Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/5090/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2019. Зареєстровано: 01.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2019.
Дата набрання законної сили: 13.01.2020
Результат оскарження 29.03.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення першої та апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: 1-кп/554/10/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016170690000026

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 554/5090/16-к
		Дата документу 30.09.2019 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		30 вересня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		головуючого  судді          ОСОБА_1 
		з участю:
		секретарів               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		прокурорів              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		                     ОСОБА_6 
		захисника               ОСОБА_7 
		обвинуваченого           ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42016170690000026 по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, спеціальне звання майор поліції, не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним 
		 
		   Наказом начальника ГУ НП в Полтавській області № 8 о/с від 7 листопада 2015 року ОСОБА_8 призначено на посаду старшого оперуповноваженого Київського відділення поліції Октябрського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області, яке у подальшому реформовано у відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області. 
		 
		   Наказом начальника ГУ НП в Полтавській області № 74 о/с від 25 березня 2016 року ОСОБА_8 призначено на посаду оперуповноваженого спеціальної поліції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області. 
		 
		   Відповідно до функціональних обов`язків, погоджених начальником сектору спеціальної поліції Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, оперуповноважений спеціальної поліції Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області майор поліції ОСОБА_8 , зокрема, за розпорядженням керівництва входить до складу слідчо-оперативних груп по кримінальних провадженнях, здійснює їх оперативне супроводження, виконує доручення слідчих. 
		 
		   При цьому ОСОБА_8 згідно з вимогами ст. 64 Закону України «Про національну поліцію» складено присягу, згідно якої останній, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати службові обов`язки. 
		 
		   Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_8 як суб`єкту, на якого поширюються дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. 
		 
		   З 14 березня 2016 року у провадженні слідчого СВ відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 перебувають матеріли кримінального провадження № 12016170020000622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, розпочатого за заявою ОСОБА_10 за фактом викрадення з квартири останнього грошових коштів. При цьому ОСОБА_8 у зв`язку з виконанням службових обов`язків стало відомо про наявність вказаного кримінального провадження, у якому ОСОБА_10 визнано потерпілим, а також те, що по вказаному кримінальному провадженню слідчі дії тривалий час не проводились. 
		 
		   У зв`язку з цим у ОСОБА_8 виник умисел одержати неправомірну вигоду від ОСОБА_10 за вплив на слідчого СВ відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 щодо активізації розслідування зазначеного кримінального провадження, проведення допиту особи, на яку вказував ОСОБА_10 та проведення інших необхідних слідчих і процесуальних дій. 
		 
		   25 квітня 2016 року ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Полтава по вул. Ковпака, 26 у ТРЦ «Екватор», бажаючи одержати від ОСОБА_10 неправомірну вигоду, діючи з прямим умислом та корисливою метою, повідомив останньому, що лише у випадку передачі йому, ОСОБА_8 , неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США, він здійснить вплив на прийняття рішення слідчим Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 по активізації розслідування зазначеного кримінального провадження, проведення допиту особи, на яку вказував ОСОБА_10 та проведення інших необхідних слідчих і процесуальних дій. 
		 
		   Враховуючи те, що права ОСОБА_10 , як потерпілого у кримінальному провадженні № 12016170020000622 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, були порушені та з метою захисту своїх законних прав, останній вимушений був погодитись на вказану неправомірну пропозицію ОСОБА_8 . 
		 
		   В той же час, розуміючи незаконність дій ОСОБА_8 , ОСОБА_10 звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів. 
		 
		   28 квітня 2016 року, близько 14 год. 40 хв., ОСОБА_8 , являючись співробітником поліції, ігноруючи заборону використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, діючи умисно, перебуваючи на обумовленому місці зустрічі у м. Полтава, поблизу будинку по вул. Івана Мазепи, 32 під час зустрічі з ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний умисел, зателефонував оперуповноваженому відділення поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_11 та запитав про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016170020000622 від 14 березня 2016 року та можливість проведення допиту осіб, на яких вказував ОСОБА_10 . 
		 
		   В цей же день, близько 15 год. 00 хв., після розмови з ОСОБА_11 , перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 зажадав від ОСОБА_10 отримати одразу всю суму обумовленої неправомірної вигоди та тоді ж одержав з рук в руки від останнього для себе неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США, що станом на 28 квітня 2016 року за офіційним курсом НБУ становить 5043,01 грн та 5000 грн за вплив на прийняття рішення слідчим Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 по активізації розслідування зазначеного кримінального провадження, проведення допиту особи, на яку вказував ОСОБА_10 та проведення інших необхідних слідчих і процесуальних дій, тобто вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. 
		 
		   Кваліфікація дій обвинуваченого органами досудового розслідування
		 
		   Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто за ч. 2 ст. 369-2 КК України. 
		   
		Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення
		 
		Під час допиту в суді обвинувачений ОСОБА_8 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та наголосив, що ніякої неправомірної вигоди з метою впливу на хід досудового розслідування по матеріалах кримінального провадження від ОСОБА_10 він не вимагав і не отримував, зловживання впливом на слідчого чи інших процесуальних осіб він не чинив. Зазначив, що дійсно за обставин, вказаних в обвинувальному акті, він зустрічався з ОСОБА_10 на прохання останнього та обіцяв йому сприяння у активізації розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки у того майна шляхом звернення до слідчого, який проводив досудове розслідування, з метою сприяння в організації та проведенні окремих слідчих дій, зокрема поїздки в інше місто для допиту підозрюваного, тощо. Саме для організації поїздки в м. Одесу слідчого та оперативних працівників він і прийняв від ОСОБА_10 гроші, які потім були вилучені як неправомірна вигода. Вважає, що органами досудового розслідування штучно з порушенням Конституції України та вимог КПК України створено докази його причетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення. Вважаючи себе невинуватим, а його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не доведеною, просив виправдати його. 
		 
		   Аналізуючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами, суд враховує їх невідповідність іншим доказам по матеріалах кримінального провадження, алогічність та надуманість мотивів, які він наводить, заперечуючи свою причетність до вчиненого, не сприйняття об`єктивних фактів, які з безперечністю свідчать про його причетність до скоєння інкримінованого йому діяння, а тому розцінює їх як спосіб захисту від обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, в зв`язку з чим до уваги приймає тільки в тій частині, в якій вони відповідають обставинам про вчинення кримінального правопорушення встановлених судом під час розгляду матеріалів кримінального провадження. 
		 
		При цьому суд виходить з наступного.
		 
		Свідок  ОСОБА_10  в суді показав, що відділенням поліції № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження за фактом крадіжки у нього грошових коштів в період з 29 по 30 грудня 2015 року, відомості про яке в ЄРДР були внесені 14 березня 2016 року.
		У зв`язку із тим, що слідство по даному факту тривалий час не мало позитивних результатів та набуло ознак тяганини, він звернувся до знайомого йому працівника поліції ОСОБА_8 та повідомив про цей факт, запитавши поради, як йому діяти в подальшому. У відповідь останній зазначив, що йому відомо про факт тяганини по даному кримінальному провадженню і що його справою просто так ніхто займатися не буде, а з часом просто закриють провадження. Щоб цього не сталося, ОСОБА_8 запропонував передати йому 400 доларів США для того, щоб він здійснив вплив на слідчого, в провадженні якого перебуває справа з метою активізації досудового розслідування. Розуміючи протиправність вимог ОСОБА_8 , він звернувся до Управління ВБ в Полтавській області та повідомив про цей факт. В ході спілкування із співробітником безпеки, він повідомив йому всі обставини схиляння його до надання неправомірної вигоди та написав заяву про вчинення злочину. Через деякий час вони поїхали до військової прокуратури, де його допитали як свідка. 
		У подальшому, 28 квітня 2016 року у приміщенні своєї квартири в присутності понятих та інших учасників, він надав співробітнику Управління ВБ в Полтавській області особисті грошові кошти у розмірі 5000 грн та 200 доларів США для використання їх при наданні неправомірної вигоди. При цьому співробітником Управління ВБ було складено протокол огляду, помітки та вручення йому грошей, зроблені копії зазначених грошових купюр вказаної суми. Одночасно, за участю спеціаліста його одяг було обладнано відповідними технічними пристроями. Після цього він зателефонував ОСОБА_8 та домовився з ним про час і місце зустрічі для вирішення питання щодо впливу останнього на хід розслідування кримінального провадження та вручення йому неправомірної вигоди. Останній визначив йому місце зустрічі на паркувальному майданчику поліклініки № 4 у м. Полтава о 14 год. 45 хв. цього ж дня. 
		Під час цієї зустрічі ОСОБА_8 підтвердив, що буде впливати на слідчого ОСОБА_9 , в провадженні якого перебувала справа, а також деяких інших осіб причетних до її розслідування, з метою його пришвидшення, наголосивши, що ніхто без впливу на них нічого робити по справі не буде. Стверджуючи це, ОСОБА_8 комусь телефонував та з`ясовував питання про стан та хід розслідування кримінального провадження на той час. 
		В ході спілкування вони сіли до його, ОСОБА_10 , автомобіля, де він передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 5000 грн та 200 доларів США, які останній взяв лівою рукою, потримав їх декілька хвилин та виходячи з автомобіля кудись сховав, прийнявши таким чином неправомірну вигоду, про надання якої він просив ОСОБА_10 з тим, щоб здійснити вплив на хід розслідування кримінального провадження.
		 
		25 квітня 2016 року свідок ОСОБА_10 звернувся до начальника УВБ в Полтавській області ДВБ НП України з заявою, в якій повідомив про факт вимагання у нього ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США за якісне розслідування кримінальної справи, по якій він визнаний потерпілим, та просив притягнути його до кримінальної відповідальності, додавши до заяви пояснення, в якому виклав обставини вимагання неправомірної вигоди (том 1 а. п. 99, 100-101).
		 
		В цей же день відомості повідомлені ОСОБА_10 в заяві про вчинення злочину були внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та розпочато кримінальне провадження № 42016170690000026 (том 1 а. п. 213).
		 
		Відповідно до протоколу огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів від 28 квітня 2016 року в період часу з 09 год. 45 хв. до 10 год. 30 хв. за участю понятих та ОСОБА_10 оглянуто грошові кошти в сумі 5000 грн та 200 доларів США, а саме 25 купюр номіналом по 200 грн з серійними номерами: ЕЯ8696131, ЕЦ2471022, КВ3357219, КГ9393661, ЕХ4702612, ЗЕ9443425; ЗГ2370857, КЕ6064442, Є32183152, ПГ6091687, КД6370732, ЕЖ3694213, ЕЖ4917І06, ЕД5996736, АЖ9843872, ПИ4906784, ЕВ8482075, ПЗ5620576, ЕЯ9162366, ВВ4751962, ПА4922743, ЄЕ0632418, КЖ8416066, ПГ1261303, МБ6910077 та 4 купюри. номіналом по 50 доларів США з серійними номерами: GF28122738А, МА04153971А, МВ04754007В, ІА27591230А. Вказані грошові купюри помічені за допомогою спеціального невидимого люмінесцентного барвника (порошку) «Светлячок-М» з обох сторін, при освітленні яких лампою з ультрафіолетовим випромінюванням вони випромінювали характерне жовто-зелене світло та вручені ОСОБА_10 (том 1 а. п. 106-115).
		 
		Згідно протоколу огляду місця події від 28 квітня 2016 року у період часу з 15 год. 05 хв. до 18 год. 05 хв. в ході проведення огляду місця події  ділянки асфальтованої автомобільної дороги по вул. Калініна, 32, що у м. Полтава, на якій знаходився автомобіль марки Skoda Octavia д. н. з. НОМЕР_1 , який проводився за участю ОСОБА_8 та з його добровільної згоди, як власника, біля переднього водійського сидіння виявлено грошові кошти у національній та іноземних валютах, а саме: 4 купюри номіналом по 50 доларів США з серійними номерами: GF28122738А, МА04153971А, МВ04754007В, ІА27591230А, а також 25 купюр номіналом по 200 грн: ЕЯ8696131, ЕЦ2471022, КВ3357219, КГ9393661, ЕХ4702612, ЗЕ9443425; ЗГ2370857, КЕ6064442, Є32183152, ПГ6091687, КД6370732, ЕЖ3694213, ЕЖ4917І06, ЕД5996736, АЖ9843872, ПИ4906784, ЕВ8482075, ПЗ5620576, ЕЯ9162366, ВВ4751962, ПА4922743, ЄЕ0632418, КЖ8416066, ПГ1261303, МБ6910077.
		В ході освітлення лампою з ультрафіолетовим випромінюванням рук ОСОБА_12 на великому пальці лівої руки виявлено випромінювання характерного жовто-зеленого світла (том 1 а. п. 116-120). 
		 
		Відповідно до висновку експерта № 16 від 27 травня 2016 року на поверхні 4 грошових купюр номіналом по 50 доларів США та 25 грошових купюрах номіналом по 200 грн, на двох марлевих тампонах зі змивами з долонь рук ОСОБА_8 , на поверхні марлевого тампону зі змивом з керма автомобіля, марлевому тампоні, представленому у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, яка люмінесценує яскраво-зеленим кольором, які у свою чергу мають спільну родову належність, тобто нашарування спеціальної хімічної речовини, яка застосовувалась 28 квітня 2016 року в ході огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів ОСОБА_10 є ідентичною тій, яка виявлена на руках ОСОБА_8 (том 1 а. п. 140-144).
		 
		Згідно висновку експерта № 1030 від 30 травня 2016 року надані грошові кошти, які вручалися ОСОБА_10 та в подальшому були вилучені у ОСОБА_13 , а саме 4 купюри номіналом по 50 доларів США з серійними номерами: GF28122738А, МА04153971А, МВ04754007В, ІА27591230А, а також 25 купюр номіналом по 200 грн: ЕЯ8696131, ЕЦ2471022, КВ3357219, КГ9393661, ЕХ4702612, ЗЕ9443425; ЗГ2370857, КЕ6064442, Є32183152, ПГ6091687, КД6370732, ЕЖ3694213, ЕЖ4917І06, ЕД5996736, АЖ9843872, ПИ4906784, ЕВ8482075, ПЗ5620576, ЕЯ9162366, ВВ4751962, ПА4922743, ЄЕ0632418, КЖ8416066, ПГ1261303, МБ6910077 відповідають аналогічним банкнотам, які знаходяться у офіційному обігу (том 1 а. п. 148-156). 
		 
		Ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Харківської області від 26 квітня 2016 року № 2807т та № 2809т задоволені клопотання прокурора військової прокуратури Полтавського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_14 № 46Т та № 47Т по кримінальному провадженню № 42016170690000026, відомості про яке внесено до ЄРДР за ознаками ч. 3 ст. 369-2 КК України, про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій та надано дозволи на проведення негласної слідчої дії аудіо-, відео контроль ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_8 . 
		Із вказаних рішень на момент закінчення досудового розслідування, у встановленому Законом порядку знято гриф обмеженого доступу «таємно» та вони надані стороні захисту в ході ознайомлення із матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України (том 1 а. п. 229-231, 232-234, 236-238, 239-241). 
		 
		Відповідно до протоколів за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні  відеоконтроль особи ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у період з 14 год. 50 хв. до 14 год. 53 хв. вони розмовляють між собою, після чого о 14 год. 55 хв. ОСОБА_8 сів до автомобіля ОСОБА_10 , де в період з 14 год. 59 хв. по 15 год. 00 хв. останній передав грошові кошти ОСОБА_8 (том 1 а. п. 197, 205).
		 
		Згідно протоколів за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні  аудіо контроль особи ОСОБА_10 та ОСОБА_8 від 14 червня та 26 травня 2016 року відповідно 28 квітня 2016 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у період часу з 14 год. 44 хв. до 15 год. 00 хв. відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_10 говорить ОСОБА_8 про те, що слідчий ОСОБА_9 не вживає дій, направлених на належне, швидке розслідування кримінального провадження, де він є потерпілим. На це ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_10 , що ОСОБА_9 є недосвідченим слідчим (молодим) та його потрібно постійно спонукати до виконання своїх службових обов`язків. Крім того, в ході вказаної розмови ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_10 про розмір неправомірної вигоди, яку останній повинен буде передати ОСОБА_8 , а саме 400 доларів США з тим, щоб у подальшому він зміг вчинити вплив на слідчого ОСОБА_9 . В ході цієї розмови ОСОБА_8 телефонує невідомій особі і з метою переконати ОСОБА_10 на передачу йому неправомірної вигоди, домовляється про зустріч та подальше спілкування із слідчим з приводу активізації досудового розслідування у кримінальному провадженні, по якому ОСОБА_10 визнаний потерпілим (том 1 а. п. 198-203, 206-212). 
		 
		Відповідно до висновку експерта № 11276 від 26 грудня 2018 року в результаті дослідження відеофонограм № № 1, 2 (відеофайли «2016_04_28_14_44_ch 1. avi» та «2016_04_28_14_44_ ch 2. avi», які містяться в області даних лазерного диску DVD-R реєстр. № 1495/к) та є результатом проведення вищеописаних негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 та ОСОБА_8 28 квітня 2016 року, ознак, характерних для електронного монтажу запису відображення (різкі зміни фону запису, фрагменти з відсутністю відеосигналів, різкі зміни сюжету, що фіксується, перерв у відображенні сюжету, тощо) не виявлені; ознаки, характерні для електронного монтажу запису звуку (різкі зміни фону запису, фрагменти з відсутністю сигналів, тощо) не виявленні. 
		Крім того, тексти розмов, зафіксованих на відеофонограмах «2016 04 28 14 44 ch 1. avi» та «2016 04 28 14 44 ch 2. avi», які містяться в області даних лазерного диску DVD-R реєстр. № І495/к є ідентичними тим, які зафіксовані у протоколах, складених за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій  аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 та ОСОБА_8 28 квітня 2016 року (том 2 а. п. 65-77). 
		 
		   Оцінюючи вищенаведені протоколи НСРД суд зазначає, що негласні слідчо-розшукові дії по матеріалах кримінального провадження були проведені з додержанням вимог статей 246-257 КПК України, а тому є належними та допустимими доказами, якими суд приймає їх до уваги, відхиляючи твердження сторони захисту про недодержання вимог вищезазначених статей КПК. Підтвердженням цьому є постанова про контроль за вчиненням злочину від 26 квітня 2016 року (том 1 а. п. 226-228), а також Клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді аудіо-, відеоконтролю особи, візуального спостереження за особою від цієї ж дати, на підставі яких ухвалами Апеляційного суду Харківської області були надані такі дозволи.
		 
		Допитаний під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді свідок  ОСОБА_15 , заступник начальника відділу оперативного забезпечення УВБ в Полтавській області ДВБ НП України, повідомив, що в кінці квітня 2016 року до нього звернувся ОСОБА_10 із заявою, в якій повідомив про вимагання від нього співробітником поліції ОСОБА_8 неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США за вжиття заходів по кримінальному провадженні за фактом крадіжки у нього грошових коштів. Вказана заява ним була зареєстрована та спрямована до військової прокуратури. Під час звернення та подання заяви про вимагання у нього неправомірної вимоги за вплив на прийняття рішення ОСОБА_10 дав пояснення, в якому виклав обставини цього аналогічно вищевикладеним. У подальшому, на виконання доручення слідчого військової прокуратури ним за місцем проживання ОСОБА_10 було складено протокол огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів  грошових коштів в сумі 5000 грн та 200 доларів США, які останній надав. Вказані грошові кошти були помічені спеціальним порошком та світилися при їх освітленні спеціальною лампою. Потім ці кошти були вручені ОСОБА_10 для їх передачі ОСОБА_8 та в подальшому були виявленні в ході проведення огляду місця події в автомобілі «Шкода Октавія», який належить останньому. 
		 
		Про обставини огляду, помітки і вручення грошових коштів в сумі 5000 грн та 200 доларів США ОСОБА_10 , їх вилучення в автомобілі ОСОБА_8 , який знаходився біля 4-ї поліклініки в м. Полтава, а також їх ідентифікації дали показання під час допиту в суді свідки  ОСОБА_16  та  ОСОБА_17 , які були присутні при цьому в якості понятих. Обидва вони наголосили, що гроші, які були вилучені в автомобілі ОСОБА_8 є ідентичними тим, які були вручені ОСОБА_10 для передачі їх як неправомірної вигоди працівнику поліції. Під час огляду автомобіля «Шкода Октавія» кермо та ручки дверей в ньому, а також руки ОСОБА_8 , який перебував в автомобілі під час затримання, світились кольором, який був ідентичним тому, що вони бачили при освітленні грошових коштів, які передавалися ОСОБА_10 для їх подальшого вручення особі як неправомірної вигоди.
		 
		Свідок  ОСОБА_18 , начальник слідчого відділу відділення поліції № 1 Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області, під час допиту в суді показав, що в період, коли відбувалися вказані події, слідчий ОСОБА_9 дійсно розслідував кримінальне провадження за фактом крадіжки у ОСОБА_10 його родичем грошових коштів. Одночасно він підтвердив факт повільного розслідування вказаного кримінального провадження, обґрунтувавши це великою завантаженістю слідчого по інших кримінальних провадженнях та недостатньою кількістю слідчих у відділі. 
		 
		Допитаний в суді свідок  ОСОБА_10 , батько ОСОБА_10 , показав, що, коли у сина була здійснена крадіжка грошей з квартири і йому стало відомо про це, він порадив сину звернутися до ОСОБА_8 , якого він знав як працівника Київського відділення поліції і якого попросив про спілкування з сином, щоб той дав пораду йому, як вести себе в зв`язку з розслідуванням підрозділом поліції справи за цим фактом. Через деякий час син повідомив йому, що він спілкувався з ОСОБА_8 і той пообіцяв йому сприяння у прискоренні розслідування через слідчого та оперативності виконання слідчих дій по справі, але при цьому, як умову сприяння, зажадав від нього 400 доларів США нібито для передачі слідчому, у провадженні якого перебувала справа. Після розповіді сина про це він порадив йому звернутися до правоохоронних органів та повідомити про скоєння ОСОБА_8 злочину. Син звернувся та подав до правоохоронних органів заяву про скоєння ОСОБА_8 злочину. Зі слів сина йому відомо, що працівниками поліції та військової прокуратури за заявою сина було розпочате кримінальне провадження, в ході якого були проведені відповідні слідчо-розшукові заходи, під час яких ОСОБА_8 було затримано, коли він прийняв неправомірну вигоду в розмірі 400 доларів США, які він вимагав від сина, нібито для передачі слідчому.
		 
		Свідок  ОСОБА_19 , співробітник СБУ, в суді показав, що він як оперативний співробітник брав участь у проведенні спецзаходів по даному кримінальному провадженню під час викриття ОСОБА_8 в отриманні ним неправомірної вигоди від ОСОБА_10 , а також в оформленні результатів проведення НСРД при здійсненні відео - та аудіоконтролю. Наголосив на повній відповідності фіксації даних НСРД на технічному носії інформації та диску, на який інформацію було скопійовано, заперечивши при цьому факт будь-якого втручання у зміст інформації з метою її спотворення чи внесення будь-яких змін. 
		 
		Свідок  ОСОБА_9 , слідчий відділення № 1 Полтавського відділу поліції ГУ НП України в Полтавській області, під час допиту в суді показав, що в 2016 році в його провадженні як слідчого перебувала справа за фактом крадіжки чужого майна у потерпілого ОСОБА_10 , який був визнаний потерпілим та допитаний в цій якості. На той час в його провадженні перебувала значна кількість кримінальних проваджень, а тому він не мав змоги швидко проводити розслідування тільки по цьому кримінальному провадженню. Категорично заперечив факт звернення до нього як ОСОБА_8 , так і будь-яких інших осіб з приводу будь-якого сприяння в прискоренні розслідування або виконання окремих процесуальних дій чи отримання інформації про хід досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактом крадіжки майна у потерпілого ОСОБА_10 .
		 
		Допитаний в суді свідок  ОСОБА_11 , старший оперуповноважений відділення поліції №1 Полтавського відділу ГУ НП в Полтавській області, показав, що до кола його службових обов`язків входить оперативна діяльність у сфері виявлення та розкриття квартирних крадіжок. З ОСОБА_8 він знайомий та підтримує службові стосунки. В квітні 2016 року до нього звертався останній та цікавився про обставини крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 із квартири грошових коштів. На прохання ОСОБА_8 він повідомив йому, що ні відбитків пальців, ні інших слідів злочину на місці його скоєння не виявлено. Також ОСОБА_8 розповів йому про те, що до нього звернувся ОСОБА_10 із проханням допомогти в прискоренні розслідування справи та встановлення особи, що вчинила злочин, наголошуючи на тому, що до крадіжки може бути причетний його родич. В процесі спілкування ОСОБА_8 цікавився, чи може він посприяти у проведенні допиту підозрюваного з застосуванням поліграфу. Він роз`яснив йому, як це може бути зроблено і запропонував звернутися до слідчого. З аналогічним проханням до нього ОСОБА_8 звертався вдруге 27 чи 28 квітня 2016 року.
		 
		Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		   
		Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		При вирішенніцієї справисуд керується закріпленим у статті 8 Конституції України принципом Верховенства права, положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенції) про те, що кожен має право насправедливий іпублічний розгляд його справи незалежним ібезстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. 
		 
		Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		 
		Згідно із ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		 
		Відповідно до ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. 
		 
		Відповідно до положень ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається. 
		 
		Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. 
		 
		Не потрібно окремо вносити відомості отримані з різних джерел, заяв, повідомлень про вчинення одного і того самого кримінального правопорушення. 
		 
		Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, реєстр ведеться відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі. 
		 
		Формування Реєстру розпочинається із внесення до нього слідчим, прокурором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених в заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ними самостійно з будь-якого джерела. 
		 
		Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли прокурору або органу досудового розслідування, або виявленими з інших джерел обставинами, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється за дорученням керівника прокуратури або органу досудового розслідування шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених ч. 5 ст. 214 КПК України. 
		 
		Після внесення та перевірки цих даних керівником прокуратури або органу досудового розслідування у Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. 
		 
		За умови встановлення обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, проводиться досудове розслідування відповідно до вимог статі 214 КПК України. При цьому внесення до Єдиного реєстру відомостей щодо правової кваліфікації є обов`язковим. 
		 
		Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 25 квітня 2016 року до реєстру під № 42016170690000026 за заявою ОСОБА_10 були внесені відомості про те, що службова особа правоохоронного органу А. вимагає неправомірну вигоду у сумі 400 доларів США для себе від громадянина ОСОБА_20 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (том 1 а. п. 213). З цього часу розпочато і проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню. 
		 
		При оцінці допустимості доказів по даному провадженню суд, здійснюючи системний аналіз чинного на той час кримінально - процесуального законодавства, приходить до наступного.
		 
		Частиною 3 статті 62 Конституції України визначено, що вина особи має доводитись в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом або на припущеннях.
		 
		Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відноситься принцип законності.
		 
		Визнання обвинуваченого винним у вчиненні злочину за умови доведеності у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку його вини надійно захищає його від необґрунтованого, свавільного притягнення до кримінальної відповідальності.
		 
		Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені в тому числі ст. 271 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
		 
		Порядок проведення таких дій регламентується нормами статей 28, 30, 31, 32 Конституції України, статей 246-275 КПК України, іншими законами, а також Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженою наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16 листопада 2012 року № 114/1042/516/1199/936/1687/5. 
		 
		Протоколи проведення НСРД та додатки до них використовуються в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших СРД. 
		 
		Допустимість доказів, отриманих з порушенням установленого законом порядку вирішується згідно зі статтями 86, 87, 88, 89, 90 КПК України. 
		 
		Виходячи з приписів вказаних норм, рішення про проведення НСРД має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. У протоколах за результатами проведення НСРД мають фіксуватися фактичні дані про хід і результати їх проведення; зазначатися всі матеріальні носії інформації, отримані документи, предмети, кошти, речі, речовини, зразки тощо. Дослідження правильності долучення додатків до протоколу має здійснюватися на предмет встановлення чи виключення можливості втручання в них, вплив на них або їх зміну (на їх упакування, опечатування, умови місця їх знаходження і зберігання, доступ до них, направлення і отримання з експертних досліджень і т. п.). Фіксація результатів НСРД має здійснюватися таким чином, щоб завжди була можливість експертним шляхом встановити їх достовірність. 
		 
		Дослідження матеріалів щодо правильності кваліфікації вчиненого злочину має здійснюватися з урахуванням кваліфікуючих ознак на предмет встановлення законності прийняття рішення про внесення клопотання про отримання дозволу на проведення НСРД, отримання такого дозволу і їх проведення. Здійснення правової перекваліфікації вчиненого діяння як нетяжкого злочину призводить до незаконності проведення НСРД і унеможливлює використання їх матеріалів у процесі доказування. 
		 
		Згідно наданих стороною обвинувачення під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді витягів з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 42016170690000026 від 25 квітня 2016 року, заявник ОСОБА_10 повідомив про вимагання у нього ОСОБА_8 неправомірної вигоди в сумі 400 доларів США для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (том 1 а. п. 99), відомості про що до ЄРДР були внесені за ознаками ч. 3 ст. 369-2 КК України, що відповідає вимогам закону. 
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України відноситься до тяжких.
		 
		Отже, органами досудового розслідування було дотримано вимог кримінально-процесуального закону при отриманні дозволів та проведенні НСРД по даному кримінальному провадженню.
		 
		З урахуванням наведеного суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про незаконність проведення НСРД в зв`язку з нібито невірною кваліфікацією діянь обвинуваченого під час внесення відомостей до ЄРДР, про що свідчить послідуюча перекваліфікація його діянь на ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		 
		Суд зазначає, що внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_10 , в якій він повідомляв про вимагання у нього неправомірної вигоди, додаючи пояснення про це, з урахуванням часу звернення прокурора з клопотанням до слідчого судді для отримання дозволів на проведення НСРД зразу ж після початку досудового розслідування (26 квітня 2016 року) та отримання дозволу в цей же день, на думку суду, свідчить про законність дій правоохоронних органів як при оцінці діянь особи під час внесення інформації до ЄРДР на підставі наявних на той момент даних, так і при проведенні НСРД, а тому отримані за їх результатами докази суд розцінює як належні та допустимі.
		 
		При цьому суд враховує повну узгодженість даних, отриманих за результатами НСРД з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, які були досліджені в суді. 
		 
		На цій підставі суд приймає до уваги та розцінює як правдиві показання свідка ОСОБА_10 про обставини отримання ним пропозиції від ОСОБА_8 про надання неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США, розцінюючи при цьому факт невизнання останнім вини у вчиненні злочину як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення. При цьому суд враховує сукупність інших доказів, наведених вище.
		 
		На підставі наведеного суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
		 
		Мотиви призначення покарання
		 
		Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що впливають на призначення покарання.
		 
		При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_8 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, його характеристику за місцем проживання та колишньої служби, його поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його матеріальний стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.
		 
		   Вирішення цивільного позову
		 
		   Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 7150 грн і підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		 
		   Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_8  визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу одна тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
		 
		Речові докази, а саме 4 купюри номіналом по 50 доларів США з серійними номерами: GF28122738А, МА04153971А, МВ04754007В, ІА27591230А, а також 25 купюр номіналом по 200 грн: ЕЯ8696131, ЕЦ2471022, КВ3357219, КГ9393661, ЕХ4702612, ЗЕ9443425; ЗГ2370857, КЕ6064442, Є32183152, ПГ6091687, КД6370732, ЕЖ3694213, ЕЖ4917І06, ЕД5996736, АЖ9843872, ПИ4906784, ЕВ8482075, ПЗ5620576, ЕЯ9162366, ВВ4751962, ПА4922743, ЄЕ0632418, КЖ8416066, ПГ1261303, МБ6910077, повернути за належністю ОСОБА_10 , інші зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		 
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави сім тисяч сто п`ятдесят гривень судових витрат.
		 
		Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави скасувати.
		 
		Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...