Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7662/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2019. Зареєстровано: 24.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2019.
Дата набрання законної сили: 12.09.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа № 910/7662/17 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Зуєва В. А.  головуючого, Багай Н. О., Дроботової Т. Б.,
		секретар судового засідання  Савінкова Ю.Б.
		за участю представників:
		позивачів: Гусарової А. В. (прокурор), представник КМУ  не з`явився, представник МОУ та Київського КЕУ МОУ  Сажієнко І. О., 
		відповідачів: представник Київської міської ради  Пилипчук І. І., представник ГУЮ у місті Києві Субота О. В., 
		третіх осіб: не з`явились,
		представник особи, яка приєдналась до касаційної скарги  Вертузаєвої І. М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради
		та заяву Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" про приєднання до касаційної скарги Київської міської ради
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 (судді: Агрикова О. В., Сулім В. В., Чорногуз М. Г.) у справі
		за позовом Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі:
		1. Кабінету Міністрів України;
		2. Міністерства оборони України;
		3. Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
		до:
		1. Київської міської ради;
		2. Головного управління юстиції у місті Києві
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1:
		1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		2. Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій"
		про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою,
		ВСТАНОВИВ:
		1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 
		1.1. У травні 2017 року Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Головного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою.
		1.2. Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42 є військовим майном та вибула з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без волі останнього, оскільки передана у комунальну власність територіальній громаді без відповідного рішення Кабінету Міністрів України або Міністерства оборони України, у зв`язку з чим прокурор просив:
		1) визнати недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100) 
		2) визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га по проспекту Відрадному, 42 у м. Києві (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100).
		3) визнати право користування зазначеною земельною ділянкою за Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України.
		1.3. У відзиві на позов Київська міська рада зазначила, що судом при розгляді справи № 910/4266/16 встановлені обставини щодо вибуття спірної земельної ділянки з користування держави в особі кабінету Міністрів України за погодженням із землекористувачем, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову прокурора.
		2. Короткий зміст судових рішень у справі
		2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
		2.2. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд наголосив на тому, що станом на день розгляду зазначеної справи рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 Про передачу земельної ділянки Державному підприємству Управління капітального будівництва та інвестицій для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом`янському районі міста Києва є чинним, а тому матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували, що реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на спірну земельну ділянку проведена не у спосіб та у порушення порядку, передбачених вимогами чинного законодавства.
		2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
		1) Визнано недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42. 
		2) Визнано за державою в особі Кабінета Міністрів України право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42.
		3) Визнано право користування земельною ділянкою площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 за Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління міністерства оборони України. 
		2.4. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачі не могли законно набути право власності на спірну земельну ділянку, оскільки рішенням суду від 28.09.2017 у справі №910/4266/16 встановлено, що прийняття Київською міською радою рішення №134/1968 від 26.07.2007 відбулося з порушенням чинного на той час законодавства щодо порядку припинення права користування (вилучення) земельних ділянок, що належать до земель оборони. При цьому, підставою для відмови у задоволенні позову слугувало подання відповідачем заяви про пропуск позовної давності та встановлення судами пропуску такого строку.
		2.5. Апеляційний суд також зазначив, що через незаконне рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 та подальшу реєстрацію за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку, остання вибула з власності держави в особі Кабінету Міністрів України без його волі.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Київська міська рада, до якої приєдналося Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ", у касаційній скарзі просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 залишити без змін.
		3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що апеляційний суд помилково застосував факт незаконності рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968, оскільки останній не має преюдиціального характеру. З огляду на відмову у задоволенні позову у справі № 910/4266/16 про скасування вказаного рішення ради, чинність такого рішення не підлягає доказуванню в межах зазначеної справи.
		3.3. Також на думку Київської міської ради, державним реєстратором при здійсненні державної реєстрації дотримано вимоги чинного законодавства, здійснено перевірку відомостей Київської міської ради та правомірно прийнято рішення про реєстрацію речових прав на нерухоме майно  спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати порушення прав третіх осіб.
		3.4. Скаржник також вказав на неврахування судом апеляційної інстанції майнового характеру позовної вимоги прокурора про визнання права власності на майно при сплаті останнім судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
		4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
		4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивачів та представників відповідачів, представника особи, яка приєдналась до касаційної скарги, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. 
		4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.07.1978 № 1028/2 "Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі" надано у користування квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, земельні ділянки площею близько 70 га, на яких розміщені військові частини та організації Київського військового округу в Жовтневому районі, у тому числі: Київське вище військове училище ім. Фрунзе площею біля 17 га по Брест-Литовському проспекту 71/2; військова частина 63630 площею біля 14 га по вул. Трудових резервів; військове містечко 165 площею біля 39 га по вул. Качалова 3 (наразі адреса  проспект Відрадний, 42). 
		4.3. Відповідно до листа начальника розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил  начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Мещерякова О. М. від 09.06.2003 № 163/2588, з метою забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Київського гарнізону, де на квартирному обліку перебуває 7,3 тис. чоловік, у найбільш стислі строки, активізації будівництва житлових будинків з залученням додаткових коштів інвесторів з різною формою власності, в Міністерстві оборони України створено державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій". 
		4.4. 21.02.2006 начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління Івах С. Н. спрямовано на адресу Голови Київської міської ради та Начальника ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" лист № 303/25/3-210, відповідно до змісту якого Київське квартирно-експлуатаційне управління, як правонаступник квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу, просило припинити право користування частиною земельною ділянкою площею 2,93 га на користь ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій". 
		4.5. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України листом від 06.06.2006 №303/1/4/923 звернулося до начальника Головного управління земельних ресурсів та Голови Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено про те, що останній не заперечує проти списання основних фондів розташованих на земельній ділянці військового містечка № 165 по проспекту Відрадному, 42 у Солом`янському районі міста Києва. 
		4.6. Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 134/1968 "Про передачу земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом`янському районі міста Києва" вирішено: 
		1) припинити Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України, як правонаступнику квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу, право користування земельною ділянкою площею 2,85 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17.07.78 № 1028/2 "Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі", та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови; 
		2) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі м. Києва; 
		3) передати державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій", за умови виконання пункту 4 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,85 га для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови. 
		4.7. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (долучена прокурором до позовної заяви) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42; цільове призначення  для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 615542780000) зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; форма власності  комунальна; дата державної реєстрації  01.04.2015; підстава виникнення права власності  пункт 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
		4.8. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2017 №НВ-8000554422017, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; у розділі "відомості про оренду, суборенду" вказано, що орендарем є ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" (дата державної реєстрації речового права  26.11.2007, строк дії речового права  5 років).
		4.9. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави про скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 відмовлено.
		У вказаному рішенні суду від 28.09.2017 у справі № 910/4266/16 суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора про прийняття Київською міською радою рішення від 26.07.2007 № 134/1968 "Про передачу земельної ділянки державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі міста Києва" з порушенням вимог законодавства щодо порядку припинення права користування (вилучення) земельних ділянок, що належать до земель оборони. Водночас, судами у справі № 910/4266/16 встановлено пропуск строку позовної давності, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
		Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.12.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/4266/16 залишено без змін.
		4.10. Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою.
		4.11. Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		За змістом статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. 
		4.12. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення  гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
		4.13. Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
		4.14. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. У іншому випадку у позові слід відмовити.
		4.15. У статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведено визначення поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким, державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації не видається за можливе. При дослідженні обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки факт реєстрації права власності є лише елементом юридичного складу, який тягне визначення права власності, а не є підставою його набуття. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.
		Частиною другою статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №917/553/17.
		4.16. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вимога про визнання недійсною державної реєстрації права комунальної власності є похідною від вимоги про визнання недійсними рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 про передачу земельної ділянки, тому такий спосіб захисту є неналежним способом захисту порушеного права.
		4.17. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд не врахував, що рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 про передачу земельної ділянки державному підприємству було предметом оскарження в судовому порядку та рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/4266/16, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено. 
		4.18. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить принцим res judicata, відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися, яке гарантує остаточність рішень.
		4.19. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку, що передача спірної земельної ділянки у користування державному підприємству відбулась з порушенням вимог закону. При цьому, апеляційний суд не спростував висновки суду першої інстанції, про те, що рішення Київської міської ради від 26.07.2007 є чинним та не скасованим, а судовим рішенням у справі №910/4266/16, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог про скасування такого рішення Київської міської ради  відмовлено.
		4.20. Водночас, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (справа "Сакхінадзе проти Грузії"), яка є джерелом права, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною майна. Таке очікування може вважатися правомірним, коли воно ґрунтується на нормі закону або правовому акті, що зачіпає правовий інтерес.
		4.21. Таким чином, отримавши відповідне рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування, підприємство має усі підстави розраховувати на законний перебіг подій, що є правомірним очікуванням щодо користування спірною земельною ділянкою.
		4.22. Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
		4.23. Також ЄСПЛ зазначив, що повноваження державних органів з перегляду власних рішень, включаючи випадки виявлення помилки, які не обмежено жодними часовими рамками, мають суттєвий негативний вплив на юридичну визначеність у сфері особистих прав і цивільних правовідносин, що шкодить принципу "належного урядування" та вимозі "законності", закріпленим у статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
		4.24. Крім того, статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
		4.25. Відповідно до змісту частини першої статті 122 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		4.26. Згідно із частиною першою статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
		4.27. Згідно із частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
		4.28. У відповідності до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
		4.29. Таким чином, право власності на земельну ділянку у юридичної чи фізичної особи може виникнути лише на підставі рішення повноважного органу державної влади, чи місцевого самоврядування про передання у власність такої земельної ділянки.
		4.30. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.07.1978 № 1028/2 квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, лише надано в користування спірну земельну ділянку, а не у власність.
		Тобто квартирно-експлуатаційнійна частина Київського військового округу, правонаступником якої є Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України було виключно користувачем, а не власником спірної земельної ділянки.
		4.31. Разом з тим, позивачами заявлено позовну вимогу про визнання права власності на спірну земельну ділянку. 
		4.32. Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		4.33. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
		4.34. У разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв`язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб`єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв`язку з відсутністю у нього відповідного документа.
		4.35. Ухвалюючи рішення щодо задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, апеляційний суд не врахував, що рішення Київської міської ради про передачу у власність такої земельної ділянки Київському квартирно-експлуатаційному управлінню Міністерства оборони України не приймалось, а позивач був лише користувачем земельної ділянки, відтак апеляційний суд дійшов до передчасних висновків щодо задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права власності на земельну ділянку згідно вимог статті 392 Цивільного кодексу України.
		4.36. Крім того, задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на спірну земельну ділянку за державою в особі Кабінету Міністрів України, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до статті 77 Земельного кодексу України (станом на момент розгляду справи) землі оборони можуть перебувати лише в державній власності, а тому наявні підстави для задоволення позову.
		Разом з цим, вказаний висновок апеляційного суду є передчасним з огляду на те, що передача спірної земельної ділянки була здійснена у 2007 році на підставі рішення Київської міської ради №134/1968.
		Стаття 77 Земельного кодексу України (станом на 2007 рік) передбачала, що землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
		4.37. Таким чином, відповідно до земельного законодавства, станом на 2007 рік, земельні ділянки надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань могли перебувати у комунальній власності.
		4.38. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
		4.39. Отже, апеляційний суд дійшов передчасного висновку щодо визнання права власності за державою в особі Кабінету Міністрів України з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні документи щодо приналежності земельної ділянки до земель державної власності на підставі перехідних положень Земельного кодексу України, Законів України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та "Про державний земельний кадастр" в редакціях, що були чинними на час існування правовідносин.
		4.40. Враховуючи передчасність висновків про визнання права власності за державою в особі Кабінету Міністрів України, задоволення позовних вимог господарським судом апеляційної інстанції у частині визнання права користування земельною ділянкою за Міністерством оборони України в особі Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України також є передчасним, оскільки зазначена вимога є похідною від визнання права власності.
		4.41. З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позову є передчасними, тому прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
		5. Висновки Верховного Суду
		5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		5.2. За змістом частин третьої, четвертої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
		5.3. Ураховуючи наведене, висновок апеляційного господарського суду про задоволення позову є передчасним, тому прийняту у справі постанову суду апеляційної інстанції необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
		6. Розподіл судових витрат
		6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
		Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини першої статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ :
		1. Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 у справі №910/7662/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийВ. А. Зуєв
		 
		СуддіН. О. Багай
		 
		Т. Б. Дроботова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...