Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/1264/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 31.10.2019. Зареєстровано: 01.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2019.
Дата набрання законної сили: 28.10.2019
Номер судового провадження: 857/10328/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/10328/19
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді                                        Пліша М.А.,
		суддів                                                             Судової-Хомюк Н.М., Гудима Л.Я., 
		за участю секретаря судового засідання                    Федак С.Р.,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Інвест Девелопмент» та виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року (головуючий суддя Крутько О.В., м. Львів, повний текст складено 12.09.2018) по справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском».
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017р. № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском».
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ТзОВ «Плюс Інвсст Девелопмент» та виконавчий комітет Львівської міської ради оскаржили його в апеляційному порядку, вважають що таке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому просять його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. 
		В апеляційній скарзі ТзОВ «Плюс Інвсст Девелопмент» зазначає, що судом не залучено до участі в справі ТзОВ «Плюс Інвсст Девелопмент», хоча останнє здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами в цьому районі, тому таким рішенням суду зачіпаються його права та інтереси в спорі. Більше того, про те що порушуються права та інтереси товариства вбачається із клопотання про забезпечення позову поданого позивачем. Вказана обставина є грубим порушення норм процесуального права.
		Крім того, апелянт зазначає, що із змісту позовної заяви та судового рішення не вбачається, які охоронювані права та інтереси позивача порушено прийняттям оскаржуваного рішення виконкому.
		Стаття 55 Конституції України та ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявники вважають, що начебто певні обставини впливають на їх правове становище. При цьому покликається на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 15.12.2015 у справі №800/206/15 та в ухвалі Вищого адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №К/800/38720/15.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту є підставою для відмови в позові (позиція ВАСУ від 14.03.2017 у та від 27.09.2017).
		Із матеріалів справи не вбачається порушене право позивача, а навпаки покращення умов пересування випливає з експертних звітів ДП «Західний експертно-технічний центр держпраці».
		Також позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки з позовом позивач  звернувся 21.02.2018, а оскаржуване рішення прийнято 18.08.2017, тобто шість місяців минуло і відсутня заява про поновлення строку.
		Відповідно до Розділу ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затверджене ухвалою №777 від 14.07.2016 року, до повноважень виконавчого комітету належить надання дозволу та затвердження детальних планів територій, внесення змін до детальних планів територій у встановленому законодавством порядку, попередній розгляд планів зонування територій.
		Таким чином, апелянт вважає, що виконавчий комітет Львівської міської ради, приймаючи рішення №737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» діяв в межах своїх повноважень та у відповідності із Законом.
		Виконавчий комітет Львівської міської ради у своїй апеляційній скарзі також зазначає, що судом не залучено в якості третьої особи обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Промінь Голоско», хоча справа безпосередньо впливає на право останнього, так як його визначено відповідальним за розроблення та фінансування внесення змін до детального плану території. Зазначена обставина є самостійною підставою для скасування рішення  у відповідності до вимог ч.3.ст.317 КАС України.
		Не встановлено, які права позивача порушено. Суд мав пересвідчитись у належності особи, яка звернулася за судовим захистом відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес є порушеним.
		З матеріалів справи не вбачається, а позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська, 8д».
		Між тим, в розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд має бути справедливим та безстороннім. При цьому, жодним чином певні небажання позивача щодо розташування поблизу місця його проживання зелених насаджень, парків, дитячих садків та шкіл, будинків тощо є несуттєвими, проте є потреби жителів територіальної громади у житловій забудові згідно Стратегії розвитку у Львівській області на період до 2020 року.
		Суд також дійшов помилкового висновку, що виконавчий комітет, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не у порядку та не у спосіб, визначені законом, з огляду на Розділ ІІ Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №777 від 14.07.2016.
		Таким чином виконавчий комітет Львівської міської ради вважає, що приймаючи спірне рішення №737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» він діяв в межах своїх повноважень та у відповідності із Законом.
		ОСББ «Малоголосківська 8д» подало відзив на апеляційні скарги, в якому просило рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу  виконавчого комітету Львівської міської ради без задоволення, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Плюс Інвест Девелопмент» закрити.
		ТзОВ «Плюс Інвест Девелопмент» у своєму відзиві на апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради підтримало позицію апелянта та зазначає, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень відповідача та відповідно до вимог законодавства.
		У відповідності до вимог ч. 1 та ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних міркувань.  
		Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 затверджено містобудівну документацію «Корегування генерального плану м.Львова ІІ-стадія. Генеральний план» на період до 2025 року та заходи з реалізації генерального плану.
		Згідно ухвали Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015 затверджено містобудівну документацію «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони».
		29.06.2017 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2162 «Про внесення змін до містобудівної документації «План зонування територій міста Львова (Зонінг) Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка». Вказаною ухвалою внесено зміни до містобудівної документації «План зонування території міста Львова (Зонінг)Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка» у частині визначення гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах у розділі 2 Загальної пояснювальної записки «Перелік зон, встановлених на території міста Львова за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок. Визначення переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах встановлених зон», виклавши її у новій редакції згідно з додатками 1 та 2 до цієї ухвали.
		Ухвалою Львівської міської ради № 2759 від 24.10.2013 затверджено детальний план житлового району «Під Голоском» у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		Згідно ухвали Львівської міської ради № 4364 від 26.02.2015 внесено зміни до ухвали міської ради від 29.01.2015 № 4289 «Про надання дозволу на внесення змін до детального житлового району «Під Голоском» у назві і тексті слова «Під Голоском» замінено словами «Голоско» у відповідних відмінках. У преамбулі слова «від 24.10.2013 № 2759 «Про затвердження детального плану житлового району «Під Голоском» замінено словами «від 27.06.2013 № 2475 «Про затвердження детального плану житлового району «Голоско».
		18.08.2017 виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято спірне рішення № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском», яким затверджено внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
		Розглядаючи спір, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно пунктів 2, 3, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
		генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
		детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
		план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		За приписами частин першої - третьої статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		У відповідності до ч. 1 ст. 16 вказаного вище Закону № 3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Згідно із частинами першою, другою статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Частинами першою - третьою статті 18 Закону № 3038-VI передбачено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.
		Відповідно до частини 8 зазначеної статті план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання
		Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.
		Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Згідно частини восьмої статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Згідно ч. 10 зазначеної статті внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.
		Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (затверджені з наданням чинності з 01.10.2012 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.03.2012 № 107) ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території. Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розробленні детальних планів територій.
		Згідно із пунктом 4.1 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється з метою: - уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району; - уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами; - визначення функціонального призначення та параметрів забудови окремої земельної ділянки за межами населеного пункту з метою розміщення об`єкта будівництва; - формування принципів планувальної організації забудови; - встановлення червоних ліній та ліній регулювання забудови; - виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території; - визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами; -визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок; - уточнення містобудівних умов та обмежень згідно з планом зонування у разі його наявності; - визначення містобудівних умов та обмежень у разі відсутності плану зонування; - обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання; - визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, місць їх розташування; - забезпечення комплексності забудови території; - визначення доцільності, обсягів, послідовності реконструкції забудови; - створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та об`єктів природно-заповідного фонду, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства; - визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо: попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території; створення транспортної інфраструктури; організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів; охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки; комплексного благоустрою та озеленення; використання підземного простору тощо.
		Як передбачено пунктом 4.2 ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» детальний план розробляється: - на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на окрему територію за межами населеного пункту з певним функціональним використанням (житлова, курортна, оздоровча, рекреаційна, дачна або садова, виробнича тощо) або кількох таких територій - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів; - на земельну ділянку за межами населеного пункту для розміщення окремого об`єкта будівництва - на основі затвердженої містобудівної документації відповідно до чинного законодавства з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів (Примітка 1. Детальний план розробляють, як правило, на територію, що обмежується магістралями, вулицями, магістральними інженерними мережами або елементами ландшафту (водні об`єкти, гори, яри, ліси). Примітка 2. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб (малих міст, селищ, сіл), а також курортних, дачних і садових територій детальний план може розроблятися на всю територію та поєднуватися із генеральним планом цього населеного пункту).
		З огляду на вказані вище норми, суд першої інстанції підставо вважав, що  генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території не може суперечити плану зонування.
		У даній спірній ситуації, судом першої інстанції з?ясовано, що виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.08.2017 прийнято рішення № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском», яким затверджено внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території. Територія внесення змін знаходиться в південній частині ДПТ в межах вулиць та проїздів - пр. Проектованим 14, пр. Проектованим 15, проектованою загальноміською МБР, пр. Проектованим 1, вул. Проектованою 4 та займає приблизно 4,07 га (територія житлової садибної та багатоквартирної забудови, громадських об`єктів).
		Основною метою внесення таких змін є зміна функціонального призначення території з території для розміщення житлової садибної забудови, що займає більшу частину внесення змін, на територію багатоквартирної забудови з вбудованими приміщеннями обслуговування населення та дитячими дошкільними закладами.
		Згідно чинного Генерального плану м. Львова, «Корегування Генерального плану м.Львова ІІ-стадія. Генеральний план» на період до 2025 року та заходи з реалізації генерального плану, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 3924 від 30.09.2010 територія охоплена змінами до детального плану території (зміна № 3) є ділянкою житлової забудови змішаного характеру.
		Згідно Плану зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони», затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015, територія охоплена змінами є територією садибної забудови (до 4 поверхів (Ж-І) .
		З огляду на ці обставини суд вірно вважав, що затверджені виконавчим комітетом Львівської міської ради зміни до детального плану житлового району «Під Голоском» в частині зміни функціонального призначення території не відповідають плану зонування зазначеної території. При цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що внесення змін до детального плану території не допускається у разі їх невідповідності плану зонування території.
		У оскаржуваному рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 737 від 18.08.2017 зазначається, що зміни до детального плану житлового району «Під Голоском» вносяться з внесенням змін до плану зонування Шевченківського району. Однак, план зонування території у даній спірній ситуації повинен затверджуватись міською радою, а не виконавчими органами ради.
		Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		З урахуванням викладеного вище, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що виконавчий комітет Львівської міської ради, приймаючи рішення № 737 від 18.08.2017, діяв не у порядку та не у спосіб, визначені законом.
		Крім того, суд першої інстанції підставо відхилив доводи відповідача про те, що права позивача оспорюваним рішенням не порушені, оскільки виконавчим комітетом Львівської міської ради затверджено зміни до функціонального призначення території, яка межує з прибудинковою територією позивача, а згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому чим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		Однак, розглядаючи спір суд першої інстанції поза увагою залишив ту обставину, що предметом оскарження є нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування, тому суду слід було звернути увагу на особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені ст. 264 КАС України.  
		Так, у відповідності до вимог ч. 4 вказаної статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Згідно ч. 5 оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи, а згідно ч. 6 оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду(частина 7).
		Як вбачається з матеріалів справи зазначені положення ст.. 264 КАС України не були дотримані, відповідно заінтересовані особи були позбавлені права взяти участь у розгляді даної справи.  
		Згідно ж п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України   порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
		У даній спірній ситуації апелянти саме покликаються на ту обставину.
		З огляду на вказані порушення КАС України суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно положень ч.9 ст. 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
		З огляду на викладене, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 року № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоском» слід визнати протиправним і нечинним.
		 
		 
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		 
		апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Плюс Інвест Девелопмент» та виконавчого комітету Львівської міської ради задовольнити частково, скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року по справі № 466/1264/18.
		Прийняти нову постанову, якою позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малоголосківська 8д» задовольнити.
		Визнати протиправним і нечинним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.08.2017 № 737 «Про внесення змін до детального плану житлового району «Під Голоcком ».
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		 
		Головуючий  суддя                                                             М.А. Пліш
		Судді                                                                                 Н.М. Судова-Хомюк
		                                                                                          Л.Я. Гудим
		повний текст складено 31.10.2019

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...