Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/6602/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2019. Оприлюднено: 28.10.2019.
Дата набрання законної сили: 16.10.2019
Номер судового провадження: 61-34289ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                            
		Іменем України
		 
		16 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 234/6602/16-ц
		провадження № 61-34289св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., 
		Журавель В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ,
		треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Краматорської міської ради,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 квітня 2017 року у складі судді Переверзевої Л. І. та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Осипчук О. В., Соломахи Л. І.,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , треті особи - ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Краматорської міської ради, про визнання дій щодо реєстрації за адресою предмету іпотеки третіх осіб неправомірними, анулювання реєстрації та виселення неправомірно зареєстрованих осіб, передачу предмету іпотеки в управління іпотекодержателю.
		Позовна заява мотивована тим, що 22 серпня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 532М-06, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти у розмірі 500 000,00 грн строком до 18 серпня 2011 року. 
		На забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 23 серпня 2006 року укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 60,20 кв.м., житловою площею 34,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцеві на підставі договору дарування.
		Оскільки ОСОБА_4 порушив свої зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права, та рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 11 квітня 2010 року 
		у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернуто стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 серпня 2006 року № 532М-06, 
		у розмірі 333 283,31 грн. Рішення суду не виконане. 
		У порушення пункту 20.7 договору іпотеки у спірній квартирі зареєстровані малолітні діти, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		З огляду на викладене позивач вважав, що відповідач та всі інші мешканці, які зареєстровані у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, з порушенням вимог законодавства, підлягають виселенню зі зняттям з реєстраційного обліку.
		Посилаючись на вказані обставини та уточнивши свої позовні вимоги під час розгляду справи  ПАТ КБ «ПриватБанк» просило визнати дії ОСОБА_1 щодо реєстрації у квартирі (предмет іпотеки) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірними та вчиненими з порушенням умов законодавства; виселити неправомірно зареєстрованих зазначених осіб, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованої за адресою: 
		АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку; передати 
		в управління ПАТ КБ «Приватбанк» предмет іпотеки - спірну квартиру на період до її реалізації у відповідності до рішення апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2015 року або повного виконання умов кредитного договору; зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на період до реалізації предмету іпотеки або повного виконання умов кредитного договору повністю вивільнити від будь-яких осіб та їх майна предмет іпотеки - спірну квартиру.
		Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
		Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області 
		від 26 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 04 вересня 2017 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. 
		Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності позовних вимог про визнання дій ОСОБА_1 щодо реєстрації у квартирі (предмет іпотеки) малолітніх дітей неправомірними та такими, що вчинені з порушенням умов законодавства. Крім того, предмет іпотеки придбано не за кредитні кошти, а тому відповідачі не можуть бути виселені із спірної квартири. 
		Аргументи учасників справи
		У вересні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що спірні правовідносини мають регулюватися  спеціальними нормами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">Закону України «Про іпотеку»</a>, які передбачають передачу майна в управління за рішенням суду. 
		Відмовляючи у задоволенні позову суд помилково виходив з того, що спірне іпотечне житло набуте у власність відповідача не за рахунок кредитних коштів, тому відповідачі не можуть бути з нього виселені без надання іншого постійного житлового приміщення. Судом не з`ясовано до чиєї компетенції належить право надавати житло у разі виселення відповідачів, поклавши тягар доказування на позивача.
		Крім того, іпотекодержатель не надавав своєї згоди на реєстрацію осіб за адресою предмета іпотеки, тому така реєстрація є порушенням вимог чинного законодавства.
		Відзив іншими учасниками справи на касаційну скаргу не подано.
		Рух справи
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ від 30 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10987/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10987" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України</a> у редакції <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2017_10_03/pravo1/T172147.html?pravo=1" title="Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів; нормативно-правовий акт № 2147-VIII від 03.10.2017" target="_blank">Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»</a> касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10129/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10129" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 388 ЦПК України</a> судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		Згідно підпункту 6 пункту 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10987/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10987" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України</a> справу передано до Касаційного цивільного суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		23 серпня 2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 532М-06.
		В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» 23 серпня 2006 року уклало договір іпотеки з ОСОБА_1 , яка надала в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: 
		АДРЕСА_1 .
		Відповідно до пункту 20.7 договору іпотеки іпотекодавцю заборонено передавати предмет іпотеки в оренду (майновий найм), лізинг, спільну діяльність або безоплатне користування, здійснювати його відчуження або інше розпорядження предметом іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя.
		Згідно довідки про місце проживання, склад сім`ї та реєстрацію ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована у спірній квартирі з 09 серпня 2011 року; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована у цій квартирі з 20 лютого 2015 року.
		Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2015 року у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Орган опіки та піклування Краматорської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 
		від 23 серпня 2006 року № 532М-06 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом безпосереднього продажу ПАТ КБ «Приватбанк» конкретному покупцю 
		з правом укладання договору купівлі-продажу будь-яким способом 
		з іншою особою-покупцем з правом реєстрації правочину, з отриманням витягу 
		з Державного реєстру прав власності, а також з наданням ПАТ КБ «Праватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. У задоволенні позовних вимог про виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7391/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7391" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 3 ЦПК України</a> провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10131/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10131" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 389 ЦПК України</a> підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#5" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">статті 1 Закону України «Про іпотеку»</a> іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається 
		у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_72/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#72" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">статтею 9 Закону України «Про іпотеку»</a> іпотекодавець обмежується 
		в розпорядженні предметом іпотеки, однак має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При цьому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_20/pravo1/T030435.html?pravo=1" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ЦК України</a>, як і спеціальний <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">Закон України «Про іпотеку»</a>, не містять норм, які б обмежували право членів сім`ї власника житла на користування жилим приміщенням у разі передання його в іпотеку.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_148/ed_2019_02_07/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#148" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Стаття 47 Конституції України</a> гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		Згідно з частиною четвертою статті 9, частинами першою, четвертою статті 
		156 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">ЖК УРСР</a> ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав 
		і в порядку, передбачених законом.
		Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним 
		у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_308/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1#308" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">статті 64 цього Кодексу</a>.
		Частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_308/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1#308" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">статті 64 ЖК УРСР</a> передбачено, що до членів сім`ї власника будинку (квартири) належать дружина власника, їх діти і батьки.
		Частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843459/ed_2019_09_20/pravo1/T030435.html?pravo=1#843459" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 405 ЦК України</a> визначено, що члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
		Згідно з частиною четверною <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843060/ed_2019_09_20/pravo1/T030435.html?pravo=1#843060" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">статті 29 ЦКУкраїни</a> місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.
		Відповідно до частин другої, третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_85/ed_2019_06_06/pravo1/T012402.html?pravo=1#85" title="Про охорону дитинства; нормативно-правовий акт № 2402-III від 26.04.2001" target="_blank">статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»</a> кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
		Частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_208/ed_2017_03_23/pravo1/T031382.html?pravo=1#208" title="Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні; нормативно-правовий акт № 1382-IV від 11.12.2003" target="_blank">статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»</a>зобов`язано батьків або інші законних представників зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.
		Частинами першою, другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_260/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#260" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">статті 40 Закону України «Про іпотеку»</a> передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
		Порядок та підстави виселення із займаного житлового приміщення встановлені у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_470/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1#470" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">статті 109 ЖК УРСР</a>. 
		Тлумачення наведеної норми дозволяє зробити висновок, що <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_470/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1#470" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">стаття 109 ЖК УРСР</a> встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
		Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі частини другої статті 
		39 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">Закону України «Про іпотеку»</a> підлягають застосуванню як положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_260/ed_2019_09_19/pravo1/T030898.html?pravo=1#260" title="Про іпотеку; нормативно-правовий акт № 898-IV від 05.06.2003" target="_blank">статті 40 цього Закону</a>, так і норма <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_470/ed_2018_11_23/pravo1/KD0003.html?pravo=1#470" title="Житловий кодекс Української РСР; нормативно-правовий акт № 5464-X від 30.06.1983" target="_blank">статті 109 ЖК УРСР</a>. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02 вересня 2015 року 
		у справі № 6-1049цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1449цс15,  постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі 
		№ 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
		За таких обставин правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 не порушувала умови іпотечного договору при реєстрації членів своєї сім`ї у спірній квартирі, а виселення відповідачів із іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту, неможливе без надання іншого постійного жилого приміщення.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10240/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10240" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 400 ЦПК</a>, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені рішення ? без змін.
		Керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10240/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10240" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">400</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10244/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10244" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">401</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10301/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10301" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">410</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_10337/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#10337" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">416 ЦПК України</a>, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
		Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 04 вересня 
		2017 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                Є. В. Краснощоков 
		 
		І. О. Дундар
		 
		В. І. Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...