Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/13471/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.09.2019.
Дата набрання законної сили: 11.09.2019
Номер судового провадження: 61-17366ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		11 вересня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 200/13471/16-ц
		 
		провадження № 61-17366св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач),               Хопти С. Ф., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		представник позивача - ОСОБА_2 ,
		відповідач - міське комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт», 
		представник відповідача - Трошин Віталій Вікторович,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну          скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня             2017 рокуу складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Каратаєвої Л. О.,          Пищиди М. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина 
		 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2016 року  ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» (далі - МКП «Дніпропетровський електротранспорт»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 19 січня 2016 року по вул. Воронцова у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбусу 314-9, реєстраційний номер 1127, під управлінням ОСОБА_4 , який є працівником тролейбусного депо № 2 МКП «Дніпропетровський електротранспорт», та автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під її управлінням.
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження.
		Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська         від 25 лютого 2016 року встановлено, що ОСОБА_4 , керуючи тролейбусом 314-9, реєстраційний номер 1127, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), який зупинився попереду, чим порушив вимоги пунктів 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.   ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. 
		Згідно з висновком експерта-автотоварознавця від 04 лютого 2016 року       № 3577 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 19 339,71 грн.
		Відповідно до наряду-заказу № 03, акта виконаних робіт і чека                       від 03 березня 2016 року фактична вартість робіт з відновлення пошкодженого автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 , склала 27 846,00 грн.
		Оскільки ОСОБА_4 працював у тролейбусному депо № 2 МКП «Дніпропетровський електротранспорт» та шкоду було завдано під час виконання ним своїх трудових обов`язків, ОСОБА_1 просила суд стягнути з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на відшкодування завданої матеріальної шкоди 27 846,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня        2017 року у складі судді Казака С. Ю. позов ОСОБА_1 задоволено.
		Стягнуто з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на користь                ОСОБА_1 27 846,00 грн на відшкодування матеріально шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		Стягнуто з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на користь            ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що шкода позивачу була завдана працівником МКП «Дніпропетровський електротранспорт» під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, тому відповідач відповідно до положень статей 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України повинен відшкодувати шкоду, завдану його працівником.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня             2017 року апеляційну скаргу МКП «Дніпропетровський електротранспорт» задоволено.
		Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня        2017 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову         ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивач хоча й володів транспортним засобом на відповідній правовій підставі, однак не є його власником і суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі власника автомобіля та страховика у випадку, якщо цивільно-правова відповідальність власника тролейбусу була застрахована, оскільки рішення у цій справі може вплинути на їх права та обов`язки. Вказане свідчить, що місцевий суд дійшов передчасного висновку про задоволення позовуОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечення на касаційну скаргу.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.
		 
		Відповідно до розпорядження в.о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року № 616/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня     2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2019 року справу призначено             до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд не врахував, що відповідно до статті 1187 ЦК України        під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо). З урахуванням вказаного вона має право на відшкодування завданої шкоди, оскільки управляла транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, що свідчить про правомірність володіння цим майном. Крім того, належними і допустимими доказами підтверджується, що саме вона понесла витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу, а не його власник. 
		Окрім зазначеного, ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд не залучив до участі у справі страховика, хоча обставини страхування відповідачем своєї цивільно-правової відповідальності судом не встановлені.
		 
		Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу 
		 
		У жовтні 2017 року МКП «Дніпропетровський електротранспорт», яке відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 15 лютого          2017 року № 64/18 змінило найменування на комунальне підприємство «Дніпропетровський електротранспорт» Дніпропетровської міської ради, подало заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. 
		Так, апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_8 , оскільки вона не є власником транспортного засобу, а розгляд справи без участі власника є неможливим, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки. 
		Посилання заявника на неврахування судом правової позиції Верховного Суду України у постанові від 14 вересня 2016 року у справі                                        № 6-725цс16 є безпідставним, оскільки цивільно-правова відповідальність МКП «Дніпропетровський електротранспорт» застрахована не була.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		19 січня 2016 року по вул. Воронцова у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбусу 314-9, реєстраційний номер 1127, під управлінням ОСОБА_4 , який є працівником тролейбусного депо № 2 МКП «Дніпропетровський електротранспорт», та автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_8 
		 
		Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
		 
		Власником автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_9 .
		 
		Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська         від 25 лютого 2016 року встановлено, що ОСОБА_4 , керуючи тролейбусом 314-9, реєстраційний номер 1127, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під управлінням ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), який зупинився попереду, чим порушив вимоги пунктів 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України.   ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. 
		 
		Згідно з висновком експерта-автотоварознавця від 04 лютого 2016 року       № 3577 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 19 339,71 грн.
		 
		Відповідно до наряду-заказу № 03, акта виконаних робіт і чека                       від 03 березня 2016 року фактична вартість виконаних фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 . робіт з відновлення пошкодженого автомобіля Nissan Almera, реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 27 846,00 грн.
		 
		2. Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення апеляційного суду не відповідає.
		 
		Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		 
		За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). 
		 
		У тих випадках, коли шкоди завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладаються на роботодавця (частина перша статті 1172 ЦК України).
		 
		Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).
		 
		Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
		 
		Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 вересня 2016 року у справі № 6-933цс16.
		 
		Так, встановивши, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем і під час дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої позивачу було завдано шкоди, виконував трудові обов`язки водія підприємства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за шкоду, завдану працівником, несе відповідальність роботодавець - МКП «Дніпропетровський електротранспорт». 
		 
		При цьому, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що оскільки позивач не є власником транспортного засобу, а тому не має права на відшкодування шкоди.
		 
		Так, стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.
		Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами,  хто його оточує.
		Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
		 
		Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.
		Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.
		Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права. 
		 
		Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
		 
		Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові       від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.
		 
		Встановивши, що ОСОБА_1 управляла транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно володіла цим майном, а тому має право на відшкодування завданої шкоди. Крім того, згідно з нарядом-заказом № 03, актом виконаних робіт і чека від 03 березня 2016 рокувитрати на відновлювальний ремонт автомобіля у розмірі 27 846,00 грн понесла ОСОБА_1 , а не власник майна (батько позивача) - ОСОБА_9 .
		 
		Також безпідставним є висновок апеляційного суду про відмову у задоволенні позову у зв`язку із незалученням до участі у справі страховика, оскільки відповідачем не заперечується, що його цивільно-правова відповідальність на момент завдання шкоди позивачу застрахована не була. Інші обставини апеляційним судом встановлені не були.
		 
		Вказане свідчить, що встановивши, що майну, яким правомірно володіє позивач, з вини відповідача завдано шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову і відшкодування цієї шкоди за рахунок відповідача, а апеляційним судом було безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
		 
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає                    в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке                відповідає закону.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.
		 
		Щодо судових витрат 
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Таким чином, з МКП «Дніпропетровський електротранспорт» на користь    ОСОБА_8 підлягають стягненню документально підтверджені судовівитрати за подання касаційної скарги у розмірі 661,40 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 413, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
		 
		Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 травня          2017 рокускасувати.
		 
		Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 січня        2017 року залишити в силі.
		 
		Стягнути з міського комунального підприємства «Дніпропетровський електротранспорт» на користь  ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з переглядом справи у суді касаційної інстанції, у розмірі 661,44 грн (шістсот шістдесят одна гривня сорок чотири копійки).
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников    О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...