Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/6273/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                                                              
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 вересня 2019 року Справа № 160/6273/19  Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.
		при секретарі судового засідання - Пухловій Ю.С.
		за участю сторін:
		представника позивача - ОСОБА_3
		розглянувши за правилами загального позовного провадження у м.Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		05.07.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Волинської митниці ДФС, в якій позивач просить суд:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.06.2019р. №UA205020/2019/000175/2;
		-визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 18.06.2019р. №205010/2019/06948.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 18.06.2019р. з метою митного оформлення товару представником позивача була подана митна декларація із документами на підтвердження митної вартості відповідного транспортного засобу, яка визначена декларантом за резервним методом визначення митної вартості (програма SCHWACKE) на рівні 3250, 00 євро. Однак митний орган не погодився із визначеною позивачем вартістю при прийняв спірні картку відмови та рішення про коригування митної вартості на рівні 7196, 00 євро. При цьому, позивач вважає відповідні картку та рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки митним органом необґрунтовано підстави, які викликали в останнього сумнів щодо вірного визначення декларантом митної вартості товару та не вказано, які документи мав надати позивач на підтвердження визначеної ним вартості, відповідачем не проведено з декларантом письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
		Ухвалою суду від 08.07.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
		23.07.2019р. представником позивача надано до суду додаткові пояснення, в яких зауважив, що зі змісту наданого витягу з каталогу оцінки автомобілей, що були використані у «SCHWACKE» за №029035/30403690 від 18.06.2019р. слідує, що вартість нового автомобіля 2006 року випуску становить 39 300, 00 євро, основна вартість на день складання витягу складає - 6010, 00 євро, вартість автомобіля з врахуванням пробігу 135 500, 00 км становить 2803, 00 євро, вартість продажу з ПДВ - 3200, 00 євро. ціна купівлі автомобіля з ПДВ становить - 1800, 00 євро, пропозиція на ринку - 1800, 00 євро. При цьому, у поясненнях представник позивача наголосив, що придбаний ОСОБА_1 автомобіль має навіть більший пробіг (252 500, 00 км), ніж у зазначеного у витязі автомобіля, тобто митна вартість придбаного позивачем автомобіля мала бути заявлена у меншому розмірі, ніж 3200, 00 євро. 
		07.08.2019р. до суду надійшов від представника Волинської митниці ДФС відзив, в якому митний орган заперечив проти задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що під час опрацювання поданих позивачем документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Як стверджує відповідач, за результатами опрацювання згенерованих профілів ризику, посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 7196 Євро». Відповідач зауважив, що заявлена декларантом митна вартість товару у розмірі 3250,00 євро не підтверджується жодним із наданих декларантом документів, а у заяві від 18.06.2019р. декларант повідомив митний орган про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару. З огляду на викладене19.06.2019р. транспортний засіб оформлено у вільний обіг згідно митної декларації №UA205010/2019/006938 без надання гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України. Проаналізувавши зміст вказаної декларації, митний орган дійшов висновку про те, що позивач або уповноважена ним особам не скористались правом на випуск товару, що декларується у вільний обіг шляхом подання нової митної декларації з відповідним змістом, сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, що визначена декларантом, та різниці митних платежів у відповідності до митної вартості товару, визначеної митним органом. Отже, відповідач вважає, що правовий спір між сторонами щодо узгодження митної вартості товару припинив існувати з моменту подання нової митної декларації.
		23.08.2019р. представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару. Крім того, у відповіді наголошено, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також недоцільними позивач вважає посилання митного органу на погодження із оскаржуваним рішенням у зв`язку із оформленням нової митної декларації із визначеною відповідачем вартістю транспортного засобу в розмірі 7196,00 євро.
		17.09.2019р. суд ухвалив витребувати у відповідача документи, за якими митним органом було встановлено вартість автомобіля при розмитненні саме 7196 євро, а не 3250 євро, яка була визначена декларантом за резервним методом.
		23.09.2019р. відповідачем на виконання ухвали суду надано витяг з електронного довідника Schwacke NET, на підставі якого митницею визначено митну вартість відповідного товару на рівні 7196, 00 євро.
		Позивач та у судовому засіданні 26.09.2019р. позовну заяву підтримала та просила задовольнити її в повному обсязі, спираючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та у письмових поясненнях, наданих у судовому засіданні.
		Представник відповідача у судове засідання 26.09.2019р. не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань до суду не надав.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.06.2019р. для здійснення митного оформлення товару «автомобіль легковий, що використовувався: марка - BMW, модель - 523 І, номер кузова/VIN- НОМЕР_2 , тип двигуна - бензин, робочий об`єм циліндрів - 2497 см3, потужність двигуна - 130 кВт., дата виготовлення - 01.01.20106, колір - синій, тип кузова - універсал, призначення: для використання на дорогах загального призначення» (далі - товар), представником ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме: брокером ОСОБА_2 до Волинської митниці ДФС була подана митна декларація за №UA205010/2019/006915.
		Одночасно з вказаною митною декларацією до митного органу також були подані наступні документи:
		-інвойс №5327 від 14.06.2019р. (DE 862209770);
		-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 09.02.2015р. ;
		-некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість, а саме: витяг з каталогу оцінки автомобілей, що були у використанні програмі «SCHWACKE» за №029035/30403690 від 18.06.2019р.;
		-договір про надання послуг митного брокеру №150 від 18.06.2019р.;
		-паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України.
		Митна вартість імпортованого товару була визначена декларантом за резервним методом визначення митної вартості на рівні 3250,00 євро (за курсом Національного банку України станом на 18.06.2019р. - 96 734,043 грн.).
		Однак не погодившись із заявленою декларантом митною вартістю товару, Відповідачем було прийняте рішення про відмову у митному оформленні товарів та складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205010/2019/06948.
		18.06.2019р. за результатами розгляду поданих декларантом матеріалів фахівцями Волинської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA205020/2019/000175/2, в якому скоригована митницею вартість товару склала 7196,00 євро.
		У даному рішенні відповідач зазначив таке: «Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Під нас здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості на рівні 3250,00 євро. Згідно cт. 54 МКУ митниця ДФС підчас здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, декларанту запропоновано у 10-денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п. 3 ст. 53 МК України, а саме: договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);  рахунки про сплату комісій, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерських документацій; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та сумовою продажу оцінюваних товарів; каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.
		Декларант заявою б/н від 18.06.2019 року повідомив про відсутність додаткових документів, що підтверджують митну вартість. 
		Згідно ст. 54 МК України митниця ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль правильності визначення митної вартості товару зобов`язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленого митної вартості наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів. За умови надання, згідно ч. 3 ст. 53 МК України, документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано.
		У зв`язку з вищенаведеним та керуючись положенням Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України. Також; вимогами ч. б ст. 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.
		У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме: методу 2-а (ст. 59 МК України), методу 2-б (ст. 60 МК України), методу 2-в (ст. 62 МК України), методу 2-г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу.
		У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018р. «Про забезпечення моніторингу за митним оформленням транспортних засобів, бувших у використанні», відповідно до наказу.
		Відповідно до наказу ДФС України №780 від 28.11.2018р. та положень cт. 55 та cт. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
		Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі cт. 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в електронному довіднику «SCHWACKE», інформації з врахуванням технічного стану згідно акту митного огляду товарів та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092 у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009р. №1335/5/1159.
		Рівень митної вартості становить 7196,00 євро. Декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України. Декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або в судовому порядку».
		Після прийняття вказаного рішення про коригування митної вартості товарів, Волинською митницею ДФС було відмовлено у митному оформленні товару за митною декларацією від 18.06.2019р. № UA205010/2019/006915, та 18.06.2019р. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA205010/2019/06948.
		У позовній заяві зазначено, що з метою скорішого митного оформлення транспортного засобу декларантом 19.06.2019р. було подану митну декларацію №UA205010/2019/006938 для здійснення митного оформлення товару «автомобіль легковий, що використовувався: марка - BMW, модель - 523 І, номер кузова/VIN- НОМЕР_2, тип двигуна - бензин, робочий об`єм циліндрів - 2497 см 3, потужність двигуна - 130 кВт., дата виготовлення - 01.01.2006р., колір - синій, тип кузова-універсал, призначення: для використання на дорогах загального призначення» за встановленою митним органом вартістю автомобілю на рівні 7196, 00 євро. (за курсом Національного банку України станом на 19.06.2019р. - 212 431, 20 грн.).
		Одночасно з митною декларацією за №UA205010/2019/006938 від 19.06.2019р. декларантом до Волинської митниці ДФС також були подані:
		-інвойс №5327 від 14.06.2019р. (DE 862209770);
		-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 09.02.2015р. ;
		-некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість, а саме: витяг з каталогу оцінки автомобілей, що були у використанні програмі «SCHWACKE» за №029035/30403690 від 18.06.2019р.;
		-картка відмови UA205010/2019/06948 від 18.06.2019р.;
		-декларація №UA205010/2019/006915 від 18.06.2019р.;
		-рішення про коригування митної вартості товару за №UA205020/2019/000175/2 від 18.06.2019р. 
		На підставі вищезазначених документів відповідний товар було випущено у вільний обіг.
		Не погодившись із позицією Волинської митниці ДФС та прийнятими останньою рішенням про коригування митної вартості товару та карткою відмови у митному оформленні (випуску) товару, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
		Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 р. (далі - МК України).
		За приписами ч. 1 ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
		Згідно ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
		Декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч. 1 ст. 257 МК України).
		У відповідності до частини 6 статті 257 МК України - умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
		Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України).
		У ч. 1 ст. 52 МК України зазначено, що заявления митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
		Приписами ч. 4 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
		Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
		За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 
		1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 
		2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
		3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
		Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. 
		У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. 
		Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 
		1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 
		2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 
		3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 
		4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 
		5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 
		6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 
		7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 
		8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
		У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
		У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
		1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 
		2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 
		3) розрахунок ціни (калькуляцію).
		Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		В силу вимог ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
		З аналізу ч.ч. 1 та 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
		Позивач зазначає, що подані декларантом для митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.
		Щодо неподання декларантом інших документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, позивач наголошує на те, що у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з придбання товару, в тому числі письмово договору купівлі-продажу, а також його переміщення до митного кордону України за допомогою перевізника, товар доставлявся самостійно позивачем.
		Відповідно до положень статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
		За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
		Як зауважив позивач, з метою запобігання винесенню рішення про коригування митної вартості автомобіля декларантом було прийнято рішення про встановлення митної вартості за резервним методом на рівні 3250,00 євро.
		На підтвердження зазначеного декларантом було долучено витяг з програми SCHWACKE, за допомогою якою було знайдено ідентичний транспортний засіб з параметрами, що є найближчими до параметрів автомобіля, який підлягав митному оформленню: марка -BMW, модель - 523 І, номер кузова/VIN- НОМЕР_2, дати виготовлення: 01.01.2006 року, розмір пробігу - 252500,00 км., та відповідно було встановлено митну вартість товару у розмірі 3250,00 євро.
		Щодо відсутності документів, що підтверджують оплату за товар, позивач зазначив, що рахунок по купівлі автомобіля не оплачувався через фінансові установи, а оплачувався готівкою, на підтвердження чого і було подано рахунок-фактуру №5327 від 14.06.2019р., у якому зазначено, що автомобіль марки BMW, моделі - 523 І, номер кузова/VIN -  НОМЕР_2, з пробігом 252 500 км. було продано у день складення рахунку, автомобіль є власністю покупця у зв`язку з повною його оплатою, автомобіль вже був у вжитку.
		Як зауважив позивач, рахунок-фактура (інвойс) №5327 від 14.06.2019р. - єдиний документ, виданий продавцем «VPAUTOMOBILE», і який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 3000,00 євро, у зв`язку з чим подання документів, визначених п. 2, 6 ч. 2 ст. 53 МК України об`єктивно є неможливим.
		Позивач зазначив, що митний орган не мав підстав, щодо сумнівів оплати ним вартості автомобіля у розмірі 3000, 00 євро, оскільки станом на 18.06.2019р. (тобто у день подачі документів для митного оформлення автомобіля) обмеження на території Німеччини щодо готівкового обігу становило - 10 000, 00 євро.
		Статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
		Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
		Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
		У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).
		Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
		У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
		При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
		Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
		Відповідно до частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 
		1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 
		2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій  статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 
		3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у  главі 9 цього Кодексу; 
		4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
		Суд погоджується з тим, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
		Натомість, відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Відповідачем не зазначено які конкретно документи потрібно надати до митного органу, котрі в повній мірі підтвердили б на думку митниці заявлену декларантом митну вартість товару.
		Відповідач письмово чи на електрону пошту не звертався до декларанта та Позивача, що говорить про те, що подані документи декларантом не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.
		В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини 6 статті 54 МК України. При цьому, митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
		Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
		Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
		Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
		Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019р. в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18).
		Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номери та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
		За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015р., під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
		При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
		Так, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР, про що митним органом зазначено у відзиві: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN- кодами: НОМЕР_2 , валюта - EUR, вартість - 7196 євро». 
		Водночас, документів, які б підтверджували цю вартість, відповідач до суду не надав.
		Мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику "спрацювання АСАУР", "митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів". При цьому, слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. 
		Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019р. в справі №805/2713/16-а.
		Зміст відзиву на позов і мотивувальна частина спірного рішення свідчить, що за основу визначення митної вартості транспортного засобу взято інформацію з програмного продукту «Schwacke Net».
		Щодо джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу, суд зазначає наступне.
		Оглядом у вільній мережі Інтернет встановлено веб-сайт «Schwacke Net» за адресою пошуку https://www.schwackenet.de/awonline/de/index.php.
		Суд критично ставиться до інформації з ресурсу Schwacke Net, яка, як свідчить матеріали справи, визначила митну вартість імпортованого транспортного засобу на рівні 7196, 00 євро, виходячи із наступного.
		По-перше, відповідач не обґрунтував підстави і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту Schwacke Net.
		Зокрема, за змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України №689 від 11.09.2015р., визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації:
		-спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС;
		-спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;
		-інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;
		-інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;
		-інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи;
		-інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС;
		-цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників;
		-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
		-інформація отримана з мережі Інтернет.
		У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke Net є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач жодним чином не аргументував наявність у Schwacke відповідної ліцензії на право здійснення будь-якої оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів, в т.ч. тих, які продаються чи придбаваються на території Німеччини. 
		Не послався відповідач й на нормативно-правовий акт, відомчий наказ, міжурядову угоду чи міжнародний договір тощо, які б надавали права митним органам Державної фіскальної служби України замовляти та використовувати відповідну оцінку автомобілів.
		Також слід зауважити, що в ухвалі від 17.09.2019р. суд витребувано у Волинської митниці ДФС документи, за якими митним органом було встановлено вартість відповідного автомобіля при розмитненні у розмірі 7196, 00 євро,
		23.09.2019р. та 02.10.2019р. до суду надійшли направлені відповідачем на виконання вимог ухвали суду засобами електронного та поштового зв`язку клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, а саме: витягу з електронного довідника Schwacke NET, на підставі якого митницею визначено митну вартість відповідного товару на рівні 7196, 00 євро.
		Водночас, витяг з електронного довідника SCHWACKE NET складено на німецькій мові, офіційного перекладу представником відповідача до суду надано не було.
		Окрім того, вказаний витяг датовано 30.07.2019р., в той час митне оформлення відповідного транспортного засобу здійснювалось 18.06.2019р., що свідчить про неналежне виконання відповідачем вимог ухвали суду від 17.09.2019р. та не доведення правомірності прийнятих митним органом рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформлення (пропуску) товару.
		Отже, висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості транспортного засобу є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі відомостей про ціну товару з програмного продукту Schwacke Net є протиправним.
		Відтак, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною визначеною декларантом (за резервним методом на рівні 3250,00 євро) відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
		Крім того, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.
		Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
		В той же час, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб, матеріали справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.
		Також, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного за ціною договору.
		Отже, у відповідача під час прийняття спірного рішення не було підстав для незастосування резервного методу визначення митної вартості товару за визначеною декларантом вартістю товару.
		Крім того, митним органом не наведено підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів у їх послідовності.
		Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
		Даний правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 02.04.2019р. у справі № 809/784/16.
		Суд звертає увагу й на те, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
		Натомість, відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 7196, 00 євро. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.
		Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований також в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. по справі №809/278/17.
		Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. 
		Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого транспортного засобу, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за транспортний засіб.
		Зі змісту спірного рішення відповідача про коригування митної вартості товару слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за  резервним методом визначення митної вартості на рівні вартості товару, заявленої декларантом.
		Підсумовуючи викладене слід зазначити, що умови і обставини оплати оцінюваного товару у взаємозв`язку з тими доказами, що подавались позивачем до митного контролю, не давали обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні чи недостовірні відомості про фактурну вартість оцінюваного товару.
		З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
		Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
		Водночас, відповідачем, як  суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та, як наслідок, картки відмови у митному оформленні (випуску) товару.
		З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - підлягає задоволенню.
		Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути  на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1156, 99 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39472698)) відповідно до квитанції №0.0.1399791392.1 від 04.07.2019р. (дата валютування - 05.07.2019р.) на суму 1156, 99 грн., що міститися в матеріалах справи.
		Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомирський район, с.Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 39472698) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.06.2019р. №UA205020/2019/000175/2.
		Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Волинської митниці ДФС від 18.06.2019р. №205010/2019/06948.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1156, 99 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят шість гривень дев`яносто дев`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39472698). 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.  
		Повний текст  рішення суду складений  07 жовтня 2019 року.
		          
		Суддя                                                                                                                                                                                                   Н.В. Захарчук-Борисенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...