Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/19897/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2019.
Дата набрання законної сили: 03.10.2019
Номер судового провадження: 11-кп/818/2422/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22014220000000078

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа № 640/19897/16-к Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №:11-кп/818/2422/19 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2 
		Категорія: ст.110 КК України
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 10 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі обвинуваченого ОСОБА_7 , з участю його захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого на вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 05 2019 року, - 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		 
		Вказаним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, несудимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,
		визнано винним у вчиненні у вчиненні злочинів передбачених ч.1ст.110, ч.2 ст.110 КК України і призначено йому покарання:
		за ч.1 ст.110 КК України - 3 роки позбавлення волі, без конфіскації майна;
		за ч.2 ст.110 КК України - 5 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
		 
		На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим, призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, без конфіскації майна.
		 
		Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 3936 грн.
		 
		ОСОБА_7 визнаний винним судом та засуджений за те, що він:
		07 квітня 2014 року приблизно о 17 годині, перебуваючи у приміщенні Харківської обласної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64, в присутності невизначеного кола осіб, діючи умисно, виступив з публічним закликом до зміни меж території України, шляхом створення в адміністративних межах Харківської області суверенної держави «Харківської народної республіки». Для цього ОСОБА_7 закликав присутніх осіб проголосувати за проголошення «декларації про суверенітет Харківської народної республіки», тобто до зменшення території України, шляхом створення на її території іншої суверенної держави всупереч вимог ст.73 Конституції України, якою передбачено вирішення питань про зміну території України виключно всеукраїнським референдумом.
		 
		Відразу після цього ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел шляхом надання своїм діям вигляду легітимності, закликав присутніх звернутись до ОСОБА_9 для легітимізації організованого ним зібрання та «затверджених документів», а також звернутись до уряду Російської Федерації для забезпечення в Харківській області проведення референдуму щодо утворення «Харківської народної республіки».
		 
		Таким чином, у зазначеному виступі ОСОБА_7 в приміщенні Харківської обласної державної адміністрації містяться публічні та прямі за формою вираження заклики до створення суверенної держави «Харьковская народная республіка», для чого необхідно звернутися до «Президента Украины ОСОБА_10 , чтобы легитимизировал ... собрания и документы, которые ... на нем утвердили», а також «с целью проведения референдума в мирной и спокойной обстановке обратиться к правительству Российской Федерации с целью обеспечить жизнь и порядок на референдуме и обеспечить его законное проведение, как бы в качестве посредников».
		 
		Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані ч.1 ст.110 КК України як публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
		 
		Надалі, ОСОБА_7 , відчуваючи безкарність за вчинені ним 07 04 2014 публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно, за ознакою повторності, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, записав та опублікував у відкритому доступі у всесвітній мережі Інтернет за допомогою сервісу відеохостингу «Youtube» відеозвернення до невизначеної кількості осіб від 22 04 2014 року, в якому звернувся до громадян України з повідомленням про те, що «Харківська народна республіка» продовжує своє функціонування та веде активні перемовини із «Донецькою народною республікою», метою яких є створення нового федерального суб`єкту, а також веде активну роботу у напрямах створення народного ополчення, функціонування міського бюджету та комунальних служб, врегулювання діяльності засобів масової інформації.
		 
		При цьому він закликав їх приєднуватися до протестувального руху, брати участь у мітингах, організаторами яких виступатимуть « ОСОБА_11 », его представители», метою яких є «добиться волеизъявления народа и контроля над властью, чтобы эта воля могла проявиться в виде, например, референдума» з метою створення нової держави «Новороссии», повідомивши, що « ОСОБА_11 » будуть збирати навколо себе чесних та сміливих людей, які готові прийняти на себе тягар влади та готові реалізувати її.
		 
		Таким чином, у зазначеному виступі ОСОБА_7 , опублікованому 22 квітня 2014 року у всесвітній мережі Інтернет за допомогою сервісу відеохостингу «Youtube», містяться публічні та прямі за формою вираження заклики брати участь у мітингах, організаторами яких виступатимуть « ОСОБА_11 », его представители», метою яких є «добиться волеизъявления народа и контроля над властью, чтобы эта воля могла проявиться в виде, например, референдума» з метою створення нової держави  «Новороссии».
		 
		Вказані дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2 ст.110 КК України як публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені повторно.
		 
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
		 
		Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого  адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції.
		 
		В обґрунтування своїх доводів посилався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону судом першої інстанції, використання в обґрунтування вироку неналежних доказів, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. 
		 
		Позиції учасників апеляційного провадження.
		 
		Захисник обвинуваченого підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив задовольнити її вимоги.
		 
		Прокурор вважала оскаржуваний вирок законним та обґрунтованим, просила залишити вимоги апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення.
		 
		Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисника обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене компетентнім судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.
		 
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
		 
		Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених п.10 ч.1 ст.7 та ст.17 КПК України, є презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка визначає, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		 
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		 
		Апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.110 КК України, при обставинах, встановлених вироком суду, а також правова кваліфікація його дій, ґрунтуються на зібраних по справі та перевіреними судом доказах, являються обґрунтованими та належним чином мотивованими.
		 
		Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини кримінального провадження, прийшов до правильного висновку щодо обсягу та доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 та правильно кваліфікував його дії за ч.ч.1,2 ст.110 КК України.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.110 КК України підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому порядку і безпосередньо досліджених судом, яким дана належна оцінка, зокрема:
		 
		повідомленням про вчинення діяння, що містить ознаки злочину від начальника відділу ЗНД УСБУ в Харківській області від 24 04 2014 року, заступнику начальника СВ УСБУ в Харківські області, за яким відділом в рамках здійснення контррозвідувальних заходів встановлено, що ОСОБА_12 07 04 2014 року в приміщенні ХОДА здійснив публічні заклики до зміни територіального устрою України з порушенням порядку, встановленого КУ, відеоматеріали виступу містяться у вільному доступі в мережі Інтернет (зазначені адреси в мережі Інтернет). Крім того, 22 04 2014 року в мережі Інтернет на сайті було розміщено виступ ОСОБА_13 . До вказаного повідомлення додані два диски DVD-RW, CD-R із відеозаписом (т.1 а.с.198-199, 218);
		 
		диском із відеофайлами під назвою «Провозглашение ХНР 07 04 14 часть 1, часть 2, часть 3», під час оглядів яких вбачається, що перебуваючи у приміщенні Харківської обласної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 64, в присутності натовпу людей ОСОБА_7 (називає себе на ПІБ) проводить зібрання, начебто, депутатів Харківської обласної ради, називаючи натовп, що стоїть, депутатами, представниками територіальної громади. На вказаному зібранні обирає себе головою та веде зібрання, оголошуючи та ставлячи на голосування створення в адміністративних межах Харківської області суверенної держави «Харківської народної республіки», затвердження «декларації про суверенітет Харківської народної республіки», а також звернення до ОСОБА_9 для легітимізації організованого ним зібрання та «затверджених документів», а також звернення до уряду Російської Федерації для забезпечення в Харківській області проведення референдуму щодо утворення «Харківської народної республіки». Зокрема, ОСОБА_7 зазначає  «обратиться к Президенту Украины ОСОБА_10 , чтобы легитимизировал ... собрания и документы, которые ... на нем утвердили», а також «с целью проведения референдума в мирной и спокойной обстановке обратиться к правительсту Российской Федерации с целью обеспечить жизнь и порядок на референдуме и обеспечить его законное проведение, как бы в качестве посредников». При цьому, зазначає, що усі рішення які він оголошував та ставив на голосування прийняті більшістю, зазначаючи дату 07 04 2014р. Також зібрання вів читаючи заготовлений текс, в гучномовець;
		 
		диском із відеофайлом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час огляду якого вбачається, що ОСОБА_7 представлений як голова ради народних депутатів Харківської обласної територіальної громади, координатора організації «Руский Восток». 22 04 2014 року повідомляє, що «Харківська народна республіка» продовжує своє функціонування та веде активні перемовини із «Донецькою народною республікою», метою яких є створення нового федерального суб`єкту, а також веде активну роботу у напрямах створення народного ополчення, функціонування міського бюджету та комунальних служб, врегулювання діяльності засобів масової інформації. Закликає харків`ян приєднатися до протестувального руху, брати участь у мітингах, організаторами яких виступатимуть « ОСОБА_11 », его представители», метою яких є «добиться волеизъявления народа и контроля над властью, чтобы эта воля проявиться в виде, например, референдума» з метою створення нової держави «Новороссии», повідомляє, що « ОСОБА_11 » буде збирати навколо себе чесних та сміливих людей, які готові прийняти на себе тягар влади та готові реалізувати її (т.1 а.с.218).
		 
		Доводи апеляційноїскарги захисникаобвинуваченого щодо неналежності вищевказаних документів (дисків із записами відеофайлів), які були додатками до письмового повідомлення начальника відділу ЗНД УСБУ в Харківській області та стали підставою для початку досудового розслідування щодо  ОСОБА_7 , як доказів у кримінальному провадженні, внаслідок чого вони не можуть бути використані як докази винуватості  ОСОБА_7 є необґрунтованими, з огляду на наступне.
		 
		Положеннями ч.1 ст.214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. 
		 
		Після отримання повідомлення про протиправне діяння, що містить ознаки протиправного правопорушення з боку ОСОБА_7 , додатком до якого були диски із відеозаписами (т.1 а.с.198-199), вказані відеозаписи були оглянуті у встановленому законом порядку. За результатом огляду слідчим в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області було складено протокол, в якому відображено детальний зміст відеозаписів (т.1 а.с.211-216).
		 
		Так, за даними протоколу огляду відеосторінок в мережі Інтернет, з фототаблицею та диском із відеозаписом, оглянуті сторінки в мережі Інтернет - www   
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  де розміщенні відеозаписи проведення ОСОБА_7 зібрання в Харківській обласній державній адміністрації, із проголошенням «Харківської народної республіки», «затвердженням Декларації про суверенітет Харківської народної республіки» та з метою легалізації проголошених документів звернення до президента ОСОБА_9 та РФ для забезпечення проведення референдуму. Вказані записи є ідентичні оглянутим відеозаписам на дисках наданих СБУ, як додаток до повідомлення, однак відеозйомка проведена з різних ракурсів. А також, запис виступу ОСОБА_7 як координатора «Руский восток», де він закликає мешканців м.Харкова приєднатися до протестів з метою створення нової держави «Новоросссия». Вказаний запис є ідентичним за своїм змістом із записом наданим до СБУ повідомлення (т.1 а.с. 235-248).
		 
		Далі, у зв`язку з тим, що відомості, які містяться на дисках, мають доказове значення для кримінального провадження, слідчим було винесено постанову про визнання документами та визначення їх місця зберігання (т.1 а.с.217).
		 
		Зважаючи на наведене, вищевказані докази, є належними та допустимими в розумінні вимог кримінального процесуального законодавства (ст.ст. 84-86, 99 КПК України).
		 
		Зазначене також спростовує доводи апелянта про неналежність висновку експерта,викладені увисновку комплексноїсудової криміналістичноїекспертизи матеріалівта засобіввідео-,звукозапису тасудово-автотоварознавчоїекспертизи №6739/6740від 20082014року,зі змістуякої вбачається,що у текстовому відтворенні змісту розмов (виступу ОСОБА_7 ) на відеофонограмах №№ 1-3 «Провозглашение ХНР 07 04 2014, части 1-3» містяться заклики до створення суверенної держави «Харьковская Народная Республика», для чого необхідно звернутися до «Президента Украины ОСОБА_10 , чтобы он легитимизировал ... собрания и документы, которые ...на нем утвердили», а також «с целью проведения референдума в мирной и спокойной обстановке обратиться к правительству Российской Федерации с целью обеспечить жизнь и порядок на референдуме и обеспечить его законное проведение, как бы в качестве посредников».
		 
		У текстовому відтворенні змісту розмови на відеофонограмі № 4 «Обращение координатора Русского Востока Гурьянова» міститься заклик до харків`ян ОСОБА_14 - «координатора общественно- политического движения Русский Восток», приєднуватися до протестного руху, брати участь у мітингах, організаторами яких виступатимуть « ОСОБА_11 », его представители», метою яких є «добиться волеизъявления народа и контроля нада властью, чтобы эта воля могла проявиться в виде например, Референдума» з метою строврення нової держави «Новороссии» - за своїм характером заклики є публічними, за формою вираження прямі.(т.1 а.с.219-234).
		 
		У колегії суддів не викликає сумніву щодо законності та достовірності проведення вказаної експертизи.
		 
		В апеляційній скарзі захисник вказує, що органами досудового розслідування за наслідками проведення вказаної експертизи з`ясувалося лише питання, пов`язане з наявністю в зазначених відеофонограмах закликів та форми їх вираження, питання пов`язані з тим, чи є вказані відеофонограми дублікатами, чи містять вони ознаки втручання чи монтажу або дублювання, ким, коли, та за яких обставин вони виготовлені перед розміщенням в мережі Інтернет, чи належить голос, яким проголошені заклики саме обвинуваченому ОСОБА_7 , під час досудового розслідування не встановлено. 
		 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, стороною захисту під час розгляду справи не заявлялося клопотання перед судом про проведення перевірки зазначених питань, шляхом проведення окремого експертного дослідження. 
		 
		Окрім вищенаведених доказів, вина ОСОБА_7 підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_15 , наданими в судовому засіданні під час досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України, з яких вбачається, що 07 04 2014 року останній перебував на площі Свободи в м.Харкові, почув заклики усіх депутатівпройти наперший поверхХарківської обласної державної адміністрації, з цікавості пішов до холу будівлі, там був натовп людей, виступав ОСОБА_16 , який називав натовп депутатами, а себе оголосив «председателем народного совета». ОСОБА_7 почав оголошувати декларацію суверенітету «Харківської Народної Республіки», після чого присутні почали за неї голосувати. Події відбувались на першому поверсі будівлі. Виступав тільки ОСОБА_7 , інші лише голосували, шляхом підняття рук. Це все продовжувалось хвилин 10-15. На цьому зібранні затвердили суверенітет «Харківської народної республіки», у якій було про відділення Харківської області від України (т.2 а.с.77, 203-206).
		 
		Доводи апеляційної скарги захисника щодо недопустимостів якостідоказу зазначенихпояснень безпідставні, оскільки посилання на них не суперечить вимогам процесуального закону, зокрема ст.23 КПК України, яка передбачає, що суд досліджує докази безпосередньо та не може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, а також ч.4 ст.95 КПК України, відповідно до якої суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав у судовому засіданні або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України.
		 
		Вказаних вимог при постановленні вироку судом дотримано.
		 
		Доводи апелянта про те, що 24 10 2018 року під час судового засідання прокурор відмовилася від свідків обвинувачення ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , спростовуються матеріалами справи, а саме звукозаписом судового засідання від 24 10 2018 року, які містяться на диску (т.3 а.с.139), з якого вбачається, що прокурор відмовилася від свідка ОСОБА_18 , який у телефонному режимі повідомив, що його свідчення, надані раніше, не змінилися, будь-яких даних щодо обставин вчинення ОСОБА_7 злочину він повідомити не може (час відтворення звукозапису  14:31:05), а також прокурор просила не викликати свідка ОСОБА_15 , який був допитаний в судовому засіданні під час досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України, у зв`язку із його місцем проживання на території Російської Федерації (час відтворення звукозапису  14:31:40).
		 
		Крім того, доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є показання наступних свідків:
		ОСОБА_19 , який показав що знає ОСОБА_7 , познайомився з ним у 2014 року на майдані Свободи, декілька разів зустрічався з ним. Бачив як ОСОБА_7 публічно виступав біля будівлі Харківської обласної державної адміністрації. Крім того, вказав, що впізнав ОСОБА_7 на відеозаписах, продемонстрованих слідчим;
		 
		ОСОБА_20 , відповідно до яких він 07 04 2014 року працював охоронцем в Державній службі охорони, їх служба охороняла будівлю Харківської обласної державної адміністрації до 18:00 год. В цей день він перебуваючи біла центрального входу в будівлю бачив натовп у холі будівлі та хтось зачитував документи;
		 
		ОСОБА_21 , відповідно до яких він у квітні 2014 року перебував на охороні громадського порядку біля будівлі Харківської обласної державної адміністрації, працював в той час в Державній службі охорони. Перебуваючи на першому поверсі будівлі ХОДА по вул.Сумській в м.Харкові бачив як близько 16-17 год., в холі стояв натовп людей, один чоловік почав закликати про створення «Харківської народної республіки» та потім оголосив про її створення та прийняття Конституції.
		 
		Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відеозаписи виступів ОСОБА_22 узгоджуються із показами вищезазначених свідків, є взаємопов`язаними та достатніми для встановлення у діях ОСОБА_7 вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.110 КК України.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вищевказані докази були належним чином досліджені під час судового розгляду в суді першої інстанції, є належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.84-86 КПК України, оцінені судом згідно зі ст.94 КПК України, та в своїй сукупності спростовують доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування в діяннях складу інкримінованих злочинів, а також необхідність призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
		 
		У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).
		 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним та перевіреним під час судового розгляду доказам, які «поза будь-яким розумним сумнівом» свідчать про доведеність вини обвинуваченого, а тому апеляційний суд не вбачає будь-яких підстав для скасування оскаржуваного вироку та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, на чому наполягає захисник у своїй апеляційній скарзі.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		 
		Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а зводяться лише до переоцінки доказів.
		 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного вироку, не вбачається. Тому судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки відповідає вимогам ст.370 КПК України.
		 
		За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого не вбачає.
		 
		Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		 
		Вирок Київського районного суду м.Харкова від 30 05 2019 року по справі щодо ОСОБА_7 , - залишити без змін.
		 
		Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.
		 
		Касаційна скарга на дане судове рішення, в порядку ч.1 ст.424 КПК України, може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		Судді:
		 
		___________ ________________ _____________
		ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...