Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/18726/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2019. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2019.

Номер судового провадження: 2/520/565/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 520/18726/18
		Провадження № 2/520/565/19
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		20.08.2019 року
		Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,
		за участю : секретаря судового засідання Нефедової Г.В.,
		представника відповідача - Мазяр В.Д. ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного Банку « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- 
		ВСТАНОВИВ:
		27.11.2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором без номеру від 28.04.2010 року 12438 гривень, мотивуючи позовні вимоги тим, що банк 28.04.2018 року уклав з ОСОБА_1 договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Свої зобов`язання відповідач по укладеній угоді не виконав у зв`язку з чим станом на 15.11.2018 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 12438,71 гривень, яка складається 2509,46 грн. нараховану відсотки за користування кредитом, 8860,74 гривень- нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень штраф ( фіксована сума), 568,51 гривень штраф ( процентна складова) яку позивач просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
		Ухвалою суду від 27.12.2018 року відкрито провадження у справі  та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
		За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 03.04.2019 року суд перейшов до розгляду справи з викликом учасників справи.
		В судове засідання представник позивача АТ КБ «Приватбанк» не з`явився, повідомлявся належним чином, в матеріалах справи міститься заява позивача щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача.
		Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що кредитного договору між ним і банком не укладалось.
		Представник відповідача ОСОБА_2. в судовому засіданні підтримуючи відзив на позов, а також беручи до уваги позицію ВП ВС від 03.07.2019 року, просить у позові відмовити. 
		Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		ОСОБА_1 28.04.2010 року звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, копія якої надана позивачем до позовної заяви. З вказаного документу вбачається, що в ньому зазначені персональні дані відповідача щодо дати народження, місця проживання, реквізитів паспорту громадянина України, дата 28.04.2010 року та підпис.
		В заяві-анкеті зазначена сума 1000 гривень бажаного кредиту по платіжній картці «Універсальна/Gold» тоді як до матеріалів справи додана довідка про умови кредитування с використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду». 
		Однак позивач зазначає, що позичальник - ОСОБА_1 отримав кредит сумою 2000 гривень, що позивачем ніяким чином не доведено.
		Крім того, анкета-заява не містить жодних даних про те, що відповідач отримав будь-яку картку, а також строк її дії. До того ж в заяві відсутня відмітка відповідача щодо ознайомлення з Тарифами та умовами обслуговування та кредитування.
		Відповідач стверджує, що між ним та банком не укладався кредитний договір. Про існування вказаних Умов та правил надання банківських послуг. Правил користування платіжною карткою Відповідач не знав, з їхнім змістом не знайомився та не підписував вказані документи.
		Позивачем на підтвердження позовних вимог суду також надано:
		- Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»
		- Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		З розрахунку заборгованості, наданого позивачем до позову, станом на 15.11.2018 року утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 12438,71 гривень, яка складається 2509,46 грн. нараховану відсотки за користування кредитом, 8860,74 гривень- нараховано пені, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень штраф (фіксована сума), 568,51 гривень штраф ( процентна складова) 
		Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Вислухавши позицію відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
		На підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		З анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг вбачається, що остання не містить будь-яких даних про суму кредиту, чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних, які б свідчили про існування кредитних правовідносин між сторонами. 
		Такі умови договору не можна вважати складовою кредитного договору. Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року (№ 6-38753св13) та від 18 грудня 2013 року (№ 6-40942св13).
		Окремо зазначимо, що у матеріалах справи не міститься жодного доказу, що б підтверджував факт реального отримання Відповідачем грошових коштів за кредитним договором. Виходячи з заявлених Позивачем вимог, Банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
		Так, документами, які слугують підтвердженням факту надання коштів за кредитним договором в даному випадку, мають бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність, зокрема, це можуть бути меморіальні ордери.
		Суд зазначає, що розрахунок заборгованості з 31.08.2015 року по 15.11.2018 року не є первинним документом, який підтверджує укладення між сторонами 28.04.2010 року договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
		Крім того, у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту. 
		Суд звертає увагу на той факт, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог законодавства України про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Зазначена позиція чітко відображена в рішенні Вищого господарського суду України від 28.09.2011 року по справі 10/52 9 (щодо переліку документів первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують здійснення господарської операції).
		Згідно зі СТ.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним. Враховуючи те, що в заяві- анкеті не зазначено жодних умов отримання кредиту, а інші документи відповідачем не підписувалися - всі вказані у позові вимоги щодо відсотків за користування, пені, штрафу є безпідставними та не відповідають вимогам ст.1055 ЦК України.
		Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
		Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
		Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).
		Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, з розрахунку визначити розмір тіла кредиту, строки користування кредитом не можливо, а відповідно перевірити розмір нарахованих процентів та штрафних санкцій відповідачу також не є можливим, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами
		При ухваленні рішення, суд враховує, що до аналогічного висновку дійшов Верховний Суд при ухваленні Постанови від 14.06.2018 року у справі №364/737/17, предметом розгляду якої також було стягнення заборгованості за аналогічним кредитним договором.
		Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19, від 03 липня 2019 року.
		У вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 
		Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.
		За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені. 
		Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -   
		ВИРІШИВ:
		Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 28.04.2010 року у загальному розмірі 12438,71 грн., які складаються з нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 2509,46 грн., нарахованої пені у розмірі 8860,74 грн., фіксованої частини штрафу у сумі 500 грн. та процентної складової штрафу у розмірі 568,51 грн., та судових витрат . 
		Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини.
		Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя                                                          Луняченко В. О.
		 
		Повне судове рішення виготовлено 02.09.2019 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...