Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/2231/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Зовнішньоекономічна діяльність; Інша зовнішньоекономічна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2019. Зареєстровано: 17.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 07.10.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
		_________________________________________________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" жовтня 2019 р.                                                                  Справа №914/2231/18
		 
		Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
		 
		Головуючого - судді                                                            О.В. Зварич
		суддів                                                                                О.П. Дубник
		                                                                                Г.В. Орищин,
		секретар судового засідання М.С. Кіра,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича (надалі ФОП Сорока О.І.) б/н від 18.06.2019р. (вх.№01-05/2407/19 від 27.06.2019р.)
		на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019р. (суддя О.Ф.  Стороженко; повний текст рішення складено 29.05.2019р.)
		у справі № 914/2231/18
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотека" (надалі ТзОВ  "Іннотека")
		до відповідача: ФОП Сороки О.І.
		про стягнення штрафу у загальній сумі 3000,00 євро,
		 
		за участю:
		від позивача: Яцишин А.В. - адвокат (ордер серія ЛВ №111689 від 23.07.2019р.);
		від відповідача: Іськів І.З. - адвокат (ордер серії ЛВ № 132448 від 18.06.2019р.),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
		 
		03.12.2018 ТзОВ "Іннотека" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ФОП Сороки О .І. про стягнення штрафу у загальній сумі 3000,00 євро, нарахованого за порушення умов договору № 1-ІТ від 01.07.2016.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як виконавець за договором № 1-ІТ від 01.07.2016, порушив умови договору, які встановлюють заборону розголошення конфіденційної інформації (п.п. 5.7, 2.9) та заборону допущення конфлікту інтересів (п.п. 5.8, 8.1-8.3).
		Рішенням господарського суду Львівської області від 24.05.2019р. у справі №914/2231/18 (суддя О.Ф. Стороженко) частково задоволено позов ТзОВ «Іннотека». Стягнуто з ФОП Сороки О.І. на користь ТзОВ «Іннотека» штраф у сумі 2000,00 євро (що еквівалентно 58670,72 грн.), а також витрати на судовий збір у сумі 1762,00 грн. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог. 
		В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що паперовими копіями електронних листів, надісланих Остапом Сорокою третім особам ОСОБА_5 , ОСОБА_13 із створеної йому робочої електронної пошти підтверджено порушення відповідачем п.п.2.9, 2.10.1, 5.7 договору стосовно нерозголошення конфіденційної інформації, що є підставою для стягнення штрафу у сумі 2000,00 євро. Разом з тим, суд вказав, що недоведеність факту допущення відповідачем конфлікту інтересів зумовлює відсутність правових підстав для застосування умов п.5.8 договору та стягнення з відповідача штрафу у сумі 1000,00 євро.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		ФОП Сорока О. І. подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019 у справі №914/2231/18, в якій просить зазначене судове рішення скасувати в частині стягнення штрафу у розмірі 2000,00 євро, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Звертає увагу на те, що, задовільняючи позов в частині стягнення штрафу в розмірі 2000,00 євро за порушення умов п.п. 2.9, 2.10.1, 5.7 договору щодо нерозголошення конфіденційної інформації, суд першої інстанції не встановив переліку відомостей, що становлять конфіденційну інформацію за договором. Разом з тим, в порушення вимог процесуальних норм місцевий суд встановив факт розголошення конфіденційної інформації на підставі паперових копій електронних листів, які відповідно до вимог ст. 96 ГПК України не можуть бути електронними доказами. Суд першої інстанції не врахував, що подані позивачем копії електронних листів не є електронними документами в розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оскільки не містять обов`язкових реквізитів електронного документа в розумінні ст. 5 даного Закону, в тому числі електронного підпису автора або підпису, прирівняного до власноручного підпису. Прийняті судом до уваги електронні листи не підтверджують будь-якого розголошення конфіденційної інформації ФОП Сорокою О.І. , оскільки не містять електронного цифрового підпису відповідача. 
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ТзОВ "Іннотека" у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції. Звертає увагу на те, що копії електронних листів, які прийняті до уваги судом першої інстанції, взяті з електронної пошти, створеної відповідачу для виконання, зокрема, умов договору. Покликається на те, що надані суду копії електронних листів є належними та достовірними електронними доказами, що підтверджують розголошення відповідачем конфіденційної інформації. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019 у справі №914/2231/18, апеляційну скаргу ФОП Сороки О.І - без задоволення.
		 
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.
		Представник позивача просив залишити без змін оскаржуване рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу - без задоволення. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		 
		01.07.2016 між ТзОВ «Іннотека» (замовник) та ФОП Сорока О.І. (виконавець) укладено договір про надання послуг за №1-ІТ, відповідно до якого замовник доручає виконавцю, а виконавець зобов`язується надавати послуги консультаційної діяльності у сфері інформатизації щодо розробки детальних технічних завдань, підтримки і супроводу для існуючого програмного забезпечення, аналізу програм на предмет можливої оптимізації алгоритмів та структур даних, вивчення роботи програми під навантаженням, розробки технічної документації до програмного забезпечення протягом терміну дії договору (а.с.14-29, т.1).
		В пункті 2.7 договору сторони погодили, що остаточний перелік і обсяг послуг, наданих виконавцем за один (окремий) календарний місяць протягом строку дії даного договору, а також вартість згаданих послуг, відображаються в акті виконаних робіт/наданих послуг, підписаному сторонами.
		Інформація в рамках послуг, що надаються за цим договором, повинна надаватися наступним чином: за допомогою інформаційного повідомлення (в тому числі, але не обмежуючись електронною та/або усною формою спілкування) в рамках послуг за даним договором; за допомогою інформаційного повідомлення (в тому числі, але не обмежуючись електронною та/або усною формою спілкування) на вимогу замовника в рамках послуг за даним договором (п. 2.4 договору).
		В пункті 2.9 договору зазначено, що замовник передає конфіденційну інформацію виконавцеві відповідно до пункту 2.10 договору.
		Згідно з підпунктом 2.10.1 пункту 2.10 договору вся інформація про надані послуги та/чи інформація, отримана виконавцем від замовника впродовж надання послуг за договором, є конфіденційною інформацією.
		Права і обов`язки сторін передбачені в розділі 4 договору.
		У відповідності до пункту 3.1 договору попередня вартість послуг, що надаються виконавцем за даним договором, складає 20000,00 євро.
		У випадку розголошення інформації, визначеної в пункті 2.9 даного договору, з вини виконавця, він повинен сплатити штраф у розмірі 10% від попередньої вартості послуг виконавця, визначеної в п. 3.1 і відшкодувати усі збитки, спричинені цим розголошенням (п.5.7 договору).
		Відповідно до умов п.5.8 договору виконавець, у випадку допущення конфлікту інтересів (п.п.8.1-8.3), повинен сплатити штраф у розмірі 1000,00 євро за кожне порушення (при наявності документального підтвердження факту порушення), а також відшкодувати замовнику усі збитки, спричинені цим порушенням.
		Сторони погодили спрямовувати свої дії на недопущення конфлікту інтересів та зобов`язались не здійснювати самостійну чи з ким-небуть у партнерстві та/або через підставних осіб діяльність, що може бути розцінена як конкуренція даному договору.
		Згідно з пунктом 9.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 або до закінчення розрахунків між сторонами. Якщо жодна з сторін не попередила іншу сторону про відмову від укладення договору на новий строк у термін, або не запропонувала іншій стороні укласти договір на інших умовах, цей договір вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий строк (п. 7.4 договору).
		З пояснень представників сторін та аналізу матеріалів справи суд встановив, що для забезпечення виконання договору про надання послуг №1-ІТ від 01.07.2016, адміністратор (керівник позивача - Роман Возний ) створив відповідачу робочу адресу електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на обліковому записі « innoteka .com».
		В позовній заяві позивач вказує, що для виконання умов договору№1-ІТ від 01.07.2016 передав відповідачу конфіденційну інформацію компанії АТ Logitech Europe (Швейцарія), зокрема опис програмного забезпечення Logitech для роботи в магазинах, яка не підлягала для розголошення будь-яким третім особам без дозволу позивача. Проте, відповідач, незважаючи на заборону розголошення конфіденційної інформації, передав вказані файли третім особам через електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1»: 
		-           31.01.2018 до ОСОБА_10 на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_3»
		-           16.01.2018 до ОСОБА_11 на електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
		Також позивач вказує, що 05.08.2017р. відповідач через електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1» передав отриману конфіденційну інформацію (перелік торгових представників та магазинів ТОВ Norwegian App (Норвегія) до ОСОБА_13 на електронну пошту «ІНФОРМАЦІЯ_4» (а.с.6-10, т.1).
		Наведені обставини позивач підтверджує скріншотами з інтерфейсу електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 127, 128, 183, т.1), у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 2000,00 євро.
		Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1000,00 євро у зв`язку з порушення п.п. 8.1-8.3 договору (допущення конфлікту інтересів), обґрунтовуючи свої вимоги низкою електронних листів відповідача, надісланих представникам контрагента - Компанії «IRDTRAVEL AB» (Швеція).
		 
		Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
		 
		Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)  письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)  показаннями свідків.
		Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		В силу положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		У відповідності до статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
		Задовільняючи позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2000,00 євро у зв`язку з неодноразовим розголошенням конфіденційної інформації, суд першої інстанції визнав належними та достовірними електронними доказами подані позивачем у паперових копіях електронні листи (скріншоти з інтерфейсу електроної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1»), надіслані відповідачем ОСОБА_5 та ОСОБА_14 . При цьому, суд першої інстанції вказав про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
		Однак, колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду помилковими, враховуючи таке.
		В пункті 9.5 договору сторони обумовили, що всі правовідносини, які виникають у зв`язку з виконанням його умов і не врегульовані ними, регламентуються чинним законодавством України.
		Законодавство України передбачає спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють листування електронною поштою, а саме Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закон України "Про електронний цифровий підпис", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у даній справі. Другий Закон безпосередньо визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають при використанні ЕЦП. 
		Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
		Відповідно до частини 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
		В статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»  зазначено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
		Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі (стаття 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин). 
		Дослідивши зміст перекладу з англійської мови на українську паперових копій електронних листів, надісланих на електронні адреси То: ІНФОРМАЦІЯ_2 та «ІНФОРМАЦІЯ_4» з електроної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1», суд встановив, що вони не містять інформації про наявність в них електронного цифрового підпису, у зв`язку з чим  неможливо ідентифікувати їх автора. 
		Таким чином, вищеназвані паперові копії електронних листів не можуть вважатись належними, допустимими і достовірними (в розумінні статей 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України) доказами на підтвердження факту розголошення ФОП  Сорокою О.І. конфіденційної інформації, отриманої на підставі укладеного з позивачем договору про надання послуг №1-ІТ від 01.07.2016. 
		Надані в обґрунтування позовних вимог пеперові копії електронних листів - це роздруківки з електронної пошти, створеної адміністратором позивача, які не містять передбачених вищевказаними законами обов`язкових реквізитів, зокрема - електронного цифрового підпису автора цих листів. 
		Варто також зауважити, що умовами укладеного договору не визначено конкретних електронних адрес сторін договору, які підлягали б використанню в ході його виконання.
		Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи заявам свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (а.с.195, 216, 217, т.2), суд зазначає, що ці заяви не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції факту неналежності та недопустимості доказів, якими позивач підтверджує позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 2000,00 євро за розголошення конфіденційної інформації.
		За таких обставин, в задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.
		З підстав, аналогічних вищенаведеним, не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 1000,00 євро за порушення п.п. 8.1-8.3 договору (допущення конфлікту інтересів), оскільки дана вимога також обгрунтована низкою електронних листів, надісланих з електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ_1» представникам контрагента - Компанії «IRDTRAVEL AB» (Швеція), які суд визнав неналежними та недопустимими доказами.
		Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні даної позовної вимоги сторони у даній справі не  оскаржують. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За приписами статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.
		Підсумовуючи вищевказане, апеляційний господарський суд вважає, що висновки, наведені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, не у повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його необхідно скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної постанови. 
		Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача відповідно до положень ст.129 ГПК України.
		Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича б/н від 18.06.2019р. (вх. №01-05/2407/19 від 27.06.2019р.) задоволити.
		Рішення господарського суду Львівської області від 24.05.2019р. у справі №   914/2231/18 скасувати. Прийняти нове рішення.
		В задоволенні позову відмовити.
		Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покласти на позивача.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іннотека" (пл.Сольни, 14/3, Вроцлав, Польща, 50-062) на користь Фізичної особи - підприємця Сороки Остапа Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2643,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
		Справу повернути в господарський суд Львівської області.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
		 
		Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
		 
		Головуючий суддя                                                                              О.В. Зварич 
		Суддя                                                                                                 О.П. Дубник
		        Суддя                                                                                                 Г.В. Орищин

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...