Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/7414/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Інші справи та матеріали.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2019. Зареєстровано: 06.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2019.
Дата набрання законної сили: 23.09.2019
Номер судового провадження: 11-кп/803/2667/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000002964

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/2667/19 Справа № 646/7414/17   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2019 року                                м. Дніпро
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової падати з розгляду кримінальних справ:
		   головуючого судді-доповідача              ОСОБА_2 
		   суддів                          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		   за участю секретаря судового засідання      ОСОБА_5 
		   прокурора                         ОСОБА_6 
		   обвинувачених                     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		   захисників                         ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		   потерпілого                         ОСОБА_11 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 42016000000002964 від 20.10.2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2019 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		   Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
		   Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2019 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на 60 днів  задоволено. В задоволені клопотання захисника обвинувачених про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на домашній арешт  відмовлено. Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до 25 жовтня 2019 року включно. Продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 до 25 жовтня 2019 року включно.
		   В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть ухилитись від правосуддя. Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність. Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжкого, покарання за вчинення яких, у разі доведеності їх вини, передбачено у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можуть переховуватись від суду, в позапроцесуальний спосіб незаконно впливати на потерпілих та свідків, про що зазначали потерпілі в судовому засіданні. Крім того потерпілі та свідки ще судом не допитані. Зазначені вище ризики не зменшились, продовжують існувати та в своїй сукупності свідчать про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для їх запобігання, і що виправдовує тримання обвинувачених під вартою.
		 
		   Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала. 
		   В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою її підзахисним та постановити нову, якою обрати обвинуваченим ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід домашній арешт. 
		   Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не навів чітких підстав для висновку, щодо наявності ознак переважання суспільного інтересу над принципом поваги до особистої свободи обвинувачених.
		   Крім того, суд першої інстанції проігнорував незадовільний стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 та численні скарги на стан здоров`я від обох обвинувачених.
		   Звертає увагу на те, що суд першої інстанції посилається на тяжкість можливого покарання, проте суд не має права при продовженні строків тримання під вартою спиратись лише на дану обставину.
		   Вказує, що обвинувачені не мають бажання ухилятись від суду чи впливати на потерпілих, оскільки вони не вважають себе винуватими та навпаки бажають об`єктивного та всебічного розслідування, яке б показало їх невинуватість. 
		   Також зазначає, що особи обвинувачених мають позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки, сім`ї, ОСОБА_8 має трьох неповнолітніх дітей. 
		   Захисник вважає, що прокурором не доведено жодного із ризиків передбаченого ст. 177 КПК України, як і не доведено того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти можливим ризикам.
		   Враховуючи викладене, вважає, що відсутні підстави для продовження строку застосування відносно обвинувачених ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою. 
		 
		   Позиції учасників судового провадження.
		   Захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачені ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу і з підстав, зазначених у ній просили її задовольнити, скасувати ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою її підзахисним та постановити нову, якою обрати обвинуваченим ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід домашній арешт. 
		   Прокурор ОСОБА_12 та представник потерпілого ОСОБА_11 в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилались на її безпідставність, а ухвалу суду вважали законною та обґрунтованою і просили залишити її без змін, а скаргу без задоволення. 
		 
		   Мотиви апеляційного суду.
		   Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. 
		   Рішенням Конституційного суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019 визнано таким, що є неконституційним положення ч. 2 ст. 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
		   Відповідно доч.ч.2,3ст.331КПК України:-вирішення питаннясудом щодозапобіжного заходувідбувається впорядку,передбаченому главою18цього Кодексу;-незалежно віднаявності клопотаньсуд зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартоюдо спливудвомісячного строкуз днянадходження досуду обвинувальногоакта,клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногоабо виховногохарактеру чиз днязастосування судомдо обвинуваченогозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою.За наслідкамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюабо продовжуєйого діюна строк,що неможе перевищуватидвох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		   Відповідно до матеріалів провадження, в провадженні суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 42016000000002964 від 20.10.2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України. 
		   Відповідно до матеріалів провадження, до обвинувачених ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався. 
		   Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
		   Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
		   В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		   Суд першої інстанції, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 331 КПК України, повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
		   Водночас, продовживши обвинуваченим  ОСОБА_7 та ОСОБА_8  найбільш суворий запобіжний захід, судом хоча і встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, однак не з`ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити їх належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам. 
		   Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бакчиєв проти Молдови).
		   Беручи до уваги, що обвинувачені мають позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки, сім`ї, ОСОБА_8 має трьох неповнолітніх дітей, а також в матеріалах провадження відсутні докази того, що останні можуть переховуватися від суду, апеляційний суд вважає, що судом безпідставно продовжено обвинуваченим  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 строк тримання під вартою.
		   Апеляційний суд зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання  ОСОБА_7 та ОСОБА_8  під вартою перебуває за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення їх належної поведінки на цей період, оскільки до обвинувачених даний запобіжний захід був застосований ще з 06.04.2017 року до ОСОБА_7 та з 07.04.2017 року до ОСОБА_8 , тобто обвинувачені перебувають під вартою понад два роки. У зв`язку з цим, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є не співмірним меті заходу, тому під час вирішення питання продовження строків тримання під вартою не було забезпечено виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур Глави 18 КПК України, внаслідок чого судове рішення не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
		   Не маючи в своєму розпорядженні будь-яких конкретних підтверджень того, яким чином звільнення обвинувачених з-під варти може бути небезпечним для результатів судового провадження або заподіяння їм шкоди, суд не може і не повинен прийняти як докази лише те, що загальна складність справи і серйозність звинувачень можуть вважатися «достатніми» причинами для утримання їх під вартою більше року.
		   Крім того, сторона захисту на підтвердження необхідності змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, надала фактичні дані, на які суд першої інстанції уваги не звернув та належної оцінки не надав. При цьому, прокурор за час неодноразового продовження строків тримання під вартою не надавав жодного доказу на підтвердження неможливості застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Таким чином, вказане порушує рівність прав учасників кримінального провадження, принцип верховенства права та забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.
		   Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувачені були затримані 06.04.2017 року ОСОБА_13 та 07.04.2017 року ОСОБА_8 , після майже півроку з дня скоєння інкримінованого їм злочину (06.05.2016 року), кримінальне провадження при цьому відкрито 20.10.2016 року. За цей час обвинувачені мали необмежені можливості втекти та впливати на потерпілих, оскільки їм як працівникам правоохоронного органу до якого надходили запити було відомо про розслідування щодо них. Натомість, цього не відбулось. Обвинувачені не вважають себе винними та навпаки бажають об`єктивного та всебічного розслідування, яке б показало їх невинуватість.
		   Таким чином, на підставі вищевикладеного, слід дійти висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України. 
		   Постановляючи нову ухвалу апеляційний суд виходить із того, що і в суді першої інстанції, і під час апеляційного перегляду прокурор не обґрунтував необхідність продовження строку тримання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під вартою, як не обґрунтував і того, чому не можливо застосувати інший більш м`який запобіжний захід до обвинувачених. Водночас, дані матеріалів провадження не вказують на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мають позитивні характеристики, міцні соціальні зв`язки, сім`ї, а також тривалий час перебувають під вартою, а тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання прокурора та застосування у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладанням на них обов`язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України та вважає, що саме цей запобіжний захід є достатнім та необхідним, таким, що зможе забезпечити належну поведінку останніх на час судового розгляду. 
		   Таким чином, апеляційна скарга захисника обвинувачених підлягає задоволенню, а ухвала суду про продовження застосування до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційного суду.
		   
		Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		   Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинувачених ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8  задовольнити.
		   Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 серпня 2019 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України  скасувати. 
		   Постановити нову ухвалу, якою клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187 КК України, обвинуваченого ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 365, ч. 3 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 368 КК України  задовольнити частково.
		   Застосувати до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 25 жовтня 2019 року включно.
		   Покласти на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на кожного окремо на строк до 25 жовтня 2019 року наступні обов`язки:
		   - прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
		- не відлучатися з місця фактичного проживання, ОСОБА_7 з АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 з АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
		   Контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які перебувають під домашнім арештом, покласти на прокурора групи прокурорів, що підтримує публічне обвинувачення у кримінальному провадженні в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
		   Копію ухвали направити для виконання прокурору групи прокурорів, що підтримує публічне обвинувачення у кримінальному провадженні в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 .
		   Звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з-під варти негайно в залі суду.
		   Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		Судді:                             
		   
		    ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...