Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/49714/19-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна.
Надіслано для оприлюднення: 17.10.2019. Зареєстровано: 18.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2019.

Номер судового провадження: 1-кс-44966/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52018000000000499

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/49714/19-к 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17.09.2019 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018.
		Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року частково задоволено клопотання старшого детектива НБ Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведеного 22.02.2019 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
		- грошові кошти в сумі 178 775 Євро
		- п`ять банківських карток на ім`я Oleksandr Litvinov № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ;
		- моноблок «Apple» с/н C02QCOFRGG7L, EMC № 2834, в іншій частині - відмовлено.
		Постановою прокурора підслідність кримінального провадження № 52018000000000499 від 25.05.2018 року була закріплена за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, у зв`язку з чим відповідно до статті 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 року розглядаються слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.
		Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином. Адвокат  ОСОБА_8 через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.
		Представник Національної поліції України у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.
		Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась. 
		Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.
		Судовим розглядом встановлено, що Групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України  процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 року за фактом вимагання службовими особами Полтавської обласної державної адміністрації, а саме, Головою Полтавської ОДА ОСОБА_9 його першим заступником ОСОБА_10 , радником Голови Полтавської ОДА ОСОБА_4 та директором Департаменту будівництва і житлово-комунального господарства Полтавської ОДА ОСОБА_11 , та отриманням ними неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року частково задоволено клопотання старшого детектива НБ Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведеного 22.02.2019 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
		У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6  права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна. 
		Так, статтями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
		Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
		Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Солом`янського районногосуду м.Києва від05.03.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що вилучене майно є речовим доказом, а відтак з метою збереження речових доказів, слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність накладення арешту.
		Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		За встановлених обставин слід дійти висновку, що вказане майно не має відношення до предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499від 25.05.2018, тобто відсутні підстави вважати, що вказане майно містить ознаки речових доказів та як наслідок співвідносяться з предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, з чого вбачається, що дана версія органу досудового розслідування належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
		Наряду з вказаним, аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту накладеного на речі які було вилучено під час обшуку слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно, так як вказане майно не співвідноситься з предметом досудового розслідування.
		Слідчий суддя приймаючи до уваги ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з підстав наведених вище. 
		Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 - задовольнити.
		Скасувати арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 05.03.2019 року у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018 року, на:
		- грошові кошти в сумі 178 775 Євро,
		- моноблок «Арріе» с/н С02QСОРКОО7L, ЕМС № 2834.
		Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...