Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/1625/14-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 09.10.2019
Номер судового провадження: 61-25678ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                                       
		Іменем України                                             
		 
		09 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 381/1625/14-ц
		провадження № 61-25678св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Воробйової І. А., Гулька Б. І., Кривцової Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., 
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
		відповідачі: ОСОБА_3 , приватне акціонерне товариство « Страхова компанія «Лафорт», Моторне (транспортне) страхове бюро України, 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області у складі колегії суддів: Фінагєєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,       від 04 квітня 2017 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У квітні 2014 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , приватного акціонерного товариства                          «Страхова компанія «Лафорт» (далі - ПрАТ «СК «Лафорт»), Моторного (транспортного) страхового бюро України ( далі - МТСБУ) про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивовані тим, що               21 липня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля «Honda Accord» під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ford Taurus», яким керував ОСОБА_3 Вказували, що внаслідок ДТП автомобіль «Honda Accord» отримав механічні ушкодження, а позивачі ( на час ДТП ОСОБА_2 була неповнолітня) отримали тілесні ушкодження. Постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю «Honda Accord», склала 74 807,50 грн, вартість авто-товарознавчого дослідження склала 700 грн, послуги евакуатора склали 650 грн. Вказували, що під час ДТП вони отримали тілесні ушкодження, у зв`язку з чим понесли витрати на лікування в розмірі 6 227,71 грн. Крім того, їм завдано моральну шкоду, яка виразилася у погіршенні психічного стану, що призвело до зміни життєвих планів, порушення сну, зниження працездатності, апетиту, при цьому підвищилася втомлюваність, з`явилась депресія, виникли негативні відчуття органів серцево-судинної системи.  Компенсацію за спричинені моральні страждання вони оцінили у суму 60 000 грн кожному.
		Просили суд задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 82 085,21 грн на користь ОСОБА_1 , по 60 000 грн у відшкодування моральної шкоди на користь кожного позивачів. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
		 
		Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня  2014 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2   задоволено частково.  
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 25 857,50 грн. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 50 000 грн. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 та     ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі  по 2 500 грн  кожному. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		Рішенням Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2014 року апеляційну скаргу МТСБУ задоволено, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від  22 жовтня 2014 року в частині задоволення позову до МТСБУ скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення залишили без змін.  
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                     і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2014 року та рішення  Апеляційного суду Київської області від 25 грудня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду  першої інстанції.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2  задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 32 085,21 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по  1 000 грн у відшкодування моральної шкоди кожному. Стягнути з МТСБУ на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі                   50 000 грн. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі  по 1 000 грн  кожному. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
		 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок винних дій ОСОБА_3 позивачам завдано майнову та моральну шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК «Лафор», яке визнано банкрутом, за таким умов відповідальність по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачам, в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, повинна нести МТСБУ. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2017 року апеляційну скаргу МТСБУ задоволено, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з МТСБУ відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП скасовано. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат. 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що при зверненні до суду позивачі просили стягнути матеріальну та моральну шкоду з відповідача ОСОБА_3 МТСБУ залучено до участі в розгляді справи як співвідповідач, однак, позовні вимоги до нього позивачами не заявлялися. Пославшись на звукозапис судового засідання від 22 жовтня 2014 року, апеляційний суд вказав, що у судових дебатах представник позивача зазначав про те, що позивачі просили стягнути на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 75 857, 50 грн та моральну шкоду в розмірі 60 00 грн на користь кожного з позивачів лише з ОСОБА_3 . Однак суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та вийшов за межі заявлених позовних вимог.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У травні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції або направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_1  мотивована тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги. Вказує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції  він просив розглянути справу по суті. Пред`явив вимоги до винної особи, яка застрахувала відповідальність ОСОБА_3 , оскільки не мав жодної інформації про страхову компанію, Однак в суді першої інстанції позивач вів мову про стягнення з МТСБУ на його користь певних витрат, якщо це передбачено  законом. Оскільки на момент розгляду справи в суді страховик ПрАТ «СК «Лафорт» визнано банкрутом, то сплату страхового відшкодування в межах, визначених страховим полюсом, повинно нести МТСБУ.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                      і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року, з урахуванням ухвали         від 25 вересня 2019 року про виправлення описки, справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		21 липня 2013 року близько 19-30 год. по вул. Тітова в м. Фастів Київської області ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Ford Taurus», державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого опинився на зустрічній смузі руху, де зіткнувся з автомобілем «Honda Аccord», державний номерний знак АІ  НОМЕР_2 , під керуванням водія        ОСОБА_1 
		 
		Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області                         від 21 серпня 2013 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України ( далі - КУпАП) та притягнуто до адміністративної відповідальності.
		 
		Згідно звіту з оцінки транспортного засобу від 26 липня 2013 року № 8515 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Honda Аccord, державний номерний знак НОМЕР_3 , внаслідок ДТП, становить                 74 807,50 грн. 
		 
		ОСОБА_2 у період часу з 22 липня по 13 серпня 2013 року госпіталізовано та вона перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом -  струс головного мозку, цефалгія, церебрастенічний синдром.
		 
		ОСОБА_1 у період часу з 22 липня по 13 серпня 2013 року госпіталізовано  та він перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом -  забій головного мозку легкого ступеня, переважно в області мозочку, стійка цефалгія, вестибуло-координаторні та атактичні порушення.
		 
		Згідно висновків експерта №№ 138/д, 139/д в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачі отримали легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		 
		На проведення медичних досліджень та придбання лікувальних засобів позивачі витратили кошти в сумі 6 227,71 грн.
		 
		Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ «СК «Лафорт» строком дії з 13 січня 2013 року по 12 січня 2014 року згідно полісу № АВ/9770560 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		Згідно з витягом, сформованим  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, встановлено, що ПрАТ «СК «Лафорт» змінила правову форму власності і знаходиться у стадії банкрутства. 
		 
		Постановою Господарського суду м. Києва від 10 вересня 2014 року визнано банкрутом ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт», відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ПрАТ «СК «Лафорт» арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.
		 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року прийнято заяви про порушення справи про банкрутство, а також оголошено про прийняття заяв про визнання кредитором боржника.
		 
		Згідно зі звітом та ліквідаційним балансом у справі Господарського суду міста Києва № 910/20063/13 про банкрутство, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Лафорт» є банкрутом. 
		Постановою Господарського суду м. Києва від 10 вересня 2014 року по справі № 910/20063/13 завершено процедуру розпорядження майном ПрАТ «СК «Лафорт», визнано банкрутом ПрАТ «СК «Лафорт», відносно ПрАТ «СК «Лафори» відкрита ліквідаційна процедура, арбітражного керуючого Дяченка С.В. призначено ліквідатором банкрута.
		 
		Офіційне оприлюднення інформації про визнання ПрАТ «СК «Лафорт» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснено на сайті Вищого господарського суду України від 22 вересня 2014 року за № 966.
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог                                і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
		 
		Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
		 
		Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		 
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		 
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		 
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		 
		Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду  від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		 
		Аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції.
		 
		Як встановлено вище, на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Ford Taurus застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт».
		 
		Встановивши, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ford Taurus» на час ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.
		 
		Відповідно до пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
		 
		Абзацом 2 пункту 22.1, пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» уразі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
		 
		Відповідно до пункту 39.1 статті 39  Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		 
		Згідно з підпунктом «а» пункту 41.2 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		 
		З огляду на викладене, позивач повинен був вимагати кошти за майнову шкоду зі страхової компанії, а у разі ліквідації ПрАТ «СК «Україна» - від МТСБУ.
		 
		Як встановлено судами, ПрАТ «СК «Лафорт», на час розгляду справи, визнана банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.
		 
		Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2  просили суд стягнути завдану їм у результаті ДТП шкоду лише з ОСОБА_3 (заподіювача шкоди), то суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині стягнення завданої шкоди з МТСБУ у виплаті страхового відшкодування в рамках ліміту відповідальності страховика ПрАТ «СК «Лафорт».
		 
		Крім того, Суд вважає за потрібне зазначити, що положеннями частин першої, другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), який також підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами (він є спеціальним і його положення є пріоритетними у цих правовідносинах), встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
		У силу частини п`ятої статті 31 цього Закону вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються                        і вважаються погашеними.
		Таким чином, МТСБУ відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у тому випадку, якщо кредитори (потерпіла сторона в ДТП) звернуться із письмовою заявою до господарського суду з вимогами до боржника (страхувальника завдавача шкоди), що, як встановлено з матеріалів справи Судом, стороною позивача зроблено не було. 
		Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення майнового та морального відшкодування з МТСБУ, та ухвалюючи в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову, встановив, що вимога про відшкодування завданої внаслідок ДТП майнової та моральної шкоди позивачами пред`явлена до завдавача шкоди, тобто ОСОБА_3 . При цьому дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції допустив порушення вимог статті 11 ЦПК України 2004 року, тобто розглянув справу поза межами заявлених позовних вимог.
		 
		Доводи касаційної скарги щодо покладення обов`язку по сплаті грошового зобов`язання в межах ліміту відповідальності на МТСБУ спростовується зазначеним у постанові.
		 
		Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що він заявляв у судових засіданнях позовні вимоги і до МТСБУ, то вони спростовуються матеріалами справи. 
		 
		Твердження заявника, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі вимог апеляційної скарги не ґрунтуються на нормі закону та спростовуються приписами статті 303 ЦПК України 2004 року.
		 
		Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального                              і процесуального права. Не може бути скасоване  правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Апеляційного суду Київської області від 04 квітня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий  Д. Д. Луспеник    Судді:   І. А. Воробйова     Б. І. Гулько     Г. В. Кривцова     Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...