Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/15589/14-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 10.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Номер судового провадження: 61-3066ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України                                       
		 
		02 жовтня 2019 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа № 754/15589/14-ц
		 
		провадження № 61-3066св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		стягувач (заявник) - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,
		суб`єкт оскарження - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олена Грайровна,
		боржник - ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва, у складі судді Таран Н. Г., від 30 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів:                Мережко М. В., Савченка С. І., Яворського М. А., від 10 січня 2019 року.
		 
		Короткий зміст скарги та її обґрунтування 
		 
		У серпні 2017 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк») звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян О. Г.
		 
		Скарга мотивована тим, що 26 квітня 2016 року Апеляційним судом міста Києва від було ухвалено рішення у справі № 2-288/15 за позовом 
		ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. На підставі вказаного рішення 24 травня 2016 року ПАТ «Родовід Банк» отримало виконавчий лист у справі № 2-288/15 про звернення стягнення на предмет іпотеки. ПАТ «Родовід Банк» звернулося до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої було відкрито виконавче провадження ВП № 52237714. 04 серпня 2017 року ПАТ «Родовід Банк» отримало постанову про повернення виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням № 52237714 від 01 серпня 2017 року, яка винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г.
		 
		Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г. при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 
		від 01 серпня 2017 року у ВП № 52237714 та скасувати зазначену постанову.
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г. про повернення виконавчого документу стягувачу від 01 серпня 2017 року у виконавчому провадженні 
		ВП № 52237714 винесена на підставі того, що виконання рішення суду у спосіб, визначений рішенням, не виявляється можливим. З урахуванням зазначеного, районний суд дійшов висновку, що вимоги заявника є необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 рокуапеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. 
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що головним державним виконавцем при поверненні виконавчого документу стягувачу за виконавчим провадженням ВП № 52237714 було вжито всіх необхідних заходів з примусового виконання виконавчого документа у спосіб та у порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження».
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала 
		 
		У касаційній скарзі ПАТ «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Родовід Банк» просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про виконавче провадження» та порушення норм процесуального права.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що у разі неможливості реалізації іпотечного майна з підстав, визначених законом, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Суди не перевірили чи здійснювались державним виконавцем заходи з розшуку іншого майна боржника.
		 
		Відзиву на касаційну скаргу не надходило
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
		 
		17 травня 2019 року справу передано судді-доповідачу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 березня 
		2015 року у справі № 2-288/15 у задоволенні позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.
		 
		Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 квітня 2016 року у справі 
		№ 2-288/15 рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 березня 2008 року № 77.2/СЖ-069.08.2, укладеним між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є 
		ПАТ «Родовід Банк», та ОСОБА_3 , у розмірі 195 000 доларів США заборгованості за кредитом, 57 893,78 доларів США заборгованості за відсотками за користування кредитом, 90 тис. грн пені та 447 683,50 грн трьох відсотків річних за порушення строків виконання грошового зобов`язання, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 та передана в іпотеку на підставі договору іпотеки від 19 березня 2008 року. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки у розмірі 1 583 900 грн, але на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		24 травня 2016 року на підставі вищевказаного рішення ПАТ «Родовід Банк» отримало виконавчий лист і звернулося до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження, відповідно до якої 16 вересня 2016 року було відкрито виконавче провадження ВП № 52237714.
		 
		Згідно з повідомленням Київського міського бюро технічної інвентаризації за боржником зареєстрована квартира АДРЕСА_1 . Згідно повідомлення комунального підприємства «Центр комунального сервісу» за вказаною вище адресою зареєстрована ОСОБА_2 та неповнолітні ОСОБА_4 , 2009 року народження, 
		ОСОБА_5 , 2015 року народження (а. с. 33).
		 
		Головним державним виконавцем 07 лютого 2017 року направлено до відділу опіки та піклування Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації лист № 515/7 щодо надання дозволу на реалізацію квартири, в якій зареєстровані неповнолітні діти (а. с. 34-35).
		 
		Відповідно до листа від 15 лютого 2017 року № 01-04-1461 служба у справах дітей Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації не надала дозвіл на реалізацію зазначеної квартири (а. с. 36-37).
		 
		Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Григорян О. Г. від 01 серпня 2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова мотивована неможливістю виконання рішення суду у спосіб, визначений рішенням, оскільки відсутній дозвіл органу опіки та піклування на реалізацію предмета іпотеки (а. с. 38-40).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
		 
		Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на справедливий судовий розгляд. 
		 
		Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у державі, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (наприклад, справа «Жовнер проти України» від 29 червня 2004 року, заява № 56848/00, § 33). Право на звернення до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система держав-учасниць Конвенції допускала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, залишалося би невиконаним по відношенню до однієї зі сторін всупереч її інтересам. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
		 
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» 
		іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		 
		Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
		 
		Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає можливість реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.
		Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
		 
		Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
		 
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		 
		Частиною восьмою статті 19  Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
		 
		Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).
		 
		У відповідності до частини третьої статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.
		 
		За змістом пункту 2 частини першої статті 37 Закону України 
		«Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
		 
		Відповідно до частини другої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		 
		У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).
		 
		Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій на зазначені вимоги законодавства увагу не звернули, не врахували, що на виконанні у головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебував виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, а тому наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки не може перешкоджати виконанню судового рішення, отже дії головного державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу на підставах, викладених у постанові 
		від 01 серпня 2017 року, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». 
		 
		Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення скарги.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2019 року скасувати.
		 
		Скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни задовольнити частково.
		 
		Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни при винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 01 серпня 2017 року у виконавчому провадженні 
		ВП № 52237714.
		 
		Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Григорян Олени Грайровни про повернення виконавчого документа стягувачу від 01 серпня 2017 року у виконавчому провадженні ВП № 52237714.
		 
		Стягнути з управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві на користь публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (код ЄДРПОУ 14349442) судовий збір за подання апеляційної і касаційної скарги у розмірі 3 683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                                     О. М. Осіян
		 
		                                                                                                                  Н. Ю. Сакара
		 
		        С. Ф. Хопта
		 
		        В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...