Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 628/2863/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 03.10.2019.
Дата набрання законної сили: 26.09.2019
Номер судового провадження: 51-8218км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220370002428

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		26 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа № 628/2863/17
		провадження № 51- 8218 км 18 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,
		прокурора   ОСОБА_5 , 
		засудженого  ОСОБА_6 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220370002428, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гетманівка Шевченківського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останнього разу, 17 вересня 2017 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24 січня 2018 року  ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки десять місяців. 
		На підставі ч.1 ст.71, ст. 72 КК України, до даного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 17 вересня 2017 року та, за сукупністю вироків, ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. 
		Строк відбування покарання постановлено рахувати з дня його фактичного затримання, тобто з 25 жовтня 2017 року. 
		Вирішено питання про речові докази у провадженні.
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року вирок місцевого суду залишено без зміни. 
		За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що він, 04 жовтня 2017 року, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у будинку потерпілого ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_2 , діючи повторно, таємно, скориставшись тим, що потерпілий заснув, викрав з кишені його брюк грошові кошти в сумі 500 гривень, спричинивши останньому матеріальну шкоду. 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а кримінальне провадження закрити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що злочину він не вчиняв; наводить доводи, що за своїм змістом стосуються оскарження фактичних обставин справи; не погоджується із оцінкою доказів даною місцевим судом, вважає, що суд упереджено розглянув його справу. Крім того, вказує, що в суді апеляційної інстанції йому не було призначено захисника в той час, коли він наполягав на призначенні, а також не досліджено докази, тим самим формально здійснено апеляційний перегляд. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Засуджений ОСОБА_7 вимоги касаційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. 
		Прокурор у суді касаційної інстанції скаргу засудженого підтримав частково, просив скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в апеляційному суді. 
		Мотиви суду
		Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		 
		Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
		Що стосується тверджень засудженого ОСОБА_7 про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також того, що місцевий суд дав неправильну оцінку доказам, то наведене, з огляду на положення як ст.438, так іст. 433 КПК України, не є предметом перегляду суду касаційної інстанції. 
		Слід зазначити, що відповідно до ст. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Щодо посилань засудженого про порушення судом апеляційної інстанції вимог ст.404 КПК, то вони не є слушними. 
		Згідно з приписами ч. 3ст. 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції зобов`язаний за клопотанням учасників судового провадження повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Повнота дослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо певного факту має бути забезпечена у випадках, коли під час апеляційного розгляду даний факт встановлюється в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції.
		Із матеріалів провадження слідує, що передбачених наведеною нормою процесуального закону підстав для повторного дослідження доказів засудженим наведено не було й апеляційним судом не встановлено. Обмежившись у своїй ухвалі аналізом доказів, безпосередньо сприйнятих судом першої інстанції, апеляційний суд не порушив установленого законом порядку апеляційного розгляду. За результатами перегляду вироку суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою зазначених доказів, даною місцевим судом, а відтак застосована ним процедура не суперечила встановленійст. 23 КПК Українизасаді безпосередності судового розгляду. 
		Разом із цим, касаційні доводи ОСОБА_7 про те, що в суді апеляційної інстанції йому не було призначено захисника, в той час коли він наполягав на призначенні, заслуговують на увагу. 
		Статтею 7 КПК України визначено загальні засади кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на захист (п. 13 ч. 1 зазначеної норми).
		Згідно із ч.1 ст.20 КПК засуджений має право на захист, яке полягає в наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
		Статтею 59 Конституції України гарантовано право кожного на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. 
		 
		Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
		 
		Відповідно до ст. 49 КПК України суддя, суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно. 
		 
		Із матеріалів провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_7 , до початку апеляційного розгляду, подавав письмове клопотання про призначення судом йому безоплатного захисника, для здійснення захисту його прав під час апеляційної процедури. Однак, суд апеляційної інстанції, незважаючи на прохання засудженого, дане клопотання залишив поза увагою, відповідно до вимог закону його не розглянув та здійснив апеляційний перегляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 без участі захисника.
		 
		Наведені обставини, безумовно, свідчать що під час апеляційного розгляду було порушене право ОСОБА_7  на захист, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		 
		Суд зауважує, що, адекватний захист обвинуваченого, як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.
		 
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду (рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France). Особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia). 
		 
		З огляду на викладене та керуючись статтями 434, 436, 438,441,442 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу засудженого слід задовольнити частково, а ухвалу апеляційного суду  скасувати. 
		Вирішуючи питання щодо тримання засудженого під вартою, Суд виходить із наступного. Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей( стаття 434 КПК України). В свою чергу, ст. 418 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід .
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК України ). Ураховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості, судом першої інстанції йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, те, що він відбув більшу частину призначеного покарання, відсутність ризиків, загроза дієвості цього провадження відсутня, тому необхідність тримання його під вартою відпала.
		З цих підстав Суд ухвалив:
		Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		ОСОБА_6 звільнити з-під варти в залі суду .
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_9

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...