Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/12192/16-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 61-20633ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 638/12192/16-ц
		провадження № 61-20633св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач - державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект»,
		відповідач -  ОСОБА_2, 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова, у складі судді Цвіри Д. М., від 18 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Карімової Л. В., Бурлака І. В., Яцини В. Б., від 01 червня 2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2016 року державне підприємство Український державний проектний інститут «Укрміськбудпроект» (далі - ДП УДПІ «Укрміськбудпроект», інститут) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутих коштів.
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 працював директором 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» з 19 жовтня 2009 року по 19 грудня 2013 року.
		Відповідно до умов контракту № 25 від 19 жовтня 2012 року в разі допущення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам протягом одного місяця, директору скасовуються всі надбавки передбачені цим контрактом.
		У період із 31 березня 2016 року по 06 червня 2016 року Державна фінансова інспекція у Харківський області провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» за період з 01 січня 2013 року по завершений звітний період 2016 року. 
		Ревізією встановлено, що в порушення вимог статті 20 Закону України «Про оплату праці», оплата праці ОСОБА_2 проводилась не у відповідності до умов укладеного контракту, зокрема відповідачу було необґрунтовано нараховано та виплачено надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 % посадового окладу в сумі 22 986, 56 грн (за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року) в той час як за даними бухгалтерського обліку ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» станом на 01 січня 
		2013 року по субрахунку бухгалтерського обліку 661 «Розрахунки із заробітної плати» була наявна кредиторська заборгованість.
		Крім того, внаслідок зайвого нарахування надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% посадового окладу, колишньому директору ОСОБА_2 необґрунтовано нараховано та сплачено заробітну плату за час перебування у службових відрядженнях, та у щорічних відпустках у розмірі 9 811, 21 грн (за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року).
		Порушення допущено з вини відповідача, який згідно з умовами контракту зобов`язаний проводити повну та своєчасну сплату обов`язкових платежів та податків до державного бюджету, позабюджетних та інших фондів, виплату поточної заборгованості заробітної плати, а у разі наявності заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат - її погашення.
		Посилаючись на вказані обставини, позивач вважав, що грошові кошти в розмірі 32 797, 77 грн були одержані ОСОБА_2 безпідставно, а тому на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив стягнути їх з відповідача на свою користь.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 січня 2017 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» безпідставно набуті грошові виплати у вигляді надбавок за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 % до посадового окладу в сумі 22 986, 56 грн за період з 01 січня 2013 року 
		по 31 грудня 2013 року та у вигляді заробітної плати за час перебування у службових відрядженнях та у щорічних відпустках за період з 01 січня 
		2013 року по 31 грудня 2013 року в сумі 9 811, 21 грн, а усього 32 797, 77 грн. 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із доведеності факту безпідставного отримання грошових коштів ОСОБА_2 , оскільки в порушення вимог статті 20 Закону України «Про оплату праці», оплата праці ОСОБА_2 проводилась не у відповідності до умов укладеного контракту.
		Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 січня 2017 року залишено без змін.
		Колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції, що відповідають зібраним у справі доказам, яким дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли між сторонами, і застосовано закон, який їх регулює. 
		Апеляційний суд вважав, що безпідставно набуті грошові кошти, які внаслідок недобросовісності відповідача перейшли у його власність, підлягають поверненню до ДП УДПІ «Укрміськбудпроект».
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 ,посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» відмовити повністю.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		У червні 2017 року ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано матеріали цивільної справи № 638/12192/16-ц з місцевого суду. Зупинено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі .
		Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		12 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 638/12192/16-ц передано судді-доповідачеві.
		Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що отримані ним кошти є оплатою за виконання трудових обов`язків, а не безпідставно набутими.
		Спірні правовідносини, що виникли між сторонами є трудовими, а не 
		цивільно-правовими, як було визначено судами попередніх інстанцій, а укладений контракт не є цивільно-правовим договором.
		Судами попередніх інстанцій не враховано, що на працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику.
		Суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що при укладенні ним із Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України контракту 19 жовтня 2012 року заборгованість із заробітної плати на підприємстві вже була наявна в розмірі майже 1 000 000 грн, яка щомісячно зменшувалась в 2013 році, незважаючи на наявність дебіторської заборгованості.
		Заборгованість із заробітної плати виникла саме внаслідок наявної дебіторської заборгованості, а не через його недобросовісні чи винні дії.
		Позивачем пропущено річний строк для звернення з вимогою про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, який обчислюється з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Оскільки його було звільнено 19 грудня 2013 року і на день його звільнення будь-яких претензій у роботодавця не було, вважав, що саме з цієї дати необхідно обчислювати визначений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) строк.
		Судами не враховано, що позивачем не надано доказів порушення його прав, а саме не надано розрахунку грошових втрат ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» у зв`язку з тим, що він, як директор інституту, отримував надбавки. Крім того, отримувані ним суми з фонду оплати праці підприємства не перевищують сум, які він міг отримувати і без надбавок.
		Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
		У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» на касаційну скаргу  ОСОБА_2 , в якому позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		Наголошував на тому, що позивачем не ставиться питання про притягнення ОСОБА_2 до матеріальної відповідальності на підставі 
		статті 134 КЗпП України, а пред`явлено вимогу про повернення безпідставно набутих коштів згідно статті 1212 ЦК України, на які відповідач згідно з умовами контракту не мав права.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді директора 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» з 19 жовтня 2009 року по 19 грудня 2013 року, у тому числі на підставі контракту № 25 від 19 жовтня 2012 року.
		Розділом 3 контракту № 25 від 19 жовтня 2012 року передбачені умови матеріального забезпечення директора.
		Відповідно до пункту 3.1. контракту за виконання обов`язків, передбачених цим контрактом, директору нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємство в результаті його господарської діяльності, виходячи з установлених директору: а) посадового окладу у розмірі згідно з актами Кабінету Міністрів України наказом органу управління майном 
		від 22 грудня 2011 року № 373; б) премії у розмірі згідно з актами Кабінету Міністрів України та наказу органу управління майном; в) доплати до посадового окладу за науковий ступінь кандидата або доктор наук у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків, за почесне або спортивне звання - до відсотків (зазначені доплати провадяться у разі, коли діяльність директора профілем збігається з наявним ступенем, почесним або спортивним званням); 
		г) надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі відсотків до посадового окладу і фактично відпрацьованого часу; д) надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі і за умови передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 
		«Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яке передбачає доступ до державної таємниці», у разі наявності у підприємства дозволу пов`язану на діяльність з державною таємницею; 
		е) надбавки за стаж наукової роботи у розмірі та за підстав, що встановлено відповідно до Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затверджено новою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 494 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи»
		Пунктом 3.2 контракту передбачено, що премія не нараховується у разі: допущення на підприємстві нещасного випадку із смертельним наслідком з вини підприємства; відсутності прибутку до оподаткування за звітний період; наявності заборгованості із заробітної плати працівникам; невиконання умов або показників преміювання; невиконання наказів та розпоряджень Органу управління майном. У разі несвоєчасного виконання завдань, визначених контрактом, погіршення якості роботи надбавки скасовуються або зменшуються органом управління майном.
		Пунктом 3.3. контракту передбачено, що директорові можуть виплачуватися: винагорода за підсумками роботи за рік відповідно до діючого на підприємстві колективного договору та/або положення про преміювання; винагорода за вислугу років відповідно до діючого на підприємстві колективного договору та/або Положення про преміювання. Розмір оплати праці, розмір надбавок, премій, винагороди за підсумкам роботи може бути за рішенням органу, управління майном зменшено (не нараховуватися) у разі невиконання зобов`язань Директора за контрактом або підвищено.
		Згідно пункту 3.4. контракту директору забороняється здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
		Відповідно до пункту 5.2.1 контракту у разі допущення заборгованості з виплати заробітної плати протягом одного місяця директору скасовуються всі надбавки. У разі несплати заборгованості з виплати заробітної плати працівників протягом трьох місяців директору оголошується догана.
		За даними бухгалтерського обліку ДП УДПІ «Укрмісьбудпроект» станом 
		на 01 січня 2013 року по субрахунку бухгалтерського обліку 661 «Розрахунки із заробітної плати» обліковується кредиторська заборгованість в сумі 
		496 000 грн, станом на 01 лютого 2013 року - 473 300 грн, станом на 01 лютого 2013 року 473 300 грн, станом на 01 березня 2013 року - 453 500 грн, станом на 01 квітня 2013 року - 315 100 грн, станом на 01 травня 2013 року - 
		333 600 грн, станом на 01 липня 2013 року - 266 000 грн, станом на 01 серпня 2013 року - 269 800 грн, станом на 01 вересня 2011 року - 370 400 грн, станом на 01 жовтня 2013 року - 447 100 грн, станом на 01 листопада 2013 року - 390 600 грн, станом на 01 грудня 2013 року - 466 200 грн, станом на 01 січня 2014 року - 642 300 грн.
		В період з 31 березня 2016 року по 06 червня 2016 року Державна фінансова інспекція в Харківський області провела планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» за період з 01 січня 2013 року по завершений звітний період 2016 року.
		Ревізією правильності оплати праці ОСОБА_2 встановлено, що в порушення вимог статті 20 Закону України «Про оплату праці», оплата праці директора проводилась не у відповідності до умов укладеного контракту, а саме в періоді із 01 січня по 31 грудня 2013 року, всупереч умовам контракту, відповідачу було необґрунтовано нараховано та виплачено надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% посадового окладу в сумі 22 986,56 грн. Як наслідок зайвого нарахування надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% посадового окладу колишньому директору ОСОБА_2 необґрунтовано нараховано та сплачено заробітну плату за час перебування у службових відрядженнях, та у щорічних відпустках 9811,21 грн.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до статті 20 Закону України «Про оплату праці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.
		Згідно частини першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
		Зобов`язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна.
		Вiдсутнiсть правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
		Статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
		Задовольняючи позов ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» в частині стягнення з  ОСОБА_2 на користь інституту безпідставно отриманих коштів у розмірі 32 797, 77 грн, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що  ОСОБА_2 , як директор державного підприємства прийнятий на роботу згідно контракту № 25 від 19 жовтня 
		2012 року, повинен був знати вимоги чинного законодавства України, покладені контрактом на нього обов`язки, умови матеріального забезпечення, в тому числі умову про скасування всіх надбавок, передбачених контрактом, у разі наявності заборгованості з виплати заробітної плати працівникам протягом одного місяця, а тому набуття ним всупереч пункту 5.2.1 контракту зазначених в акті ревізії коштів у сумі 32 797, 77 грн не може вважатися добросовісним. 
		Актом планової ревізії фінансово-господарської діяльності 
		ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» за період з 01 січня 2013 року по завершальний звітний період 2016 року № 06-12/6 від 14 червня 2016 року встановлено факт необґрунтованого нарахування та виплати ОСОБА_2 в період 
		з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50 % посадового окладу в 
		сумі 22 986, 56 грн та переплати заробітної плати за час перебування у службових відрядженнях та у щорічних відпустках в сумі 9 811, 21 грн.
		Також, зазначеним актом встановлено, що в період з 01 січня 2013 року 
		по 31 грудня 2013 року по інституту обліковувалася заборгованість з виплати заробітної плати працівникам, що виключає можливість нарахування директору всіх надбавок, передбачених контрактом.
		ОСОБА_2 не заперечував, що станом на 19 жовтня 2012 року (день призначення його на посаду директора) була наявна заборгованість із заробітної плати, про що йому було достовірно відомо, оскільки на посаді директора він перебував із 19 жовтня 2009 року, однак незважаючи на вказану обставину відповідач погодився з умовами контракту № 25.
		Встановлення відповідачу неповного робочого дня з оплатою пропорційно відпрацьованому часу не є підставою для отримання надбавок, передбачених контрактом.
		Колегія суддів відхиляє посилання касаційної скарги на виключну можливість повернути сплачені надбавки та кошти за час перебування у службових відрядженнях тільки з використанням правового механізму, передбаченого нормами Глави ІХ КЗпП України.
		При цьому суд враховує, що положення Глави 83 ЦК України передбачають у тому числі можливість повернення набутої без відповідної правової підстави заробітної плати і прирівняних до неї платежів.
		Можливість застосування статей 1212 - 1215 ЦК України у спорі, який виник із трудових правовідносин допускає і Велика Палата Верховного Суду (зокрема у постанові від 16 січня 2019 року, справа № 753/15556/15-ц, 
		провадження № 14-445цс18).
		Підлягають відхиленню також доводи  ОСОБА_2 про відсутність станом 
		на 19 грудня 2013 року (день звільнення відповідача з займаної посади) у Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України будь-яких претензій до нього, оскільки необґрунтоване нарахування та виплата відповідачу заробітної плати були встановлені актом планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП УДПІ «Укрміськбудпроект» від 14 червня 2016 року.
		Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень 
		статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи касаційним судом.
		Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи).
		Згідно з статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
		Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Ухвалою суду касаційної інстанції від 24 липня 2017 року було зупинено виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року.
		Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		Оскільки оскаржувані судові рішення залишено без змін, касаційний суд поновлює виконання рішення суду першої інстанції.
		Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, відсутні.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 01 червня 2017 року залишити без змін. 
		Поновити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова 
		від 18 січня 2017 року.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий   Судді:Є. В. Синельников   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта   В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...