення ОСОБА_12 , і форми вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України. 
		 
		З аналогічних підстав, не відповідаючим вимогам п. 5 ч. 2 ст. 231 КПК України, є і обвинувальний акт в кримінальному провадженні, в частині викладення формулювання обвинувачення ОСОБА_12 за ст. 128 КК України. 
		Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення і на думку колегії суддів є істотними, в контексті положень ч. 1 ст. 412 КПК України та є підставами для скасування вироку судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 409 КПК України. 
		 
		Найбільш сприятливим рішенням на думку колегії суддів в цьому випадку є скусування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. 
		Таке рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на положеннях ч.6 ст. 9 КПК України відповідно до яких у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання крмінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. 
		 
		Враховуючи, що вирок суду скасовується з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, інші підстави для скасування вироку, на які посилається апелянт в своїй апеляційній скарзі, колегією суддів не перевіряються. 
		Оскільки дії обвинувачених при вчиненні злочинів тісно пов`язані між собою вирок суду пілягає скасуванню щодо всіх обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . 
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 404, 405, п. 6 ч. 1 ст. 407, 409, 412, 418, 419 КПК України колегія суддів, - 
		п о с т а н о в и л а:
		   Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_8  адвоката ОСОБА_7 задоволити. 
		Вирок Лановецького районного суду Тернопільської області від 30 січня 2019 року щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		 
		Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...