Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 653/666/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: 51-4906ск19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019230140000043

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала 
		іменем України 
		03 жовтня2019 року
		м. Київ
		справа № 653/666/19
		провадження № 51-4906ск19
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції  ОСОБА_4  на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 22 березня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 02 липня2019року щодоОСОБА_5 ,
		встановив:
		Генічеський районний суд Херсонської області ухвалою від 22 березня 2019 року кримінальне провадження № 12019230140000043, за обвинуваченням
		ОСОБА_5  
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Генічеська Херсонської області, громадянина України, жителя  АДРЕСА_1 , раніше судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125Кримінального кодексу України(далі  КК), закрив на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України(далі  КПК) у зв`язку з відмовою потерпілої ОСОБА_6  від обвинувачення в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
		Херсонський апеляційний суд ухвалою від 02 липня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 22 березня 2019 року  без зміни.
		У касаційній скарзіпрокурор порушує питання про скасування оскаржених судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує про безпідставність закриття кримінального провадження на підставіп. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки були внесені зміни до положень ст. 284 КПК, які набрали чинності на час винесення судом першої інстанції ухвали про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_5 . Зазначає, що апеляційний суд на вказані порушення вимог закону уваги не звернув та не виправив їх.
		Перевіривши доводи у касаційній скарзі, долучені до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
		Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПКсуд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Статтею 433 КПКпередбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		ОСОБА_5 було пред`явлено обвинувачення у тому, що він 10 січня 2019 року близько 20:00, перебуваючи за місцем проживання у кв. АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки з ОСОБА_6 , діючи умисно, завдав їй три удари правим кулаком у ділянку обличчя, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження. 
		Як встановлено зі змісту долученої до скарги ухвали суду першої інстанції, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 заявила клопотання, в якому зазначила, що відмовляється від обвинувачення щодо ОСОБА_5 , просить закрити кримінальне провадження, не має претензій, наслідки розуміє.
		Відповідно до ч. 4 ст. 26 КПК кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого, а відмова останнього від обвинувачення у випадках, передбачених цим Кодексом, є безумовною підставою для закриття такого кримінального провадження. З урахуванням вимог п. 7 ч. 1ст. 284 КПК щодо закриття кримінального провадження в разі, якщо потерпілий, або його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, а також беручи до уваги п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК, згідно з яким кримінальне провадження, розпочате на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, є кримінальними провадженнями у формі приватного обвинувачення, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання потерпілої ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження через відмову від обвинувачення у формі приватного обвинувачення, у зв`язку з чим закрив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 .
		При цьому в ухвалі місцевого суду зазначено, що покликання прокурора на те, що даний злочин, пов`язаний із домашнім насильством, не було підтверджено в судовому засіданні,оскільки інкриміноване ОСОБА_5 правопорушення не є таким злочином у розумінні ст. 126-1 КК та суд не може розцінювати його дії як злочин за вказаною статтею, адже органами досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК.
		Також, на думку місцевого суду, в діях  ОСОБА_5 відсутній суб`єктивний склад злочину, передбачений ст.126-1 КК, а саме відсутня така кваліфікуюча ознака,як систематичність.
		Крім того, вказано, що злочин ОСОБА_5 вчинив 10 січня 2019 року, при цьому Закон України № 2227- VIIIвід 06 грудня 2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», яким було доповнено КК ст. 126-1, набрав законної сили 11 січня 2019 року. Таким чином, у розумінні ст. 5 КК цей Закон посилює кримінальну відповідальність ОСОБА_5 , а отже, не має зворотної дії у часі.
		Апеляційний суд залишив ухвалу місцевого суду без змін з огляду на те, що впорядку п.7 ч.1ст.284 КПК, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Також апеляційний суд зважив на загальне правило щодо дії кримінального процесуального закону в часі, зокрема на ч. 1 ст. 5 КПК, яка передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
		Суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у формі приватного обвинувачення є законним та обґрунтованим, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Суд погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції.
		Ухвала апеляційного суду належним чином вмотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що ч. 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що дія починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		З урахуванням вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 8 КПКпро те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 на підставі відмови потерпілої від обвинувачення (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК).
		Істотних порушень кримінального процесуального закону, які би були підставою для безумовного скасування чи зміни судових рішень, у касаційній скарзі прокурора не наведено.
		Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Враховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора необхідно відмовити.
		Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції  ОСОБА_4  на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 22 березня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 02 липня2019року щодо ОСОБА_5 .
		Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді: 
		 
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...