Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/5873/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2019. Зареєстровано: 26.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2019.
Дата набрання законної сили: 02.06.2021
Номер судового провадження: 1-кп/756/659/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015110150000019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.10.2019 Справа № 756/5873/16-к
		                                   Унікальний № 756/5873/16-к
		Порядковий № 1-кп/756/659/19
		 
		У Х В А Л А
		підготовчого судового засідання
		23 жовтня 2019 року 
		 Оболонський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді:                     ОСОБА_1 
		при секретарі :                     ОСОБА_2 
		за участю прокурора:                 ОСОБА_3 
		захисника:                         ОСОБА_4 
		потерпілого:                         ОСОБА_5 
		провівши в залі Оболонського районного суду м. Києва підготовче судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		До Оболонського районного суду м. Києва надійшло для розгляду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст. 375 КК України.
		У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Захисник, обвинувачена просили повернути прокурору обвинувальний акт та подали відповідне клопотання. Потерпілий підтримав думку прокурора. 
		Суд, вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.
		 Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті повинно бути викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Виходячи з вищезазначеного обвинувальний акт повинен складатися з описової та резолютивної частин. В описовій частині зазначаються дані, які стали приводом та підставами початку досудового розслідування, обставини кримінальної події та під ознаки якого кримінального закону підпадають дії особи. 
		 Більше того, формулювання обвинувачення має бути конкретним, тобто в ньому повинно бути детально описано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб`єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, так як зазначені обставини, відповідно до положень ст.91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		Зазначені вимоги закону узгоджуються з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними у своїх рішеннях.
		  Так, Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» зазначив, що у п. З ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод йдеться про необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (справа «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Матточіа проти Італії», «І.Н. та інші проти Австрії"). При цьому справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому, тобто з початку здійснення досудового розслідування (справа «Даллос проти Угорщини»), Крім того, право бути детально поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «Ь» п. З ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», а також «Даллос проти Угорщини»).
		  Водночас, вказаний обвинувальний акт не містить повного обвинувачення, а сформоване у ньому обвинувачення є неконкретним, що позбавляє обвинувачену належно усвідомлювати його суть та захищатись від нього.
		Так, серед фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими в обвинувальному акті, прокурором не вказано відомості про час, місце, усі обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення про які вказано у формулюванні обвинувачення. 
		Також, у обвинувальному акті викладено фактичні обставини вчинення діянь посадовими особами держави, службових осіб Міністерства внутрішніх справ України, які не є обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні, їхні протиправні діяння не стосуються обвинувачення ОСОБА_6 . Таким чином, обставини вчинення кримінального правопорушення виходить за межі інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення. 
		Окрім того, ці обставини не зазначені у частині формулювання обвинувачення.
		 У обвинувальному акту відсутнє чітке формулювання мети вчинення ОСОБА_7 інкримінованого їй кримінального правопорушення. 
		 Так, у обвинувальному акті аркуш справи 11 т.1 вказано, що « у судді ОСОБА_6 , яка будучі обізнаною з подіями які відбувались в державі, з метою виявлення лояльного ставлення до чинної на той час влади і в такий спосіб отримання преференцій для власної кар`єри, тобто з особистої зацікавленості виник умисел на постановлення завідомо неправосудного рішення».
		 З вищезазначеного видно, що мотив вчинення злочину викладено не конкретно, по різному, не чітко бо немає чіткої інформації про те, які саме події і коли саме відбувались в якій державі, яка саме влада могла надати чи обіцяла надати і які саме преференції, в чому саме вони виражались.
		  Також,в обвинувальному акті відсутні відомості про наявність усіх потерпілих по кримінальному провадженню, хоча цього вимагає пункт 3 частини 2статті 291 КПК України.
		Зокрема, на початку обвинувального акту взагалі відсутні відомості про потерпілих, не зазначено про них і в фактичних обставинах кримінального правопорушення, в кінці обвинувального акту зазначено лише двох потерпілих, а саме: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
		Разом з цим, у частині формулювання обвинувачення зазначається: «У результаті злочинних дій, пов`язаних з постановленням завідомо неправосудної постанови, суддею Вишгородського районного суду Київської області ОСОБА_6 завдано істотної шкоди у вигляді порушення законних прав, свобод і інтересів громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , таким чином порушено права громадян ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які не визнані потерпілими та відомості про особу яких не зазначені в обвинувальному акти.
		Натомість, громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з аналогічним формулюванням наслідків вчинення злочину, тобто спричинення їм істотної шкоди у вигляді порушення законних прав, свобод і інтересів визнано потерпілими. 
		 У поданому обвинувальному акті всупереч вимог пункту 4 частини 2статті 291 КПК Українине вказано повних відомостей про прізвище, ім`я та по-батькові всіх прокурорів, які здійснювали процесуальне керівництво по справі.
		На аркуші справи 22 обвинувального акту підводяться підсумки кримінального розслідування, зокрема зазначається, що ОСОБА_6 вчинила дії, які виразились у постановленні завідомо неправосудних постанов, вчинене в інших особистих інтересах, вчинила злочин, передбачений ст.375 КК України», тобто особа визнається винуватою, в супереч ст.62 Конституції України, ст.ст. 369, 374 КПК України, ще до вироку суду.
		Крім того, зазначені дії обвинуваченої не відповідають сформованій в обвинувальному акті правовій кваліфікації, а саме не про зазначено суб`єкта злочину - суддю.
		   Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
		Разом з цим, до обвинувального акту, який надійшов до суду, долучено Реєстр матеріалів досудового розслідування з іншого кримінального провадження № 42015110100000019, а Реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42015110150000019 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.375КК України не долучено.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказані порушення вимог кримінально процесуального закону позбавляють суд можливості призначити справу до судового розгляду, тому суд вважає, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, слід повернути прокурору.
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.291,314 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В:
		Повернути прокурору обвинувальний акт стосовно ОСОБА_6 , що обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375КК України.
		Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду м. Києва, через Оболонський районний суд м. Києва протягом 7 днів з моменту її оголошення.
		Суддя                    ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...