Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/5441/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2019. Зареєстровано: 09.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.
Дата набрання законної сили: 19.10.2019
Номер судового провадження: 2-а/233/57/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 233/5441/19 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 жовтня 2019 року                                                 м.Костянтинівка
		Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі 
		головуючої судді                        Бєлостоцької О.В., 
		за участю 
		секретаря                                Теліціної О.О.,
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника позивача ОСОБА_2 , 
		відповідача                                 - 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 2 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ в Донецькій області Юнусова Ігора Інсафовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,- 
		                                                     ВСТАНОВИВ: 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 15 серпня 2019 року о 19 год. у м. Краматорську по вул.Аероклубній, біля будинку № 2, відповідачем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 505371, якою піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. З вищевикладеним позивач не погоджується, вказуючи, що 15 серпня 2019 року у м. Краматорську він, рухаючись по вул.Аероклубній, на транспортному засобі марки MERCEDES-BENZ 111 CDI, державний номер НОМЕР_1 , після здійснення повороту праворуч, був зупинений відповідачем, який повідомив про порушення ним п. 9.2 Правил дорожнього руху, а саме, що не було увімкнуто покажчик повороту відповідного напрямку; а також порушення п. 2.4 Правил дорожнього руху в частині не пред*явлення для перевірки документів, зазначених у п. 2.1 Правил. На зауваження про те, що сигнал повороту ним було показано лівою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом, що передбачено абз. 2 п. 9.3 Правил дорожнього руху, відповідач повідомив про наявність доказів у вигляді відеофіксації. Однак, після ознайомлення із записом виявилося, що встановити факт вчинення або не вчинення адміністративного правопорушення за ним неможливо, у зв*язку із чим позивачем відповідачеві було відмовлено у наданні для ознайомлення документів, передбачених п. 2.1 Правил дорожнього руху. Відповідачем за відсутності позивача було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, яку вручено під підпис. Винесену постанову вважає незаконною з огляду на те, що наданий до ознайомлення відеозапис не дозволяє встановити наявність або відсутність факту вчинення ним правопорушення. Відповідач дослідив наявні докази суб*єктивно, ігноруючи вимоги закону, ним не було встановлено беззаперечності вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Оскаржувана постанова не містить відомостей про наявність відеозапису вчинення адміністративного правопорушення, а так само відомостей щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалася фіксація, тому такий запис не може вважатися належним доказом на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення. 
		Посилаючись на викладене, позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 505371 у зв*язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Бєляєв В.О.  позовні вимоги підтримали, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини. Позивач зазначив, що 15 серпня 2019 року він увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, але оскільки це невідобразилось на табло в салоні автомобіля, продублював це рукою, що не суперечить Правилам дорожнього руху України. 15 серпня 2019 року він здійснив зупинку не на вимогу поліцейського, а за власної ініціативи, зважаючи на що потреба вмикати аварійну сигналізацію була відсутня. 
		Відповідач - поліцейський роти № 2 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області Юнусов І.І., в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 28-34), з якого вбачається, вимоги позивача відповідач вважає безпідставними, посилаючись на наступне. У встановленому місці та час позивач керуючи транспортним засобом не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 б) ПДР України, а також при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 б) ПДР України та не пред*явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив п. 2.1 а) ПДР України. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, прийняв рішення винести постанову. Перед цим водієві було роз*яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені КУпАП та Конституцією України. Згідно із ст.258 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, запропоновано поставити підпис у графі про отримання копії документу. Твердження позивача про те, що він не порушував Правила дорожнього руху України не відповідають дійсності та обставинами справи. Так, подання сигналу повороту рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом вгору згідно п. 9.3 ПДР України є можливим у разі відсутності або несправності світлових покажчиків. Проте, під час спілкування з водієм світлові покажчики повороту перебували у справному стані, тому напрямок повороту слід було вказувати за їх допомогою. Посвідчення водія позивач дійсно показував, проте тривалість пред*явлення була замалою для того, щоб переконатись у належності посвідчення саме позивачеві. На підтвердження цього було запрошено двох свідків, які надали письмові пояснення щодо таких дій водія. Не заперечував, що не вніс до оскаржуваної постанови дані про відео та фотофіксацію. 
		Вважає винесену постанову законною та обґрунтованою та просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 
		З`ясуваши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, дослідивши відеозапис, наданий відповідачем на підтвердження заперечень, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини. 
		Судовим розглядом встановлено, що 15 серпня 2019 року відповідачем по справі винесено постанову серія НК № 505371 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, ст.125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, об*єднано в одне провадження за ст. 36 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що останній 15 серпня 2019 року о 16 год. 57 хв. год. на перехресті вул. Аероклубна - вул. Чернишевського у м. Краматорську Донецької області, керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ 111 CDI, державний номер НОМЕР_1 , при повороті праворуч з вул.Чернишевського на вул. Аероклубну не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, чим порушив п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, а також при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9. «б» Правил дорожнього руху України, та не пред*явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив п.п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень (а.с. 6, 31).
		Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 заперечував факт скоєння ним адміністративних правопорушень. 
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		За  правилами  ст. 7 КУпАП  ніхто  не  може  бути   підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність,     яка  посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		       Відповідно до п. 9.2 Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:
		a)перед початком руху і зупинкою;б)перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
		Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
		Пунктом 2.1 а) передбачено обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
		Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії. 
		Відповідно до  п. 9.9 б) Правил дорожнього руху аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.
		Статтею 125 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за інші порушення Правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 КУпАП. 
		Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обовязковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
		Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Як зазначено в ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення відповідачем надано диски із відеозаписом та фото (а.с.34-36), які досліджені в судовому засіданні, тоді як в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та фотозйомку.
		Відеозапис та фото, подані відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем  ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не можуть вважатися належними доказами по справі про адміністративне правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис та фотозйомку.
		Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справах № 524/5536/17 та № 524/7184/16-а, від 24 січня 2019 року у справах № 428/2769/17 та №592/5576/17.
		Інші докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 15 серпня 2019 року Правил дорожнього руху України відсутні. 
		Отже, відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надано суду достатніх беззаперечних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 15 серпня 2019 року п.2.1 «а» та п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України та доказів законності постанови про притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності. 
		Стосовно доводів відповідача про порушення ОСОБА_1 п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України суд зауважує, що із змісту відзиву відповідача вбачається, що останній фактично визнає пред`явлення ОСОБА_1 посвідчення водія, проте посилається на нетривалий час пред`явлення документу.
		Щодо порушення ОСОБА_1 п. 9.9 «б» Правил дорожнього руху України суд дійшов наступних висновків.
		Позивач не заперечував того, що аварійна сигналізація ним не була ввімкнена, проте зазначив, що причиною того була зупинка ним транспортного засобу за власною ініціативою, а не у зв`язку з вимогою працівника поліції, що на його думку, узгоджується з приписами Правил дорожнього руху України. . 
		Проте, ці доводи позивача ОСОБА_1 є суперечливими, зважаючи на зміст позовної заяви, в якій він зазначив, що 15 серпня 2019 року був зупинений відповідачем по справі. 
		Відповідно до п.3) ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову та захист порушених прав позивача з урахуванням передбачених ч.3 ст.286 КАС України повноважень суду - скасування постанови серія НК №505371, винесеної 15 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП.
		Суд не бере до уваги письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , надані відповідачем по справі (а.с.32-33), оскільки  останні не є належними доказами правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		Відповідачем не заявлялось клопотання про допит судом зазначених осіб в якості свідків, отже вони у судовому засіданні не допитувались та не попереджались про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, а тому їх письмові пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.
		Згідно ст.139 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.
		Керуючись ст. ст. 6, 77, 139, 243, 244, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до поліцейського роти № 2 батальйрну патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Донецької області Юнусова Ігора Інсафовича - про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити. 
		Скасувати постанову серія НК № 505371 від 15 серпня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП відносно ОСОБА_1 , винесену поліцейським роти № 2 батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Донецької області Юнусовим Ігорем Інсафовичем .
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...