Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 265/2962/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 30.10.2019. Зареєстровано: 31.10.2019. Оприлюднено: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 25.11.2019
Номер судового провадження: 1-кп/265/170/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017050790001394

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 265/2962/18 
		Провадження № 1-кп/265/170/19 
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		25 жовтня 2019 року місто Маріуполь
		Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Мельник І.Г.,  
		за участю  секретарів судового засідання Гусєвої К.С., Муратової Д.К.,
		номер кримінального провадження 12017050790001394 внесеного  25 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Широкине Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 КК України</a>,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів Єрмакової Г.М., Железняк Л.В., Голінко І.І.,
		потерпілого ОСОБА_2 , його законного представника ОСОБА_3 та його представника адвоката Кравчук Л.Є.,
		обвинуваченого ОСОБА_1 , його законного представника ОСОБА_4 та його захисника адвоката Похилько О.І.,
		представника служби у справах дітей Гутиріної В.Г.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		24 липня 2017 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись на дитячому майданчику, у дворі будинку № АДРЕСА_3 районі міста Маріуполя, на ґрунті неприязних відносин, переслідуючи мету умисного спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс неповнолітньому потерпілому ОСОБА_2 , не менше п`яти ударів руками стиснутими в кулаки в область обличчя та не менше одного удару ногою в область голови, тим самим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому кісток носа зі зміщенням, пара орбітальних гематом, садна скату носа зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, компресійного перелому тіла  VI шийного хребця з порушенням цілісності верхньої та нижньої пластинок, які в сукупності по ступеню тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. 
		Кримінальна відповідальність за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 КК України</a>, а саме умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_624/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#624" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.121 КК України</a>, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.  
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, вину визнає повністю. Вказував, що 24 липня 2017 року між 20.00 та 21.00 годинами він разом зі своїми знайомими зайшов у двір по вулиці 9 Травня, на дитячому майданчику знаходився хлопець на ім`я ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_2 , з яким на той момент вони не були знайомі. Він сказав ОСОБА_5 , щоб той встав з гойдалки, а ОСОБА_2 відповів нецензурною лексикою, вказував, що він переселенець, тому не може проживати у місті. Між ними розпочався конфлікт, він не стримався на вдарив його спочатку долонею по обличчю, а потім наніс декілька вдарів кулаком по обличчю, і можливо ногою, коли ОСОБА_2 присів на пісок. Бійку зупинив чоловік. Знайомі хлопці, які прийшли з ним, пішли та сіли у бесідку, після цього він більш з ними не спілкувався. Крові у потерпілого він не бачив, через півгодини він бачив у ОСОБА_2 ватку в вусі, коли той гуляв із собакою. Про те, що ОСОБА_2 попав в лікарню, йому відомо не було. Коли слідчий викликав до себе, вони намагалися поговорити з сім`єю потерпілого, надати якусь допомогу, але вони на контакт не йшли.
		В скоєному злочині розкаюється, вказував, що повністю визнає цивільний позов, заявлений стороною обвинувачення щодо лікування потерпілого в лікарні, та позовні вимоги потерпілого в частині стягнення матеріальної шкоди, в рахунок якої він сплатив 5000 гривень, цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди, залишив на розсуд суду.
		Окрім визнання обвинуваченим своєї вини у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 КК України</a>, про винуватість останнього у скоєні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 КК України</a>, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_2 пояснив, що до подій 24 липня 2017 року не був знайомий з обвинуваченим. 24 липня 2017 року він гуляв у дворі будинку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ОСОБА_5 сидів на гойдалці, а він стояв поруч, вони спілкувалися та слухали музику. Біля 20.00 годин, коли вже темніло,  мимо йшла компанія. Один хлопець оскорбив їх, і усі розійшлися. Потім один хлопець - обвинувачений по справі - повернувся, почав питати скільки років ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та сказав, щоб усі уходили. Потім він вдарив його у перенісся. Від удару він впав, одяг був у крові, було дуже боляче. ОСОБА_1 продовжив  його бити по тулубу, він зміг нанести тільки один вдар у відповідь. ОСОБА_1 наніс йому декілька вдарів в область носа кулаком та ногою в область голови, коли він лежав. Пам`ятає, що падав кілька разів. Прийомом через стегно він повалив  його на землю. Він втратив свідомість, прокинувся, коли батько ОСОБА_6 відтягував від нього ОСОБА_1 .  Вони з ОСОБА_5 пішли до нього додому, там йому надали першу медичну допомогу. Коли ОСОБА_5 із собакою проводжали його додому, їм назустріч йшли три чоловіка. Чоловік сказав, щоб вони більш у цей двір не приходили, взявши його за шию та прижавши до землі. Він погодився, щоб тільки його не били. Після цього вони з ОСОБА_5 пішли до нього додому. Коли ОСОБА_5 проводжав його додому, одна жінка сказала, що ОСОБА_1 шукає його та влаштовує на нього полювання. Ця жінка проводила його додому, мама була вже вдома. Вони викликали поліцію та повезли його у лікарню, повернулися вночі, а вранці знову звернулися до лікарів. Зазначив, що обвинувачений перед ним не вибачався. Додатково пояснював, що після його побиття ОСОБА_1, якого він не ображав, так як в той день бачив вперше, у нього погіршився стан здоров`я, внаслідок отримання струсу головного мозку, черепно-мозкової травми та  перелому тіла  VI шийного хребця.   
		Допитана у судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_3   пояснила, що 24 липня 2017 року вона приїхала додому, чоловік був вдома. Біля 21.00 години вона подзвонила сину, але слухавку він не підняв. Коли син прийшов додому, він був весь у крові, шатався, сказав, що йому погано. Вона вмила його, зупинила кров. Донька викликала поліцію, де вони потім написали заяву. На вулиці вони шукали свідків, але нікого не було. Швидка доставила їх до лікарні, у сина виявився перелом зі зміщенням, допомогу їм не надали, кров не зупинялася. Вранці лікар сказав, що потрібно робити операцію. Сина прооперували та виписали купу ліків. Наступного ранку у сина опухла шия, з`ясували, що в нього перелом. Прописали спеціальні подушки та матрац. МРТ та КТ вони зробили пізніше, де підтвердився перелом зі зміщенням. З часом сину стало гірше, до теперішнього часу вони проходять лікування у реабілітолога. Лікувалися у трьох клініках. У сина погано з пам`яттю, постійні головні болі, він постійно носить ворітник, йому заборонені будь-які навантаження. Щодо подій, які сталися 24 липня 2017 року, син розповідав їй, що ОСОБА_1 , обвинувачений по справі, проходячи мимо образив їх, а потім повернувся та почав бити його. Син не зрозумів, чому таке сталося. Зараз син знаходиться на домашньому навчанні, писати він не може, йому заборонено нахилятися.
		Допитана у судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_4 пояснила, що обвинувачений є її сином. Він ніколи не був запальним, з його боку ніколи не було конфліктів. Наступного дня після бійки син розповів про те, що сталося. Ввечері він тільки сказав, що він вдарився і в нього дуже болить кадик та йому важко дихати. Швидку він не захотів викликати, саден на ньому не було. Вона дала сину  знеболююче. Вранці він продовжував тяжко дихати та розповів, що ввечері сталася бійка. Після того, як їх викликав слідчий, вони зустрілися із потерпілими та адвокатом, але мати потерпілого почала кричати на її сина, і вони пішли. Потім вона сказала, що примирятися з ними вони не будуть. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що влітку 2017 року, точну дату він не пам`ятає, ввечері, коли вже стемніло, вони з потерпілим сиділи у дворі за місцем його проживання. Між ними та ОСОБА_1 почався словесний конфлікт з приводу того, що він сидить на гойдалці, де повинні кататися діти. Спочатку обвинувачений направився у його сторону, тому як він сидів на гойдалці та образив його. ОСОБА_2 , потерпілій по справі, відповів ОСОБА_1: «сам ти такий», після чого той направився в сторону ОСОБА_2 . Потерпілій відволік його на себе, тому як бачив, що той хотів вдарити його. В результаті ОСОБА_1 побив ОСОБА_2 : спочатку рукою в обличчя, потім по тулубу, вирішальний вдар був ногою в голову. Коли ОСОБА_1 наносив вдари ОСОБА_2 , той лежав на землі боком. ОСОБА_2 намагався піднятися, але не міг, тому як ОСОБА_1 сів на нього та почав бити. З ними ще був ОСОБА_6 , який покликав свого батька, та той відтягнув  ОСОБА_1 від ОСОБА_2 . З ОСОБА_1 були ще кілька хлопців, але він їх не знає. 
		Допитаний у судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_7 , неповнолітній свідок ОСОБА_8 , пояснив, що в той день, коли відбулася бійка, він із друзями та сестрою сиділи на лавочці та спілкувалися. В один момент ОСОБА_1 відійшов, і раптом вони почули крик. Коли прибігли на крик, побачили, що біля гірки на дитячому майданчику стоїть ОСОБА_1, біля нього лежав ОСОБА_2 . Тілесних ушкоджень він у ОСОБА_2 не бачив, тому як було темно. Йому розповідали, що причиною конфлікту стало те, що ОСОБА_2 просили встати з гойдалки, тому як в нього велика вага, а гойдалка призначена для маленьких. Коли він підійшов, на гойдалці сидів ОСОБА_5 . Лавочка, на якій вони сиділи, знаходилася на відстані 3-4 метрів від гойдалці. Було тихо, він чув тільки, як папа ОСОБА_9 сказав: « ОСОБА_1 , не чіпай його», чому він так, сказав, йому невідомо. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він знайомий з обвинуваченим, потерпілого не знає. 24 липня 2017 року біля 21.00 години він із друзями сидів у бесідці, освітлення було не дуже добре. Обвинувачений сидів з ними, потім кудись відійшов. Він чув крики потерпілого, коли вони підійшли до місця конфлікту, потерпілий лежав під гіркою, в нього була кров на обличчі, від допомоги він відмовився. Про те, що його побив обвинувачений, йому стало відомо пізніше. З приводу конфлікту він з обвинуваченим не спілкувався.
		Допитана у судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_11 та педагога ОСОБА_12 неповнолітній свідок ОСОБА_13 пояснила, що знайома з обвинуваченим, потерпілого до подій 24 липня 2017 року бачила декілька разів. 24 липня 2017 року разом зі своїм братом, ОСОБА_14 та ОСОБА_1 сиділа у бесідці. Потім ОСОБА_1 кудись відійшов та вони почули крики, а коли підішли до місця конфлікту, вона побачила потерпілого, який лежав на піску, поруч знаходився ОСОБА_1. Пояснювала, що чула, як ОСОБА_1 казав потерпілому встати з гойдалки на дитячому майданчику, але той відмовився. Самої бійки, яка сталася між обвинуваченим та потерпілим вона не бачила. Зазначала, що коли вони всі підішли на місце конфлікту, то бачила у потерпілого кров з носу.   
		Допитаний у судовому засіданні у присутності педагога ОСОБА_12 неповнолітній свідок ОСОБА_14 пояснив, що 24 липня 2017 року вечорі він, ОСОБА_8 , його сестра та ОСОБА_10 сиділи у бесідці по вулиці АДРЕСА_3 та спілкувалися. До них підійшов ОСОБА_1 , який через деякий час кудись відійшов та вони почули крики, зрозуміли, що сталася бійка. Коли вони прибігли на крики, то побачили бійку, ОСОБА_1 бив ОСОБА_2 , потерпілого по справі. Конфлікт між ними стався за того, що ОСОБА_2 сидів на гойдалці на дитячому майданчику, а ОСОБА_1 попросив його встати, але ОСОБА_2 відмовився. Обвинуваченого та потерпілого рознімав який чоловік. В його присутності ОСОБА_1 приблизно чотири рази вдарив ОСОБА_2 рукою і у того пішла кров з носу. Вони пішли коли бійка припинилася.  
		Як вбачається із рапорту помічника чергового Лівобережного ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області Печерського В.О., 25 липня 2017 року о 01.50 годин надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 25 липня 2017 року о 01.49 за адресою: АДРЕСА_6 , виїжджала бригада швидкої медичної допомоги та ОСОБА_2 , 2002 року народження спрямований в ГБ № 2 з діагнозом: ЗЧМТ? СМГ? Перелам кісток носу?, з пояснень потерпілого о 20.30 годині побитий у дворі невідомим (а.с. 155 том 1). 
		24 липня 2017 року законний представник потерпілого ОСОБА_3 звернулася із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності невідому їй особу, яка 24 липня 2017 року о 20.30 годині, знаходячись на майданчику біля будинку АДРЕСА_3 спричинила тілесні ушкодження її сину ОСОБА_2 , 2002 року народження (а.с 158 том 1).
		Факт отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2 підтверджується висновком експерта № 1061, з якого вбачається, що наявні у нього тілесні ушкодження: закритий перелом кісток носу зі зміщенням, пара орбітальні гематоми, садно ската носу зліва, ЗЧМТ, струс головного мозку, могли утворитися в результаті дії тупих предметів при обставинах вказаних оглянутим , і по степеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров`я, на строк понад шість, але не більше 21-го дня. Виявлені тілесні ушкодження в наданих медичних документах при зверненні за медичною допомогою: компресійний перелом тіла VI шийного хребця з порушенням цілісності верхньої та нижньої пластинок, - могло утворитися в результаті дії тупого предмета при обставинах вказаних оглянутим, і відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що тягне за собою тривалий розлад здоров`я на строк понад 21-н день  (а.с. 163-164 том 1).
		У ході огляду місця події від 08 вересня 2017 року, слідчим у присутності понятих, потерпілого ОСОБА_2 та його законного представника ОСОБА_3 був оглянутий дитячий майданчик, який розташований між паралельно розташованими будинками № 13 та № 15 по вулиці 9 Травня в місті Маріуполі. У ході огляду було зафіксовано про наявність на даному дитячому майданчику дитячої гойдалки (а.с.159-162 том 1).  
		У ході судового розгляду справи судом безпосередньо був досліджений протокол слідчого експерименту від 21 грудня 2017 року за участю потерпілого, його законного представника, педагога, статиста та у присутності понятих. Як вбачається зі змісту протоколу з фото таблицями до нього, він проведений з метою перевірки та уточнення відомостей отриманих під час допиту потерпілого ОСОБА_2 . В ході слідчого експерименту потерпілий на місці вчиненні злочину за допомогою статиста пояснив та відтворив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень з боку обвинуваченого (а.с. 167-171 том 1).
		Після проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 була призначена та проведена судово-медична експертиза № 147, з висновків якої вбачається, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказує потерпілій у слідчому експерименті від 21 грудня 2017 року за його участю  (а.с. 165-166 том 1).
		У ході судового розгляду справи судом безпосередньо був досліджений протокол слідчого експерименту від 05 березня 2017 року за участю свідка ОСОБА_5 , статиста та у присутності понятих. Як вбачається зі змісту протоколу з фото таблицями до нього, він проведений з метою перевірки та уточнення відомостей отриманих під час допиту свідка ОСОБА_5 В ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_5 на місці вчиненні злочину за допомогою статиста пояснив та відтворив механізм спричинення 24 липня 2017 року його другу ОСОБА_2 тілесних ушкоджень з боку малознайомого ОСОБА_1 (а.с. 172-180 том 1).
		Після проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 була призначена та проведена судово-медична експертиза № 266 від 22 березня 2017 року, з висновків якої вбачається, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитися за обставин, на які вказує свідок ОСОБА_5 при проведенні слідчого експерименту за його участю  (а.с. 183-186 том 1).
		Аналізуючи показання потерпілого та свідків, а також письмові докази, а саме: протоколи слідчих експериментів, висновки судово-медичних експертиз, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого підтверджується сукупністю вище приведених доказів, які узгоджуються між собою, як в частині подій 24 липня 2017 року, причини конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, так і наявними наслідками, а саме тілесними ушкодженнями, які були виявлені у потерпілого. При цьому, суд вважає показання свідка ОСОБА_5 , який був безпосереднім очевидцем конфлікту, який стався між обвинуваченим та потерпілим, конкретними та такими, що узгоджуються  з іншими зібраними письмовими доказами, тому у суду не має підстав не довіряти поясненням зазначеного свідка, а його показання в силу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_671/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#671" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.84 КПК України</a> є джерелом доказу, який може бути покладено в основу вироку. Щодо пояснень свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , які не були безпосередніми очевидцями бійки, яка сталася між обвинуваченим та потерпілим, однак бачили, вже наслідки дій обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме наявність у потерпілого ОСОБА_2 середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень, суд вважає, що вони узгоджуються з переліченими матеріалами кримінального провадження, а також показаннями обвинуваченого, наданими їм під час судового розгляду справи.
		Судом досліджені характеризуючи данні обвинуваченого.
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення має місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 ч.1 КК України</a>, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 ч. 1 КК України</a> кваліфіковані вірно, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.  
		Відповідно до ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_267/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#267" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">65</a>,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_508/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#508" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">103 КК України</a> при призначенні виду та міри покарання неповнолітньому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховує умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. 
		Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації  покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
		У відповідності до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_199/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#199" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст. 50 КК України</a> при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів. 
		Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, які згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910116/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#910116" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.12 КК України</a> відносяться до злочинів середньої тяжкості, не судимий, скоїв злочини у неповнолітньому віці, щиро покаявся у вчиненому, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не знаходиться, за місцем навчання у школі характеризується виключно позитивно, за навчанням у Маріупольському професійному ліцею будівництва - посередньо, після закінчення навчання деякий час працював за фахом, виховується у повній сім`ї, які є внутрішньо переміщеними особами, в сім`ї має місце порозуміння, довіра та враховується думка кожного члена сім`ї, позицію потерпілого, який просить суд строго покарати обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який під час розгляду справи частково в розмірі 5000 гривень відшкодував матеріальну шкоду потерпілому, попросив вибачення.   
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є вчинення злочину у неповнолітньому віці та щире каяття. 
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.
		З висновків органу ювенальної пробації, ОСОБА_1 визначає життєві цілі, говорить про них, намагається втілювати їх у життя, зацікавлений у подальшому навчанні щодо підвищення власної кваліфікації, щиро розкаюється у скоєнні злочину, однак визначає, що вчинив злочин лише на агресивні образи його особистості. Відповідно орган ювенальної пробації з урахуванням інформації, що характеризує особистість неповнолітнього, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його спосіб життя, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення обвинуваченого  можливо без позбавлення волі на певний строк. 
		З урахуванням даних про особу обвинуваченого, наявністю пом`якшуючих обставин, а саме вчинення злочину у неповнолітньому віці та щире каяття та відсутність обтяжуючих обставин, думки потерпілих, висновків органу ювенальної пробації, обставин вчиненого кримінального правопорушення, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті кримінального закону, з урахуванням положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_499/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#499" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.102 КК України</a>. При цьому, враховуючи, що обвинувачений має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, як врівноважена людина, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">75</a>,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_511/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#511" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">104 КК України</a> і саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Суд також покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст..76 КК України</a>, які сприятимуть його виправленню. 
		Прокурором заявлений цивільний позов в порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.128 КПК України</a> про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3981,29 гривень.
		З довідки КУ «Маріупольська міська лікарня № 4 ім. І.К. Мацука», фактичні витрати на лікування ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікування даної лікарні в лор відділенні з 25.07.2017 року по 02.08.2017 року склали 3981,29 гривень.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , даний позов визнав у повному обсязі,  суд з урахуванням доведеності позовних вимог, позиції обвинуваченого, вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню та стягненню з обвинуваченого у повному обсязі.
		Крім того, по справі заявлено цивільний позов ОСОБА_3 , діючої в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок злочину, у розмірі 20794 гривень та 600000 гривень, відповідно. В обґрунтування заявленого позову представник потерпілого ОСОБА_3 посилалася на те, що в результаті умисних дій відповідача її сину були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, внаслідок  чого була проведена операція: репозиція кісток носу з редресацією, проводилося медикаментозне лікування. Після виписки рекомендоване лікування у невропатолога та травматолога, яке ОСОБА_2 проходив у період з  02 серпня 2017 по 10 вересня 2018 року. Рекомендоване до обстеження у м. Київ восени 2018 року, МРТ шиї та головного мозку, рентген шиї, стаціонарне лікування у неврологічному відділенні, у реабілітолога, судинного хірурга, травматолога, нагляд у нейрохірургу; ортопедичний матрац, ортопедична подушка, корсет, водолікарня. Рекомендоване індивідуальне навчання на 2018/2019 навчальний  рік. Медикаментів було всього придбане на суму 7284 гривень, обстеження обійшлося в 3131 гривень, поїздка до Києва - 2881,39 гривень, транспортні витрати з липня 2017 року по липень 2018 року - 1600 гривень, транспортні витрати, пов`язані з лікуванням в Т-Медіа - 546 гривень, лікування та обстеження в Т-Медіа 3132 гривень, вартість ортопедичного матрацу - 1800 гривень, ортопедичної подушки - 220 гривень, ворітника Шанс -200 гривень, а всього витрачено 20794 гривень. Крім того, діями відповідача потерпілому спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 600000 гривень, і яка полягає в тому, що син став неспокійним, по ночам здригається, стогне, часто прокидається. На сьогоднішній день здоровіє сина повністю так і не відновилося, внаслідок травми  в нього погіршилася пам`ять, в нього постійні головні болі, болі в області шиї, спіни, внаслідок викривлення носової перегородки, порушений нормальний образ життя: неможна носити тяжкості більш 1 кг, спати можна тільки на спині, протипоказані фізичні навантаження, заборонено довго сидіти за партою у школі.
		Обвинувачений зазначив, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, в частині моральної шкоди залишив на розсуд суду.  
		Відповідно до положень ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.128 КПК</a> цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">Кодексу</a>. Згідно з ч.1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_996/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#996" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст.129 КПК</a> суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Частиною 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843053/ed_2019_10_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#843053" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.22 ЦК</a> визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
		Згідно з вимогами <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844269/ed_2019_10_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#844269" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.1166 ЦК України</a>, шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що заподіяла його.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7941/ed_2019_10_02/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7941" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">ст. 81 ЦПК України</a> кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В обґрунтування заявлених вимог в частині матеріальної шкоди щодо відшкодування витрат на лікування, потерпілим надані виписки з історій хвороби, виписки з медичної картки стаціонарного хворого, виписки з амбулаторної картки щодо призначених в період амбулаторного лікування медикаментів, копія амбулаторної картки, рентгени, МРТ, консультативні висновки спеціалістів,  товарні та касові чеки про придбання медикаментів. Крім того, надані квитки на проїзд та чеки про придбання продуктів харчування. 
		Вивчивши зазначені письмові докази, суд приходе до висновку про частково задоволення позовних вимог в частині відшкодування витрат на лікування у розмірі 12417,72 гривень та витрат на проїзд у розмірі 2114,90 гривень, а всього 14532,62 гривень, тому як саме ці суми підтверджуються призначеннями лікарів та касовими чеками, а також квитками на проїзд. При цьому, виходячи з медичної документації, суд враховує необхідність багаторазових пересувань до лікарень, масажів, рентгенів, МРТ та до міста Києва. 
		Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення грошових коштів, витрачених на харчування, тому як суду не надано доказів на підтвердження призначення лікарем особливого харчування, дієти тощо. Також судом не прийняті до уваги грошові суми, зазначені у позові, на підтвердження яких не надано квитанцій або чеків про їх придбання (подушки, матрацу, бандажу).
		Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 визнав позовні вимоги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , однак суд незважаючи на повне визнання даної суми з боку обвинуваченого, враховує те, що сума матеріальної шкоди у повному обсязі не підтверджена наданими з боку законного представника потерпілого документами, а також ті обставини, що обвинувачений вчинив злочин у неповнолітньому віці, на час постановлення вироку хоча і досяг повноліття, однак не працює та в повній мірі не розуміє підстави визнання позову.  
		Таким чином, з урахуванням відшкодованих під час розгляду справи в рахунок матеріальної шкоди 5000 гривень з обвинуваченого на користь потерпілого підлягає стягненню грошова сума у розмірі 9532,62 гривень, тобто в межах доведеності позовних вимог.
		Розглядаючи позовні вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_844270/ed_2019_10_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#844270" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст.1167 ЦК</a> під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843054/ed_2019_10_21/pravo1/T030435.html?pravo=1#843054" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">Статтею 23 ЦК</a> передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізувати, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		Вирішуючи питання щодо розміру стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого в частині морального відшкодування, суд враховує негативний вплив наслідків злочину на якість життя неповнолітнього потерпілого у зв`язку з тривалим лікуванням, його фізичні страждання, а саме погіршення пам`яті, утруднення дихання, знаходження після отриманих травм на індивідуальному навчанні, що призвело до перешкод повноцінного спілкування з підлітками й рідними та можливістю вести звичайний спосіб життя. 
		Беручи до уваги характер, обсяг і ступень моральних страждань, заподіяних потерпілому, порушення його нормальних життєвих зв`язків, знаходження останнього з 2018 навчального року на індивідуальному навчанні, внаслідок стану здоров`я, а також ті обставини, що кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено в неповнолітньому віці, на час винесення вироку він тільки досяг повноліття, не працевлаштований, разом з батьками є тимчасово переміщеною особою та враховуючи засади розумності, виваженості й справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 75000 гривень.
		Витрати за залучення експерта по кримінальному провадженню відсутні.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">100</a>,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2691/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2691" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">369</a>,<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">370</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2699/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2699" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">371</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2730/ed_2019_10_18/pravo1/T124651.html?pravo=1#2730" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">374 КПК України</a>, суд  
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_629/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#629" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.122 ч.1  КК України</a>, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі ст.<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#347" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">75</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_511/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#511" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">104 КК України</a> звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_911618/ed_2019_10_02/pravo1/T012341.html?pravo=1#911618" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">ст.76 КК України</a> зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.  
		Позовні вимоги прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Маріупольської міської ради грошові кошти в сумі 3981,29 гривень, р/р 31410544700054, код платежу № 24060300,  одержувач - місцевий бюджет Лівобережного району м. Маріуполя, ЄДРПОУ 37989721, банк ГУ ДКСУ в місті Маріуполі Донецької області, МФО 834016, призначення платежу: відшкодування коштів у місцевий бюджет  за лікування потерпілого.
		Позовні вимоги ОСОБА_3 , діючої в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок злочину, задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9532,62 гривен та в рахунок відшкодування моральної шкоди 75000 гривень, всього 84532 (вісімдесят чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні 62 копійки. 
		В решті позовних вимог ОСОБА_3 , відмовити.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                             І.Г. Мельник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...