Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4530/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2019. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 24.09.2019.
Дата набрання законної сили: 27.11.2019
Результат оскарження 27.11.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/4776/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 420/4530/19
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 вересня 2019 року                                                                                          м. Одеса
		Одеський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді - Кравченка М.М.;
		за участі:
		секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;
		представника позивача - Новак Л.А.;
		представника відповідача - Михасюк О.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства «Будова» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -
		СУТЬ СПОРУ:
		Колективне підприємство «Будова» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці в Одеській області, в якій просило: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Одеській області щодо відмови Колективному підприємству «Будова» в реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року); зобов`язати Головне управління Держпраці в Одеській області зареєструвати за Колективним підприємством «Будова» Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року).
		В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 30.05.2019 року Колективне підприємство «Будова» подало в порядку ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці», ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.9 Закону України «Про адміністративні послуги» до дозвільного органу - Головного управління Держпраці в Одеській області Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для подальшої її реєстрації у передбаченому чинним законодавством порядку (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року). Зазначена Декларація подана в належним чином заповненому вигляді, з дотриманням встановленої форми, передбаченої Додатком № 8 «Декларація» до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107. 11.06.2019 року позивач отримав з ГУ Держпраці т. з. «Повідомлення про доопрацювання» (вих. № 15/01-33-5421 від 04.06.2019 року), яким ГУ Держпраці повідомляє, що «інформацію у Декларації необхідно викласти за встановленою формою та у повному обсязі» згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 48 від 07.02.2018 року «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 725 і від 26 жовтня 2011 р. № 1107».
		Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року позовну заяву Колективного підприємства «Будова» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
		У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що розглянувши матеріали щодо оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства, 04.06.2019 Головним управлінням було направлено повідомлення про доопрацювання, оскільки інформація в декларації була викладена не в повному обсязі, як того вимагає форма згідно з додатком 8 Порядку № 1107, а саме: 1) відсутні відомості про наявність інструкцій за видами робіт підвищеної небезпеки, які зазначені безпосередньо у наданій декларації, а не взагалі; 2) не перелічені протоколи навчання та перевірки знань працівників із зазначенням дати проходження осіб, які виконуватимуть роботи (за переліком робіт підвищеної небезпеки, які заявлені у декларації); 3) відсутня інформація про проходження випробовувань засобів індивідуального захисту із зазначенням дати та номеру документу, які підтверджують зазначену інформацію; 4) відсутні характеристики на устаткування, яке експлуатується при виконанні робіт підвищеної небезпеки, які заявлені у декларації (тип, заводські номери, рік виготовлення, країна-виробник); 5) не зазначена інформація про наявність експлуатаційної документації (із зазначенням на конкретне устаткування); 6) не зазначена інформація про матеріально-технічну базу підприємства (програми та плани навчання не входять до матеріально-технічної бази). Позивач посилається, що відповідно до вимог абз.3 ч.5 ст.4 Закону № 2806 відмова у реєстрації декларації не допускається. Проте, Головне управління не відмовляло КП «Будова» в реєстрації декларації, а виявивши недоліки направило декларацію на доопрацювання. Отже, право КП «Будова» на реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці жодним чином не було порушено.
		У відповіді на відзив позивач зазначає, що КП «Будова» подала в порядку ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці», ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.9 Закону України «Про адміністративні послуги» до дозвільного органу - Головного управління Держпраці в Одеській області Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для подальшої її реєстрації у передбаченому чинним законодавством порядку 30.05.2019 року, декларація мала бути зареєстрована 05.06.2019 року. Не зважаючи на законодавчу визначеність в даному питанні ,відповідач в порушення норм чинного законодавства 04.06.2019 року складає Повідомлення про доопрацювання № 15/01-33-5421 та згідно Листа про проходження справи передає вихідний документ до Центру надання адміністративних послуг лише 07.06.2019 року. У відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає яка норма чинного законодавства містить посилання на такий документ як повідомлення про доопрацювання та можливість взагалі складати повідомлення про доопрацювання.
		В запереченнях відповідач вказує, що Головне управління отримало декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці 03.06.2019, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції від 03.04.2019 № 7664/01-32. За підсумками розгляду декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, Головне управління склало повідомлення про доопрацювання від 04.06.2019 № 15/01-33-5421, 07.06.2019 (на п`ятий робочий день дня отримання) передало пакет документів до Центру надання адміністративних послуг. Отже, Головне управління не порушило строки розгляду декларації про відповідність матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Головне управління не відмовляло КП «Будова» в реєстрації декларації, а виявивши недоліки направило декларацію на доопрацювання. Тому, Головним управлінням не було порушено право КП «Будова» на реєстрацію декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорон праці.
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		30.05.2019 року Колективне підприємство «Будова» подало в порядку ч.3 ст.21 Закону України «Про охорону праці», ч.3 ст.4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст.9 Закону України «Про адміністративні послуги» до Головного управління Держпраці в Одеській області через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці для подальшої її реєстрації у передбаченому чинним законодавством порядку (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року).
		Зазначена Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці надійшла для реєстрації до Головного управління Держпраці в Одеській області з Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради 03.06.2019 року.
		Головне управління Держпраці в Одеській області листом від 04.06.2019 року № 15/01-33-5421 «Повідомлення про доопрацювання» повідомило КП «Будова», що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 року № 48 «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 року № 725 і від 26 жовтня 2011 року», інформацію у Декларації необхідно викласти за встановленою формою та у повному обсязі згідно Постанови, за підсумками внесення змін до Декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з промислової безпеки та охорони праці надати документи у 2 екземплярах за принципом організаційної єдності.
		07.06.2019 року вхідний пакет документів було передано до Центру надання адміністративних послуг та 11.06.2019 року отримано КП «Будова».
		Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про охорону праці» виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
		Згідно з ч.9 ст.21 Закону України «Про охорону праці» набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до абз.1 ч.5 ст.4 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі подання декларації без отримання документа дозвільного характеру, за винятком тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з абз.2 та абз.3 ч.5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему в сфері господарській діяльності» реєстрацію декларацій здійснює дозвільний орган на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня отримання декларації шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відмова у реєстрації декларації не допускається.
		Відповідно до п.21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 6, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначене в додатку 7, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Декларація за формою згідно з додатком 8 подається суб`єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою): у паперовій формі особисто або поштовим відправленням - адміністратору; в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оформлена згідно з вимогами законів у сфері електронних документів, - дозвільному органу за своїм місцезнаходженням або у випадках, передбачених законом, за місцем провадження діяльності чи місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за п`ять робочих днів до початку виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
		Додаток 6 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107, містить перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, до якого належить: 1. Радіологічний (дозиметричний) і піротехнічний контроль. 2. Виготовлення та випробування вантажозахоплюючих пристроїв (стропів, траверсів, грейферів, захватів). 3. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд. 4. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами, крім земляних робіт, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою. 5. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів. 6. Роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра. 7. Навчання з питань охорони праці працівників інших суб`єктів господарювання. 8. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах). 9. Земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій чи під водою. 10. Водолазні роботи. 11. Маркшейдерські роботи. 12. Обстеження, ремонт і чищення димарів, повітропроводів. 13. Звалювання та розпилювання блоків природного каменю. 14. Роботи верхолазні та скелелазні. 15. Роботи із збереження та переробки зерна. 16. Роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В та в зонах дії струму високої частоти. 17. Експертиза стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єктів господарювання, які виконують роботи та/або експлуатують обладнання підвищеної небезпеки. 18. Зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом. 19. Зварювальні роботи.
		Суд вважає необґрунтованими та безпідставними посилання відповідача, що інформація в декларації була викладена не в повному обсязі, як того вимагає форма з згідно з додатком 8 Порядку № 1107: 1) відсутні відомості про наявність інструкцій за видами робіт підвищеної небезпеки, які зазначені безпосередньо у наданій декларації, а не взагалі; 2) не перелічені протоколи навчання та перевірки знань працівників із зазначенням дати проходження осіб, які виконуватимуть роботи (за переліком робіт підвищеної небезпеки, які заявлені у декларації); 3) відсутня інформація про проходження випробовувань засобів індивідуального захисту із зазначенням дати та номеру документу, які підтверджують зазначену інформацію; 4) відсутні характеристики на устаткування, яке експлуатується при виконанні робіт підвищеної небезпеки, які заявлені у декларації (тип, заводські номери, рік виготовлення, країна-виробник); 5) не зазначена інформація про наявність експлуатаційної документації (із зазначенням на конкретне устаткування); 6) не зазначена інформація про матеріально-технічну базу підприємства (програми та плани навчання не входять до матеріально-технічної бази), оскільки жодна із зазначених підстав не вказана в повідомленні про доопрацювання.
		Повідомлення про доопрацювання містить лише загальні посилання на законодавство.
		Також, законодавством не надано повноваження Головному управлінню Держпраці в Одеській області як суб`єкту владних повноважень, який повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, за наслідками розгляду пакету документів для реєстрації у встановленому порядку Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці складати повідомлення про доопрацювання.
		Як вже було зазначено вище, реєстрацію декларацій здійснює дозвільний орган на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня отримання декларації шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Тобто, в даному випадку відповідач фактично відмовив позивачу в реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці у встановлений законом строк.
		Разом з цим, законодавством чітко визначено, що відмова у реєстрації декларації не допускається.
		За таких обставин, з урахуванням зазначеного, бездіяльність Головного управління Держпраці в Одеській області щодо відмови Колективному підприємству «Будова» в реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року) є протиправною.
		Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
		Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
		Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
		Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		З матеріалів справи вбачається, що Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року) подана Колективним підприємством «Будова» до Головного управління Держпраці в Одеській області в належним чином заповненому вигляді та з дотриманням встановленої форми, що передбачена Додатком 8 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107.
		У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
		За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держпраці в Одеській області зареєструвати за Колективним підприємством «Будова» Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року).
		Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача за боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.
		Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
		Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
		Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
		ВИРІШИВ:
		1. Позов Колективного підприємства «Будова» (вул. Осипова, 25, м. Одеса, 65012, ідентифікаційний код 22484783) до Головного управління Держпраці в Одеській області (пр-т. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39781624) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці в Одеській області щодо відмови Колективному підприємству «Будова» в реєстрації Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року).
		3. Зобов`язати Головне управління Держпраці в Одеській області зареєструвати за Колективним підприємством «Будова» Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці (опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги № К1-84838-ю/л від 30.05.2019 року).
		4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (код ЄДРПОУ 39781624) на користь Колективного підприємства «Будова» (код ЄДРПОУ 22484783) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.
		Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
		Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
		Повний текст рішення складено 23 вересня 2019 року.
		 
		Суддя                                                                                                    М.М. Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...