Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12204/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду; будівельного.
Надіслано для оприлюднення: 25.10.2019. Зареєстровано: 27.10.2019. Забезпечено надання загального доступу: 28.10.2019.
Дата набрання законної сили: 28.01.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16.10.2019Справа №  910/12204/17
		Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи
		за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
		до 1) Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		     2) Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"
		про стягнення збитків у сумі 109 768 307, 44 грн.
		 
		за участю представників:
		від позивача: Стеценко Д.Л. 
		від відповідача-1: Братищенко Ю.О.
		від відповідача-2: Парфенюк В.А.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (далі - ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд", позивач) до Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - КП "Інженерний центр", відповідач-1) про стягнення збитків, спричинених порушенням господарського зобов`язання. 
		У обґрунтування своїх вимог ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" зазначив, що КП "Інженерний центр" (замовник будівництва) безпідставно відмовився від виконання позивачем (генпідрядником) укладених між сторонами договорів підряду, а саме:
		1) договору № 16/11 від 16.12.2011 року, 
		2) договору № 15/11 від 16.12.2011 року, 
		3) договору № 11/09 від 03.08.2009 року, 
		4) договору № 19/13 від 12.04.2013 року 
		5) договору № 18/13 від 12.04.2013 року, 
		чим спричинив позивачу матеріальні збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди). У позові ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" просив стягнути з КП "Інженерний центр" завдані йому збитки в сумі 44  465 127,55 грн.
		Провадження за вказаними вимогами було порушене ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2017 р. 
		У подальшому, у зв`язку з набранням чинності новою редакцією ГПК України (з 15.12.2017 р.), ухвалою суду від 19.01.2018 р. розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.
		У підготовчому засіданні за клопотанням позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 р. до розгляду справи було залучене Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (далі - КП "Дирекція будівництва м. Києва", відповідач-2) у якості співвідповідача, зважаючи на те, що згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 118 від 13.02.2015 р. стороною замовника будівництва об`єктів за вказаними договорами підряду була визначена вказана особа.
		До початку розгляду справи по суті представник позивача неодноразово збільшував та зменшував свої позовні вимоги відповідно до заяв від 15.09.2017 р., від 30.05.2019 р., які були прийняті судом до розгляду, як такі, що подані із додержанням вимог ст. 46 ГПК України. Остаточно, у заяві від 30.05.2019 р. позивач просив стягнути з відповідачів завдану йому матеріальну шкоду на загальну суму 109  768 307,44 грн., з яких:
		1) за договором № 16/11 від 16.12.2011 року - збитки (упущену вигода) у сумі 9 572 429,00 грн., пеня у сумі 7  292 779,29 грн., штраф у сумі 16 081 682,72 грн., втрати від інфляції у сумі 2  277 282,86 грн., 3 % річних у сумі 594  801,89 грн.;
		2) за договором № 15/11 від 16.12.2011 року -  збитки (упущена вигода) у сумі 8 773  593,96 грн., пеня у сумі 8  886 447,06 грн., штраф у сумі 18  424  547,40 грн., втрати від інфляції у сумі 6  507  374,64 грн., 3 % річних у сумі 675 686,92 грн.;
		3) за договором № 19/13 від 12.04.2013 року - збитки (упущену вигоду) у сумі 1  882 413,00 грн., пеня у сумі 1  715 709,47 грн., штраф у сумі 3  557  760,57 грн., втрати від інфляції у сумі 843  321,02 грн., 3 % річних у сумі 131  046,89 грн.;
		4) за договором № 11/09 від 03.08.2009 року - збитки (упущена вигода) у сумі 1  846  250,00 грн., пеня у сумі 3  047 829,97 грн., втрати від інфляції у сумі 2  318 705,38 грн., 3 % річних у сумі 359  032,40 грн.;
		5) за договором № 18/13 від 12.04.2013 року - збитки (упущена вигода) у сумі 14 979    587,00 грн. 
		У підготовчому засіданні відповідач-1 (КП "Інженерний центр") у визначений законом строк надав відзив на позов, у якому заперечив факт наявності у нього обов`язку відшкодувати збитки позивачу у формі упущеної вигоди за договорами підряду № 16/11 від 16.12.2011, № 15/11 від 16.12.2011, № 19/13 від 12.04.2013, № 11/09 від 03.08.2009, № 18/13 від 12.04.2013, оскільки відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 118 від 13.02.2015 р. функції замовника будівництва ряду об`єктів, у тому числі, які є предметом робіт за вказаними вище договорами, були передані Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (відповідачу-2). Крім того, вказав про недоведеність позивачем складу цивільного правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді стягнення збитків, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між діями замовника та спричиненими генпідряднику збитками, розмір яких позивачем також не недоведений. Окрім усього, просив застосувати строк позовної давності до нарахованих позивачем штрафних санкцій та відмовити у позові. 
		Представник відповідача-2 (КП "Дирекція будівництва м. Києва") у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, у якому вказував, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки будь-яких порушень господарських зобов`язань перед ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" не вчиняв і не є стороною указаних договорів підряду. Просив виключити його із кола відповідачів по справі та залучити у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
		Також у підготовчому засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 р. за клопотанням ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" з метою встановлення обставин щодо наявності та розміру збитків у справі була призначена судова економічна експертиза, проведення якої доручено незалежному експерту - Побеленській Н.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 429 від 27.05.2016 р.), у зв`язку з чим провадження у справі було зупинене до отримання висновку експерта. 
		За результатами проведеного дослідження судовим експертом Побеленською Н.А.  наданий висновок № 04-19 від 26.03.2019 р., яким був визначений розмір втраченої (упущеної) вигоди за кожним із договорів підряду (№ 16/11 від 16.12.2011, № 15/11 від 16.12.2011, № 19/13 від 12.04.2013, № 11/09 від 03.08.2009, № 18/13 від 12.04.2013).
		Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
		Представник відповідача-1 - КП "Інженерний центр" у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, вказав, що договори підряду були розірвані замовником правомірно у зв`язку із невиконанням генпідрядником своїх зобов`язань (замовлених  будівельних робіт), і хоч фінансування цих робіт здійснювалось за рахунок асигнувань з місцевого та державного бюджету, КП "Інженерний центр" не несе відповідальності за несплату вартості будівельних робіт позивачу у разі відсутності бюджетного фінансування. Крім того,  зазначив, що новим замовником об`єктів будівництва є КП "Дирекція будівництва м. Києва", яке визначене правонаступником відповідача-1 за договорами підряду, а тому останній має відповідати за позовом. Також вказав про недоведеність позивачем усіх складових елементів цивільного правопорушення, за яким можуть бути стягнуті збитки, просив до заявлених сум пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
		Представник відповідача-2 - КП "Дирекція будівництва м. Києва" у судовому засіданні підтримав свою позицію про те, що він є неналежним відповідачем у справі, наголосив, що експертним висновком не встановлена вина відповідача-2 у спричиненні позивачу збитків, а тому у КП "Дирекція будівництва м. Києва" відсутній солідарний обов`язок перед позивачем. Просив відмовити у задоволенні позову.
		Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.
		Установлено, що між Головним управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (замовник) та ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (генпідрядник) були укладені наступні договори підряду:
		1) договір № 16/11 від 16.12.2011 р. щодо виконання робіт з реконструкції Каунаського каналізаційного колектора Д=700-800-960-1040 мм в м. Києві (далі - договір-1);
		2) договір № 15/11 від 16.12.2011 року щодо виконання робіт з реконструкції Шліхтеровського каналізаційного колектора Д=600-700-900-1250- 1450-2450 мм (далі - договір-2);
		3) договір № 11/09 від 03.08.2009 р. щодо виконання робіт з будівництва каналізаційного колектора по бульвару Л. Українки в Печерському районі міста Києва (далі - договір-3).
		У подальшому, згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1591 від 11.09.2012 року "Про передачу функцій замовника будівництва об`єктів від Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у зв`язку з його реорганізацією" функції замовника за вищевказаними договорами підряду були передані Комунальному підприємству "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - КП "Інженерний центр") як правонаступнику Головного управління капітального будівництва КМДА.
		Також на підставі вказаного розпорядження, 30.11.2012 р. та 05.12.2012 р. між Головним управлінням капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (позивач) та Комунальним підприємством "Інженерний центр" (відповідач-1) були укладені трьохстронні угоди про заміну замовника у договорах № 16/11 від 16.12.2011 р. (додаткова угода № 4 від 30.11.2012 р.), № 15/11 від 16.12.2011 року (додаткова угода № 4 від 30.11.2012 р.), № 11/09 від 03.08.2009 р. (додаткова угода № 4 від 05.12.2012 р.) - з Головного управління капітального будівництва КМДА на КП "Інженерний центр".
		Відтак, починаючи з 30.11.2012 р. замовником підрядних робіт за договорами № 16/11 від 16.12.2011 р. та № 15/11 від 16.12.2011 року, а також з 05.12.2012 р. - за договором № 11/09 від 03.08.2009 р. стало КП "Інженерний центр".
		Крім того, судом встановлено, що на підставі указаного вище розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 1591 від 11.09.2012 року,  відповідачу-1 (КП "Інженерний центр") були передані функції замовника за іншими об`єктами, з метою забепечення виконання яких між КП "Інженерний центр" (замовник) та ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (підрядник) укладені наступні договори:
		 4) договір № 19/13 від 12.04.20013 року щодо виконання робіт з будівництва каналізації Д=1200мм L=1150м по вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві (далі - договір-4).
		5) договір № 18/13 від 12.04.2013 року на виконання будівельних робіт з реконструкції ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм (далі - договір-5).
		Пунктом 3.1 зазначених вище п`яти договорів підряду (з урахуванням внесених до них змін) сторони визначили загальну вартість робіт на підставі договірної ціни (додаток № 1), яка є динамічною і становить:
		- за договором-1 - 173 955 536,40 грн.;
		- за договором-2 - 171  215 390,60 грн.;
		- за договором-3 - 47 429  213,00 грн.
		- за договором-4 - 36  013 711,20 грн.;
		- за договором-5 - 391 952  472,00 грн.
		Відповідно до п. 1.3 договорів-1-5 джерелом фінансування за указаними договорами є кошти місцевого та державного бюджетів. Бюджетне зобов`язання за даними договорами виникає у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
		Згідно з п. 3.4 договорів-1, 2, п. 4.4 договорів - 4, 5 та п. 2.3 договору-3 замовник має право перерахувати генпідряднику аванс у розмірі, що не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
		Відповідно до п. 4.2 договорів-1, 2, 3 та п. 4.5 договорів - 4, 5 генпідрядник розпочинає виконання робіт не пізніше 5-ти днів з моменту забезпечення замовником надання генпідряднику будівельного майданчика, придатного для виконання робіт з усіма необхідними для виконання робіт документами, передачі йому замовником у встановленому порядку затвердженої документації.
		Згідно з п. 4.1 договорів - 1, 2, 3 та п. 3.3 договорів - 4, 5 генпідрядник здійснює будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
		Пунктами 4.5, 4.6 договорів-1, 2 та пунктами 4.1, 4.2 договорів - 3, 4, 5 сторони передбачили, що приймання робіт оформлюється актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в, КБ-3), підписаним обома сторонами, які генпідрядником готуються щомісячно і до 26 числа звітного місяця передаються для підписання уповноваженому представнику замовника. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником помісячно, протягом 10-ти робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних робіт за відповідний місяць.
		Кінцеві розрахунки за виконані роботи з генпідрядником замовник здійснює після підписання останнього акту приймання виконаних робіт, але не раніше усунення генпідрядником виявлених під час приймання недоробок, невідповідностей державним будівельним нормам і правил, рішенням робочої проектно-кошторисної документації, державним стандартам технічних умов (п. 4.7 договорів-1, 2, п. 4.3 договорів - 4, 5, п. 4.8 договору - 3).
		Розділом 5 договорів (п. 5.1) визначений строк виконання робіт, а саме:
		за договором-1:  грудень 2011 р. - червень 2015 р.;
		за договором-2:  грудень 2011 р. - грудень 2014 р.;
		за договором-3:  вересень 2009 р. - січень 2011 р.
		за договором-4:  квітень 2013 - березень 2015 р.;
		за договором-5:  квітень 2013 р. - травень 2019 р.
		Відповідно до п. 5.4 договорів-1, 2, 4, 5 та п. 3.3 договору-3 у разі виникнення обставин, що не залежать від генпідрядника та перешкоджають виконанню робіт у встановлені даним договором строки, сторони укладають додаткову угоду до даного договору про продовження строків виконання робіт.
		Строк виконання робіт може бути змінений сторонами, або однією із сторін, в наступних випадках: - затримка в строках передачі дозволів на виконання робіт та проектно-кошторисної документації, що дозволяє виконання робіт, замовником генпідряднику;
		- поява додаткових робіт з оформлення додаткової угоди, а також акту на додаткові об`єми робіт підписаними замовником, генпідрядником, проектувальником;
		- відсутність регулярного фінансування;
		- обставини непереборної сили;
		- зупинення робіт з обставин, що не залежать від генпідрядника;
		- коригування проектно-кошторисної документації (п. 5.5 договорів-1, 2, 4, 5 та п. 3.4 договору-3).
		Пунктами 10.1 договорів був встановлений строк дії указаних договорів, а саме:
		договір-1 діє до 31.12.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
		договір-2 діє до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
		договір-3 діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
		договір-4 діє до 31.03.2015 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань;
		договір-5 діє до 31.05.2019 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		У подальшому, як свідчать матеріали справи, з моменту укладення договорів підряду-1-4 строки будівельних робіт за договорами підряду були продовжені у зв`язку з невиконанням  замовником (КП "Інженерний центр") своїх зобов`язань щодо фінансування будівництва, а саме:
		1) за договором № 16/11 від 16.12.2011 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 8 від 28.12.2015 р.);
		2) за договором № 15/11 від 16.12.2011 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 16 від 30.12.2011 р.);
		3) за договором № 11/09 від 03.08.2009 р. - до 31.12.2017 р. (додатковою угодою № 5 від 30.12.2014 р.);
		4) за договором № 19/13 від 12.04.2013 р. - до грудня 2017 р. (додатковою угодою № 1 від 30.12.2014 р.).
		Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Судом встановлено, що виходячи з обсягів здійсненого відповідачем-1 фінансування підрядних робіт, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" виконало лише частину робіт - за договором № 15/11 від 16.12.2011 р. на суму 19 695  896,90 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вересень та грудень 2012 р., травень-червень 2013 р., серпень-грудень 2013 р. Підрядні роботи на указану суму КП "Інженерний центр" оплатило у повному обсязі. 
		Інша частина робіт за договором № 15/11 від 16.12.2011 р. на суму 151  519 493,70 грн. генпідрядником виконана не була у зв`язку із відсутністю з боку  КП "Інженерний центр" фінансування указаних робіт. 
		Із цих же причин (відсутність фінансування) не були виконані роботи позивачем за договором № 16/11 від 16.12.2011 р. на суму 173  954  536,40 грн., за договором № 11/09 від 03.08.2009 р. на суму 47  429  213,00 грн., за договором № 19/13 від 12.04.2013 р. на суму 36  013 711,20 грн., за договором № 18/13 від 12.04.2013 р. на суму 391  952 472,00 грн.
		Зазначені обставини підтверджуються підписаними обома сторонами (ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" та КП "Інженерний центр") актами звірки розрахунків від 01.01.2015 р. та додатковими угодами до указаних договорів підряду.
		Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином. Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).
		Матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку із невиконанням замовником (КП "Інженерний центр") зобов`язань в частині фінансування будівництва за договорами підряду, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" не мало можливості виконати будівельні роботи із дотриманням нормативних строків цього будівництва, у зв`язку із чим строки будівництва за указаними договорами підряду неодноразово переносились, остаточно вони були визначені до 31.12.2017 року (окрім договору  № 18/13 від 12.04.2013 р., за яким строк виконання робіт був встановлений до травня 2019 р.).
		Також судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 118 від 13.02.2015 р. функції замовника, а також всі наявні документи, що засвідчують право замовника, обсяги незавершеного будівництва на момент передачі, проектно-кошторисну, договірну, бухгалтерську документацію, документацію, пов`язану з проведенням процедур закупівель, обладнання та матеріали, що придбані для комплектації об`єктів, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за об`єктами, що є предметами договорів підряду, були передані Комунальному підприємству "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва".
		Відповідно до п. 3 зазначеного розпорядження № 118 від 13.02.2015 р. КП "Дирекція будівництва м. Києва" повинна була забезпечити наступні дії:
		- подальше виконання будівельних, проектних та інших робіт з метою введення об`єктів у експлуатацію, згідно з Програмами економічного і соціального розвитку м. Києва на відповідний рік;
		- визначити генеральні проектну та підрядну будівельну організації для виконання робіт в установленому порядку;
		- забезпечити розробку та затвердження в установленому порядку проектно-кошторисної документації;
		- під час укладання договорів підряду на виконання робіт з реконструкції та будівництва об`єктів передбачити умови щодо надання підрядниками гарантій якості виконаних робіт та встановити гарантійні строки експлуатації об`єктів;
		- забезпечити дотримання вимог законодавства України щодо порядку виконання будівельних робіт.
		Отже, у відповідності до положень розпорядження Київської міської державної адміністрації № 118 від 13.02.2015 р. функції замовника з будівництва об`єктів за договорами підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009 року, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р. (з реконструкції Каунаського каналізаційного колектора Д=700-800-960-1040 мм в м. Києві; Шліхтеровського каналізаційного колектора Д=600-700-900-1250- 1450-2450 мм; будівництва каналізаційного колектора по бульвару Л. Українки в Печерському районі міста Києва; будівництва каналізації Д=1200мм L=1150м по вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві; виконання будівельних робіт з реконструкції ІІІ черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д=2980 мм) були покладені на КП "Дирекція будівництва м. Києва".
		Водночас, судом встановлено, що до закінчення строку дії договорів підряду, 12.06.2017 р., замовник  (КП "Інженерний центр", відповідач-1) направив позивачу лист № 172/659, в якому повідомив ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" про свою відмову, як замовника,  від договорів підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009 року, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 року, та зазначив, що з моменту отримання підрядником цього листа указані договори є розірваними, а права та обов`язки КП "Інженерний центр" за ними припиняються. Зазначений лист був отриманий ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" 14.06.2017 р.
		Обґрунтовуючи свою відмову від договорів підряду у вказаному листі, КП "Інженерний центр" зазначило, що з 13.02.2015 р. новим замовником будівництва за об`єктами, які є предметом договорів підряду, є КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва", а тому усі зобов`язання КП "Інженерний центр" перед ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за договорами підряду припинили свою дію, а самі договори є розірваними.
		Зазначені обставини встановлені судом та сторонами не заперечувались.
		Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" вказує, що рішення відповідача-1 про розірвання договорів підряду було прийняте протиправно та у односторонньому порядку, оскільки це не передбачено ні укладеними сторонами угодами, ні законом.  У той же час, хоч прострочення зобов`язання мало місце саме з боку кредитора (замовника будівництва), позивач ніколи не виявляв наміру достроково припиняти дію договорів та розраховував на виконання робіт і отримання за це відповідної оплати. За таких обставин, незаконно розірвавши договори підряду, відповідач-1 завдав позивачу збитки у вигляді втраченої (упущеної) вигоди, які просить стягнути у судовому порядку.
		Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.
		За загальним правилом (стаття 188 Господарського кодексу України, стаття 651 Цивільного кодексу України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. 
		Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		Згідно з п. 11.6 договорів підряду № 16/11 від 16.12.2011 року та № 15/11 від 16.12.2011 року та п. 6.10 договорів підряду № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р. сторони домовились, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, крім випадку, передбаченому у п. 11.7, відповідно до якого замовник має право ініціювати дострокове розірвання договорів у разі систематичного невиконання зобов`язань генпідрядником, повідомивши про це його за 45 робочих днів (а зміст умов договору підряду № 11/09 від 03.08.2009 року взагалі не передбачає можливості одностороннього розірвання цього договору).
		Так само статтею статтею 849 ЦК України визначено наступні випадки, коли замовник має право відмовитись від договору підряду:
		- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим; 
		- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
		Проте, судом встановлено, що випадки, передбачені наведеними нормами закону та договору не настали, а замовник, відмовляючись від договорів підряду, вказував зовсім на іншу підставу для їх розірвання - передачу функцій замовника будівництва іншому суб`єкту господарювання (КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва").
		Так, матеріали справи не містять доказів про те, що зобов`язання за договорами підряду було порушене генпідрядником (ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд"). Проте, у справі наявні докази того, що у профінансованій замовником частині робіт, зокрема, за договором  № 15/11 від 16.12.2011 року, такі роботи підрядником були виконані належним чином, що підтверджується наявними у справі актами виконання робіт та довідками, а також фактом оплати виконаних робіт генпідряднику.
		Таким чином, суд вважає, що КП "Інженерний центр" у порушення вимог закону та умов договорів, в одностронньому порядку прийняло рішення про розірвання договорів підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р., що є протиправним.
		За таких обставин, внаслідок прийняття відповідачем-1 неправомірного рішення про дострокове розірвання указаних договорів підряду, було порушене право позивача на отримання ним прибутку від виконання цих договорів підряду, що негативно вплинуло на його господарську діяльність.
		Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
		Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
		Згідно зі ст. 22 ЦК України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
		Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
		Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
		Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України  особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
		Приписами статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка  зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі  належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
		Відповідно до Тимчасової методики визначення розміру шкоди (збитків), завданих порушенням господарських договорів від 21.12.1990 року, до неотриманих доходів (упущеної вигоди) можна адресувати доходи, які одержала б потерпіла сторона, якби зобов`язання було виконано (наприклад, прибуток, що не отриманий внаслідок зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції, зміни асортименту виготовленої продукції, зниження її якості і т.п.).
		У даному випадку неправомірність дій відповідача-1 (КП "Інженерний центр") полягає у направленні листа № 172/659 від 12.06.2017 р., яким замовник протиправно у односторонньому порядку відмовився від зобов`язань за п`ятьма договорами підряду.
		Такі дії мали наслідком те, що ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" був позбавлений права на отримання доходів від виконання цих договорів, які позивач міг реально одержати за звичайних обставин у період з серпня 2009 р. (дати укладення першого договору № 11/09 від 03.08.2009) до грудня 2017 року (кінцевого строку виконання робіт). 
		При цьому таке позбавлення відбулося саме по причині та як наслідок протиправного розірвання договорів підряду, оскільки розраховувати на отримання вигоди, укладаючи вказані угоди, ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" могло тільки від відповідача-1, зважаючи на норми Закону України «Про здійснення державних закупівель», на підставі якого були укладені договори підряду.
		За висновком суду у даному випадку мають місце всі елементи складу цивільного правопорушення, що є підставою для відповідальності КП "Інженерний центр" у вигляді відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної позивачу неправомірними діями.
		При цьому слід зазначити, що з указаним висновком суду кореспондуються положення ч. 4 ст. 849 ЦК України, відповідно до яких замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
		Щодо розміру заявлених збитків суд зазначає наступне.
		У позові ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" (з урахуванням зменшених позовних вимог) просив стягнути з відповідачів збитки у вигляді неодержаного прибутку (втраченої (упущеної) вигоди у загальному розмірі 37  054  272,96 грн., а саме:
		1) за договором № 16/11 від 16.12.2011 року збитків (упущеної вигоди) у сумі 9  572    429,00 грн.;
		2) за договором № 15/11 від 16.12.2011 року збитків (упущеної вигоди) у сумі 8 773    593,96 грн.;
		3) за договором № 11/09 від 03.08.2009 року збитків (упущеної вигоди) у сумі 1 846    250,00 грн.;
		4) за договором № 19/13 від 12.04.2013 року збитків (упущеної вигоди) у сумі 1  882    413,00 грн.;
		5) за договором № 18/13 від 12.04.2013 року збитків (упущеної вигоди) у сумі 14 979    587,00 грн. 
		Упущену вигоду у вказаних розмірах відповідачі не визнали, посилаючись, зокрема, на недоведеність позивачем сум таких збитків.
		Перевіряючи доводи сторін в цій частині та вирішуючи питання про дійсний розмір втраченої (упущеної вигоди), суд призначив у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручив експерту Побеленській Ніні Андріївні (свідоцтво Міністерства юстиції України № 429 від 27.05.2016 р.).
		За результатами проведеного дослідження висновком експертизи № 04-19 від 26.03.2019 р. встановлено, що розмір прибутку (кошторисного прибутку) - втраченої вигоди, неодержаної ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" в результаті невиконання укладених ним договорів підряду за період з 2009-2017 роки складає 37 054  272,96 грн. без урахування ПДВ, у тому числі:
		1) за договором № 16/11 від 16.12.2011 року у сумі 9  572 429,00 грн.;
		2) за договором № 15/11 від 16.12.2011 року у сумі 8  773 593,96 грн.;
		3) за договором № 11/09 від 03.08.2009 року у сумі 1  846  250,00 грн.;
		4) за договором № 19/13 від 12.04.2013 року у сумі 1 882  413,00 грн.;
		5) за договором № 18/13 від 12.04.2013 року збитків у сумі 14 979 587,00 грн. 
		При визначенні указаної суми втраченої позивачем вигоди експерт встановив наступне. ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" в період з серпня 2009 року до кінця 2017 року не отримало доходів від виконання договорів підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р. у зв`язку з тим, що КП "Інженерний центр" з 14.06.2017 року в односторонньому порядку відмовилось від зобов`язань за укладеними договорами підряду, які ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" могло реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.
		Також експерт зазначив, що за результатами здійсненого ним аналізу фінансового стану ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за 2009 - 2017 роки було встановлено, що відсутність фінансування замовником та відтермінуванням строків виконання позивачем будівельних робіт за указаними договорами підряду змусило ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" скорочувати своє виробництво та частково призупиняти господарську діяльність, в результаті чого були зменшені обсяги виробництва, а допущене неотримання позивачем доходів, у свою чергу спонукало ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" укласти з ПАТ "Банк "Український капітал" кредитний договір № 40кл-15 від 19.10.2015 року із цільовим призначенням - поповнення оборотних коштів, умови якого позичальником (позивачем) станом на 31.12.2017 року досі не виконані.
		Отже, експерт дійшов висновку, що у період 2009 - 2017 років (тобто, під час дії договорів підряду) у зв`язку із неналежними діями спочатку Головного управління капітального будівництва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а потім вже його правонаступника - КП "Інженерний центр", ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" не могло своєчасно виконувати власні зобов`язання перед своїми контрагентами та фінансувати власну діяльність, у зв`язку із чим господарська діяльність ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" за указаний період мала ознаки нестійкої.
		Указаний фінансовий стан ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" вплинув також на його фінансову-господарську діяльність, у зв`язку із чим останній не отримав доходу у вигляді кошторисного прибутку, визначеного сторонами за укладеними п`ятьма договорами підряду. У разі, якщо б підрядник виконав договори підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р., за сприянням замовника, у обсягах, визначених договорами підряду, то ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" могло б реально одержати прибуток (кошторисний прибуток), передбачений однією із основних істотних умов зазначених договорів - договірною ціною, а отже, є підстави вважати, що неотриманий кошторисний прибуток є втраченою вигодою, яка за усіма (п`ятьма) договорами підряду становить 37  054  272,96 грн.
		Доводи відповідача-1 про те, що експерт неправильно зробив висновки щодо відсутності у позивача кошторисного прибутку від виконання договорів підряду, оскільки оплата за договорами підряду здійснюється після виконання робіт та складення підрядником актів, а тому позивачу не могло бути завдано збитків у вигляді упущеної вигоди за цими договорами, суд до уваги не приймає та зазначає наступне.
		Так, насправді, приймання робіт за договорами оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаним обома сторонами (п. 4.5, 4.1, 2.4 договорів). 
		Відповідно до п. 4.6, 4.2 договорів підряду акти приймання виконаних робіт готує генпідрядник і передає їх до 26 числа звітного місяця для підписання уповноваженому представнику замовника. Замовник протягом 5-ти робочих днів з дати отримання актів приймання виконаних робіт зобов`язаний підписати їх або відмовитись від їх підписання, надавши письмове обґрунтування такої відмови. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником щомісячно, протягом 10-ти робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних робіт за відповідний місяць.
		Замовник не несе майнової відповідальності перед генпідрядником за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань у разі затримки фінансування з бюджету або коригування відповідних програм місцевого або державних бюджетів та зобов`язується оплатити виконані роботи (етапи робіт) протягом 10-ти банківських днів (5-ти календарних днів) з моменту отримання відповідного фінансування (п. 7.3, 2.6 договорів).
		Разом з тим, КП "Інженерний центр", прострочивши своє грошове зобов`язання та  неправомірною відмовившись від виконання своїх зобов`язань за договорами підряду, наслідком чого стало їх розірвання, позбавив генпідрядника на отримання будь-якого прибутку від виконання підрядником цих договорів. Хоча, у разі якщо указані договори підряду не були розірвані відповідачем-1, підрядник (позивач), виконавши роботи належним чином, отримав би такий прибуток (у вигляді оплати замовника), з урахуванням можливостей бюджетного фінансування та його затримки.
		Таким чином, на підставі вказаного експертного висновку суд встановив, що загальною сумою збитків у вигляді втраченої (упущеної) вигоди, які завдано ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" неправомірним розірванням договорів підряду є 37    054    272,96 грн., у тому числі: 
		- за договором № 16/11 від 16.12.2011 року у сумі 9    572    429,00 грн.; 
		- за договором № 15/11 від 16.12.2011 року у сумі 8    773    593,96 грн.; 
		- за договором № 11/09 від 03.08.2009 року у сумі 1    846    250,00 грн.; 
		- за договором № 19/13 від 12.04.2013 року у сумі 1    882    413,00 грн.; 
		- за договором № 18/13 від 12.04.2013 року збитків у сумі 14 979    587,00 грн. 
		Зазначений висновок судового експерта Побеленської Н.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України № 429 від 27.05.2016 р.) № 04-19 від 26.03.2019 р. суд приймає у якості належного та допустимого доказу, який також підтверджується поясненнями експерта, наданими у судовому засіданні за участю сторін спору.
		Відповідно до ст.ст.  73, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Натомість, відповідач-1, зі свого боку, доводів позивача не спростував, іншого розміру збитків не довів та не надав доказів відсутності своєї вини у розірванні договорів підряду.
		Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що вимога ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення збитків у вигляді упущеної (втраченої) вигоди за договорами підряду № 16/11 від 16.12.2011 року, № 15/11 від 16.12.2011 року, № 11/09 від 03.08.2009, № 19/13 від 12.04.2013 року, № 18/13 від 12.04.2013 р. у сумі 37  054 272,96 грн. є доведеною та такою, що підлягає задоволенню у встановленому експертом розмірі.
		Вирішуючи вимогу позивача про стягнення пені у розмірі 20  942 795,79 грн. та штрафу у розмірі 38  063  988,69 грн., нарахованих на суму понесених позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, суд виходив з наступного.
		Відповідно до ч. 2  статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки,  то застосовується штраф за прострочення виконання зобов`язання понад тридцять днів у розмірі семи відсотків від вартості товарів, послуг, з яких допущене порушення.
		Отже, за змістом ч. 2 ст. 231 ГК України  передбачена відповідальність за порушення договірного негрошового зобов`язання, однією із сторін якого є суб`єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки. Проте, у даній справі предметом спору є грошове та позадоговірне зобов`язання (деліктне) у вигляді збитків (упущеної вигоди), а тому нарахування пені та штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України у даному випадку є неможливим.
		За таких обставин вимоги про стягнення пені у сумі 20  942м795,79 грн. та штрафу у сумі 38  063  988,69 грн. задоволенню не підлягають.
		Щодо вимог позивача про стягнення інфляційної складової боргу в розмірі 11 946    681,90 грн. та 3 % річних у сумі 1  760  568,10 грн., нарахованих на суму понесених позивачем збитків, то суд також вважає, що у їх задоволенні слід відмовити, враховуючи таке.
		Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, наведеною нормою передбачені правові наслідки порушення грошових зобов`язань, які існували між сторонами до розгляду справи судом.
		Грошовим, за змістом статей 524, 533,  625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Тобто, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
		Водночас, обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадку відшкодування збитків та шкоди, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав.
		Отже, дія частини другої  статті 625 ЦК України  не поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку із відшкодуванням збитків (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.04.2018 р. по справі № 910/13057/16).
		Суд вважає, що оскільки упущена вигода, яку позивач просить стягнути з відповідачів, є збитками в розумінні  статті 22 ЦК України, то відсутні підстави для нарахування на таку суму інфляційних втрат та 3 % річних згідно з ч. 2 статті 625 ЦК України, враховуючи наявність між сторонами деліктних, а не договірних зобов`язань. Таким чином суд відмовляє позивачу у стягненні інфляційної складової боргу в розмірі 11  946 681,90 грн. та 3 % річних у сумі 1 760  568,10 грн.
		Зі свого боку, відповідач-1 у судовому засіданні заявив клопотання про застосування скорочених строків позовної давності до вимог про стягнення пені, штрафу, втрат від інфляції та 3 % річних, проте, суд вважає, що такі строки у даному випадку не можуть бути  застосовані з огляду на те, що у стягненні вказаних нарахувань позивачу відмовлено. 
		Згідно з п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується судом лише за наявності порушення права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Отже, оскільки суд не встановив підстав для стягнення пені, штрафу, збитків від інфляції та 3 % річних, та відмовив в задоволенні указаних штрафних санкцій та матеріальних втрат, то положення законодавства щодо наслідків спливу позовної давності у даному випадку застосуванню не підлягають.
		Стосовно позовних вимог, заявлених до відповідача-2 (КП "Дирекція будівництва м. Києва") про солідарне стягнення збитків, суд зазначає таке.
		Стаття 227 ГК України регулює відшкодування збитків, що завдані одночасно кількома учасниками господарських відносин. За загальним правилом шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, несуть солідарну відповідальність перед потерпілою особою. 
		Таким чином, солідарна відповідальність виникає при спільному спричиненні кількома особами шкоди потерпілому і застосовується у тих випадках, коли неможливо встановити, які з дій і якою мірою спричинили збитки, тому в зобов`язанні беруть участь декілька боржників, які відповідають перед потерпілою особою солідарно. Підставою солідарного відшкодування збитків є факт спільності дій учасників господарських відносин, в результаті яких завдано збитків. 
		Суд враховує, що у спірних правовідносинах замовниками будівництва об`єктів були КП "Інженерний центр" (відповідач-1) та КП "Дирекція будівництва м. Києва", яке (відповідач-2) у подальшому (після розірвання договорів підряду з позивачем) уклало інші договори підряду з іншими підрядниками на виконання відповідних робіт.
		У той же час, за п`ятьма договорами підряду, що розглядаються судом, замовником виступив саме відповідач-1 - КП "Інженерний центр", який у подальшому самостійно прийняв рішення про розірвання цих договорів. При цьому протиправних дій з боку відповідача-2 судом не встановлено.
		За таких обставин вимога позивача, заявлена до КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"  про солідарне стягнення збитків, є неправомірною, а тому задоволенню не підлягає.
		З урахуванням викладеного та встановлених обставин у справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Концерн "Київпідземшляхбуд" про відшкодування збитків підлягають частковому задоволенню у встановленій судом сумі та стягненню з КП "Інженерний центр".
		Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, які у даному випадку складаються зі сплати судового збору та витрат на проведення судової експертизи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" до Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" про стягнення збитків у сумі 109 768 307, 44 грн. задовольнити частково.
		Стягнути з Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 12А, літера Б; ідентифікаційний код 33239981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" (01034, м. Київ, вул.. Пушкінська, 9, літера Г; ідентифікаційний код 31169965) збитки у сумі 37  054  272 (тридцять сім мільйонів п`ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 96 коп., судовий збір у сумі 81 016 (вісімдесят одна тисяча шістнадцять) грн. 33 коп. та витрати за проведення експертизи у сумі 13 502 (тринадцять тисяч п`ятсот дві) грн. 72 коп.
		У решті позовних вимог до Комунального підприємства "Інженерний центр" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити.
		У задоволенні позовних вимог до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" - відмовити.
		Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 жовтня 2019 року.
		Повний текст рішення складений 25 жовтня 2019 року.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя                                                                                                             Головіна К.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...