Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/15667/15-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2019.
Дата набрання законної сили: 10.10.2019
Номер судового провадження: 61-12151ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		10  жовтня  2019 року
		м. Київ
		справа №751/15667/15-ц
		провадження № 61-12151св19
		Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В.М., Штелик С. П.
		учасники справи:
		скаржник( боржник)  - ОСОБА_1  ,
		заінтересована особа (стягувач)- товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,
		заінтересована особа  - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна,
		заінтересована особа  - служба у справах дітей та сім`ї Київської міської ради,
		заінтересована особа  -  Міністерство юстиції України,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 року, постановлену під головуванням судді Фролової І.В., та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, ухвалену у складі колегії суддів Олійника В.І., Ігнатченко Н.В., Приходька К.П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, у рамках виконавчого провадження № 56491304, і з урахуванням уточнень в обґрунтування скарги посилалась на те,  що на виконанні у приватного виконавця округу міста Києва Шмідт К.В. перебуває виконавче провадження №56491304, відкрите на підставі виконавчого листа №761/15667/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору №85 від 03 липня 2007 року, укладеному між скаржником та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в сумі 623 148,37 грн та судового збору у розмірі 3 654 грн на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».
		08 червня 2018 року приватний виконавець виніс постанову про опис та накладення арешту на майно ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1 , з метою її наступної реалізації для стягнення грошових коштів, а також про призначення відповідальним зберігачем майна громадянина ОСОБА_2 .
		21 червня 2018 року приватний виконавець подав заяву до системи електронних торгів «СЕТАМ» на реалізацію вказаної квартири. Підставою для звернення стягнення на зазначене нерухоме майно приватний виконавець вбачав іпотечний договір від 03 липня 2007 року, укладений з метою забезпечення виконання боргових зобов`язань по кредитному договору №85 від 03 липня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
		Скаржник вважала, що такі дії приватного виконавця по реалізації майна є неправомірними, спірними, вчиненими з порушенням чинного законодавства України та які призвели до порушення прав малолітніх дітей скаржника, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які народилися та проживають у вказаній квартирі після укладення іпотечного договору, так як приватним виконавцем не отримано попереднього дозволу відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації.
		Крім того,  приватний виконавець не мав права на реалізацію майна на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки новий кредитор не виконав умови Договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року та іпотечного договору від 03 липня 2007 року, якими встановлено порядок заміни одного іпотекодержателя на іншого, внаслідок чого іпотекодержателем залишився ПАТ «Промінвестбанк». За таких обставин, ОСОБА_1 звернулася з вказаною скаргою до суду та остаточно просила суд (том 1, а.с. 1-7;26-28):
		-          визнати неправовірними дії приватного виконавця виконавчого округуокругу м. Києва Шмідт К. В. щодо позбавлення ним прав малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 на захист їх інтересів службою у справах дітей у проживанні та користуванні ними квартирою АДРЕСА_1 в якій вони народились та де проживають весь час , при реалізації квартири приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 56491304 без отримання дозволу Служби у справах дітей;
		-         зобов`язати приватного виконавця м. Києва Шмідт К. В. усунути порушення, вказані у п. 2, допущені ним при здійснені виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 56491304 по реалізації квартири АДРЕСА_1 , право користування якою мають малолітні діти, які народились та проживають у ній, поновивши порушені права дітей на захист їх інтересів у користуванні житлом Службою у справах дітей Шевченківської в м. Києві державної адміністрації;
		-         застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
		 
		Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 року скаргу задоволено частково.
		Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни щодо вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа №761/15667/15-ц, який виданий Шевченківським районним судом м. Києва, в межах виконавчого провадження №56491304, а саме здійснення передачі на реалізацію арештованої квартири АДРЕСА_1 , якою користуються та в якій проживають неповнолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без надання дозволу Органу опіки та піклування. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 року залишено без змін.
		 
		Судові рішення мотивовані тим, що приватним виконавцем розпочато процедуру щодо реалізації предмета іпотеки, у якому зареєстровані та проживають малолітні діти, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, а тому такі дії приватного виконавця є неправомірними.
		За результатами розгляду скарги суд не наділений можливістю визнавати неналежне виконання виконавцем своїх обов`язків та застосовувати до виконавця заходи дисциплінарного стягнення, тому в цій частині скарга була залишена без задоволення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		Скаржник просив оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		20 червня 2019 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 року та на постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року, 
		Ухвалою Верховного Суду  від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва  справу №751/15667/15-ц.
		У серпні 2019 року справа №751/15667/15-ц надійшла  до Верховного Суду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга  мотивована тим, що  судами не було взято до уваги, що нормами діючого законодавства не передбачено обов`язок приватного виконавця отримувати у органу опіки та піклування дозволу для примусової реалізації іпотечного майна, оскільки даний обов`язок покладається на нотаріуса при безпосередньому укладені правочину.
		Суд не врахував те, що примусова реалізація майна не є правочином, а є одним з етапів примусового виконання рішення суду.
		Судами було проігноровано той факт, що  боржник ОСОБА_1 в порушення вимог діючого законодавства України та умов Іпотечного договору, зареєструвала в іпотечній квартирі неповнолітню дитину вже після укладення іпотечного договору, з метою ухилення від виконання рішення суду.
		Враховуючи те, що неповнолітня дитина була зареєстрована в спірному житловому приміщенні в 2013 році, тобто після укладення Іпотечного договору тому не має законного права користуватись нею, а тому і дозвіл органу опіки та піклування  на примусову реалізацію іпотечного майна не потрібно.
		 
		Відзив приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. на касаційну скаргу  мотивовано тим, що дії приватного виконавця вчинені з чітким дотриманням вимог чинного законодавства України, об`єктивно, неупереджено, з метою повного, фактичного та своєчасного виконання рішення суду, а отже підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 у судів попередніх інстанцій були відсутні, тому вважає касаційну скаргу обґрунтованою та просить її задовольнити.
		 
		Відзив Міністерства юстиції України на касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення дійшли вірних висновків, що для реалізації предмету іпотеки, приватний виконавець мав попередньо отримати відповідний дозвіл органу опіки та піклування, тому  рішення судів попередніх інстанцій є законними, обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Відзив скаржника ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивовано тим, що  приватним виконавцем були порушені вимоги законодавства  під час подання заявки на реалізацію арештованого нерухомого майна, не надано дозволу  органу опіки та піклування, обов`язковість якого встановлена законодавством, а тому в задоволенні  касаційної скарги слід відмовити
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що 30 листопада 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №761/15667/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 623 148,37 грн та 3 654 грнсудового збору.
		23 травня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось із заявою про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця Шмідт К.В.
		До вказаної заяви долучено копію Іпотечного договору  03 липня 2007 року, укладеного з метою забезпечення виконання боргових зобов`язань по кредитному договору №85 від 03 липня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», де предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .
		Постановою від 29 травня 2018 року на підставі зазначеного виконавчого листа приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. відкрито виконавче провадження №56491304.
		29 травня 2018 року  постановою приватного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
		Відповідно до витягу у квартирі  АДРЕСА_1 зареєстровані -   ОСОБА_1 з 03 липня 2004 року ,  ОСОБА_3 з  21 березня 2013 року.
		08 червня 2018 року здійснено опис та арешт майна боржника, а саме, квартири  АДРЕСА_1 .
		Заявою від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомила приватного виконавця Шмідт К.В. про те, що у належній їй квартирі   АДРЕСА_1 , народились, зареєстровані та проживають двоє малолітніх дітей - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим на підставі ч.4 ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» просила виконавця залучити до участі у здійсненні виконавчих дій Службу у справах дітей Шевченківської в місті Києві державної адміністрації.
		21 червня 2018 року приватним виконавцем направлено до ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна №1116.
		В матеріалах виконавчого провадження міститься заява, яка адресована до Відділу опіки і піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві про надання дозволу на реалізацію арештованого нерухомого майна №2182 від 25 червня 2018 року, але вказану заяву отримано відділом лише 16 жовтня 2018 року за вхідним №40-7780.
		Листом №40-2086 від 18 жовтня 2018 року Відділ опіки і піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві повідомив ДП «Сетам» про те, що Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві згоду на відчуження квартири не надав.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відмовляючи у задоволенні скарги, суди першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що для реалізації предмету іпотеки, державний виконавець мав попередньо отримати відповідний дозвіл органу опіки та піклування,  а оскільки приватним виконавцем розпочато процедуру щодо реалізації предмета іпотеки, у якому зареєстровані та проживають малолітні діти, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, тому такі дії приватного виконавця є неправомірними .
		Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та  апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов`язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об`єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
		Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.
		У відповідності до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
		Відповідно статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.
		Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
		 
		Відповідно до пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5,  у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.
		За таких обставин, для реалізації предмету іпотеки, приватний виконавець мав попередньо отримати відповідний дозвіл органу опіки та піклування.
		Оскільки, відділ опіки і піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві повідомив ДП «Сетам» про те, що Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві згоду на відчуження вищевказаної квартири не надав, колегія суддів вважає, що приватний виконавець не позбавлений можливості продовжувати виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
		Враховуючи те, що приватним виконавцем розпочато процедуру щодо реалізації предмета іпотеки, у якому зареєстровані та проживають малолітні діти, за відсутності дозволу органу опіки та піклування, тому суди дійшли до правильного висновку про те, що такі дії приватного виконавця є неправомірними.
		Таким чином, доводи касаційної скарги відносно того, що  судами не було взято до уваги, що нормами діючого законодавства не передбачено обов`язок приватного виконавця отримувати у органу опіки та піклування дозволу для примусового стягнення іпотечного майна, оскільки даний обов`язок покладається на нотаріуса при безпосередньому укладені правочину та  доводи касаційної скарги відносно того, що суд не врахував те, що примусова реалізація майна не є правочином, а є одним з етапів примусового виконання рішення суду не заслуговують на увагу та спростовуються встановленими вимогами Інструкції з примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
		 
		Доводи касаційної скарги відносно того, що судами було проігноровано той факт, що  боржник ОСОБА_1 в порушення вимог діючого законодавства України та умов Іпотечного договору, зареєструвала в іпотечній квартирі неповнолітню дитину вже після укладення іпотечного договору, з метою ухилення від виконання рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки даний факт не впливає на встановлений порядок передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти.
		Окрім того, стягувач не позбавлений права захистити  порушення своїх прав, спричинене порушення умов Іпотечного договору  у спосіб встановлений нормами законодавства України.
		 
		Доводи касаційної скарги відносно того, що неповнолітня дитина була зареєстрована в спірному житловому приміщенні в 2013 році, тобто після укладення Іпотечного договору, тому не має законного права користуватись нею, отже  і дозвіл органу опіки та піклування  на примусову реалізацію іпотечного майна не потрібно не заслуговують на увагу та зводяться до переоцінки доказів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, а лише зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 травня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                             А. А. Калараш
		 
		                                                                                     В. М. Сімоненко 
		 
		                                                                                     С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...