Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/6909/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2019. Зареєстровано: 26.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 27.09.2019.
Дата набрання законної сили: 17.09.2019
Номер судового провадження: А/855/10746/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 759/6909/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		  17 вересня 2019 року                                                                        м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                               Аліменка В.О., 
		суддів                                                   Безименної Н.В., Кучми А.Ю., 
		за участю секретаря                               Григорук В.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України,  апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Буд-Прайм" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанов про накладення штрафів,-
		ВСТАНОВИЛА
		07.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Буд-Прайм» (ТОВ «Статус Буд-Прайм») звернулося до Святошинського районного суду міста Києва із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ України) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.04.2018 №37/18/10/26-1/1204/02/6, №38/18/10/26-2/1204/02/6, №39/18/10/26-3/1204/02/6, №40/18/10/26-4/1204/02/6.
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд вказане судове рішення скасувати та винести нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Представником позивача було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими. 
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» ТОВ «Статус Буд-Прайм» видано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво адміністративно - житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом на вулиці Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва» №00-1820-17/ЦБ серії ДП №522757, відповідно до якого за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку за відповідними технічними показниками, зазначеними у звіті.
		В додатку експертного звіту №00-1820-17/ЦБ щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво адміністративно - житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом на вулиці Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва», вказаний проект розроблений на замовлення ТОВ «Статус Буд-Прайм» на підставі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, наданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07.07.2015 за №419/15/12/009-15, завдання на проектування, затвердженого замовником та погодженого генеральним проектувальником та технічних умов, наданих відповідними службами, а проектні рішення, надані ТОВ «Статус Буд-Прайм», відповідають вимогам пожежної та техногенної безпеки, екології, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, енергозбереження.
		В подальшому ДАБІ України ТОВ «Статус Буд-Прайм» видано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113180751504, в якому зазначено, що ТОВ «Статус Буд-Прайм» є замовником та генеральним підрядником (підрядником) нового будівництва «Будівництво адміністративно - житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом на вулиці Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва». Також, зі змісту вказаного Дозволу на виконання будівельних робіт вбачається, що проектна документація розроблена ТОВ «Статус Буд-Прайм» під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_2, сертифікат АА №001171, та затверджена замовником ТОВ «Статус Буд-Прайм» на підставі наказу від 14.12.2017 №2/10-17 «Про затвердження робочого проекту», а результати експертизи проекту будівництва видані Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза».
		22.03.2018 року Громадська організація «НАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ» звернулась до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві із заявою про проведення перевірки дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька 73-77 (об`єкт будівництва - Будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудованими прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом).
		Посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до  статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI, згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого  постановою Кабінетом Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі листа/звернення Громадської організації «НАРОДНЕ ПРАВОСУДДЯ» від 22.03.2018 №346, наказу Департаменту про проведення позапланової перевірки від 23.03.2018 №83, направлення для проведення позапланового заходу від 26.03.2018 у присутності відповідальної особи позивача - ОСОБА_1 , проведено перевірку дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об`єкті «Будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудованими прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька 73-77».
		За результатами перевірки складено акт від 29.03.2018 в якому зафіксовано порушення ТОВ «Статус Буд-Прайм»  вимог: 1) частини другої статті  5  та частини другої статті  26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 14  статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пункту 1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого  наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, пункту 2.50 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», пункту 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», таблиці 7.6 ДБН 360-92, таблиці 7.1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», шляхом недотримання вимог щодо розроблення проектної документації, її розроблення без вихідних даних, зокрема:- недотримання вимог генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.03.2002 №370/1804, відповідно до якого за функціональним призначенням територія земельної ділянки віднесена до середньо та малоповерхової забудови, тобто проектування та будівництво вище 9 поверхів не можливе;- розроблено проектну документацію  без дотримання пункту 1 містобудівних умов і обмежень від 07.07.2015 №419/15/12/009-15 щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування;- проектною документацією не виконано технічні умови ДАІ а також пункт 2.50 ДБН В.2.3-5-2001 щодо закруглення радіусів в`їзду виїзду, а також відстань від краю проїзної частини до в`їзду/виїзду в паркінг менша нормованої, а саме 35 м.;- проектом передбачено приміщення торгівлі загальною площею 2782 м.кв., в той час як згідно ДБН В.2.2-15-2005 у житлових будинки забороняється влаштування вбудованих магазинів сумарною торгівельною площею перевищуючою 1000 м.кв.; - не забезпечена необхідна кількість машиномісць, а саме розрахунок щодо забезпечення машиномісцями у проекті виконано із заниженим коефіцієнтом згідно таблиці 7.6 ДБН 360-92;
		- відповідно до проектної документації конструктивна схема будівлі визначена як безригельний каркас з діафрагмами та ядром жорсткості, а відповідно до ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» із застосуванням зазначеної конструктивної схеми можливо будівництво до 16 поверхів; 2) частини першої статті  34, частини першої статті  37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом виконання будівельних робіт без дозволу на виконання будівельних робіт, адже Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві протягом 2016 року зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт на Об`єкті, згідно яких категорія складності об`єкта будівництва ІІІ (СС2), в той час як фактично виконувались будівельні роботи, що за класом наслідків віднесено до СС3; 3) пунктів 4.17, 4.19, 4.30, 6.2.6, 6.5.14 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», а саме: на території будівельного майданчика небезпечні зони не позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами; будівельники не носять будівельні каски та сигнальні жилети; не встановлена схема руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик; об`єкт будівництва не забезпечений первинними засобами пожежогасіння; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1.3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами; 4) пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва», на об`єкті будівництва ведеться виконавча документація з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: частина актів на приховані роботи не підписана відповідальними особами; в загальному журналі робіт титульний аркуш заповнений не у повному обсязі; у журнал авторського нагляду не внесені відомості щодо виконання зауважень під час здійснення авторського нагляду.
		За результатом перевірки видані обов`язкові до виконання приписи від 29.03.2018: про усунення порушення вимог законодавства у сфері і містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогою у термін до 30.04.2018 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку; про зупинення підготовчих та будівельних робіт з 29.03.2018 на об`єкті будівництва «Будівництво адміністративно-житлового комплексу з вбудованими прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом за адресою: м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька 73-77» до усунення виявлених порушень.
		29.03.2018 року Департаментом складено 4 протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в яких зазначено, що відповідальність за встановлені правопорушення передбачена пунктом 6 частини третьої статті  2, абзацом 3 пункту 3 частини другої статті  2, частини третьої статті  2, абзацом 2 частини першої статті  2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР.
		На підставі поданих документів і матеріалів, складених під час здійснення позапланової перевірки, за вказані порушення посадовою особою Департаменту ТОВ «Статус Буд-Прайм» притягнуто до відповідальності згідно постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.04.2018:
		- №37/18/10/26-1/1204/02/6, якою за порушення частини другої статті  5  та частини другої статті  26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 14  статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», пункту 1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого  наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, пункту 2.50 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів», пункту 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», таблиці 7.6 ДБН 360-92, таблиці 7.1 ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України», згідно з абзацом 2 частини першої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  накладено на позивача штраф у сумі 158580 грн;
		- №38/18/10/26-2/1204/02/6, якою за порушення пунктів 4.17, 4.19, 4.30, 6.2.6, 6.5.14 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення» згідно з пунктом 8 частини третьої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  накладено на позивача штраф у сумі 79290 грн;
		- №39/18/10/26-3/1204/02/6, якою за порушення частини першої статті  34, частини першої статті  37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  згідно з абзацом 3 пункту 3 частини другої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  накладено на позивача штраф у сумі 1585800 грн;
		- №40/18/10/26-4/1204/02/6, якою за порушення пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва» згідно з пунктом 6 частини третьої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  накладено на позивача штраф у сумі 31716 грн.
		Вважаючи такі рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування. 
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.
		Відповідно до статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Повноваження відповідачів визначені ст. 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294.
		Згідно з п.4 Положення про ДАБІ України здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Відповідно до абзацу 5 пп. 2 п. 4 положення про ДАБІ України відповідачі проводять перевірки законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.
		Частиною 1 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності 
		Згідно до чч. 2,3 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
		Частиною 4 статті 41-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19 серпня 2015 року (в редакції станом на 11.11.2016 р., надалі - Порядок №698).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		Згідно  статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
		Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) та відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановлюють та визначають  Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, а також  Закони України «Про регулювання містобудівної діяльності»  та «;Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
		Стаття 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  містить визначення, зокрема наступних понять:генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
		Згідно частини другої  статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Відповідно до частин четвертої та п`ятої даної статті право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених  статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Основними складовими вихідних даних, згідно  статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
		Згідно з пунктом 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів», затвердженого  наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, державних стандартів і правил.
		Таким чином, законодавство визначає чітку послідовність стадій проектування та будівництва об`єктів будівництва, відповідно до якої стадія отримання замовником або проектувальником вихідних даних передує стадії розроблення проектної документації.
		Проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об`єктів архітектури, серед іншого зобов`язані дотримуватися вихідних даних на проектування та несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування.
		У відповідності до частин першої та другої  статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» ТОВ «Статус Буд-Прайм» видано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво адміністративно - житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгом на вулиці Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва» №00-1820-17/ЦБ серії ДП №522757 з додатком до нього, відповідно до яких не виявлено порушень вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Статус Буд-Прайм».
		Відомостей щодо невідповідності висновків вказаного експертного звіту вимогам чинного законодавства, або ж його складання з порушенням вимог чинного законодавства, а також доказів, які б підтверджували його хибність, відповідачами суду не надано та матеріали справи не містять.
		Тобто, наявність експертного звіту від 11.12.2017 №00-1820-17/ЦБ серії ДП №522757 підтверджує відповідність проектної документації вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Також, колегія суддів звертає увагу, що питання, які були предметом позапланової перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2018, яким встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, були предметом як експертного дослідження так і предметом дослідження на відповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства під час вирішення питання щодо надання ТОВ «Статус Буд-Прайм» дозволу на виконання будівельних робіт.
		16.03.2018 року за результатом розгляду поданих ТОВ «Статус Буд-Прайм» документів та з урахуванням результатів експертизи проекту будівництва, викладених у вказаному вище експертному звіті, ДАБІ України видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113180751504.
		30.03.2018, на підставі висновків вказаного акту перевірки від 29.03.2018 та наказу ДАБІ України від 30.03.2018 №30-Д про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, ДАБІ України прийнято рішення №30 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 16.03.2018 №ІУ 113180751504.
		Наказ від 30.03.2018 №30-Д та рішення від 30.03.2018 №30, а також приписи від 29.03.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, складені ДАБІ України в особі Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у місті Києві відносно ТОВ «Статус Буд-Прайм» було оскаржено.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2018 у справі №826/8635/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, визнано протиправними зазначені наказ та рішення від 30.03.2018, а також приписи від 29.03.2018.
		Ухвалюючи рішення від 29.10.2018 у справі №826/8635/18, Окружний адміністративний суд міста Києва зокрема виходив з того, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними з огляду на необґрунтованість висновків акту перевірки від 29.03.2018.
		Суд враховує, що оскаржувані в рамках даної справи постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.04.2018 також прийняті на підставі зазначеного акту перевірки від 29.03.2018.
		Відповідно до частини четвертої  статті 78 КАС України  обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Надаючи правову оцінку обставинам справи, а також ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує, викладені у рішенні від 29.10.2018 у справі №826/8635/18,    висновки Окружного адміністративного суду міста Києва щодо необґрунтованості висновків акту перевірки від 29.03.2018 щодо вчинення правопорушень позивачем у даній справі.
		Згідно постанови №39/18/10/26-3/1204/02/6 до позивача застосовано штраф згідно з абзацом 3 пункту 3 частини другої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  за порушення вимог частини першої статті  34, частини першої статті  37 Закону  України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Відповідно до абзацу 3 пункту 3 частини другої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними наслідками (СС3), - у розмірі дев`ятисот прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Згідно пункту 3 частини першої  статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»    замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із  Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Частина сьома даної статті передбачає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
		Відповідно до частини першої  статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із  Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
		Відповідач зазначає, що у 2016 році зареєстровані декларації про початок виконання будівельних робіт на об`єкті, згідно яких категорія складності об`єкта будівництва ІІІ (СС2), в той час як фактично виконувались будівельні роботи за класом наслідків СС3.
		Віднесення Об`єкта до об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із значними (СС3) наслідками підтверджує й експертний звіт Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 11.12.2017.
		В спростування вказаних висновків відповідача, позивач зазначає, що будівельні роботи на Об`єктів виконувались згідно виданого відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт від 16.03.2018 № ІУ 113180751504.
		При цьому, суд зазначає, що згідно частини третьої  статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  (в редакції станом на кінець 2016 року) зареєстрована декларація про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.
		Відповідно до частини першої  статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  (в редакції станом на кінець 2016 року) право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
		Згідно ж ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 клас наслідків (відповідальності) використовують для забезпечення надійності та конструктивної безпеки будинків, будівель, споруд, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
		Класи наслідків (відповідальності) поділяються на: незначні (СС1), середні (СС2), значні (СС3). Їх визначають незалежно за кожною з наведених у ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 характеристикою можливих наслідків відмови об`єкту. Саме у межах зазначених трьох класів наслідків (відповідальності) і визначають п`ять категорій складності будівництва. Так, у межах класу СС1 визначають І і ІІ категорії, класу СС2 - ІІІ і IV категорії і класу СС3 - лише одна V категорія.
		Матеріали справи містять дозвіл від 16.03.2018 №ІУ 113180751504 на виконання будівельних робіт №ІУ 113180751504, яким ТОВ «Статус Буд - Прайм» надано дозвіл на будівництво Об`єкта. Клас наслідків (відповідальності) - значні наслідки (СС3).
		Отже, станом на момент перевірки у позивача був наявний дозвіл на виконання будівельних робіт класу наслідків (відповідальності) - значні наслідки (СС3), а тому є помилковими доводи відповідача згідно яких прийнято постанову №39/18/10/26-3/1204/02/6, що свідчить про протиправність такої постанови.
		Згідно постанови №37/18/10/26-1/1204/02/6 ТОВ «Статус Буд-Прайм» притягнуто до відповідальності на підставі абзацу 2 частини першої  статті 2 Закону  України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  згідно якого суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Змістом порушення згідно постанови №37/18/10/26-1/1204/02/6 є розробка проектної документації ТОВ «Статус Буд-Прайм» без дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, конкретні порушення допущені позивачем в цій частині описані вище.
		Щодо недотримання позивачем вимог генерального плану міста Києва затвердженого рішенням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.03.2002 №370/1804, суд зазначає, що відповідачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження того, що земельна ділянка за адресою розташування Об`єкта віднесена до середньо та малоповерхової забудови, тобто проектування та будівництво вище 9 поверхів не можливе.
		Разом з цим, колегія суддів враховує, що умова щодо відповідності проекту вимогам генерального плану міста Києва, в тому числі конкретно щодо допустимої поверховості будівель, передбачалась у містобудівних умов і обмеженнях від 07.07.2015 №419/15/12/009-15.
		Відповідність проекту містобудівним умовам і обмеженням від 07.07.2015 №419/15/12/009-15, як вже зазначалось, підтверджено експертним звітом від 11.12.2017 №00-1820-17/ЦБ серії ДП №522757.
		Отже, доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
		З цих самих підстав суд вважає не доведеними доводи відповідача про невідповідність проектної документації містобудівним умовам і обмеженням від 07.07.2015 №419/15/12/009-15 в частині недотримання позивачем вказаних містобудівних умов і обмежень, зокрема, щодо погодження історико-містобудівного обґрунтування будівництва, виконання технічних умов ДАІ    щодо облаштування в`їздів-виїздів та пункту 2.50 ДБН В.2.3-5-2001.
		Відповідно до пункту 2.50 ДБН В.2.2-15-2005 не допускається розміщення у житлових будинках пунктів    приймання    склотари,    а    також магазинів сумарною    торговельною площею більше 1000 кв.м.
		Разом з цим, проектною документацією Об`єкта передбачено приміщення торгівлі загальною площею 2782 м.кв., що також підтверджується експертним звітом Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 11.12.2017. Позивач не надав заперечень цього факту.
		У відповідності до пункту 7.51 ДБН 360-92 на територіях громадських центрів    треба передбачати автостоянки, які обслуговують об`єкти масового відвідування.
		Розрахункова    кількість    машино-місць на автостоянках біля окремих громадських будинків і споруд масового відвідування слід    приймати за таблицею 7.6.
		Суд зазначає, що детального розрахунку необхідної кількості машино-місць відповідно до таблиці 7.6 відповідач не навів.
		Співставивши дані вказаної таблиці 7.6, а також інформацію щодо Об`єкта встановлено, що у пускових комплексах Об`єкту серед об`єктів передбачених у таблиці наявні лише магазини площею торгових залів понад 500 м. для яких необхідно забезпечити 8-12 машино-місць на 100 кв.м. торгової площі. Згідно звіту Державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» від 11.12.2017 у третьому пусковому комплексі Об`єкта площа магазинів 931,02 кв.м., кількість місць для паркінгу - 188.
		Тому є необґрунтованими твердження відповідача про те, що позивачем розрахунок щодо забезпечення машино-місцями у проекті виконано із заниженим коефіцієнтом згідно таблиці 7.6.
		Посилання відповідача на порушення ДБН В.1.1-12:2014 «Будівництво у сейсмічних районах України» суд також вважає необґрунтованими.
		Згідно пункту 7.1 ДБН В.1.1- 12:2014 поверховість (висота) будівель не повинна перевищувати даних зазначених у таблиці 7.1.
		Таблиця 7.1 передбачає поверховість будівель залежно від сейсмічної активності будівельного майданчика, а також від конструктивної схеми будівель.
		Згідно Додатку до ДБН В.1.1- 12:2014 карти сейсмічного районування ЗСР-2004-С території України сейсмічна активність будівельного майданчика Об`єкта становить 6 балів за шкалою MSK-64.
		Так, відповідач зазначає, що відповідно до проектної документації конструктивна схема будівель Об`єкту визначена як безригельний каркас з діафрагмами та ядром жорсткості.
		Водночас, позивач зазначає, що зведення Об`єкту передбачено за конструктивною схемою - рамно в`язевий монолітний залізобетонний каркас. При цьому, посилається на звіт про виконання інженерно-геологічних вишукувань, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Експоцентр» у 2015 році, який в матеріалах справи відсутній.
		Відповідно до таблиці 7.1 кількість надземних поверхів для будівельного майданчика сейсмічної активності 6 балів складає: для схеми безригельний каркас з діафрагмами та ядром жорсткості - 16 поверхів, для схеми залізобетонний каркас в`язевий або рамно-в`язевий із вертикальними залізобетонними діафрагмами, в`язами або ядрами жорсткості - відсутні обмеження. При цьому, схема рамно в`язевий монолітний залізобетонний каркас у таблиці 7.1 відсутня.
		Жодних обґрунтувань власних висновків щодо порушення позивачем вимог ДБН В.1.1- 12:2014 відповідач не надав, а тому суд, враховуючи викладене, не може вважати такі висновки обґрунтованими.
		Також суд враховує, що 17.08.2017 за замовленням ТОВ «Статус Буд - Прайм» Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт Проект Груп» виготовлено експертну оцінку проектних рішень з питань порушень вимог будівельного законодавства у сфері містобудівної діяльності у проекті: «Будівництво адміністративно - житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торгівельного призначення та підземним паркінгом на вулиці Глибочицькій, 73-77 у Шевченківському районі міста Києва», виявлених ДАБІ України згідно з протоколом від 29.03.2018 №275-1308-18/ЕО, відповідно до якої за результатами проведеної перевірки і одержанням від замовника і проектувальника додаткових матеріалів, роз`яснень та відповідей на запити експертизи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт Проект Груп» засвідчило дотримання вимог законодавства по зазначених питаннях, наданих у протоколах ДАБІ України щодо проектної документації по вказаному вище об`єкту будівництва.
		З урахуванням наведеного та зважаючи на безпідставність зазначених висновків відповідача щодо допущення позивачем порушень, суд дійшов висновку про протиправність постанови №37/18/10/26-1/1204/02/6.
		Підставою для прийняття постанови №38/18/10/26-2/1204/02/6 слугував висновок відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 4.17, 4.19, 4.30, 6.2.6, 6.5.14 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», адже: на території будівельного майданчика небезпечні зони не позначені знаками небезпеки та попереджувальними написами; будівельники не носять будівельні каски та сигнальні жилети; не встановлена схема руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик; об`єкт будівництва не забезпечений первинними засобами пожежогасіння; не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1.3 м і більше), відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними виробничими факторами.
		В спростування висновків відповідача в цій частині позивач посилається на надане на лист ТОВ «Статус Буд-Прайм» роз`яснення Державної служби України з питань праці №5262/3/5.2-ДП-18 від 04.07.2018. Згідно вказаних роз`яснень, з огляду на принцип неприпустимості дублювання повноважень, контроль за дотриманням вимог    ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», які внесено до Покажчика нормативно-правових актів з охорони праці, здійснюється Державною службою України з питань праці.
		Тому, позивач зазначає, що відповідач не має повноважень на контроль за дотриманням вимог    ДБН А.3.2-2-2009.
		Відповідно до  статті 1 Закону України «Про будівельні норми», будівельні норми        - затверджений суб`єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного    характеру, що містить обов`язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
		За змістом частини першої  статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
		Оскільки державний архітектурно-будівельний контроль включає заходи з контрою за дотриманням в тому числі будівельних норм, та здійснюється ДАБІ України, суд вважає, що ДАБІ України зобов`язана здійснювати контроль за дотриманням норм    будівельних норм, в тому числі й ДБН А.3.2-2-2009.
		Тому, доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими.
		Водночас, суд зазначає, що на підтвердження вказаних висновків відповідачем надані фотографії з будівельного майданчику Об`єкту на яких дійсно зафіксовано окремих осіб без будівельних касок та сигнальних жилетів, відсутність будь яких попереджувальних знаків, схем руху автотранспорту біля в`їзду на будівельний майданчик, відсутність огорож поблизу місць перепадів по висоті 1.3 м і більше.
		Разом з цим, суд не може вважати вказані фотографії належними доказами. Так, відповідачем не доведено, що зображені на фото особи задіяні у будівництві Об`єкту. Наявні фотографії відображають лише деякі окремі частини будівельного майданчику. При цьому, відсутність фото чи відеоофіксації облаштування всього будівельного майданчика не дозволяє перевірити наявність вказаних попереджувальних знаків, схем руху, огорож.
		Відповідно до пункту 10 частини третьої  статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.
		За приписами  статті 75 КАС України  достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до частини першої  статті 76 КАС України  достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Частиною другою  статті 77 КАС України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		З огляду на відсутність достовірних і достатніх доказів на підтвердження факту допущення позивачем вказаних порушень суд вважає недоведеними висновки відповідача в цій частині.
		Отже, відсутні підстави вважати правомірною постанову №38/18/10/26-2/1204/02/6.
		Також з огляду на неінформативну фіксацію перевірки суд констатує відсутність достовірних і достатніх доказів на яких зафіксовано невиконання позивачем технічних умов ДАІ щодо облаштування в`їздів-виїздів та пункту 2.50 ДБН В.2.3-5-2001.
		Підставою для застосування до позивача штрафу згідно з пунктом 6 частини третьої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  відповідно до постанови №40/18/10/26-4/1204/02/6 слугував висновок відповідача про порушення пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва».
		Відповідно до пункту 6 частини третьої  статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Згідно пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2009 за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва, має бути наведений у ПВР.
		До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.
		Відповідно до пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», на кожному об`єкті будівництва належить: -    вести загальний журнал робіт за формою згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлює генпідрядник, виходячи з вимог нормативних документів щодо ведення виконавчої документації за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А.2.2-4; -    складати акти на закриття прихованих робіт за формою, наведеною у додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою, наведеною у додатку М; -    складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж і обладнання; -    оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень із написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних у натурі робіт цим кресленням або змінам у них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; -     вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; - після завершення будівництва об`єкта скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно із  Законом України «Про архітектурну діяльність»  та «Положенням про архітектурно-технічний паспорт об`єкта архітектури», паспорт технічного стану будівлі (споруди) згідно із НПАОП 45.2-1.01, енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31.
		В ході перевірки встановлено, що на об`єкті будівництва ведеться виконавча документація з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: частина актів на приховані роботи не підписана відповідальними особами; в загальному журналі робіт титульний аркуш заповнений не у повному обсязі; у журнал авторського нагляду не внесені відомості щодо виконання зауважень під час здійснення авторського нагляду.
		Разом з цим, відповідач не надав жодного доказу вчинення позивачем даного порушення, матеріали справи не містять фотокопій жодного з документів, що складений з порушеннями ДБН А.3.1-5-2009. Отже, висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими, адже не підтверджені жодними доказами.
		Відповідно до частини другої  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		У зв`язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. 
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. 
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      В.О. Аліменко 
		 
		Судді                                                                                          Н.В. Безименна
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...