Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 610/594/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 30.09.2019
Номер судового провадження: 61-23474ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		30 вересня 2019 року
		м. Київ
		справа № 610/594/17
		провадження № 61-23474св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), КарпенкоС. О., Стрільчука В. А.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідачі - держава Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державна казначейська служба України,
		треті особи - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне підприємство «Донбассантрацит»,
		провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 травня 2017 року у складі судді Тімонової В. М. та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В.,        Швецової Л. А.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з липня по листопад      2014 року у розмірі 21 981, 31 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 листопада 2014 року по 05 травня   2017 року у розмірі 138 449, 29 грн, а також 20 000 грн на відшкодування моральної шкоди. 
		Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у період з 03 квітня 2006 року по                  10 листопада 2014 року вона перебувала у трудових відносинах з відокремленим підрозділом «Шахта Міусинська» Державного підприємства «Донбассантрацит» (далі - ДП «Донбассантрацит»). 
		Наказом №172-2к від 13 листопада 2014 року її було звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України у зв'язку із виходом на пенсію, однак остаточного розрахунку на час звільнення з нею проведено не було.
		Вважає, що оскільки ДП «Донбассантрацит» знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і його виробнича та фінансово-господарська діяльність припинена з 28 листопада 2014 року, заборгованість по заробітній платі повинна виплати їй держава Україна, так як фінансування підприємства здійснювалося за рахунок бюджетних коштів.
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 05 травня  2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що належним відповідачем у цій справі є ДП «Донбассантрацит», з яким позивач перебувала у трудових відносинах. Посилання позивача на те, що держава Україна є правонаступником цього підприємства, не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому підстав для задоволення позовних вимог не має. 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою,  у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року і ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Касаційна скарга мотивована тим, що розглядаючи даний спір суди дійшли до неправильного висновку, що при вирішенні позовних вимог не підлягає застосуванню Закон України «Про боротьбу з тероризмом», так як ці позовні вимоги відносяться до трудових.
		Окрім того, зазначає, що в разі звернення з позовом до належного відповідача, як про це зазначено в оскаржуваних судових рішеннях, та задоволення вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі з ДП «Донбассантрацит», це рішення ніколи не буде виконано, оскільки підприємство не перемістилося на підконтрольну Україні територію.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                               і кримінальних справ від 22 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження                у вказаній справі, витребувано її матеріали з Балаклійського районного суду Харківської області.
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		07 травня 2018 року справу № 610/594/17 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Суди встановили, що у період з 03 квітня 2006 року по 10 листопада 2014 року ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з відокремленим підрозділом «Шахта Міусинська» ДП «Донбассантрацит». 
		Наказом №172-2к від 13 листопада 2014 року ОСОБА_4 звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
		В день звільнення остаточного розрахунку з ОСОБА_4проведено не було.
		Заборгованість по заробітній платі ОСОБА_4 становить 21 981, 31 грн.
		Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.
		За змістом частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
		За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Відмовляючи  у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що оскільки позивач перебувала у трудових відносинах з відокремленим підрозділом «Шахта Міусинська» ДП «Донбассантрацит», яке у встановленому законом порядку не ліквідовано, відсутні правові підстави для покладення на державу Україна обов'язку по виплаті позивачу заробітної плати та відповідно відповідальності, передбаченої статтями 117, 237-1 КЗпП України.  
		Крім того, оскільки даний спір виник з трудових відносин, які існували між позивачем та відокремленим підрозділом «Шахта Міусинська» ДП «Донбассантрацит», правильним є висновок судів, що при вирішенні цієї справи не підлягають застосуванню положення Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
		Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня 2017 року залишити без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд  у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 05 травня      2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 25 липня          2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                 М. Ю. Тітов
		                                                                                                            
		                                                                                                            С.О. Карпенко
		                                                                        
		                                                                                                            В.А. Стрільчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...