Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/9761/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 27.09.2019. Зареєстровано: 29.09.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2019.

Номер судового провадження: 2/755/4432/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/9761/19
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"26" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про неналежне виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнення матеріальної шкоди у вигляді сплати неустойки за затримку строку виконання,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		19.06.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» в якому просить суд: визнати факт порушення його прав, як громадянина України і споживача, а саме неналежне і обов`язкове виконання відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів» у п. 2 ч. 1 ст. 8 та ч. 9 ст. 8; Стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 42997 грн. 50 коп..
		Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 17 серпня 2018 року позивачем було придбано у ТОВ «Епіцентр К» твердопаливний котел марки Buderus Logano G211D20, що підтверджується гарантійним талоном та фіскальним чеком про сплату котла у касі відповідача на суму 20475,00 грн. Для своєчасного та належного доставлення товару до місця призначення, позивач скористався послугами відділу доставки відповідача, про що свідчить акт та фіскальний чек сплати наданих послуг у касі відповідача на суму 3200,00 грн. У день доставлення товару, після його розвантажування та його розпакування, позивачем було виявлено факт пошкодження зовнішньої обшивки котла, які викликані порушенням умов його транспортування, відповідно до інструкції виробника. З даного приводу, позивач у чотириденний термін з моменту придбання товару звернувся до відповідача з заявою - зверненням про проведення внутрішнього розслідування та визнання факту пошкодження обшивки котла відповідачем із її подальшою заміною. Також, ще через два дні, а саме 23 вересня 2018 року позивач звернувся з заявою - зверненням до юридичного відділу відповідача про надання письмового висновку щодо результатів внутрішнього розслідування по факту пошкодження обшивки котла відділами відповідача та проведення зміни ушкодженої обшивки на нову в узгоджений строк, що повинен був складати чотирнадцять календарних днів з моменту подання даної заяви. Строк зміни у чотирнадцять календарних днів було узгоджено із очільником відділу сантехніки відповідача, Успенським Олександром , який проводив внутрішнє розслідування разом із представниками служби безпеки відповідача на підставі переглядів записів із камер спостереження, що встановлені на території торговельного центру, де, за його словами, було зафіксовано факти недбалості та порушення умов транспортування котла співробітниками, що належить до відділу доставки відповідача. У листі - відповіді на два звернення від 02 вересня 2018 року, відповідачем було зафіксовано факти порушенням прав позивача, як споживача, та погоджено вимогу про безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк, який складає чотирнадцять календарних днів. У зв`язку з фактом відсутності обшивки котла для заміни у сервісному центрі відповідача, після закінчення узгодженого строку, позивачем було направлено заяву - звернення від 13 вересня 2018 року про встановлення остаточного строку та дати заміни обшивки котла. На підставі якої, позивачем було отримано відповідь про зміну дати на 10.11.2018 року. В подальшому позивач, звертався до Держпродспоживслужби України для вирішення даної ситуації, який повідомив позивача про те, що ним буде здійснено захід контрольної перевірки. 22.11.2018 року відповідач повідомив позивача про відсутність обшивки котла у його сервісному центрі станом на 10.11.2018 року та здійснено запит до заводу виробника щодо прискорення постачання і додатково запропоновано два варіанти вирішення проблеми відповідно до п. ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» на що відповідач не погодився. Після тривалого очікування, 19.01.2019 року позивач отримав телефонний дзвінок від представника відповідача, яким повідомлено, що задля обміну обшивки котла, він має приїхати до гіпермаркету, в процесі обміну, виявилось, що нова обшивка призначена для іншої моделі котла та має інші розміри, в результаті чого позивачу було запропоновано два варіанти вирішення проблеми: у вигляді грошової компенсації собівартості обшивки; та очікування від відповідача повідомлення про термін наступного обміну. Надалі, неодноразово, позивач щляхом письмових звернень просив повідомити відповідача про наявність обшивки, про що відповідачем надавались відповіді про їх відсутність. Позивач вказує, що факт заміни відповідачем обшивки котла та відповідність її до оригіналу, яка була наявна у сервісному центрі відповідача, була здійснена лише 11.04.2019 року. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 42997,50 грн. пені у зв`язку з несвоєчасною заміною обшивки котла, який нараховується позивачем за період з 13.09.2018 року (дата першого звернення до відповідача після закінчення чотирнадцяти днів) по 11.04.2019 року (поява обшивки у сервісному центрі відповідача). 
		Ухвалою суду від 21 червня 2019 року, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
		26.07.2019 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну вимогу, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що норми на які посилається відповідач, а саме ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» не регулюють правовідносини яківиникли між сторонами, оскільки, товар було придбано належної якості, відповідно до вимог продукції, вимогам нормативно - правових актів і нормативних документів, а також інформації про продукт. В той же час, зобов`язання з продажу товару виконані відповідачем належним чином, у повному обсязі та без будь - яких порушень. У свою чергу, з метою доставки придбаного товару до свого місця проживання, позивачем було окремо замовлено послугу з перевезення, що оформлено відповідним актом та касовим чеком. Оскільки, саме під час перевезення товар було пошкоджено, дані правовідносини, на думку представника відповідача, регулюються ст.ст. 908-928 Цивільного кодексу України, відповідно до яких перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу та зобов`язаний відшкодувати фактичну шкоду. Крім того, представник відповідача зазначає, що відповідач відшкодував позивачу фактичну шкоду, шляхом заміни обшивки пошкодженого товару, що влаштувало позивача і він наполягав саме на такому варіанті у своїх зверненнях.
		22.08.2019 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. 
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. 
		Договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами.
		Гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг.
		Відповідно до частини першої-третьої ст.698 Цивільного кодексу України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його.
		Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним.
		До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
		Згідно частини першої ст.706 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання.
		Як вбачається з матеріалів справи, 17 серпня 2018 року ОСОБА_1 придбав у магазині ТОВ «Епіцентр К» котел твердопаливний Buderus Logano G211D20 вартістю 20475,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №02-0220602 від 17 серпня 2018 року. (а.с. 10)
		Як вбачається з гарантійного зобов`язання №3825544 на котел твердопаливний Buderus Logano G211D20, позивачем перевірена комплектація товару, та висловлена згода щодо гарантійних умов, про що міститься відповідний підпис позивача. (а. с. 9) 
		Згідно ч.1 ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
		Згідно положень ст. 678 ЦК України визначаються правові наслідки передання товару неналежної якості при купівлі-продажу. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
		У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплачених за товар грошових коштів; вимагати заміни товару.
		Статтею 708 ЦК України встановлено право покупця у разі придбання ним товару неналежної якості протягом гарантійного та інших строків, визначених обов`язковими для сторін правилами чи договором, при виявленні недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару за своїм вибором вимагати від продавця або виробника заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком різниці в ціні.
		Права споживача у разі виявлення недоліків товару визначені у частині 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. 
		У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар. 
		Відповідно до положень частини 3 статті 8 вказаного Закону споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті. 
		У пункті 12 частини 1 статті 1 вказаного Закону законодавець визначив: істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. 
		Для застосування встановлених законом санкцій за порушення умови договору про якість товару необхідно довести той факт, що товар є справді неналежної якості, має недоліки чи фальсифікований, тобто виявлення цього факту слугує  достатньою правовою підставою для покладення на продавця (виробника) відповідальності .
		Як зазначено в ч. 11 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорту чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
		Згідно ч. 9 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» при пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару. При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину обчислюється починаючи від дня видачі споживачеві товару після ремонту.
		Аналізуючи вищенаведені норми закону, можна прийти до висновку про те, що споживач має право вимагати від надавача послуг безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, в разі доведення, що товар було придбано у продавця (виробника) з недоліками. 
		В той же час, обгрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду, позивач посилається на те, що під час перевезення вантажу було пошкоджено обшивку товару, наведене позивачем не заперечується стороною відповідача, що в силу ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.
		Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
		Згідно ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
		Згідно ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
		Згідно п. 10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 р. № 363 (зі змінами та доповненнями) перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками або за разовими договорами.
		Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (п. 11.1 Правил).
		Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2018 року між сторонами укладено Договір перевезення вантажу, у вигляді Акту прийняття робіт (а. с. 11). Згідно даного Акту в графі «Усі роботи виконані якісно та в повному обсязі. Претензій до кількості та якості поставленого товару немає» підпису замовника не містить.
		Позивач звертався до відповідача з заявою від 21 серпня 2018 року, з вимогою надати акт проведеного розслідування по факту порушення правил транспортування котла, до моменту повної заміни оригінальної обшивки з теплоізоляцією в обмін на пошкоджену. (а.с. 27)
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції», продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію, у тому числі: 1) представлення продукції споживачеві або користувачеві, включаючи її вигляд, склад, упаковку, маркування та іншу інформацію про продукцію, її споживання, використання та знищення (утилізацію, переробку); 2) використання продукції, яке обґрунтовано можна передбачити; 3) час, коли продукцію було введено в обіг.
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). 
		Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків. 
		Відповідно до частин 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
		З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування майнової шкоди, необхідною є наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправність поведінки особи; наявність майнової шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та заподіяною нею майновою шкодою; вина особи, що заподіяла майнову шкоду.
		Отже особа, майну якої завдана шкода, вимагаючи її відшкодування, має довести три перші умови відповідальності, зокрема: протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду, наявність і розмір шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою. Вина особи, яка завдала шкоду, презюмується та не підлягає доведенню особою, якій завдано збитки.
		У своїх неодноразових зверненнях до відповідача від 15 квітня 2019 року, 20 квітня 2019 року, позивачем вказано на те, що відповідачем проведено ремонт обшивки лише 11 квітня 2019 року.
		Згідно ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.
		За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу. Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
		Аналізуючи у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки в даному випадку, порушення прав позивача відбулося внаслідок порушення його прав під час перевезення товару, яке було придбано у відповідача, перевіривши комплектацію товару, та висловивши згоду щодо гарантійних умов, про що міститься відповідний підпис позивача. В той же час, склавши Акт прийняття робіт на перевезення товару, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 64 Цивільного кодексу України, за порушення умов якого, настає відповідальність, передбачена ст. 1166 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про неналежне виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнення матеріальної шкоди у вигляді сплати неустойки за затримку строку виконання є необґрунтованим, та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Враховуючи наведене та керуючись, Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 610, 611, 678, 689, 707, 708, 908, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, Цивільного процесуального кодексу України, суд -
		 
		у х в а л и в:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» про неналежне виконання Закону України «Про захист прав споживачів» та стягнення матеріальної шкоди у вигляді сплати неустойки за затримку строку виконання - відмовити.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення складено 26.09.2019 року.
		 
		Учасники справи:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 );
		Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-к, код ЄДРПОУ: 32490244). 
		 
		 
		 
		Суддя -

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...