Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19877/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2019. Зареєстровано: 18.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 03.02.2020
Результат оскарження 03.02.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		17 жовтня 2019 року                      № 640/19877/18
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1 доДержавної фіскальної служби Українипровизнання недійсною індивідуальної податкової консультації,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі- відповідач/ ДФС України), в якому просить суд визнати недійсною податкову консультацію  Державної фіскальної служби України від 28.09.2018 №4248/К/99-99-13-02-03-14/ІПК.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №640/19877/18, суд ухвалив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Відповідно до Розпорядження від 14.05.2019 №472, у зв`язку із відстороненням від здійснення правосуддя судді, в проваджені якої перебувала справа,  адміністративну справу №640/19877/18 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.
		Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2019 адміністративну справу №640/19877/18 передано судді Каракашьяну С.К.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 прийнято справу до провадження судді Каракашьяна С.К., суд ухвалив здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем розглянута заява позивача про надання податкової консультації без з`ясування істотних обставин, не надано чіткої однозначної відповіді на задане в запиті питання.
		Відповідач заперечував проти позовних вимог, вказавши, що податкову консультацію надано відповідно до норм чинного законодавства.
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1  звернувся до Державної фіскальної служби України із зверненням від 04.06.2018 (зареєстроване за №К/2358 від 04.09.2018)  про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування доходів, за роботу за наймом на території Бельгії та просив роз`яснити: «Чи заробітна плата у випадку, що розглядається є доходом з джерел за межами України?».
		У відповідь на вищезазначене звернення Державною фіскальною службою України надано податкову консультацію від 28.09.2018 №4248/К/99-99-13-02-03-14, в якій зазначено: «дохід, у вигляді заробітної плати, отриманий працівником (фізичною особою - резидентом) українського підприємства від свого роботодавця - резидента України відповідно до умов трудового договору є доходом із джерелом походження з України».
		Позивач, вважаючи, що надана податкова консультація не надає відповіді на поставленні запитання, звернувся з даним позовом до суду.
		Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Згідно з підпунктами  14.1.172  та 14.1.172-1 пункту  14.1  статті  14 Податкового кодексу України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій
		Пунктами  52.1,  52.2  статті  52    Податкового кодексу України  передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		За змістом пункту  53.2  статті  53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або    змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом індивідуальної податкової    консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
		Розглянувши питання відповідності чинному податковому законодавству наданої позивачу відповідачем податкової консультації, суд висловлює наступну правову позицію.
		ОСОБА_1 є працівником ПАТ «Укртрансгаз»  (компанія резидент) та згідно наказу від 01.11.2016 №412-к , на підставі угоди щодо надання консультаційних послуг №1608000381 від 01.08.2016 , укладеною між ПАТ «Укртрансгаз» та бельгійською компанією, визначено місце роботи позивача: Бельгія, м. Брюсель.
		Податковими органами Бельгії   ОСОБА_1 надано довідку про те, що останній в 2018 році є податковим резидентом Бельгії. 
		Відповідно до п. 13.3 ст. 13 Податкового кодексу України доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
		Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Кодексу).
		Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов`язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
		З урахуванням положень п. 1 ст. 15 Конвенції між Урядом України та Урядом Королівства Бельгії  про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків та доходи на майно , ратифікована Верховною Радою України 29.10.1996 (Закон України №433/96-ВР), заробітна плата, що одержується резидентом України (Бельгії) у зв`язку з роботою за наймом, підлягає оподаткуванню тільки в Україні (Бельгії), якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Бельгії (Україні). 
		Якщо резидент України (Бельгії) здійснює роботу за наймом у Бельгії (Україні), одержана в зв`язку з цим винагорода може оподатковуватись в Бельгії (Україні).
		Слід зазначити, що слово «може» у контексті п. 1 ст. 15 Конвенції означає право держави, в якій робота за наймом фактично здійснюється (тобто виконується там, де найманий працівник фізично присутній), оподатковувати зазначені винагороди відповідно правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.
		З урахуванням положень п. 2 ст. 15 Конвенції винагорода, що одержується фізичною особою - резидентом України у зв`язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Бельгії, оподатковується тільки в Україні, якщо одночасно виконуються всі умови, зазначені у п. 2 ст. 15 Конвенції:
		а)          одержувач винагороди перебуває в Бельгії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого періоду, що становить дванадцять місяців, який починається або закінчується у відповідному фінансовому році; і
		б)          винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Бельгії; 
		в)          витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Бельгії.
		Якщо хоча б одна з умов п. 2 ст. 15 Конвенції не виконується, Бельгія має право оподатковувати винагороду найманого працівника українського підприємства, отриману за роботу, яка фактично здійснюється в Бельгії, відповідно до правил, встановлених податковим законодавством цієї країни.
		Так, у спірній податковій консультації, ДФС України вказано, що у випадку, що розглядається, заробітна плата, отримана від свого роботодавця резидентом України - найманим працівником українського підприємства, який фактично здійснює роботу на бельгійській території, і для якого не виконується хоча б одна з умов, визначених пп. а), b), с) п. 2 ст. 15 Конвенції, може оподатковуватись в Бельгії, тобто Бельгія має право на оподаткування таких виплат відповідно до правил, встановлених чинним законодавством цієї держави.
		При цьому зазначивши, що  у контексті зазначеної норми Конвенції та виходячи з фактичних обставин, дохід у вигляді  заробітної плати, отриманий працівником (фізичною особою-резидентом)  українського підприємства від свого роботодавця  - резидента України відповідно до умов трудового договору є доходом із джерелом походження з України.
		Водночас, відповідно до пп.14.1.54. п.14.1. ст.14 ПКУ, дохід з джерелом його походження України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
		а)    процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
		б)  доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий "склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;                    
		в)  доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
		г)   доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
		ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
		д)   інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території Укради або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
		е)                    спадщини, подарунків, виграшів, призів;
		є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
		ж)                    доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
		Натомість, згідно пп.14.1.55 п.14.1. ст.14 ПКУ дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам;
		Отже, ключовим критерієм віднесення доходів як таких, джерелом походження яких є Україна, вважається отримання таких доходів саме від діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. При цьому, Податкове законодавство не ставить визначення території походження доходів у залежність від місця перебування особи, яка оплачує отримані товари/роботи/послуги. Отже, сам факт оплати резидентом України заробітної плати за діяльність за межами території України, не має наслідком визнання джерелом таких доходів територію України.
		Відтак, суд погоджується з твердженням позивача щодо відсутності чіткої однозначної відповіді  на питання в зверненні, оскільки запит позивача стосувався доходу саме отриманого за діяльність за межами митної території України.
		З наданої податкової консультації не вбачається врахування вказаної обставини з боку відповідача.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що надана відповідачем податкова консультація не узгоджується з нормами чинного законодавства, тому позовні вимоги про її скасування підлягають задоволенню.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов   ОСОБА_1  задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 28.09.2018 №4248/К/99-99-13-02-03-14/ІПК.
		3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань    Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8,Київ, 04655,     код ЄДРПОУ39292197) на користь      ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 )  витрати по сплаті судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.) .
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295 - 297 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...