Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 740/2921/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.10.2019
Номер судового провадження: 61-30026ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                                                                    
		Постанова
		Іменем України
		02 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 740/2921/16-ц
		провадження № 61-30026св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,           Штелик С. П.,     
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: прокуратура м. Києва, Головне управління Національної поліції в м. Києві, Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції України, Дніпровське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Державна казначейська служба України,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року у складі судді Олійника В. П. та рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»                ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон України                  № 2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути солідарно з прокуратури м. Києва та Головного управління Національної поліції в м. Києві 5 669,32 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 1 250,00 грн витрат на проведення автотоварознавчого дослідження.
		Позовна заява мотивована тим, що 05 лютого 2015 року на Броварському проспекті у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110» (описка в свідоцтві на ТЗ), державний номерний знак НОМЕР_1 , яким кермував ОСОБА_1 та який належить позивачу, автомобіля Mitsubishi Galant, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким кермував ОСОБА_2 , автомобіля Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_3 , яким кермував ОСОБА_3 , та автомобіля Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_4 , яким кермував    ОСОБА_4 .  За фактом ДТП 05 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості,  вилучено автомобіль  «ЗАЗ-DaewoТ13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Дніпровського РУ ГУ УМВС України у м. Києві. 15 липня 2015 року слідчий поліції відмовив повернути позивачу тимчасово вилучений транспортний засіб. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року слідчого було зобов`язано повернути ОСОБА_1 вилучений автомобіль. 03 листопада 2015 року слідчий поліції виніс постанову про повернення тимчасово вилученого майна, проте під час отримання автомобіля «ЗАЗ-DaewoТ13110» вона виявила розукомплектування автомобіля, з приводу чого звернулася до відділу поліції № 4 Дніпровського управління поліції          ГУ Національної поліції у м. Києві із заявою про злочин, за цим фактом до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України, у ході досудового розслідування встановлено відсутність в автомобілі «ЗАЗ-Daewo Т13110»: акумулятору, лампи переднього лівого та правого показників повороту, бокового показнику повороту в зборі на правому передньому крилі, свічі запалювання третього циліндра, проводів високої напруги другого та третього циліндра, двох щіток склоочисника вітрового скла, дзеркала заднього виду на лобовому склі, верхнього кожуху керма, панелі радіоприймача та управління деталями опалення і вентиляції салону, емблеми на багажнику, блоку запобіжників, заднього лівого колеса в зборі, запасного колеса; замінено переднє праве та ліве колесо в зборі. Позивач зазначала, що внаслідок розукомплектування автомобіля, з урахуванням фізичного зносу деталей, їй заподіяно збитків у сумі 5 669,32 грн, крім того, заподіяно моральну шкоду у зв`язку зі зневірою у роботі правоохоронної системи та неможливістю користуватися свою власністю за призначенням. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від                        09 червня 2017 року позов задоволено частково; стягнено з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на користь                   ОСОБА_1 5 669,32 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; у решті позові відмовлено.  
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку з розукомплектуванням належного позивачу автомобіля, який передавався на відповідальне зберігання до Дніпровського РУ ГУ МВС України  у м. Києві, з останнього на користь ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню матеріальна та моральна шкода.  Разом з тим, суд дійшов висновку, що між пошкодженням (розукомплектуванням) автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110» та діями інших відповідачів відсутній причинний зв`язок. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року у частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 5 669,32 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди скасовано, у задоволенні цих вимог відмовлено; у решті рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року залишено без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що дії або бездіяльність службових осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України  у м. Києві в установленому законом порядку незаконними не визнавалися, тому передбачені статтею 1174 ЦК України підстави для відшкодування шкоди відсутні.  
		Короткий зміст касаційної скарги 
		У касаційній скарзі, поданій у серпні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                                ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року та змінити рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                     і кримінальних справ від 21 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року                 № 2147-VIII та розпочав роботу Верховний Суд як суд касаційної інстанції.
		У травні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду. 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду. 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин статті 1172-1174, частину шосту статті 1176, статті 1177 ЦК України, не врахував, що досудове розслідування проводилося прокуратурою м. Києва. Обставина вилучення та утримання належного їй автомобіля підтверджується ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року про повернення ОСОБА_1 транспортного засобу. На думку позивача, суди встановили причинний зв`язок між протиправними діями слідчих прокуратури та службових осіб поліції.   
		Короткий зміст відзиву (заперечень) на касаційну скаргу 
		У запереченнях, поданих у вересні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, прокуратура м. Києва просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, мотивуючи це тим, що підстави для задоволення позову у частині заявлених вимог до прокуратури відсутні. 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 05 лютого 2015 року у м. Києві сталася ДТП, зокрема за участю автомобіля  «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , за фактом ДТП до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості за № 12015100000000149, автомобіль вилучено з місця ДТП, поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Дніпровського РУ ГУ УМВС України у м. Києві.
		25 квітня 2016 року слідчий з ОВС третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва виніс постанову про закриття кримінального провадження № 12015100000000149. 
		У зв`язку з неповерненням автомобіля після закриття кримінального провадження  ОСОБА_1 (чоловік позивача) звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого (справа № 757/34765/15-к).
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року зобов`язано старшого слідчого слідчого відділу прокуратури м. Києва              Салкова Р. В. або іншого слідчого, що здійснював досудове розслідування                       у кримінальному провадженні № 12015100000000149, невідкладно повернути ОСОБА_1 автомобіль. 
		03 листопада 2015 року старший слідчий відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Салков Р. В. виніс постанову про повернення ОСОБА_1 автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний  номерний знак НОМЕР_1 .
		Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася на Урядову гарячу лінію щодо розукомплектування автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний  номерний знак НОМЕР_1 .
		03 листопада 2015 року слідчий СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України                           в м. Києві склав протокол огляду місця події, в якому описав деталі, які відсутні в автомобілі «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний  номерний знак                   НОМЕР_1 . 
		27 листопада 2015 року начальник слідчого управління Головного управління національної поліції у м. Києві у листі № 12/2-Є-4967кц повідомив ОСОБА_1 про те, що 03 листопада 2015 року за фактом викрадення деталей та комплектуючих з автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний  номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на території 4-го відділу міліції Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві (м. Київ, вул. Карнаутська, 14/1) відомості внесено до ЄРДР за № 12015100040016735 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України.
		Згідно з висновком суб`єкта оціночної (експертної) діяльності від 14 квітня              2016 року № 040/16 вартість матеріальних збитків, завданих власнику внаслідок розукомплектування автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110», державний  номерний знак НОМЕР_1 з моменту поміщення автомобіля на територію 4-го відділу міліції Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції                   у м. Києві становить 5 669,32 грн. 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другою цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
		За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
		Для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. 
		Втім, цими нормами визначається обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків, а саме: неправомірність дій (бездіяльності) цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.
		У пункті 20 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», передбачено, що зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
		Схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з пунктами              1-26 цього Порядку до повернення майна власнику у зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно (пункт 27 Порядку).
		Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив, що Дніпровське управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві відповідає перед власником автомобіля «ЗАЗ-Daewo Т13110» за схоронність та повернення автомобіля у стані та комплектації, в якій він вилучався після ДТП на стоянку територіального органу Національної поліції та Державна казначейська служба, яка здійснює списання коштів з державного бюджету України на підставі рішення суду. 
		Разом з тим суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові не врахував, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюється нормами КПК України. 
		Відсутність обвинувального вироку у кримінальному провадженні за                         № 12015100040016735 чи будь-яких інших рішень про визнання незаконними дій чи бездіяльності посадових осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України                  у м. Києві не може ставиться у пряму залежність з наявністю підстав для відшкодування шкоди у цивільних правовідносинах, оскільки суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, оцінює надані сторонами докази, крім того, з огляду на статтю 1174 ЦК України для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади встановлення наявності їх вини не є обов`язковою. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції у справі.
		Суд першої інстанції встановив всі обставини справи, надав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
		Доводи касаційної скарги щодо зміни рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні вимог до прокуратури м. Києва є неприйнятними, оскільки зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені статтею 400 ЦПК України. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року - скасувати, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року - залишити в силі.
		Керуючись статтями 402, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 25 липня 2017 року скасувати.
		Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09 червня 2017 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		  ГоловуючийВ. М. Сімоненко  Судді:А. А. Калараш   С. Ю. Мартєв   Є. В. Петров   С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...