Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/116/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2019. Зареєстровано: 15.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 жовтня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  909/116/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В. 
		   
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Група Компаній Вірамакс"
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019
		(головуючий суддя Скрипчук О.С., судді Дубник О.П., Зварич О.В.)
		та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2019
		(суддя Фанда О.М.)
		у справі №909/116/19
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Група Компаній Вірамакс"
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія Адамсон"
		про стягнення збитків в сумі 92 302,30 грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог і заперечень
		2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" (далі - ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" ) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія Адамсон" (далі  - ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон") про стягнення збитків в сумі 92 302,30 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди будівельного обладнання №ВК/А/235/14 від 31.01.2018 року, зокрема повернення будівельного обладнання позивачу в дефектному стані та  неповернення частини його елементів (13 позицій) на загальну суму 92 302,30 грн.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
		3. Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 10.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019, у позові ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс"  відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу на 18.04.2019. Встановлено відповідачу строк до 16.04.2019 для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
		4.  Додатковим рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019, заяву ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" про відшкодування судових витрат задоволено. Стягнуто з ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" на користь ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон"  12 100,00 витрат на професійну правничу допомогу.
		Суд першої інстанції, приймаючи додаткове рішення у справі та задовольняючи заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, посилався на доведення відповідачем понесених витрат на оплату послуг адвоката у заявленій до стягнення сумі,  заявлений відповідачем розмір витрат  відповідає критерію розумної необхідності  та співрозмірності ринковим цінам адвокатських послуг.
		Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв додаткове рішення, яким задовольнив заяву відповідача про  відшкодування  витрат на правничу допомогу та стягнув з позивача на користь відповідача 12 100,00 витрат на професійну правничу допомогу. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги  та узагальнення їх доводів
		7. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанції, ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 18.04.2019 та  постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
		Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції при розгляді заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу,  порушено вимоги ст.ст. 113, 114, 115, 116, 118, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі -  ГПК України).
		Так,  при наявності підстав для відмови у прийнятті заяви, у зв`язку з тим, що  відповідачем з порушенням процесуальних строків подано до суду докази, що підтверджують витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції розглянув вказану заяву та задовольнив її. Крім того, задовольняючи вказану заяву, суд не звернув належної уваги, що відповідачем не надано належного обґрунтування понесення ним витрат на правничу допомогу, а тому безпідставно  задовольнив вказану заяву.
		На вказані процесуальні порушення не звернув уваги і суд апеляційної інстанції. 
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		8. ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" подало відзив на касаційну скаргу, у якому посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, просить  залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення  - без змін.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		9. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
		Зважаючи на те, що відповідачем не було надано суду першої інстанції  доказів на підтвердження понесення фактичних витрат  на правничу допомогу, суд розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення про відмову у позові, у резолютивній частині рішення встановив відповідачу строк до 16.04.2019 на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
		16.04.2019 відповідачем, на виконання вимог судового рішення від 10.04.2019, подано до суду першої інстанції докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 12 100,00 грн. 
		Так, судами встановлено, що відповідач в обґрунтування клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу надав суду першої інстанції, підписані між адвокатом Легінем Р. О. та директором ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон", наступні документи: договір № 2019/19-02 про надання професійної правничої допомоги від 19.02.2019, додатковий правочин № 2019 від 20.02.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги № 2019/19-02 від 19.02.2019, акт приймання-передачі послуг за договором № 2019/19-02 від 19.02.2019 на суму 12 100,00 грн,  платіжні доручення № 9069, № 9070, № 9072 від 15.04.2019 про сплату ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" отримувачу - Легінь Р.О., 12 100,00 грн, згідно з додатковим правочином № 2019 від 20.02.2019.
		Як вбачається з акта приймання-передачі послуг від 15.04.2019 за договором від 19.02.2019 на суму 12 100,00 грн, підписаним між адвокатом Легінем Р. О. та директором ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон", адвокатом були надані клієнту послуги з розгляду справи № 909/116/19, а саме: проведення попереднього аналізу змісту і вимог позовної заяви, в тому числі ознайомлення з матеріалами справи згідно з клопотанням від 21.02.2019, збір інформації та документів за адвокатським запитом від 27.02.2019, складання та подання до господарського суду відзиву на позовну заяву від 28.03.2019, клопотання від 28.02.2019 про надання додаткового строку для подання відзиву у справі.
		Судами встановлено, що матеріали справи містять докази, що адвокатом Легінем Р.О. надано відповідачу послуги, які перелічені у акті приймання-передачі послуг за договором № 2019/19-02 від 19.02.2019.
		Платіжними дорученнями №№ 9069, 9070, 9072 від 15.04.2019 підтверджується факт оплати ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" на рахунок Легіня Р.О. 12 100,00 грн, згідно з додатковим правочином № 2019 від 20.02.2019.
		Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката, зважаючи на вимоги ст.ст. 74, 77, 129 ГПК України, дійшов висновку, що подані відповідачем до суду документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат та їх співрозмірності у порівняні з ринковими цінами адвокатських послуг, а тому заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
		Предметом касаційного перегляду є  додаткове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, якими задоволено заяву відповідача про відшкодування за рахунок позивача витрат на надання правничої допомоги відповідачу у розмірі 12 100,00 грн. 
		Позиція Верховного Суду
		10. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		11.  Згідно статті 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. 
		12. Стаття 16 ГПК України визначає, що  учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом;
		13.  Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду;
		14. Стаття 126 ГПК України встановлює, що  витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. 
		15. Частина четверта  та восьма статті 129 ГПК України передбачає, що  судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови у позові покладаються на позивача; - розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		16.  Згідно статті 1 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність",  договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. 
		17. Відповідно до  статті 30 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"   гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
		У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. 
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,  пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Суд першої інстанції з посиланням на відповідні докази у справі, встановивши, що: справа не є складною,  проаналізувавши дії адвоката з надання послуг за договором про надання правничої допомоги від 19.02.2019, підписаний між адвокатом та ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон", проаналізувавши акт приймання передачі послуг за договором про надання правничої допомоги та платіжні доручення про сплату ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" адвокату  Легінь Р.О. грошових коштів,  дійшов висновку, що  заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову та вирішив, що відповідачем обґрунтовано заявлено до стягнення з позивача 12 100,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. 
		Доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують, оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дослідивши подані ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон" докази, дійшов висновку про те, що розміром витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку є 12 100, 00 грн,  а доводи ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" щодо неналежності доказів, які підтверджують  сплату грошових коштів адвокату Легінь Р.О., з посиланням на те, що отримувачем  коштів за вказаним платіжним дорученням є Фізична особа- підприємиць Легінь Р.О., відхиляються касаційним судом, зважаючи на те, що вказані обставини оцінювались  судами попередніх інстанцій, а зважаючи на  повноваження суду касаційної інстанції, згідно з частиною другою статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції  не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.   
		18. Щодо доводів касаційної скарги про прийняття судом першої інстанції заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу з порушенням строків встановлених ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд касаційної  вважає вказані доводи безпідставними зважаючи на наступне.
		19. Статтею 113 ГПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
		20. Згідно зі статтею 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. 
		Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. 
		Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.
		Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
		Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
		Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
		Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
		Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2019 ухвалюючи судове рішення у справі, в резолютивній частині рішення було зобов`язано відповідача в строк до 16.04.2019 подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Водночас, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15). 
		Відповідач вказані докази подав 16.04.2019.
		Таким чином, з урахуванням положень частини 8 статті 129  ГПК України, місцевий суд встановив строк, протягом якого Відповідач має право вчинити дії щодо подачі відповідних доказів - до 16.04.2019, що у такому випадку є крайньою датою подання відповідачем відповідних доказів; але з урахуванням приписів частини 8 статті 129 ГПК України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідачем у  відзиві на позов заявлялось  прохання про відшкодування витрат на правничу допомогу, тобто вчинялись дії необхідні для відшкодування витрат на правничу допомогу, передбачені ст. 129 ГПК України. 
		Виходячи з викладеного, Суд дійшов висновку, що останнім днем, коли Відповідач мав право подати докази щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, є 16.04.2019, а не 15.04.2019,  як вказує скаржник у касаційній скарзі, тому Суд відхиляє  вказані доводи скаржника. 
		Зважаючи на зазначене, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у заяві належним чином обґрунтовано підстави для відшкодування витрат, понесених з наданням правничої допомоги, докази щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу досліджено судом першої інстанції та надано їм повну та всебічну оцінку, з дотриманням норм матеріального та процесуального права,  отже, висновки судів попередніх інстанцій, про наявність підстав для задоволення заяви (клопотання) ТОВ "Енергосервісна компанія "Адамсон" про відшкодування судових витрат шляхом стягнення з ТОВ "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" витрат на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 12 100 грн є правомірними.
		21. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
		Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення заяви ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон"  та відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у заявленій до стягнення сумі, скаржником не доведено неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а тому касаційна скарга залишається без задоволення, а судові рішення у справі без змін. 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		22. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу -  без задоволення.
		23. Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		24. Ураховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, Суд вважає, що обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить, доводи скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності  підстав для скасування додаткового рішення у справі про задоволення заяви про задоволення заяви ТОВ "Енергосервісна компанія Адамсон"  та відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, а тому, додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
		Розподіл судових витрат
		25. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна Група Компаній Вірамакс" залишити без задоволення.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.07.2019 та додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.04.2019 у справі №909/116/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                             О.А. Кролевець
		 
		Судді                                                                                                                Н.М. Губенко 
		 
		                                                                                                                Л.В. Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...