Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 705/950/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/705/284/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017250100000750

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		       
		                                     Справа №705/950/18
		                               1-кп/705/284/19 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		03 жовтня 2019 року        м. Умань
		 
		Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		головуючої - судді ОСОБА_1 
		при секретарі ОСОБА_2 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
		    ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Паланка Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого слюсарем-сантехніком у КП «Уманське РЕУ №3», з середньою спеціальною освітою, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		В С Т А Н О В И В :
		14.12.2017 року близько 19 години 00 хвилин, на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї сторони та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з іншої сторони, виник конфлікт на грунті неприязних відносин. В ході суперечки, ОСОБА_8 , під час виниклого конфлікту почав виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_5 та став погрожувати останньому, розмахуючи перед ним сокирою, яку тримав у правій руці. В цей час, реально сприймаючи протиправні дії ОСОБА_8 , як загрозу власному життю та здоров`ю, ОСОБА_5 , захищаючись від небезпечного посягання, усвідомлюючи раптовий агресивний настрій нападника, та здатність і бажання спричинити тілесні ушкодження, маючи умисел на припинення вказаних протиправних дій, вважаючи, що лише в такий спосіб можливо припинити конфлікт, явно перевищуючи межі необхідної оборони та співрозмірності захисту від реального суспільно-небезпечного посягання, умисно вчинив дії, які явно не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту. При цьому, в ході сварки, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_8 один удар правою ногою в область лобної ділянки голови, від якого вони вдвох, втративши рівновагу, впали на землю. Після цього, ОСОБА_5 підвівся та побачивши, що ОСОБА_8 намагається підвестися з землі, тримаючи сокиру в правій руці, з метою припинення дій останнього, наніс ОСОБА_8 правою ногою, взутою у черевик, близько 4-х ударів в область передньої частини тулуба, а саме в область ребер.
		У результаті нанесених ударів ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді:
		- черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась забійною раною лобної ділянки, лівобічним субдуральним крововиливом, крововиливом під м`які мозкові оболонки, що призвела до стиснення і набухання головного мозку, дані тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 05-7-02/2 від 12.02.2018 р., мають прямий причинний зв`язок з настанням смерті і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;
		- множинних двобічних переломів ребер, які згідно висновку експерта № 05-7\-02/2 від 12.02.2018 р., до настання смерті ніякого відношення не мають і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
		- прикритого злукового процесу розриву печінки з утворенням внутрішньо печінкової гематоми, які згідно висновку експерта № 05-7-02/2 від 12.02.2018 р., до настання смерті ніякого відношення немає і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. 
		- синців обох плечей із забійною раною справа, які згідно висновку експерта № 05-7-02/2 від 12.02.2018 р., до настання смерті ніякого відношення не мають, характерні для самооборони, і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		- синці, поверхневої забійної ради та садна лиця, які згідно висновку експерта № 05-7-02/2 від 12.02.2018 р., до настання смерті ніякого відношення не мають, і відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, при обставинах встановлених судом, визнав повністю. Він пояснив, що дійсно 14.12.2017 року близько 19 години 00 хвилин, на території домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , між ним та ОСОБА_8 виник конфлікт. В ході суперечки, ОСОБА_8 , під час виниклого конфлікту, почав виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_5 та став погрожувати останньому ( в процесі сварки кричав «…я тебе зарубаю…») і розмахував перед ним сокирою, яку тримав у правій руці. ОСОБА_9 пояснив, що він реально сприймав протиправні дії ОСОБА_8 , як загрозу власному життю та здоров`ю. Також, ОСОБА_5 в суді наполягав на тому, що він наніс потерпілому удари, оскільки захищався від небезпечного посягання з боку ОСОБА_8 у якого в руках була сокира та маючи умисел на припинення вказаних протиправних дій, він завдав ОСОБА_8 один удар правою ногою в область лобної ділянки голови, від якого вони вдвох впали на землю, втративши рівновагу ( при цьому, він вказував, що потерпілий ОСОБА_8 був вищий та сильніший за нього і тому наносячи удар ногою він підстрибнув). Крім того, обвинувачений пояснив, що після падіння він підвівся перший з землі та побачивши, що ОСОБА_8 намагається також підвестися з землі, тримаючи сокиру в правій руці, з метою припинення дій останнього, наніс йому правою ногою, взутою у черевик (берци), близько 4-х ударів в область передньої частини тулуба, а саме в область ребер.
		З матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_5 ознайомлений в повному обсязі, визнає усі докази, які є у справі, у вчиненому щиро кається.
		Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вище наведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковані за ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує тяжкість та обстановку вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, а за місцем роботи характеризується позитивно, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		В якості обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого суд враховує те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
		Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Також, суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, негативно характеризується за місцем проживання та позитивно  за місцем роботи, раніше не судимий; його вік, спосіб життя (працевлаштований, одружений) та перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей; позицію сторони обвинувачення та потерпілого щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його кваліфікацію та той факт, що злочин заст. 12 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити максимальне покарання, що встановлене санкцією ст. 124КК Україниу виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		З урахуванням обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, має на утриманні двох неповнолітніх дітей - суд вважає можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 без реального обмеження його волі із застосуванням ст. 75 КК України. Тобто звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Також суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки передбачені п.п. 1,2 ч. 1, п.2 ч. 2ст. 76 КК України. 
		Суд вважає, що мета покарання, передбачена ч.ч. 2,3ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні ОСОБА_5 покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).
		Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 не обиралась.
		Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимогст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відсутні.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд  
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Визнати  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставіст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покласти на нього обов`язок:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази:
		- чоловічу куртку чорного кольору, чоловічі спортивні штани чорного кольору та пару чоловічих черевиків, які добровільно видав ОСОБА_5 , сокиру, шапку, зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом обох рук трупа ОСОБА_8 , зрізи волосся з п`яти ділянок голови трупа ОСОБА_8 , мікронакладення з обох рук трупа ОСОБА_8 , піджак темно-сірого кольору, кофту синього кольору та кольорову сорочку, які вилучені під час огляду трупа ОСОБА_8 та були поміщені в камеру схову речових доказів Уманського ВП ГУНП в Черкаській області  знищити.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК України,до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...