Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14776/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2019. Зареєстровано: 02.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2019.
Дата набрання законної сили: 25.09.2019
Номер судового провадження: К/9901/3517/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		25 вересня 2019 року 
		Київ
		справа №826/14776/15
		адміністративне провадження №К/9901/3517/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В.М., 
		                                                                Радишевської О.Р.,
		 
		секретар -                                                   Мовчан А.В.,
		за участю
		представника позивача -                               Денисюка Т.Г.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження 
		касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року (головуючий суддя - Грищенко Т.М., судді - Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі 
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 
		до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 
		про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" на користь держави 2335756,99 грн виконавчого збору, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №45957236 від 13.07.2015 про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" на користь держави 2335756,99 грн виконавчого збору.
		На обґрунтування своїх вимог щодо незаконних дій відділу примусового виконання рішень позивач послався на те, що строк для самостійного виконання рішення, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2014, ним не порушувався, оскільки до надходження на виконання виконавчого листа №826/9904/13-а, виданого 02.12.2014, постанови про відкриття виконавчого провадження вже існували обставини, що зумовлювали обов`язкове зупинення виконавчого провадження. З дати поновлення виконавчого провадження постановою, яка була отримана позивачем    13.07.2015, строк на добровільне виконання рішення почав свій перебіг заново (з урахуванням днів добровільного виконання рішення, які минули до зупинення виконавчого провадження - 5 днів). Вказує, що після поновлення виконавчого провадження ВП №45957236 у позивача було два дні на добровільне виконання виконавчого листа №826/9904/13-а, тобто починаючи з 14.07.2015, і саме у вказаний період Позивачем в повному обсязі було виконано постанову суду у справі №826/9904/13-а, враховуючи, що останнє платіжне доручення датовано 15.07.2015 року. Також зазначає, що починаючи з 09.07.2015 позивач розпочав самостійно виконувати рішення суду шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДВС України, про що свідчить заява ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» про закінчення виконавчого провадження від 16.07.2015 року №9311/6. На день подання цієї позовної заяви постанову про закінчення виконавчого провадження позивач не отримав, в Реєстрі виконавчих проваджень постанова також відсутня. Позивач вважає, що в повному обсязі виконав виконавчий лист №826/9904/13-а, виданий 02.12.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва в період перебігу строку на добровільне виконання постанови суду у справі №826/9904/13-а і будь-які правові підстави для винесення відповідачем постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 2335756,99грн відсутні.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року у позові Приватного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відмовлено повністю.
		Ухвалюючи судове рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що у строк, установлений державним виконавцем, вимога від 10.06.2015 не виконана, протилежного позивачем не доведено. Доказів звернення до виконавчої служби із заявою про продовження строку для добровільного виконання судового рішення не надано. Суд зауважив, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов`язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нову.
		Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено.
		Визнано протиправною та скасовано Постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ВП №45957236 від 13.07.2015 про стягнення з ПАТ "Укртрансгаз" на користь держави 2 335 756,99 грн виконавчого збору.
		Приймаючи таке судове рішення, апеляційний суд зазначив, що після поновлення виконавчого провадження постановою, яка була отримана позивачем    13.07.2015, строк на добровільне виконання рішення почав свій перебіг заново. Суд зазначив, що після поновлення виконавчого провадження ВП №45957236 у позивача був строк на добровільне виконання виконавчого листа №826/9904/13-а, тобто починаючи з 14.07.2015. Саме у вказаний період позивачем в повному обсязі було виконано постанову суду у справі №826/9904/13-а, враховуючи, що останнє платіжне доручення датовано 15.07.2015. Суд зауважив, що починаючи з 09.07.2015 позивач розпочав самостійно виконувати рішення суду шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДВС України. Загальна сума коштів, яка була сплачена, становить 23357569,90 грн, а не 20793053,97 грн, як про це вказує суд 1-ї інстанції в оскаржуваній постанові, ураховуючи той факт, що у відповідача не було правових підстав для утримання з перерахованої позивачем суми коштів 2335756,99 грн на виконавчий збір, оскільки позивачем виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва №826/9904/13-а від 02.12.2014 було виконано в межах строку, визначеного для добровільного виконання, що, відповідно, виключає можливість винесення в даному випадку постанови про стягнення виконавчого збору.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		02 березня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - скаржник) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року, в якій відповідач просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що 10.06.2015 ним на адресу боржника було направлено вимогу з пропозицією повідомити про виконання судового рішення у 5-денний строк, а також одночасно повідомлено боржнику реквізити рахунку Міністерства юстиції України. 07.07.2015 державним виконавцем в АБ «Укргазбанк» направлено для виконання платіжні вимоги з метою примусового списання коштів з рахунків боржника. Указує, що виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених Законом. Зазначає, що борг та виконавчий збір сплачено боржником у повному обсязі. 
		Позивачем до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких указано на безпідставність викладених у ній доводів. Зазначає, що після поновлення виконавчого провадження ВП №45957236 строк для добровільного виконання судового рішення почав свій перебіг заново. Починаючи з 09.07.2015 позивач розпочав самостійно виконувати судове рішення та до 15.07.2015 виконав його добровільно в повному обсязі. Зауважує, що державним виконавцем не вжито жодних заходів примусового стягнення, а судове рішення виконано боржником у добровільному порядку. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		Представник позивача в судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
		Представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами установлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.11.2014 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по справі №826/9904/13-а скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року залишено в силі.
		Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2013 року по справі №826/9904/13-а вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (ідентифікаційний код 30019801) адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 23357569,90 грн.
		На виконання постанови від 17 вересня 2013 року Окружним адміністративним судом м. Києва 02.12.2014 був виданий виконавчий лист по адміністративній справі №826/9904/13-а, а відповідачем постановою від 30.12.2014 №45957236 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №826/9904/13-а.
		Указаною постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2014 №45957236 надано боржнику семиденний термін з моменту винесення (отримання) постанови для добровільного виконання рішення суду.
		У зв`язку з тим, що боржника включено до реєстрів підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості на строк дії процедури погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», 17.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
		Постановою заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 08.06.2015 вказану вище постанову про зупинення виконавчого провадження від 17.01.2015 скасовано та зобов`язано державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, установленому Законом України «Про виконавче провадження».
		За вих. №16027/0-33-15/2-335/1 10.06.2015 державним виконавцем до ПАТ «Укртрансгаз» направлено вимогу щодо повідомлення про виконання судового рішення. Згідно відмітки вхідної кореспонденції позивача вказану вимогу підприємство отримало 03.07.2015 року, зареєстровано за вх. №18308. 
		Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за невиконання боржником рішення суду у строк, установлений постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2014 №45957236, 13.07.2015 винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 2335756,99 грн.
		Позивач 16.07.2015 звернувся до відповідача із заявою про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 02.12.2014 по справі №826/9904/13-а про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2012 році в розмірі 23357569,90 грн, додавши платіжні доручення про сплату указаної суми заборгованості.
		Згідно з платіжними дорученнями від 09.07.2015 №7999 на суму 5000000,00 грн, від 10.07.2015 №8020 на суму 5000000,00 грн, від 13.07.2015 №8056 на суму 5000000,00 грн, від 14.07.2015 на суму 5000000,00 грн, від 15.07.2015 на суму 793053,97 грн позивачем на рахунок відповідача сплачено 20793053,97 грн.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (далі - Закон №606-ХІV).
		Відповідно до ст. 1 Закону №606-ХІV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Нормами ч. 1 і 3 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
		Частиною 1 статті 11 Закону № 606-XIV визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. 
		Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
		Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
		Водночас ч. 2 ст. 28 Закону №606-XIV визначено виключний перелік випадків, коли виконавчий збір не стягується, а саме: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
		Згідно з ч. 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону №606-XIV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
		Відповідно до пп.3.7.1 п.3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону.
		Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно (пп.3.7.2 п.3.7 розділу ІІІ Інструкції №512/5).
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
		З аналізу вищенаведених положень Закону №606-XIV слідує, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно. 
		Колегія суддів зазначає, що після скасування постановою від 08.06.2015 постанови державного виконавця про зупинення виконавчого провадження від 17.01.2015 державним виконавцем на адресу боржника - ПАТ «Укртрансгаз» 10.06.2015 направлено вимогу щодо необхідності повідомити в 5-денний термін про виконання судового рішення у справі №826/9904/13-а, яка отримана позивачем 03.07.2015. 
		Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у цій справі, зробив висновок, що після поновлення виконавчого провадження ВП№45957236, починаючи з 14.07.2015 продовжив перебіг встановлений боржнику строк на добровільне виконання виконавчого листа №826/9904/13-а, у який позивачем в повному обсязі було виконано постанову суду у справі №826/9904/13-а.
		Проте такі висновки не узгоджуються з нормами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства, оскільки ані положення Закону №606-XIV, ані приписи Інструкції №512/5 не містять жодних застережень щодо перенесення або продовження строку для добровільного виконання боржником виконавчого документу в разі зупинення державним виконавцем виконавчого провадження. 
		Крім того, судом апеляційної інстанції взагалі залишено поза увагою те, що вчинення боржником дій щодо виконання судового рішення розпочалось лише 09.07.2015 та тривало до 15.07.2015, тоді як обставини зупинення виконавчого провадження відпали ще з 08.06.2015 та стали відомі боржнику після отримання ним 03.07.2015 вимоги державного виконавця від 10.06.2015. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що після скасування постанови про зупинення виконавчого провадження у строк, установлений державним виконавцем, вимога від 10.06.2015 не виконана, у зв`язку з чим державним виконавцем 13.07.2015 було винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 2335756,99 грн. 
		З огляду на викладене, Суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо того, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору належать до певних видів відповідальності за невиконання рішення у добровільному порядку та порушення обов`язків, що покладаються на осіб, які беруть участь у виконавчому процесі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.
		Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині
		Частиною 1 статті 352 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень Закону №606-XIV, Інструкції №512/5, що призвело до скасування цим судом рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
		Враховуючи наведене, відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд вважає за необхідне касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити, судове рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року - залишити в силі.
		Керуючись статтями 341,    344,    349-354,    356,    359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року скасувати.
		Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2019 року.
		Суддя-доповідач                                                                      Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                           В.М. Бевзенко
		                                                                                          О.Р. Радишевська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...