Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 369/6204/16-ц : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2019.
Дата набрання законної сили: 15.10.2019
Номер судового провадження: 61-20649ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 369/6204/16-ц
		 
		провадження № 61-20649 св 18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати                      Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),          Журавель В. І., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		                         
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року в складі судді Ковальчук Л. М. та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року в складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Приходька К. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач посилалася на те, що 18 березня 2016 року о 22 годині в с. Чайки Києво -Святошинського р-ну Київської області по вул. Лобановського біля її будинку № 5 ОСОБА_2 , керуючи своїм автомобілем марки «Хонда» моделі «Акорд», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечний боковий інтервал та допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Мазда» моделі «3», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , в результаті чого автомобілю було завдано механічних пошкоджень, а саме пошкоджено переднє ліве крило та передній бампер.
		Вартість ремонтних робіт, включаючи матеріали, згідно з рахунком        № АА-00167 від 31 травня 2016 року становить 7 748,2 грн.
		Позивач звернулася до ПрАТ «СК «АХА Страхування», з якою у відповідача укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в результаті чого страховик частково відшкодував позивачу вартість ремонту автомобіля «Мазда», а саме - 2 166,28 грн. 
		У зв`язку з цим ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 різницю між витратами на ремонт автомобіля «Мазда» та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 5 581,92 грн майнової шкоди. 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнено з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду у розмірі 5 581,92 грн. 
		 
		Суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача в завданні шкоди позивачу підтверджується постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Також суд зазначив, що позивач довела розмір та обставини завдання їй майнової шкоди, тому стягнув її з відповідача як особи, винної в заподіянні шкоди. 
		 
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду 
		 
		Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У травні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на вказані судові рішення. 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
		 
		На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 розділу XIII ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» дана справа передана до Верховного Суду. 
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		Заперечення/відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду не надходив. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		18 березня 2016 року о 22 годині в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Лобановського біля будинку позивача № 5 ОСОБА_2 , керуючи своїм автомобілем «Хонда», не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечний боковий інтервал та допустив зіткнення з припаркованим праворуч її автомобілем «Мазда», в результаті чого автомобілю було завдано механічних пошкоджень, а саме пошкоджено переднє ліве крило і передній бампер.
		 
		Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 березня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
		 
		Відповідно до акту технічного стану автомобіля від 01 квітня 2016 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 , копія якого посвідчена АТ «СК «АХА Страхування», встановлено наявність наступних пошкоджень автомобіля «Мазда» у результаті ДТП: деформація та пошкодження лакофарбового покриття переднього бамперу, пошкодження лакофарбового покриття лівого крила.
		 
		Згідно з рахунком-фактурою № АА-00167 від 31 травня 2016 року, складеного ТОВ «Анекс Автометрополіс», вартість ремонтних робіт автомобіля «Мазда» становить 7 748,2 грн. 
		 
		ПрАТ «СК «АХА Страхування», з якою у відповідача було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, частково відшкодувала вартість ремонтних робіт, а саме виплатила ОСОБА_1 2 166,28 грн.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.
		 
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. 
		 
		Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблений висновок, відповідно до якого відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
		 
		Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страховика, і сумою виплаченого страхового відшкодування.
		 
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
		 
		За таких обставин, до страхувальника можна пред`являти вимогу про відшкодування майнової шкоди лише після сплати страховиком суми страхового відшкодування, передбаченої договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або у разі відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
		 
		Статтею 1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
		 
		Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вина відповідача у завданні майнової шкоди та розмір реальних збитків, що підлягають відшкодуванню, позивачем у встановленому законом порядку доведені. 
		 
		Судом установлено та відповідачем не заперечувалося, що позивач звернулася до страховика та отримала страхове відшкодування, яке не повністю покрило вартість ремонту автомобіля «Мазда». 
		 
		Ураховуючи зазначене, обґрунтованими є висновки судів про наявність підстав для стягнення різниці між вартістю виконаних ремонтних робіт із відновлення автомобіля та виплаченим позивачу страховим відшкодуванням із відповідача, як особи, що винна у заподіянні шкоди.
		 
		Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК Українипідстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року, ухвалу апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2017 року залишити без змін.                    
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                    Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                                В. І. Журавель
		 
		                                                                                                            М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...