Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/19734/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: 61-27370ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		26 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа № 295/19734/13-ц
		провадження № 61-27370св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є. В., 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра»,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про захист прав споживачів,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив зобов`язати ПАТ «Комерційний банк «Надра» виконати свій обов`язок за кредитним договором № 30/11/2007/840-Н/733                                      від 30 листопада 2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ним, та видати йому, готівковими коштами кредит у розмірі 128 000 дол. США.
		Обґрунтовуючи свій позов ОСОБА_1 посилався на те, що неодноразово звертався до банку з заявами (17 вересня 2013 року та 19 березня                   2013 року) видати йому кредит у розмірі 128 000 дол. США готівкою, проте ні відповіді, ні грошових коштів він так і не отримав.
		Тому, оскільки відповідач на час звернення до суду не виконав своїх зобов`язань за зазначеним договором та не надав позивачу кошти у розмірі 128 000 дол. США готівкою, просив суд задовольнити позов.
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій 
		Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 19 липня                          2017 року, залишену без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, виходив з того, що повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи позивач двічі не з`явився в судове засідання, а заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що залишаючи його позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, суди не врахували, що він не з`явився в судове засідання 19 липня                         2017 року з поважних причин, а саме через те, що позивач у період                           з 18 липня по 2 серпня 2017 року перебував у щорічній основній відпустці. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що 2 грудня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Надра» про захист прав споживачів.
		Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 грудня 2013 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання               на 10 лютого 2014 року на 10:00 годину.
		Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 31 липня 2014 року зупинено провадження у справі, до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 2-3564/11, за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка перебуває у провадженні судді Богунського районного суду м. Житомира.
		Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 31 березня                   2016 року відновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 12 липня 2016 року на 16:00 годину.
		12 липня 2016 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 10 листопада 2016 року на 15:30.
		27 липня2016 року на адресу позивача було направлено повістку про виклик до суду на 15:30, 10 листопада 2016 року, яку він отримав 1 серпня 2016 року.
		10 листопада 2016 року головуючи суддя у зв`язку з неявкою сторін по справі відклав розгляд справи на 21 грудня 2016 року на 9: 30.
		15 листопада 2016 року року на адресу позивача було направлено повістку про виклик до суду на 21 грудня 2016 року на 9: 30, яку він не отримав, оскільки конверт з повісткою було повернуто укрпоштою до суду з поміткою за закінченням терміну зберігання.
		21 грудня 2016 року головуючи суддя у зв`язку з неявкою сторін по справі відклав розгляд справи на 28 березня 2017 року на 16: 00.
		23 грудня 2016 року року на адресу позивача було направлено повістку про виклик до суду на 28 березня 2017 року на 16: 00, яку він отримав                  26 грудня 2016 року.
		28 березня 2017 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи відкладено на 12 травня 2017року на 11:00, про що сторони повідомлені секретарем судового засідання, що підтверджується підписами сторін, у тому числі позивача та його представника, на повідомленні про день, місце та час розгляду справи  (а.с. 98).
		12 травня 2016 року представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його участю у проведенні слідчих дій.
		Головуючи суддя у зв`язку з неявкою сторін по справі та за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи до 19 липня 2017року                12-00 годин.
		16 травня2017 року на адресу позивача було направлено повістку про виклик до суду на 12 годину 19 липня 2017року, яку він отримав 20 травня 2017 року.
		18 липня 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням у щорічній основній відпустці (а. с. 63-64).
		У судове засідання, призначене на 19 липня 2017рокуо 12: 00, позивач повторно не з`явився.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до статті 169 ЦПК України 2004 року суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки у судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними. Суд відкладає розгляд справи в разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача у судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Згідно з пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
		Системний аналіз вищевказаних норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
		Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
		Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України 2004 року суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
		Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
		Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками, і зобов`язана здійснювати їх добросовісно, відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями                          27, 29 цього Кодексу в указаній вище редакції.
		З огляду на вказане Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позову без розгляду з підстав, встановлених частиною третьою статті 169, пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року, оскільки неявка позивача (його представника) у судове засідання, призначене на 19 липня 2017 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходило.
		Про судові засідання, призначені на 12 травня та 19 липня 2017 року, позивача було повідомлено завчасно та належним чином.
		Відповідно до частини другої статті 207 ЦПК України 2004 року особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
		Варто також зазначити, що у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
		У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 7 липня
		1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, ухвали судів попередніх інстанцій постановлено з дотриманням норм процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
		Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 4 вересня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                         В. М. Сімоненко
		С. Ю. Мартєв
		Є. В. Петров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...