Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/5135/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2019. Зареєстровано: 13.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2019.
Дата набрання законної сили: 21.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		місто Київ
		09 жовтня 2019 року                                                    №640/5135/19
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 до   треті особиГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Ірпінського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області прозобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області (01196, м. Київ, площа Лесі України, буд. 1, код ЄДРПОУ 37955989) про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати в Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 7 055,49 грн. згідно квитанції № 36 від 04.10.2012 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, призначення платежу: Поповнення ПР № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивача звільнено від сплати збору згідно з п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", як особу, яка придбала житло вперше, тому сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування підлягає поверненню, однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області протиправно відмовило у поверненні позивачеві сплаченого збору з операції купівлі нерухомого майна.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2019 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
		Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України       у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
		Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		04.12.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» було укладено договір оренди житла з викупом, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської обл., Матвієць Н.П та зареєстрованим в реєстрі за №3798, згідно з умовами якого, позивач придбала житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		При цьому, позивачем було сплачено 7    055, 49 грн. збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується квитанцією №36 від 04.10.2012.
		В той же час, позивач зазначає, що житло нею придбавалось вперше, а тому в силу положень п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" вона не повинна була сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
		У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою від 10.01.2019, в якій просила звернутись з поданням до органів Державної казначейської служби України щодо повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна помилково сплаченого до бюджету в сумі 7    055, 49 грн.
		За результатами розгляду заяви позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 30.01.2019 №90/Т-01 відмовило ОСОБА_1 у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна з посиланням на те, що відсутній правовий механізм перевірки інформації про факт придбання особою нерухомості вперше, а тому правові підстави для такого повернення коштів відсутні.
		Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		По-перше, стосовно тверджень відповідача, викладених в клопотанні про заміну неналежного відповідача, щодо того, що забезпеченням надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування займається саме Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відповідно до Порядку №21-2 та Положення № 28/2, в той час, як Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виключно організовую роботу підпорядкованих управлінь, суд наголошує на тому, що Постановою кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 було реорганізовано Ірпінське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
		При цьому, саме листом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 30.01.2019 №90/Т-01 позивачеві фактично було відмовлено у задоволенні її заяви щодо формування та надсилання до органів казначейської служби подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору
		Що стосується вирішення спору по суті, суд бере до уваги наступне. 
		Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР,  (далі - Закон №400/97-ВР).
		Згідно зі     ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: 9) підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Таким чином, із загального правила про обов`язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
		Станом на час придбання позивачем нерухомості - 04.10.2012, як і станом на час розгляду справи судом, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
		Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ведення якого розпочато з 01.01.2013, а також Реєстр прав власності на нерухоме майно, ведення якого розпочато згідно з      наказом Мін`юсту від 07.02.2002 № 7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно", не містять всієї інформації щодо наявності у власності об`єктів нерухомого майна, що знаходиться на території України.
		Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
		Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 року №29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
		За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
		Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
		Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
		Надаючи оцінку діям та бездіяльності відповідача в даному випадку, суд звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
		Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
		Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38) (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-107088).
		Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
		Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.07.2018 року по справі №819/33/17 та від 01.11.2018 року по справі №819/1353/17.
		Згідно з поясненнями позивача, нею придбано майно вперше, до укладення договору оренди житла з викупом від 14.10.2012 року інша нерухомість нею за договорами купівлі-продажу не придбавалась, на підтвердження чого надано суду витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно  від 08.01.2019 №152067919.
		У суду відсутні підстави для того, щоб ставити під сумнів твердження позивача про відсутність фактів придбання нею нерухомого майна (жилого приміщення) до укладення договору оренди житла з викупом від 14.10.2012 року.
		За таких обставин відповідач зобов`язаний довести, що позивач придбала житло, згідно з договором від 14.10.2012 року, не вперше.
		Отже, за відсутності відповідних доказів щодо придбавання позивачем житла не вперше, останній має право на повернення суми помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу.
		Необхідно зазначити, що відсутність відповідного правового механізму перевірки інформації щодо сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% не звільняє відповідача від обов`язку повернення безпідставно сплачених коштів, зважаючи на те що Пенсійний фонд України згідно з пунктом 5 частиною шостою Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо забезпечення надходжень від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших коштів, ведення обліку їх надходжень відповідно до законодавства
		Одночасно суд зазначає, що згідно чинного законодавства збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачується на рахунки органів Державної казначейської служби України, тому і повертатися ці кошти мають в порядку, визначеному для повернення бюджетних коштів.
		Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затверджено     наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, і він визначає випадки, за яких органи Державної казначейської служби України зобов`язані виконувати операції з повернення помилково або надміру сплачених податків, зборів (обов`язкових платежів).
		Згідно з пунктом 5 названого Порядку, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
		Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а такими органами є органи Пенсійного фонду України, то саме на відповідача в даному випадку покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.11.2018 року по справі №813/1126/17.
		Відтак, враховуючи встановлену законодавством процедуру повернення помилково сплачених коштів, керуючись вимогами ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати в Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 7 055,49 грн. згідно квитанції № 36 від 04.10.2012 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, призначення платежу: Поповнення ПР № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
		Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		     Згідно частини першої, другої     статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених     статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
		При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст. 139 КАС України).
		Керуючись статтями     2,    7,    159,    243-245,    263, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.
		2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати в Головне управління Державної казначейської служби України в Київській області подання про повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомості у розмірі 7 055,49 грн. згідно квитанції № 36 від 04.10.2012 за наступними реквізитами: р/р НОМЕР_2 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, призначення платежу: Поповнення ПР № НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 .
		3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
		 
		          Суддя                                                        Н.Г. Вєкуа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...