Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 449/1352/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: 61-27816ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		16 жовтня 2019 року
		м. Київ
		справа № 449/1352/15-ц
		провадження № 61-27816св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
		 
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),   Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		заявник -  ОСОБА_1 ,
		заінтересована особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, 
		особа, яка подавала апеляційні скарги, -  ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року, у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., від 10 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., від 10 жовтня 2017 року.
		Короткий зміст вимог
		У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат - ОСОБА_3 . Враховуючи те, що для оформлення прав на спадкове майно йому необхідно підтвердити факт родинних відносин, просив суд встановити, що ОСОБА_3 є його двоюрідним братом.
		Справа розглядалась судами неодноразово.
		Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
		Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області                          від 11 листопада 2015 року відкрито провадження у справі.
		Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області, у складі судді Борняка Р. О., від 17 листопада 2015 року. Задоволено заяву         ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Встановлено факт родинних відносин - ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_3 є двоюрідними братами. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт родинних відносин, а саме те, що заявник та ОСОБА_3 є двоюрідними братами, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2016 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2015 року скасовано, заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, залишено без розгляду.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи ухвалу про залишення заяви про встановлення факту родинних відносин без розгляду, апеляційний суд виходив із того, що в даному випадку має місце спір про право, який повинен розглядатися у порядку позовного провадження.
		Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року скасовано ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 14 квітня 2016 року, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, суд касаційної інстанції зауважив, що враховуючи те, що рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2015 року у цивільній справі № 461/559/14 скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки не встановлено факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем, ОСОБА_1 позбавлений інших способів захисту своїх спадкових прав, ніж звернення до суду з відповідною заявою в порядку окремого провадження. На думку суду касаційної інстанції, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про залишення заяви про встановлення факту родинних відносин без розгляду у зв`язку з тим, що вбачається спір про право.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року скасовано рішення Перемишлянського районного суду Львівської області                          від 17 листопада 2015 року та ухвалено нове рішення, яким відмовлено  ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції розглянув справу з участю заінтересованої особи - Перша Львівська державна нотаріальна контора, всупереч тому, що спадкоємцями є і інші особи, зокрема ОСОБА_2 , яка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, та не вирішив питання про залучення до участі у розгляді справи всіх спадкоємців.
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року скасовано ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області         від 11 листопада 2015 року про відкриття провадження у справі.
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , яке підлягає  юрисдикції Галицького районного суду м. Львова, а отже справа не підсудна Перемишлянському районному суду Львівської області. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги, в яких заявник просить скасувати відповідно ухвалу та рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року, а ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 11 листопада 2015 року та рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 листопада 2015 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Апеляційним судом не враховано висновки, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 січня 2017 року (постановленій у цій справі), не з`ясовано чи порушуються права                  ОСОБА_2 встановленням юридичного факту, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом заявника. Крім того, доказів того, що ОСОБА_2 є двоюрідною тіткою ОСОБА_3 апеляційному суду не надано.              Не враховано, що на момент звернення до суду з цією заявою заявник проживав на території Перемишлянського району Львівської області.     Також незрозумілими є дії апеляційного суду щодо одночасного скасування судового рішення по суті і скасування ухвали про відкриття провадження у справі судом першої інстанції. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 та 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданими касаційними скаргами.
		Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»            (далі - ЦПК України), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно із пунктом 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі № 449/1352/15-ц (провадження № 61-27816св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
		Справу розподілено судді-доповідачу.
		07 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за заявою          ОСОБА_1 , заінтересована особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подано
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 походить від батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а. с. 8). 
		Батько заявника - ОСОБА_4 походить від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 9).
		Відповідно до запису акта про народження від 16 червня 1961 року № 1157 батьками спадкодавця ОСОБА_3 є ОСОБА_8 та      ОСОБА_9 (а. с. 16). 
		Згідно із відомостями особового листка обліку кадрів Інституту народознавства та даних автобіографії ОСОБА_10 народилася в сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і в неї був брат ОСОБА_4 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
		Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 30 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від            25 грудня 2014 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог                 ОСОБА_11 до ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,                 ОСОБА_2 , третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.  
		У січні 2014 року ОСОБА_13 звернувся до суду з позовом до                 ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування. У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суд із зустрічним позовом до ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , третя особа - Перша Львівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності у порядку спадкування.
		Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 08 серпня 2014 року первісний позов ОСОБА_13 залишено без розгляду.
		Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року (справа № 461/559/14) зустрічний позов задоволено. Визнано за                ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .   
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2015 року         скасовано рішення Галицького районного суду м. Львова від 23 вересня 2014 року та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , оскільки не встановлено факт родинних відносин позивача зі спадкодавцем.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення              (пункт 5 частини другої та частина перша статті 234 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи).
		За правилами частини четвертої статті 235 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
		Заінтересовані особи мають матеріально-правову заінтересованість у справах окремого провадження у випадку, коли рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обов`язки цих осіб.
		Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (пункт 1 частини першої статі 256 ЦПК України,                  у редакції, чинній на час розгляду справи).
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. 
		Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. 
		Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.            Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та з іншою метою - ні.
		Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.
		За правилами частини першої статті 257 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
		Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої             статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. 
		Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу.                     Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.
		Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосуються вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.
		Суд апеляційної інстанції, приймаючи до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області від 11 листопада 2015 року, якою відкрито провадження у справі, не врахував доводи заявника, що станом на день звернення до суду він проживав на території Перемишлянського району Львівської області.      Зміна місця проживання під час розгляду справи не є підставою для зміни територіальної підсудності у справі.
		Провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відкриваються судом на підставі подання письмової заяви, і така заява подається за місцем проживання фізичної особи - заявника.
		За положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Водночас має значення зареєстроване місце проживання.
		Звертаючись до Перемишлянського районного суду Львівської області, заявник ОСОБА_1 вказав своє місце проживання - АДРЕСА_3 (адреса для листування - АДРЕСА_4 ).
		За таких обставин, відкриваючи провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, місцевий суд правильно визначив підсудність (територіальна юрисдикція) справи саме Перемишлянському районному суду Львівської області.
		Апеляційний суд наведеного не врахував.
		Крім того, дії апеляційного суду щодо одночасного скасування судового рішення по суті спору з ухваленням нового рішення у справі та ухвали про відкриття провадження у справі суперечать положенням ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи.
		Разом із тим, у справі № 461/559/14 встановлено, що спадкоємцями після смерті   ОСОБА_3 себе вважають: ОСОБА_1 , ОСОБА_12 ,            ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 .
		За загальним правилом цивільного процесуального законодавства України та положень статті 235 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, на заявника покладено обов`язок визначати заінтересованих осіб у справі. 
		Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі заявником.
		Суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди заявника залучати інших заінтересованих осіб до участі у справі та зобов`язується вирішити справу за тією заявою, що пред`явлена, і стосовно тих осіб, які зазначені у ній.
		Якщо заявник не заявляє клопотання про заміну/залучення заінтересованих осіб, суд повинен відмовляти у задоволенні поданої заяви про встановлення юридичного факту.
		Таким чином, беручи до уваги вище викладене, зважаючи на те, що визначення заінтересованих осіб у справі є правом заявника, а встановлення належності сторін у справі - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, та враховуючи, що апеляційний суд процесуально обмежений у повноваженнях щодо залучення нових осіб у  справі, а вказані недоліки, допущені судами, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення у справі, правильно вказав, що місцевим судом було розглянуто справу за участі заінтересованої особи - Перша Львівська державна нотаріальна контора, всупереч тому, що спадкоємцями є і інші особи, зокрема     ОСОБА_2 , яка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, та не вирішив питання про залучення до участі у розгляді справи всіх спадкоємців.
		Вказані обставиниє порушенням норм процесуального права і обов`язковою підставою для скасування рішення та ухвалення рішення про відмову у задоволенні заяви.
		Судом апеляційної інстанції при вирішенні справи правильно застосовано вищезазначені норми матеріального права на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи).
		За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
		Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		Касаційні скарги ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року скасувати.
		Ухвалу Перемишлянського районного суду Львівської області                        від 11 листопада 2015 року залишити в силі.
		Рішення Апеляційного суду Львівської області від 10 жовтня 2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
		ГоловуючийВ. С. Висоцька  СуддіА. І. Грушицький   І. В. Литвиненко   В. В. Сердюк   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...