Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/431/19 : не визначено.
Надіслано судом: 24.09.2019. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"23" вересня 2019 р.                                                                    Справа №921/431/19
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		 
		Головуючого - судді                                                            О.В. Зварич
		суддів                                                                                О.П. Дубник
		          О.І. Матущак,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (надалі АТ КБ «ПриватБанк») б/н від 25.07.2019р. (вх.№ 01-05/2931/19 від 05.08.2019р.)
		на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. 
		у справі № 921/431/19
		за заявою: АТ КБ «ПриватБанк»
		до боржника: Фізичної особи-підприємця Гліган Ярослава Васильовича (надалі ФОП  Гліган   Я.В.)
		про видачу судового наказу, яким стягнути з ФОП Гліган Я.В. на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № Б/Н від 01.10.2018р., в розмірі 74343,25 грн. (69999,98 грн. заборгованості за кредитом; 1025,73 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 2520,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 797,54 грн.- пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором), а також сплачений заявником судовий збір,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції
		 
		11.07.2019р. АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до господарського суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу, яким просило стягнути з ФОП Гліган Я .В. заборгованість за кредитним договором б/н від 01.10.2018р. в розмірі 74343,25 грн. (69999,98   грн. - заборгованість за кредитом; 1025,73 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 2520,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 797,54 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором), а також сплачений судовий збір.
		15.07.2019р. господарський суд Тернопільської області видав судовий наказ про стягнення з ФОП Гліган Я .В. на користь АТ КБ «ПриватБанк» 69999,98 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 01.10.2018р. та 192,10 грн. судового збору.
		Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. у справі №921/431/19 (суддя А.М. Сидорук) відмовлено АТ КБ «ПриватБанк» у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення з ФОП Гліган Я.В . 1025,73 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 2520,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 797,54 грн.- пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. 
		Ухвала суду мотивована тим, що банк усупереч ч.1 ст. 148 ГПК України подав заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з позичальника, крім суми кредитної заборгованості за договором, ще й сум додаткових нарахувань (процентів та пені), у зв`язку з чим в цій частині вимог відмовлено.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд порушив норми матеріального та процесуального права. Стверджує, що нарахування відсотків та пені передбачено кредитним договором, а відтак вважає, що вимога про видачу судового наказу у цьому випадку відповідає вимогам ст. 148 ГПК України. Просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. у справі №921/431/19, прийняти нве рішення про задоволення заяви АТ КБ «ПриватБанк» та стягнути з ФОП  Гліган Я.В. 1025,73 грн. - заборгованостість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 2520,00 грн. - заборгованостість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 797,54 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ФОП Гліган Я.В. не подавав до суду письмового відзиву на апеляційну скаргу.
		 
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019р. головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі № 921/431/19 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: О.І. Матущак, М.І. Хабіб.
		Згідно з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.08.2019р. (головуючий-суддя О.В. Зварич судді: О.І. Матущак, М.І. Хабіб) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк». Ухвалено: здійснити перегляд ухвали господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. у справі №921/431/19 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувати у місцевого господарського суду матеріали справи №921/431/19.
		11.09.2019р. матеріали справи №921/431/19 надійшли до Західного апеляційного господарського суду.
		Відповідно до наказу голови Західного апеляційного господарського суду №06-03/96 від 12.08.2019р. головуючий-суддя О.В. Зварич перебувала у відпустці з 27.08.2019р. до 13.09.2019р.
		У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії М.І. Хабіб з 16.09.2019 року у відпустці склад судової колегії Західного апеляційного господарського суду змінився, що підтверджується витягом з протоколу авторозподілу судової справи між суддями від 16.09.2019р., який наявний в матеріалах справи.
		 
		Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		 
		Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
		Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. 
		Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором). 
		Положеннями статті 147 Господарського процесуального кодексу України унормовано,що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
		Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		В силу положень пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
		АТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу в порядку ст.ст.12, 147, 148 ГПК України про стягнення з боржника - ФОП Гліган Я.В. 74343,25 грн., з яких: 69999,98 грн. - заборгованість за кредитом; 1025,73 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 2520,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 797,54 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
		Як зазначено вище, місцевий господарський суд видав судовий наказ про стягнення з ФОП Гліган Я.В. кредитної заборгованості у сумі 69999,98 грн.
		Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у видачі судового наказу щодо стягнення з ФОП Гліган Я . В. відсотків у сумі 1025,73 грн., нарахованих на прострочену кредитну заборгованість; відсотків у сумі 2520,00 грн., нарахованих у вигляді щомісячної комісії та пені у сумі 797,54 грн.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
		Пунктом 3.2.8.9.1 Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п.3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.
		За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах (п.3.2.8.3.2 Умов та правил надання банківських послуг).
		Згідно з п.3.2.8.3.3 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п.3.2.8.3.1, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
		В п.3.2.8.10.1 Умов та правил надання банківських послугу встановлено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
		За змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
		Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
		Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		З аналізу вказаних норм чинного законодавства, пеня не є заборгованістю за договором, а є штрафною санкцією. Вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Отже, вимоги в частині стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
		Щодо вимоги про стягнення процентів за кредитним договором (щомісячної комісії) та процентів, нарахованих боржнику за порушення строку повернення кредиту суд зазначає, що вказані нарахування не підлягають безспірному списанню на підставі договору, а повинні бути розрахованими, зважаючи на відповідні сплати боржником частини кредиту з урахуванням періодів прострочення. Отже, вказані вимоги належить розглядати у позовному провадженні згідно з розділом ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
		Вимоги заявника про стягнення процентів, нарахованих боржнику за порушення строку повернення кредиту, та пені за своїм змістом є заходом відповідальності, а не грошовою заборгованістю за договором, відтак, обгрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що такі вимоги не можуть розглядатись в порядку наказного провадження.
		Відповідно до частини 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
		Беручи до уваги наведене вище, суд першої інстанції підставно відмовив у видачі судового наказу про стягнення з ФОП Гліган Я.В. на користь АТ КБ "Приватбанк" 1025,73 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2520,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 797,54 грн.- пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.
		При цьому, колегія суддів роз`яснює, що заявник не позбавлений права звернутися з тими самими вимогами до суду в порядку позовного провадження.
		Таким чином, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу ухвали господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. у справі №921/431/19. 
		Оскаржувана ухвала місцевого господарського прийнята у відповідності до норм процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
		Керуючись, ст. ст. 86, 148, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» б/н від 25.07.2019р. (вх. № 01-05/2931/19 від 05.08.2019р.) залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Тернопільської області від 15.07.2019р. у справі №921/431/19 - без змін.
		Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. 
		Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		 
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий суддя                                                                                 О.В. Зварич 
		Суддя                                                                                                    О.П. Дубник
		        Суддя                                                                                                    О.І. Матущак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...