Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15830/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2019. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2020 (частково)
Результат оскарження 19.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		09 жовтня 2019 року № 826/15830/17
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан Олександра Олександровича, Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича,
		про визнання протиправними та скасування приписів,
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся представник ОСОБА_1 із позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі  відповідач 1), Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан Олександра Олександровича (надалі  відповідач 2), Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидорова Сергія Вікторовича (надалі  відповідач 3), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017р., виданий Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном Олександром Олександровичем, визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017р., виданий Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим Сергієм Вікторовичем,
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017р. відкрито провадження у справі, вирішено закінчити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.11.2017 року відповідачем 3 після проведеної позапланової перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до висновків якого встановлено ряд порушень, зокрема  невиконання відділом архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації вимог припису від 11.05.2017р. (надалі  Акт перевірки). 
		09.11.2017 року відповідачем 3 було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі  Припис 1), яким визначено заходи для усунення порушень, встановлених Актом перевірки, із терміном виконання до 29.12.2017 року.
		Крім того, 09.11.2017 року відповідачем 2 було видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі  Припис 2), яким визначено заходи для усунення порушень, перелічених у приписі, із терміном виконання до 29.12.2017 року.
		Із зазначеними приписами позивач не погоджується, вважаючи їх протиправними, такими, що суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС України, оскільки вони містять вимоги, які не можуть бути виконані в умовах відсутності функціонуючого містобудівного кадастру, тобто з причин, які не залежать від позивача. 
		Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надав відзив на позов, у якому зазначив, що при проведенні перевірки позивачем, як керівником об`єкту нагляду, не надано жодного результату здійснення містобудівного моніторингу, тому висновки про його нездійснення є такими, що відповідають дійсності та не спростовуються позивачем, тому винесення відповідачами 2 та 3 приписів щодо здійснення позивачем мостобудівного моніторингу та ведення містобудівного кадастру було абсолютно обґрунтованим та законним. З цих підстав відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		Головні інспектори будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан О.О. та Сидоров С.В. правом на надання відзивів не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
		Представником позивача надано відповідь на відзив відповідача 1, у якому позивач наполягає на протиправності винесених приписів та вказує на необґрунтованість заперечень, викладених у відзиві. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі, а також заявив клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження..
		Згідно вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного суду міста Києва суд перейшов до розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.
		Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
		З 16.08.2017р. позивач обіймає посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області.
		07.11.2017р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В. на підставі наказу №1604 від 12.10.2017р. та направлення на проведення позапланової перевірки №37 від 13.10.2017р. проводилася позапланова перевірка відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (начальником якого є позивач) з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження містобудівної діяльності. 
		Як вбачається з наказу №1604 від 12.10.2017р. Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, позапланова перевірка відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації Київської області призначалася з метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 11.05.2017р.
		За результатами зазначеної перевірки Відповідачем 3 складено Акт перевірки, яким встановлено наступне:
		Під час позапланової перевірки законності прийняття рішення щодо видачі ТОВ «Управління капітального будівництва» МБУО від 19.05.2016р. №01-22/14 (акт від 25.11.2016р.), було встановлено, що містобудівним розрахунком, розробленим ТОВ «Центр архітектурного проектування та ландшафтного дизайну» відповідно до намірів забудови ТОВ «Управління капітального будівництва» на земельній ділянці  1,9553 га (кадастровий номер 3221886001:03:242:0202) передбачено розташування багатофункціонального комплексу багатоквартирних будинків з торгово-офісними приміщеннями (І-V черги будівництва) на розі вул.. 1-го Травня та пров. 1-го Травня в с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Однак в супереч вимог ДБН 360-92, ДБН А.2.2-3-2014, ДСТУ-Н Б.В.1.2-16:2013 та за відсутності містобудівної документації, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (плану зонування (зонінг), детального плану території, що уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території відділом прийнято рішення щодо надання ТОВ «Управління капітального будівництва» МБУО від 19.05.2016р. №01-22/14 на проектування частини об`єкту (І-ІІІ черги будівництва).
		За фактом порушень, виявлених під час позапланової перевірки (акт від 25.11.2016р.) головним інспектором будівельного нагляду прийнято рішення №1 від 25.11.2016р. про скасування МБУО від 19.05.2016р. №01-22/14 та видано об`єкту нагляду припис від 25.11.2016р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 23.12.2016р. 
		З метою перевірки виконання припису від 25.11.2016р., було проведено позапланову перевірку, якою встановлено, що станом на 20.04.2017р. під час перевірки об`єктом нагляду не надано наказ (відповідно до п.8 Положення про відділ архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації, затвердженого розпорядженням Вишгородської райдержадміністрації від 28.07.2014р. №306 (далі  Положення про відділ), або рішення-розпорядження, що підтверджує втрату чинності МБУО від 19.06.2016р. №01-22/14 на підставі рішення №1 від 25.11.2016р. головного інспектора будівельного нагляду Департаменту з підтвердженням факту виконання вимог припису від 25.11.2016р в термін до встановлених під час позапланової перевірки (акт від 25.11.2016р.). 21.12.2016р. Департаментом отримано лист відділу від 12.12.2016р. №01-12-781 про виконання вимог припису від 25.11.2016р. де за інформацією, що зазначена у даному листі повідомлено, що під час прийняття рішення щодо надання ТОВ «Управління капітального будівництва» МБУО від 19.05.2016р. №01-22/174, відділом проведено моніторинг генерального плану села Нові Петрівці, затвердженого рішенням чергової сесії місцевої ради від 02.04.2013р. №482-21-6, що містить актуальні проектні рішення на територію перспективного будівництва та встановлено відповідність намірів забудови земельної ділянки, як таку, що не суперечить вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Станом на 20.04.2017р. перевіркою встановлено, що в журналі реєстрації містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки 2016 рік (розпочато: 01.01.2016, закінчено: 31.12.2016) відсутній запис про втрату чинності МБУО від 19.05.2016 №01-22/14 на підставі рішення №1 від 25.11.2016р. головного інспектора будівельного нагляду Департаменту.
		Таким чином перевіркою встановлено, що станом на 20.04.2017р. вимоги припису від 25.11.2016р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 23.12.2016р. відділом архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації не виконано, чим порушено вимоги п.1 ч.12 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складено відповідні документи перевірки та за фактом виявлених під час перевірки порушень надано припис від 11.05.2017р. з вимогою про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
		- здійснити відповідно до п.4.31, п.4.32 Положення містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб`єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил з метою забезпечення реалізації основних положень Генерального плану с. Нові Петрівці  2013 (розділу 4. Заходи з охорони навколишнього середовища, підрозділ 4.2 Схема інженерної підготовки території), або вжити заходів, передбачених законодавством;
		- вжити заходів щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, здійснити контроль за їх реалізацією.
		- усунути виявлені порушення в термін до 31.07.2017 року.
		З метою перевірки виконання припису від 11.05.2017., було проведено позапланову перевірку, якою встановлено, що станом на 07.11.2017р. відсутні (під час перевірки об`єктом нагляду на надано):
		-рішення, розпорядження, накази Вишгородської РДА щодо моніторингу забудови та іншого використання у т.ч. Генерального плану с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області із зазначенням показників з документованих джерел, що встановлюються уповноваженим органом містобудування та архітектури, зміни яких впливають на містобудівну діяльність; Аналітичний звіт відділу архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації, оформлений відповідно до вимог ч.2 ст.23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимог «Порядку проведення містобудівного моніторингу», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 01.09.2011р. №170 (далі  Порядок №170) за результатами містобудівного моніторингу та внесення змін до містобудівної документації;
		-прийнятих рішень щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, а також вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в термін до 31.07.2017р., відповідно до п.3.4 Положення про відділ.
		За результатами перевірки виконання вимог припису від 11.05.2017р. встановлено, що станом на 07.11.2017р. відділом архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації вимоги припису від 11.05.2017р. не виконано, чим порушено вимоги п.1 ч.4 ст.411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		В Акті перевірки у рядку «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення перевірки» позивачем зроблено запис: «З результатами проведеного нагляду не згодна. Зауваження, доповнення та пояснення будуть надані в окремому документі». Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем надавалися відповідачу 3 зауваження, доповнення чи пояснення до Акту перевірки.
		Окрім Акту перевірки відповідачем 3 на позивача складено протокол №1-Л-А-0911/1 про адміністративне правопорушення від 09.11.2017р. (не виконання вимог Припису головного інспектора будівельного нагляду від 11.05.2017 року, виданого ним під час здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду).
		За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №1-Л-А-0911/1 від 09.11.2017р., відповідачем 3 винесено постанову №А-2211/1 у справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2017р., якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.18842 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
		Також 09.11.2017 року відповідачем 3 складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до вимог якого позивача зобов`язано:
		Здійснити відповідно до п.4.31, п.4.32 Положення про містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб`єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил з метою забезпечення реалізації основних положень Генерального плану с. Нові Петрівці  2013 (розділу 4. Заходи з охорони навколишнього середовища, підрозділ 4.2 Схема інженерної підготовки території), або вжити заходів, передбачених законодавством;
		Вжити заходів щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, здійснити контроль за їх реалізацією.
		Усунути виявлені порушення в термін до 29.12.2017 року.
		Крім того, 09.11.2017р. відповідачем 2 складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (надалі - Припис 2). Як вбачається з тексту Припису 2, вказаний припис видано позивачу по результатам позапланової перевірки, якою зафіксовано наступні порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час прийняття відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації (надалі  Відділ) рішення про надання будівельного паспорту №522/2016 від 20.12.2016р., а саме:
		1) відповідно до вимог розділу ІІІ «Порядку проведення містобудівного моніторингу», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 01.09.2011р. №170, ст.23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не проведено містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб`єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил під час розгляду намірів щодо забудови земельної ділянки з урахуванням перспективної забудови на суміжних земельних ділянках.
		2) в Ескізі намірів забудови, на земельній ділянці окрім садового будинку (розмірами 10,0х7,85 м) (позн.1) замовником запропоновано розміщення 7 гостьових будинків (розмірами 5,85х7,85м (позн.2-8). При цьому в Ескізі намірів забудови відповідно до вимог п.2.1 Порядку №170 встановлені відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування. На плані забудови земельної ділянки М1:500, визначені місця розташування запроектованого садового будинку (розмірами на плані 10,0мх7,85м (позн. 1), 6 запроектованих гостьових будинків (розмірами 5,85х7,85м (позн. 2). При цьому на Схемі забудови земельної ділянки М1:500 відповідно до вимог Порядку №103 не встановлені відстані до об`єктів, розташованих на сусідніх земельних ділянках на північному заході та південному сході.
		3) Відсутня пам`ятка замовнику індивідуального будівництва з переліком положень нормативно-правових актів, будівельних норм та правил для застосування в умовах існуючої містобудівної, що є порушенням п.2.9 та п.2.11 Порядку №103.
		4) Відповідно до креслення «Проект садового товариства «Троянда-2» М1:500, ІІ очередь, розпланування садової ділянки передбачено розміщення: Будинку (позн. 1), Госп. Блоку (позн.2), (позн.3). Відповідно до креслення «Проект садового товариства «Троянда-2», розміщення гостьових будинків на схемі розпланування садової ділянки не передбачено.
		5) Ситуаційним планом М1:1000 у складі будівельного паспорту №522/2016 від 20.12.2016р, виконаного відповідно до креслення «Проект садового товариства «Троянда-2» М1:500, ІІ очередь, передбачено розташування 6 запроектованих гостьових будинків (розмірами 5,85х7,85м (позн.2-8). При цьому, Вимогами Порядку 103 не передбачено надання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки з цільовим призначенням для колективного садівництва будівлями (гостьовими будинками)колективних розселення (колективний засіб розміщення  згідно ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Рішення щодо надання гр. ОСОБА_2 будівельного паспорту №522/2016 від 20.12.2016р. проведено Відділом з порушенням вимог п.3.41*, п.3.46* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», вимог Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Мінрегіонбуду №103 від 05.07.2011р. та вимог ст.ст. 24, 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». 
		Зі змісту Припису 2 вбачається, що об`єктом нагляду під час провадження містобудівної діяльності, маючи підстави щодо повернення пакету документів у зв`язку з відсутністю містобудівної документації: Схема планування Вишгородського району, Детального плану території садового товариства «Троянда-2», невідповідністю намірів забудови вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, Відділом прийнято рішення щодо видачі гр.. ОСОБА_2 будівельного паспорту №522/2016 від 20.12.2016р. на об`єкт будівництва «Садовий будинок та гостьові будинки» на земельній ділянці (кадастровий номер 3221888800:38:058:6101) за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, с/т «Троянда-2» вул.. Лінія №3, що є порушенням вимог розділу ІІІ «Порядку проведення містобудівного моніторингу», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України» від 01.09.2011р. №170, вимог п.п.3.41, 3.46 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», вимоги п.п.3.1, 3.3, 3.4, 3.5, 4.11, 4.20, 4.31 Положення про відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації, затвердженого розпорядженням Вишгородської райдержадміністрації від 28.07.2014р. №306, вимог п.п.2.1, 2.9, 2.10, 2.11 «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого наказом Мінрегіону від 05.07.20144р. №103, вимог ст.8, ст.13, ч.3 ст.15 Закону України «Про основи містобудування», вимог ч.3 ст.1, пп.7 ч.1 ст.2, ч.1 ст.14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», вимоги ст.6 ч.1 ст.23, ст.24, ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Приписом 2 відповідачем 2 зобов`язано позивача:
		Здійснити відповідно до п.4.31, п.4.32 Положення про містобудівний моніторинг на територію для координації діяльності суб`єктів містобудування щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, державних стандартів, норм і правил з метою забезпечення реалізації схеми планування території району, а також стану розроблення, оновлення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях (схема планування території району, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій) та забудови та іншого використання території;
		Вжити заходів щодо забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, здійснити контроль за їх реалізацією.
		Усунути виявлені порушення в термін до 29.12.2017 року.
		Саме зазначені Приписи 1 та 2 від 09.11.2017 року оскаржує до суду позивач, звернувшись з даним адміністративним позовом, зазначаючи, що вказані приписи є протиправні, оскільки викладені у них вимоги перевіряючого органу неможливо виконати у зв`язку з відсутністю затверджених програм районного бюджету на функціонування містобудівного кадастру з причини не здійснення видатків на його утримання.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.
		Відповідно до частини другої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
		Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014р (надалі  Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №698 від 19 серпня 2015 року (далі - Порядок №698).
		Згідно пункту 2 Порядку №698, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі (далі - головні інспектори будівельного нагляду) шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.
		Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
		Відповідно до п.3 Порядку №698, основними завданнями нагляду є:
		1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності;
		2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів;
		3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
		Пунктами 14-19 Порядку №698 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.
		Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду (п.14).
		Підставами для проведення позапланової перевірки є:
		1) подання об`єктом нагляду письмової заяви про проведення перевірки щодо нього;
		2) перевірка виконання об`єктом нагляду припису головного інспектора будівельного нагляду;
		3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об`єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності;
		4) письмова вимога правоохоронних органів про проведення перевірки;
		5) виявлення за результатами камеральної чи документальної перевірки відомостей про порушення об`єктом нагляду вимог законодавства під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності (п.15).
		Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.
		Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення.
		Позапланова перевірка того самого об`єкта нагляду з питань, які були предметом позапланової перевірки, не допускається, крім випадків виявлення недостовірних даних, що надавалися під час такої перевірки (п.16).
		Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів. За обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду зазначений строк може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на п`ять робочих днів (п.17).
		Під час проведення позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний пред`явити керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки.
		У разі недопущення об`єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2 (п.18).
		Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи (п.19).
		Відповідно до пунктів 23-25 Порядку №698, за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку. Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки.
		Пунктами 26-28 Порядку №698 передбачено, що якщо керівник об`єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення. У разі відмови керівника об`єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи підписати акт головний інспектор будівельного нагляду, який склав акт перевірки, робить відповідну відмітку у такому акті. У разі відмови в отриманні акта перевірки головний інспектор будівельного нагляду робить відповідну відмітку в такому акті і протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки надсилає його об`єкту нагляду рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення за місцезнаходженням зазначеного об`єкта нагляду.
		Відповідно до частини 4 статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:
		1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
		2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;
		3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;
		4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;
		5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;
		6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
		За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об`єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
		Відповідно до п.31 Порядку №698, головний інспектор будівельного нагляду перевіряє виконання об`єктом нагляду припису шляхом проведення позапланової перевірки.
		Пунктом 29 Порядку №698 визначено, що у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5. Припис складається у двох примірниках. Один примірник надається керівнику об`єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який його видав.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Отже, у разі виявлення під час перевірки порушення, яке може бути усунуто, головний інспектор будівельного нагляду зобов`язаний видати припис про усунення такого порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. 
		Відповідно до ст.23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівний моніторинг - система спостережень, аналіз реалізації містобудівної документації, оцінки та прогнозу стану і змін об`єктів містобудування, які проводяться відповідно до вимог містобудівної документації та спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних і громадських інтересів.
		Результати містобудівного моніторингу постійно вносяться до містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації.
		Під час проведення містобудівного моніторингу використовуються аерокосмічні матеріали, просторово орієнтовані дані наземного лазерного сканування, матеріали виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва.
		Порядок проведення містобудівного моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Відповідно до розділу ІІІ Порядку проведення містобудівного моніторингу», затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.09.2011 р. №170 (надалі  Порядок №170), моніторинг проводиться у формі камерального вивчення та аналізу нормативно-правових актів з питань містобудівної діяльності, матеріалів аерокосмічного зондування Землі, просторово-орієнтованих даних наземного лазерного сканування, матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва електронних довідників, реєстрів, розподілених баз даних, документованих джерел, що отримуються від юридичних та фізичних осіб відповідно до вимог законодавства із застосуванням геоінформаційних технологій збору, обробки, зберігання та використання інформації як геопросторових даних в державній системі координат або місцевій системі координат, що має зв`язок з державною системою координат на відповідній картографічній проекції у єдиній системі класифікації і кодування містобудівної діяльності.
		Запит та надання матеріалів для Моніторингу на міжгалузевому рівні проводиться у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 25.03.97 №269 "Про затвердження Положення про порядок розпорядження картографічною інформацією", від 25.05.2011 №556 "Про Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами" та від 25.05.2011 №559 "Про містобудівний кадастр", а також інших нормативно-правових актів з питань щодо розроблення містобудівної документації. 
		Моніторинг передбачає проведення таких заходів:визначення об`єкта Моніторингу; збір даних, що забезпечують отримання результатів Моніторингу; обробка отриманих даних в процесі Моніторингу; аналіз отриманих даних в процесі Моніторингу; структурування баз даних за геопросторовою інформацією Моніторингу, що забезпечують зберігання та оперативне використання отриманої інформації. 
		Результатом Моніторингу є цифровий набір геопросторових даних, що дозволяє формувати електронний та аналоговий графічний, табличний або текстовий документ у формі звіту, довідки, доповіді. До зазначених документів можуть додаватись відповідні графічні матеріали. 
		Моніторинг проводиться постійно, його результати заносяться у базу даних містобудівного кадастру та оформляються у вигляді аналітичного звіту, який враховується під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та внесення змін до містобудівної документації. Технологічна складова Моніторингу встановлюється з урахуванням показників інформації Моніторингу і програмно-технічних комплексів обробки інформації та виду вихідних матеріалів з визначенням технологічної схеми проведення робіт камеральної обробки матеріалів спостережень, переліком робочих операцій збору показників, їх параметрів точності та формування бази даних.
		Моніторинг проводиться на територію для актуалізації даних містобудівного кадастру, що необхідні для розроблення або корегування відповідної містобудівної документації. 
		Встановлені розбіжності з питань використання земельних ділянок для містобудівних потреб доводяться до відома відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування.
		Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 22 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівний кадастр - державна система зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційних ресурсів будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів.
		Містобудівний кадастр ведеться з урахуванням даних державного земельного кадастру на державному рівні, на рівні Автономної Республіки Крим, обласному та районному рівнях, рівні обласних центрів та міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення.
		Містобудівний кадастр ведеться уповноваженими органами містобудування та архітектури, які можуть утворювати для цього служби містобудівного кадастру.
		Дані містобудівного кадастру, необхідні для провадження містобудівної діяльності, проведення землевпорядних робіт, забезпечення роботи геоінформаційних систем, використовуються для задоволення інформаційних потреб державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Згідно ст.8 Закону України «Про основи містобудування», державне регулювання у сфері містобудування полягає, між іншим, в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об`єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві. 
		Частиною 3 статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцева державна адміністрація у межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
		Відповідно до п.7 ч.1 ст.2 та ч.1 ст.14 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно- територіальної одиниці забезпечують реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень. Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.
		Згідно ст.13 Закону України «Про основи містобудування», до компетенції місцевих державних адміністрацій в сфері містобудування належить прийняття рішень щодо: 
		-реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; 
		-планування територій на відповідному рівні; 
		- підготовки пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; 
		- інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; 
		-забезпечення охорони культурної спадщини; 
		-моніторингу забудови та іншого використання територій. 
		Сторонами не заперечується, що відповідно до п.1 Положення про Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації (надалі  Відділ), затвердженого розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 28.07.2014р. №306, Відділ є структурним підрозділом Вишгородської районної державної адміністрації. Згідно п.п.3.1, 3.3, 3.4, 4.5, 4.11, 4.20 Положення про Відділ, основними завданнями Відділу є:
		-забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території району;
		-координація діяльності суб`єктів містобудування та житлово-комунального господарства щодо комплексного розвитку територій, забудови, благоустрою населених пунктів району, поліпшення їх архітектурної та експлуатаційної якості;
		-забезпечення додержання законодавства у сфері містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, державних стандартів, норм і правил, затвердженої містобудівної документації, здійснення контролю за їх реалізацією;
		-розглядає пропозиції, у випадках встановлених законодавством, пропозиції суб`єктів містобудування щодо визначення територій, вибору, вилучення (викупу) та надання земель для містобудівних потреб згідно з містобудівною документацією, розробляє та подає до районної державної адміністрації висновки з цих питань, забезпечує контроль за використанням і забудовою зазначених територій, а також можливість провадження на них запланованої містобудівної діяльності.
		-готує та надає будівельний паспорт і містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		-створює і веде архів містобудівної документації, матеріалів містобудівного кадастру, забезпечує виконання робіт з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.
		Суд погоджується з доводами позивача, що поняття «містобудівний моніторинг» та «містобудівний кадастр» є взаємопов`язаними, та за своєю сутністю містобудівний кадастр - це інструмент для проведення містобудівного моніторингу та подальшого його опрацювання і оформлення результатів у вигляді аналітичних звітів.
		Зазначене також підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №8/14.3-399-16 від 08 квітня 2016 року, в якому, зокрема, зазначено: «проведення містобудівного моніторингу в контексті вимог статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наказу Мінрегіону від 01 вересня 2011 року №170 «Про затвердження Порядку проведення містобудівного моніторингу» можливо лише в умовах функціонуючого містобудівного кадастру».
		Обґрунтовуючи протиправність винесених приписів позивач посилається на пункт 35 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №559, яким передбачено, що фінансування робіт з проведення заходів, визначених програмою щодо створення містобудівного кадастру та його ведення, формування і утримання Служби містобудівного кадастру на державному рівні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, на регіональному та базовому (адміністративний район, місто) рівнях - за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом. 
		Враховуючи, що, відповідно до довідки №29 від 28.11.2017р., виданої Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, яка міститься у матеріалах справи, видатки на утримання служби містобудівного кадастру у складі відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації з державного бюджету не здійснювалися, тому позивач за відсутності функціонування містобудівного кадастру, не мав можливості здійснювати містобудівний моніторинг.
		Зважаючи на це, на думку позивача, відповідачі шляхом винесення оскаржуваних приписів зобов`язали позивача виконати завідомо не виконувану вимогу. Саме у цьому, за твердження позивача, полягала протиправність оскаржуваних приписів.
		Проте, суд не може погодитися з доводами позивача в цій частині.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим позивачем, за результатом проведеної позапланової перевірки відповідачем 3 були виявлені порушення зі сторони позивача вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, зокрема, не проведення містобудівного моніторингу. 
		Зважаючи на це, на виконання вимог пункту 1 частини 4 статті 411 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 29 Порядку №698, відповідач 3 повинен був видати відповідний припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
		Щодо наявної у матеріалах справи довідки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №29 від 28.11.2017р., яка, на думку позивача, підтверджує відсутність фінансування, суд звертає увагу на те, що в цій довідці йдеться про те, що видатки на утримання служби містобудівного кадастру у складі відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації не здійснювалися з державного бюджету. Інформації стосовно здійснення чи не здійснення видатків на утримання вказаної служби з місцевого бюджету, вказана довідка не містить. Водночас пунктом 35 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №559, передбачено, що фінансування робіт з проведення заходів, визначених програмою щодо створення містобудівного кадастру та його ведення, формування і утримання Служби містобудівного кадастру на регіональному та базовому (адміністративний район, місто) рівнях здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законом. 
		За наведених обставин, суд вважає, що орган державного архітектурно-будівельного контролю мав всі передбачені законом підстави для винесення Припису 1, якими вимагалось здійснити містобудівний моніторинг, що свідчить про відсутність підстав для визнання вказаного припису протиправним та його скасування.
		Крім того, перевіркою встановлено, зокрема, невиконання позивачем вимог припису інспекції від 11.05.2017р., що не заперечувалося позивачем. При цьому, позивач не ставила під сумнів законність вказаного припису інспекції від 11.05.2017р.
		З приводу посилання позивача на те, що оскаржуваний припис носить лише абстрактний характер та по своїй суті не містить конкретних заходів, які мала здійснити позивач, то суд ставиться до них критично, оскільки, у тексті Припису 1 чітко зазначено виявлені у ході перевірки порушення містобудівного законодавства та вказано які саме заходи має здійснити позивач, як начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської райдержадміністрації для усунення виявлених порушень. 
		Щодо посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3315/16 від 21.09.2016р., то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст.78 КАС України, обставини, встановлені вішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
		Як вбачається з наданої позивачем до матеріалів справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3315/16 від 21.09.2016р., позивачами у цих справах є різні особи. 
		Крім того, обґрунтовуючи задоволення позову в частині, що стосувалася правомірності не проведення позивачем містобудівного моніторингу, суд у справі №826/3315/16 посилався на те, що видатки на фінансування служби містобудівного кадастру, створеної розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №149 від 22.04.2013р., з місцевого бюджету протягом 2013-2015 років не передбачалися. 
		Водночас, під час розгляду даної справи судом на підставі довідки Вишгородської районної державної адміністрації Київської області №29 від 28.11.2017р. встановлено, що видатки на утримання служби містобудівного кадастру у складі відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Вишгородської районної державної адміністрації не здійснювалися з державного бюджету. Доказів того, що видатки на утримання вказаної служби не здійснювалися і з місцевого бюджету, матеріали справи не містять.
		Крім того, у справі, що розглядається, порушення вимог законодавства у сфері містобудівного моніторингу, а саме  не здійснення містобудівного моніторингу, мали місце у 2016 та 2017 роках, тоді як у справі №826/3315/16  у 2015 році. 
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017р., винесеного головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В., задоволенню не підлягають.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017р., винесеного головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан О.О., суд зазначає наступне.
		З проаналізованих вище нормативно-правових актів вбачається, що перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду. Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення. За результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається об`єкту нагляду, другий залишається у головного інспектора будівельного нагляду, який проводив перевірку. Акт перевірки підписується головним інспектором будівельного нагляду, який проводив перевірку, та керівником об`єкта нагляду, або його заступником, або уповноваженою керівником особою, а також фахівцями підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів, що залучалися до проведення перевірки. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - припис) за формою згідно з додатком 5.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що припис може бути складений лише на підставі акту перевірки, який, у свою чергу, складається за результатами перевірки (планової, позапланової, документальної чи камеральної), проведеної таким інспектором.
		Водночас матеріали справи не містять жодних доказів проведення позапланової перевірки головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан О.О., за наслідками якої був виданий Припис 2, таких як акт перевірки, наказ чи направлення на проведення позапланової перевірки.
		Актом перевірки, складеним головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В., який міститься у матеріалах справи, зафіксовані лише ті порушення, які у подальшому знайшли своє відображення у приписі, винесеному цим інспектором.
		Відповідач у своєму відзиві також посилається лише на акт перевірки, складений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Сидоровим С.В. та порушення, зафіксовані у вказаному акті, жодним чином не коментуючи підстави для винесення Припису 2 інспектором Рубан О.О.
		Враховуючи викладене, зважаючи на те, що вищевказаними нормативно-правовими актами не передбачене право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю видавати приписи поза межами перевірок, суд приходить до висновку, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017р., винесений головними інспекторами будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубан О.О. підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині - задоволенню.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись статтями 72-73, 76-77, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
		Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.11.2017, виданий головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном Олександром Олександровичем.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені нею витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) у розмірі 640 (шістсот) грн. 00 коп. 
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		Суддя А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...